Рішення

від 20.03.2022 по справі 348/2946/21

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2946/21

Провадження № 2/348/395/22

21 березня 2022 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про поновлення на роботі,

інші учасники: представник позивача, адвокат Василевська А.А.

Процесуальні дії у справі.

28.12.2021 ОСОБА_1 пред`явила позов до Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про поновлення на роботі, відповідно до якого просить суд: визнати протиправними (незаконним) наказ №96к/тр від 11 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи з 11 листопада 2021 року, як працівника, що відмовився (ухиляється) від вакцинації проти Сovid-19 та зобов`язати допустити її до виконання трудових обов`язків педагога-організатора Цуцилівської гімназії; стягнути із Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту прийняття рішення по справі, витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень та судові витрати. В обґрунтування позову наведено таке. Позивач працює у відповідача на посаді педагога-організатора Цуцилівської гімназії та належно виконує свої обов`язки згідно посадової інструкції, трудову дисципліну не порушувала. 11 листопада 2021 року відповідач відсторонив її від роботи, що засвідчується наказом № 96к/тр від 11 листопада 2021 року, як працівника, що відмовився (ухиляється) від вакцинації проти Сovid-19. Вказала, що з оскаржуваним наказом не згідна, про що свідчить її власноручний надпис «Заперечую» та підпис на оскаржуваному наказі. Вважає, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати є незаконним. Вимога обов`язкової вакцинації її від Сovid-19 та відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати з підстав, зазначених в оскаржуваному наказі, є зміною істотних умов праці, про яку відповідач мав попередити її за 2 місяці. Однак відповідач попередив її повідомленням від 29.10.2021 та 05.11.2021 про погіршення умов оплати праці фактично за 13 днів до відсторонення та позбавлення заробітної плати. Також вважає, що оскаржуваний наказ про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати порушує, зокрема, вимоги ст. 29 Закону України «Про оплату праці» та ст. 103 КЗпП України щодо необхідності попередження позивача про зміну діючих умов оплати праці позивача в бік погіршення за 2 місяці. Положення ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» не містять підстав для відсторонення від роботи працівника, у якого відсутнє щеплення від Сovid-19, оскільки вказане щеплення не визначається жодним законом обов`язковим. Крім того, відповідно до ст. 25 КЗпП України роботодавцю заборонено вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством. Жодним законом не передбачено обов`язку працівника надавати роботодавцю документів про щеплення проти Сovid-19. Будь-які документи, що містять інформацію про стан здоров`я працівника, в тому числі, про стан його імунізації проти Сovid-19, наявні протипоказання проти такого щеплення тощо, можуть надаватися працівником виключно медпрацівнику під час проходження професійного медогляду. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Вважає, що якщо у відповідача як у роботодавця були підстави вважати, що її стан здоров`я не дозволяє її виконувати свої трудові обов`язки, в тому числі, внаслідок припущення щодо відсутності у неї щеплення проти гострої респіраторної хвороби Сovid-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, то відповідач зобов`язаний був забезпечити за свій рахунок їй позачерговий медичний огляд, за результатами б якого лікар і зафіксував би відповідний факт про стан її здоров`я в особистій медичній картці чи медичній довідці. Але відповідач не забезпечив їй позачерговий медичний огляд для встановлення факту наявності чи відсутності вище вказаного щеплення, можливих абсолютних протипоказань до такого щеплення тощо, натомість, перебравши на себе функції медичної установи, всупереч вимогам закону вимагав від неї документи, що містять лікарську таємницю про стан її імунізації проти Сovid-19 або довідку про наявність абсолютних протипоказань до вказаного щеплення. Крім того, звертає увагу суду, що вимоги до позивача про надання документа, що засвідчує щеплення та/або медичної довідки про наявні протипоказання суперечить ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, що знайшло відображення у відповідній практиці Європейського суду з прав людини. Також вказала, що відповідач відсторонив її від роботи з порушенням порядку, встановленого ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та ст. 46 КЗпП. Відповідач, відсторонивши її від роботи без збереження заробітної плати на підставі оскаржуваного наказу порушив її конституційне право на працю. Щодо середнього заробітку на час вимушеного прогулу, покликалась на ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

28.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Постановив розглядатисправу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.01.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову. Зазначили, що з 29 жовтня 2021 року, позивач був проінформований про те, що, будучи працівником навчального закладу, вона підлягає обов`язковій вакцинації проти Сovid-19 відповідно до наказу МОЗ від 04.10.2021р. №2153, а у випадку відмови чи ухилення від вакцинації її буде відсторонено від роботи. Також 5 листопада 2021 р. вих. № 48 відповідачем складено позивачу особисте повідомлення, згідно з яким відповідач просить позивача до 10 листопада 2021 року надати документ, що підтверджує проходження нею вакцинації. У випадку ненадання підтверджуючих документів позивача буде відсторонено від роботи у встановленому порядку. Однак такі підтверджуючі документи позивачем так і не було надано про що комісією складено акт №1 від 11.11.2021 щодо відмови ОСОБА_1 надати документи про обов`язкове профілактичне щеплення проти Сovid-19. Вважають, що було вжито всіх заходів аби довести до відома позивача інформацію про те, що вона, як працівник навчального закладу, підлягає обов`язковій вакцинації проти Сovid-19. А у випадку ухиляння чи відмови від вакцинації позивач буде відсторонений від роботи у встановленому законом порядку. Враховуючи те, що позивач не пройшов вакцинації проти Сovid-19, відповідач, виконуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 11 листопада 2021 року виніс наказ №96/К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким відсторонив від роботи позивача з 11.11.2021 без збереження заробітної плати. Із вказаним наказом позивач була ознайомлена того ж дня під розписку. У відзиві представник відповідача на рішення ЄСПЛ від 08.04.2021 у справі Вавржичка та інші проти Чеської Республіки (заява № 47621/13), рішення ЄСПЛ від 15.03.2012 у справі Соломахін проти України (заява № 24429/03) та постанову Верховного суду від 10.03.2021 у справі №331/5291/19.

21.03.2022 позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. Просили суд позов задовольнити.

21.03.2022 представник відповідача у судове засідання не з"явився, 18.03.2022 подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі. Просив суд відмовити у задоволенні позову. Також зазначив, що наказом №6-к/тр від 28.02.2022, ОСОБА_1 допущено до роботи.

Суд встановив:

Згідно з наказом директора Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 11 листопада 2021 року № 96к/тр про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , роботодавець керуючись статтею 46 КЗпП, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р. №1645 - III, наказом МОЗ «Про затвердження переліку професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, пунктом 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, ОСОБА_1 , педагога-організатора Цуцилівської гімназії, відсторонено від роботи з 11 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти Сovid-19 без збереження заробітної плати. Підстава: «повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти Сovid-19» від 29.10.2021 та від 05.11.2021.

Відповідно до повідомлення директора Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 29.10.2021 вих.№43: з 8 листопада 2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти Сovid-19 обов`язкове для працівників Цуцилівської гімназії. У повідомленні зазначено, що згідно наказу МОЗ України № 2153 від 4 жовтня 2021 року та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 роботодавець просить до 5 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти Сovid-19, наприклад: документ, який підтверджує, що Ви отримали повний курс вакцинації або одну дозу дозволеної вакцини від Сovid-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від Сovid-19 однією дозою дводобової вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозової вакцини чи двома дозами дводозової вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також Ви можете надати довідку про абсолютні протипоказання відповідне до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Якщо до 5 листопада 2021 року, Ви не надасте одного із зазначених документів, 8 листопада 2021 року Вас відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ. У додатку 1 до повідомлення підписи працівників Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Відповідно до повідомлення директора Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 05.11.2021 вих.№48 позивача повідомлено, що з 8 листопада 2021 на період дії карантину, втановленого КМУ, щеплення проти Сovid-19 обов"язкове для працівників Цуцилівської гімназії. Якщо до 10 листопада 2021 року, Ви не надасте визначених законом документів, то 11 листопада 2021 року Вас відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ.

Відмову позивача надати один з документів визначених у попередженнях зафіксували актом від 11.11.2021.

Відповідо до довідки про доходи, виданої ОСОБА_1 педагогу-організатору Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, загальна сума доходу за період з 1 вересня 2021 по 30 листопада 2021 становить 37 167,04 гривень: за березень нарахована заробітна плата становила 16664,13 гривень, за жовтень - 16664,13 гривень, за листопад (до моменту відсторонення) - 3838,78 гривень.

Згідно з наказом директора Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 28 лютого 2021 року № 6к/тр про допуск до роботи ОСОБА_1 , керуючись наказом МОЗ України від 25.02.2022 №380 «Про зупинення дії наказу МОЗ України від 04.10.20221 №2153 «Про затвердження Переліку професій,виробництв та організацій,працівники яких підлягають обов"язковим щепленням», ОСОБА_1 , педагога - організатора Цуцилівської гімназії, допущено до роботи з 28 лютого 2022 року до завершення воєнного стану. Централізованій бухгалтерії відділу освіти та молоді Переріслянської сільської ради слід проводити нарахування заробітної плати ОСОБА_1 .

Оцінка суду.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв`язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Згідно зі ч.1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення подання про відсторонення працівника від роботи регулюється положеннями Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року №66.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак, при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов' язків.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач по даний час працює у Цуцилівській гімназії.

Роботодавець двічі повідомляв позивача щодо необхідності вакцинації, однак, позивач до встановленого роботодавцем терміну не подала документ, що підтверджує отримання хоча б однієї дози вакцини. Враховуючи це роботодавець оскаржуваним наказом відсторонив позивача від роботи без збереження заробітної плати.

Слід зазначити, що щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 відповідно до статтею 12 Закону не є обов`язковим. Згідно зазначеного закону хвороба COVID-19 не є інфекційною. Нормами цієї статті також передбачено запровадження інших обов`язкових щеплень, проте виключно в порядку, встановленому законом.

Підпунктами 1, 2 пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року N 1236 (в редакції, чинній на 8 листопада 2021 року) "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. N 2153), відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб " та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. N 2153обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції Українита міжнародних правових актів.

У своєму рішенні від 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", положень частин першої, третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" наголосив: п. 3.2. Конституційний Суд України зазначає, що згідно зістаттею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 4, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституціїтаке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (ст. 76 Конституції).

Відповідно до пункту 2 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянами.

Частинами другою, третьою, шостою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує цей закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції Українияк норми прямої дії.

Оскільки наказ про відсторонення позивача прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції та статті 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", суд доходить висновку про необхідність вирішення спору на підставі норм статей 43, 64, 92 Конституції, з огляду на те, що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19.

Відповідач покликається на рішення ЄСПЛ у справі Вавржичка та інші проти Чеської Республіки (заява № 47621/13) для обгрунтування своїх заперечень проти задоволення позову, однак, слід зазначити, що предметом розгляду у даній справі була обов`язкова вакцинація від хвороб, які добре відомі науці та щеплення від яких є випробуваними та перевіреними. За таких обставин, суд констатував, що обов`язкова вакцинація має розумне співвідношення пропорційності до законних цілей, що переслідуються державою. Ризик від такої вакцинації є мінімальним. Щодо пропорційності втручання, Суд підкреслив що обов`язок вакцинації стосується дев`яти хвороб, проти яких вакцинація вважається науковою спільнотою ефективною та безпечною.

Що ж стосується вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19, то слід зазначити, що ця хвороба є недостатньо вивченою, оскільки з`явилася порівняно недавно. Вакцину від даної хвороби розробили орієнтовно через 1,5-2 роки після її виявлення. Ступінь ефективності даної вакцини, як і процедура вакцинації змінюється і досі не встановлено, яка ж з запропонованих вакцин є дійсно ефективною та найбільш дієвою. За таких обставин суд доходить висновку, що висновки ЄСПЛ у вказаній справі не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Слід також зазначити, що Верховний Суд не висловлював правових позицій у аналогічних справах. Постанова ВС від 10.03.2021 у справі №331/5291/19 на яку покликається відповідач також стосувалося вакцинації від хвороб, які добре відомі та вакцини від цих хвороб є перевіреними.

Позиція відповідача щодо відмови у задоволенні позову також грунтується на рішенні ЄСПЛ від 15.03.2012 у справі Соломахін проти України (заява № 24429/03), однак, у даній справі заявник стверджував, що він був підданий примусовій вакцинації без його згоди. ЄСПЛ вказав, що примусова вакцинація - як примусове медичне втручання - становить втручання у право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканість, як це гарантовано частиною першою статті 8. Однак, оскільки заявник не пояснив, що завадило йому відмовитися від вакцинації, у цій справі ЄСПЛ не визнав порушення статті 8 ЄКПЛ.

Тому, суд доходить висновку, що відповідно до національного законодавства втручання у право позивача, передбачене ст.8 ЄКПЛ у виді введення обов`язкової вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19 має бути встановлене виключно законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом, а пропорційність такого втручання може бути виправдана лише у випадку застосування перевірених вакцин з науково доведеним рівнем ефективності.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправним оскаржуваний наказ, що ж стосується вимоги щодо допуску позивача до роботи, то така вимоги задоволенню не підлягає, оскільки на момент розгляду даної справи судом позивач фактично допущена до виконання своїх посадових обов`язків.

Враховуючи те, що внаслідок протиправного відсторонення від роботи позивач з 11.11.2021 (відсторонення від роботи) до 28.02.2022 (фактичний допуск до роботи) не мала змоги виконувати роботу визначену трудовим договором та не отримувала за цей період заробітну плату, зазначений період є вимушеним прогулом у розумінні підходу законодавця до визначення поняття вимушеного прогулу. У цьому випадку роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у порядку визначеному постановою КМУ від 08.02.1995 №100. Як встановлено судом середньоденна заробітна плата позивача без вирахування податків та зборів становить 793,53 гривень. Позивач була відсторонена від роботи на 74 робочі дні. Враховуючи навелене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58721 гривня 22 копійки з яких підлягають сплаті податки та збори, які підлягають нарахуванню роботодавцем.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №20/12-21 від 20.12.2021, витрати на правничу допомогу склали 2000,00 гривень. Зазначена сума відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт. Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи це, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 908,00 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд, ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ від 11 листопада 2021 року № 96к/тр про відсторонення від роботи ОСОБА_1 з 11 листопада 2021 року.

Стягнути із Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року у розмірі 58721 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять одну) гривню 22 копійки з яких підлягають сплаті податки та збори, які підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні судового рішення.

Стягнути із Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути із Цуцилівської гімназії Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Цуцилівська гімназія Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 20566181, місцезнаходження: вул. Братів Бойчуків, 57 В, с. Цуцилів, Надвірнянський район Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 25.03.2022.

Суддя Матолич В.В.