П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3469/21
Головуючий І інстанції Андрухів В.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
за участю секретаря - Голобородько Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 17.09.2021р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Головного Управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
16.04.2021р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому, з урахування уточнень, просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2021р. №2525/07-03, яким встановлено, що підприємство позивача не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 13 161 848 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2021р. №2526/07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 989 925 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення податкового органу є неправомірними та безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих і помилкових висновках перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
Представник відповідача, у свою чергу, надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2021р. №2525/07-03, яким встановлено відсутність у ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 13 161 848 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15.02.2021р. №2526/07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 9899 25 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 22700 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 20.10.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин даної справи, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2021р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30.11.2021р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач, у свою чергу, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач (апелянт) підтримав свою апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні суду 2-ї інстанції апеляційну скаргу податкового органу не визнав та мотивовано наполягав на залишенні її без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних і достатніх підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Позивач - ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» є платником ПДВ згідно з витягом з Єдиного державного реєстру даних про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.10.2013р. №200146981.
В період травня серпня 2020р. між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «Будівельно-проектна компанія «АРХІТЕКТОР» було укладено ряд договорів підряду (з оздоблення апартаментів), а саме: від 22.05.2020р. №22-02/20, від 20.07.2020р. №20-07/20, від 05.08.2020р. №01/05-08/20, від 10.08.2020р. №10-08/20 та від 22.05.2020р. №22-05/20. До вказаних договорів також було складено додатки - договірні ціни.
14.09.2020р. між ТОВ «КОНТАКТ ЛЮКС» (постачальник) та ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (покупець) укладено договір поставки №140620. На підтвердження реальності виконання договору позивачем надано наступні документи: специфікацію, видаткову накладну, акт надання послуг.
18.06.2020р. між позивачем (дарувальник) та КУ «Муніципальна варта» було укладено договір дарування №18-06/20. До вказаного договору ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було надано акт приймання-передачі предмету дарування, балансову довідку, видаткову накладну.
10.08.2020р. між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «ВУДЛАЙФ» був укладений договір підряду №02007/01. До вказаного договору позивачем надано платіжне доручення, договірну ціну.
Між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «АЛЬТЕРІАС» були укладені договори підряду від 11.04.2019р. №01-11/04/19, від 11.04.2019р. №01-11/04-19, від 16.04.2020р. №01/16-04/20, від 24.01.2019р. №0201/19, від 11.04.2019р. №03-11/04/19, від 06.02.2020р. №01/06-02/20, а також від 06.02.2020р. №01/06-02/20. На підтвердження реальності виконання вказаних догорів позивачем надано наступні документи: платіжні доручення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в-КС), договірні ціни, технічні завдання.
13.08.2020р. між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «СОЛІКОМ ПЛЮС» був укладений договір підряду №168. До вказаного договору позивачем надано додаток до договору (щодо складу та обсягу робіт) та рахунок на оплату.
Крім того, між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» були укладені договори підряду від 19.07.2018р. №1-19/07/18, від 21.08.2020р. №05/21-08/20, від 19.08.2020р. №19/08-20, від 21.08.2020р. №03/21-08/20, від 15.06.2020р. №15-06/20, від 13.08.2020р. №01/13-08/20, від 27.03.2020р. №27-03/20, від 21.08.2020р. №04/21-08/20, від 21.08.2020р. №01/21-08/20, від 21.08.2020р. №02/21-08/20, від 22.07.2020р. №03-22-07/20, від 07.05.2020р. №07-05/20, від 11.06.2020р. №11-06/20, від 22.07.2020р. №01/22-07/20, від 16.06.2020р. №16-06/20, а також від 02.04.2020р. №02-04/20. На підтвердження реальності вказаних догорів позивачем надано платіжні доручення, договірні ціни.
Між позивачем та ПП «КБ ТЕПЛОЕНЕРГО» були укладені договори підряду від 13.07.2020р. №597/8ф, від 26.06.2019р. №26-06/19, від 27.03.2020р. №597/6ф, від 09.07.2020р. №597/9ф, від 14.01.2020р. №597/2ф, від 13.03.2018р. №597/1Ф. На підтвердження реальності виконання цих догорів позивачем надано наступні документи: платіжні доручення, договірні ціни, додатки до договорів.
Між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «ЮГСТРОЙ МОНТАЖ» були укладені договори підряду від 29.01.2020р. №05/29-01/20, від 02.09.2020р. №02-09/20, від 25.09.2020р. №25-09/20, від 24.09.2020р. №24-09/20, від 11.09.2020р. №11-09/20, від 03.09.2020р. №03-09/20. На підтвердження реальності вказаних догорів позивачем надано наступні документи: платіжні доручення, договірні ціни.
01.11.2018р. між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «КОНЦЕРН КСІМЕКС» укладений договір підряду №КС-ОД/18-66. На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано платіжні доручення.
10.08.2020р. між позивачем та ТОВ «ВУДЛАЙФ» були укладені договори підряду №02000/01, №02007/01 та №01999/01. На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем надано платіжні доручення.
25.03.2020р. між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «УКР-ГРАНІТ» укладений договір поставки №25/03/20. На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: платіжні доручення, специфікації.
18.03.2020р. між позивачем та ПП «АГРОТЕХМОНТАЖ-Д» був укладений договір підряду №18-03/20. На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: платіжні доручення, договірну ціну, графік робіт.
20.11.2020р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2020р. (реєстраційний номер 9307835532), відповідно до якої, підприємством було задекларовано від`ємне значення з ПДВ у розмірі 56 694 027 грн.: сума від`ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню 17 072 067 грн., сума від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 39 621 960 грн.
У грудні 2020р., на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 16.12.2020р. №6338-п, з урахуванням вимог пп.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020р. у податковій декларації з ПДВ від 20.11.2020р. №9307835532 від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ.
За результатами вказаної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 15.01.2021р. №139/15-32-07-03/34319566, в якому було зафіксовано порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме:
1) п.п.198.1,198.2,198.3 ст.198, п.200.1, абз. «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України, пп.4,5 п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» (затв. наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016р. №21) завищено показники у рядках 16.1, 17 (колонка В) і 19 Декларації з ПДВ за жовтень 2020р. на суму 1649897 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2020р.) у розмірі 1649897 грн., у т.ч. по періодам виникнення від`ємного значення: березень 2019р. - 393333 грн.; липень 2020р. - 5633 грн.; серпень 2020р. - 757144 грн.; вересень 2020р. - 493787 грн.;
2) абз. «б» п.200.4 ст.200 ПК України, пп.4,5 п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» (затв. наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016р. №21), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2020р. на 11511951 грн., у т.ч. по періодам виникнення від`ємного значення: лютий 2020р. - 3365,42 грн.; липень 2020р. - 1231670,27 грн.; серпень 2020р. - 7478685,80 грн.; вересень 2020р. - 2798229,27 грн., у зв`язку із чим відсутнє право на отримання ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетного відшкодування (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2020р.) у розмірі 11511951 грн., та відсутнє право на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку;
3) п.п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, завищено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), на суму 989925 грн.
Далі, на па підставі висновків вказаного акту перевірки від 15.01.2021р. №139/15-32-07-03/34319566,уповноваженою особою ГУ ДПС в Одеській області 15.02.2021р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №2525/07-03, яким встановлено, що підприємство позивача не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 13161848 грн.;
- №2526/07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 989925 грн.
Не погоджуючись із правомірністю винесених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірних рішень відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дійсно, за приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як слідує з положень п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, з 01.01.2011 р. він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями ж п.75.1 ст.75 ПК України, в свою чергу, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, як вбачається зі змісту вимог п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Як визначено п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як передбачено приписами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Не відносяться до податкового кредиту також і суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп.191.1.2 п.191.1 ст.191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.
Як чітко визначено положеннями п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз. б,в п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН - є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Так, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, «покупець» надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, на який отримує в електронному вигляді відповідне повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими «покупцем».
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий «продавець» надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими «продавцем».
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо ж надіслані податкові накладні/ розрахунки коригування було сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених п.201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
При цьому, слід зазначити, що у разі порушення вказаних строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
Як загально відомо, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п.201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Далі, протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп.78.1.9 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Так, що стосується висновків податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 1191300 грн. - за господарськими операціями із ТОВ «АЛЬТЕРІАС» та у сумі 393333 грн. - за господарськими операціями із ТОВ «ЕКСПРЕСПОЛ СТРОЙ», то судова колегія з цього приводу зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідач у своєму Акті перевірки зазначає, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» нібито було завищено на 1 584 633 грн. показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації з ПДВ за жовтень 2020 року. Цьому передувало врахування на 1 584 633 грн. всупереч вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 ПК України у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б):
- податкової декларації з ПДВ за березень 2019р. «нереальних» операцій з придбання у ТОВ «ЕКСПРЕСПОЛ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 4064223) на суму ПДВ 393 333 грн.;
- податкової декларації з ПДВ за серпень 2020р. «нереальних» операцій з придбання у ТОВ «АЛЬТЕРІАС» (код ЄДРПОУ 41903114) на суму ПДВ 757 144 грн.;
- податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р. «нереальних» операцій з придбання у ТОВ «АЛЬТЕРІАС» (код ЄДРПОУ 41903114) на суму ПДВ 434 156 грн.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідно даних додатку 3 до Декларації з ПДВ за жовтень 2020 року платником податків - ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 було включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним, виписаним зазначеними контрагентами на наведені суми ПДВ, на які за результатами попередніх документальних перевірок:
- «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ 34319566) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах (акт від 09.09.2020р. №516/15-32-05-03-09/34319566, податкове повідомлення-рішення №0021490503 від 02.10.2020р.);
- «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Жилстройсервис-2» (код ЄДРПОУ 34319566) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах було зменшено суми від`ємного значення з ПДВ, як враховані в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. в) ст.200.4 ст.200 ПКУ при визначенні нереальних операцій з придбання робіт (послуг).
Уважно дослідивши вказані документи, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, погоджується із доводами позивача, та, в свою чергу, вважає, що результати вищезазначених податкових перевірок на момент складення спірного Акту перевірки не підтверджують і не можуть бути доказами вчинення порушення податкового законодавства, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з приписів п.86.2 ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у 2-х примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом 3-х робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.
А згідно із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 03.11.2015р. №826/20761/14, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладено згадувані висновки акта.
Отже, сам по собі акт перевірки не є достатнім доказом та не породжує будь-яких юридичних наслідків, а результат перевірки оформлюється виключно шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.
Як передбачено п.56.17 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу або до закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається «неузгодженою». День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПКУ, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57 ПКУ).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем «узгодження» грошового зобов`язання платника податків (абз.2 п.п.56.17.5 п.56.18 ст.56 ПКУ).
При зверненні ж платника податків до суду із позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається «неузгодженим» - до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п.56.18 ст.56 ПКУ).
Отже, враховуючи вищезазначене, висновки попередніх перевірок можуть братися до уваги виключно лише після набуття статусу «узгодженого» грошового зобов`язання, визначеного відповідним податковими повідомленнями-рішеннями.
Так, як свідчать матеріали справи, на підставі висновків Акту перевірки від 09.09.2020р. №516/15-32-05-03-09/34319566 було складено податкове повідомлення-рішення №0021490503 від 02.10.2020 р., яке, в свою чергу, в подальшому, було оскаржене позивачем до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/10758/20), а тому, відповідно, визначене цим ППР грошове зобов`язання вважається «неузгодженим» до дня набрання судовим рішенням по тій справі законної сили.
Як встановлено судовою колегією, по вказаній вище справі №420/10758/20 Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 19.01.2021р., яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021р., згідно з яким, зазначене вище податкове повідомлення-рішення №0021490503 від 02.10.2020р. було визнане протиправним та скасовано.
Далі, як видно з матеріалів справи, на підставі висновків Акту перевірки від 11.12.2020р. №3332/15-32-07-13/34319566 було винесено ще одне податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 13.01.2021р. №0001750713. Однак, на момент подачі позивачем декларації з ПДВ за жовтень 2020р. даного акту перевірки, як і даного податкового повідомлення-рішення ще не існувало.
Днем закінчення процедури адміністративного оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення від 13.01.2021р. №0001750713 є 25.01.2021р., який і вважається днем «узгодження» грошового зобов`язання платника податків, у разі, якщо платник податку не оскаржить його в судовому порядку.
Таким чином, на момент складення Акту перевірки (за жовтень 2020р.) грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2021р. №0001750713, в т.ч. сума 1191300 грн., мала статус «неузгодженої».
При цьому, також слід зазначити й про те, що в подальшому, як видно з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення від 13.01.2021р. №0001750713 теж було оскаржене позивачем у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021р. по справі №420/1065/21 вказаний вище позов ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було задоволено, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.01.2021р. №0001750713 було визнане протиправним та скасоване. Рішення оскаржене в апеляційному порядку, законної сили на даний час не набрало.
Отже, за таких обставин, результати попередніх перевірок насправді не доводять вчинення платником податків будь-яких податкових правопорушення, а тому, відповідно, у контролюючого органу не було і немає достатніх підстав для висновків про завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ у сумі 1 584 633 грн.
Далі, стосовно встановленого у спірному акті перевірки факту завищення позивачем бюджетного відшкодування у розмірі 59 630,56 грн. (стор.48-49 Акту перевірки).
Так як видно зі змісту спірного Акту перевірки, перевіряючими було встановлено включення у рядок 20.1.2 Декларації з ПДВ за жовтень 2020р. (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020р.) контрагента, по якому відсутнє від`ємне значення з ПДВ у зазначеному періоді у розмірі 59630,56 грн., а саме: ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» у рядок 20.1.2 «Декларації з ПДВ за жовтень 2020р.» від 20.11.2020р. №9307835532 ПДВ (рядок 154 Додатку №3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020р.) була включена сума ПДВ по контрагенту з індивідуальним податковим номером 334907015219 із зазначенням періоду виникнення від`ємного значення з ПДВ вересень 2020р., по якому відсутні фактична поставка товарів (робіт, послуг, тощо), сплата по ній, первинні бухгалтерські документи та зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму ПДВ 59 630,56 грн.
Проте, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не може погодитися з вказаними висновками контролюючого органу та відповідно, погоджується із доводами позивача по те, що відповідачем не було враховано надані ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з цього приводу документи і письмові пояснення на запит від 05.01.2021р.
При цьому, як зазначив представник позивача, під час підготовки відповіді на вказаний запит посадовою особою ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" було виявлено технічну помилку у номері платника податку, зазначеного у додатку 3 декларації з ПДВ за жовтень 2020р. (порядковий номер у списку - 154), оскільки дійсний номер цього платника податку (ТОВ «Контакт Люкс») - 334063426596.
Так, в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.09.2020р. була зареєстрована за №33 податкова накладна ТОВ «Контакт Люкс» на суму 357783,38 грн. (у т.ч. 20% ПДВ склало 59630,56 грн.).
Отже, відповідно, від`ємне значення ПДВ за вересень 2020р. у сумі 59630,56 грн. було сформовано за рахунок господарської операції із ТОВ «Контакт Люкс». При цьому, усі первинні документи, що підтверджують дану господарську операцію були додані до відповіді на запит.
Таким чином, здійснення ТОВ «Контакт Люкс» реєстрації податкової накладної в ЄРПН є належною підставою для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на віднесення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.
Також, як вбачається зі змісту спірного Акту перевірки, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ, що сформувалась в т.ч. і з сум ПДВ за операціями з ТОВ «Контакт Люкс» у декларації за жовтень 2020 р.
Тобто, станом на момент подачі декларації, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» мало законне право на віднесення до складу свого податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ТОВ «Контакт Люкс».
Як визначено приписами пп. б п.200.4. ст.200 ПК України, платник податків має право отримати бюджетне відшкодування на свій банківський рахунок за одночасної наявності наступних обставин: наявності відповідної суми від`ємного значення з ПДВ; фактичної сплати сум таких ПДВ постачальникам товарів/послуг; сума від`ємного значення з ПДВ, заявлена платником податків до відшкодування на банківський рахунок, не повинна перевищувати суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» має право на бюджетне відшкодування суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 59630,56 грн.
Що ж стосується висновків спірного Акту перевірки про завищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування у розмірі 5633,33 грн. по контрагенту ТОВ «Компанія «Спецгруп», то колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.
Так, як встановлено з матеріалі справи, ТОВ «Компанія «Спецгруп» було поставлено ТОВу «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» послуги з виготовлення МАФ (мала архітектурна форма) на загальну суму ПДВ у розмірі 18966,67 грн., яку в подальшому ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ 34319566) було безоплатно передано у власність КУ «МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА» (код ЄДРПОУ 40034370) на виконання договору дарування №18-06/20 від 18.06.2020р., з номенклатурою товару: «Мала архітектурна форма, споруда», на що також було виписано податкову накладну на загальну суму ПДВ 18966,67 грн.
Саме з огляду на зазначене, відповідач і дійшов висновку про неможливість включення до бюджетного відшкодування суми ПДВ по основним фондам, реалізованим (безоплатно переданим), по яким були нараховані податкові зобов`язання та тому не формують від`ємне значення з ПДВ.
Разом з тим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що такий висновок необґрунтованим та не заснованим на діючому податковому законодавстві, з огляду на таке.
Так,як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» придбало у ТОВ «Компанія «Спецгруп» послуги з виготовлення МАФа на загальну суму ПДВ у розмірі 18 966,67 грн.
Далі, як видно з матеріалів справи та акту перевірки, виготовлений та отриманий МАФ був позивачем оприбуткований як «основні засоби» та належним чином відображений в бухгалтерському обліку - ДТ 151 Кт 631 та ДТ 106 Кт 151 (стр.21 Акту перевірки).
Крім того, як вбачається з Електронного кабінету платника податків, ТОВ «Компанія «Спецгруп» було виписано та зареєстровано наступні податкові накладні:
- 19.06.2020р. зареєстровано податкову накладну від 06.05.2020р. №9141038733 на суму ПДВ 6666,67 грн.
- 19.06.2020р. зареєстровано податкову накладну від 21.05.2020р. №9141016526 на суму ПДВ 6666,67 грн.
- 08.07.2020р. зареєстровано податкову накладну від 15.06.2020р. №9158720931 на суму ПДВ 5633,33 грн.
Таким чином, факт здійснення ТОВ «Компанія «Спецгруп» реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є належною підставою для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ.
Так, у додатку №3 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за жовтень 2020р.» (таблиця 2) визначено суми податку, фактично сплаченої постачальникам, в т.ч. ТОВу «Компанія «Спецгруп».
А у графі 70 визначено суму 5633, 33 грн., т.б. суму від`ємного значення ПДВ, що виникла за податковою накладною від 15.06.2020 р. №9158720931.
В подальшому, як зазначалося вище, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», на виконання договору дарування №18-06/20 від 18.06.2020р., було безоплатно передано у власність КУ «МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА» вказаний вище МАФ.
А далі, вже на виконання вимог податкового законодавства, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було нараховано податкові зобов`язання, що підтверджується виписаною та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною №9153082016 від 18.06.2020р. на загальну суму ПДВ 18966,67 грн.
При цьому, варто звернути увагу на те, що зі змісту ст.200 ПК України вбачається, що законодавець не ставить у залежність право на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення з ПДВ із нарахуванням зобов`язань за конкретною операцією, оскільки враховується загальна сума від`ємного значення і загальна сума податкових зобов`язань платника податків.
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» має законне право на бюджетне відшкодування суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 5633,33 грн.
Далі, стосовно наступного висновку контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2020р. у розмірі 11511951 грн. по факту включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснених передплат.
Так, зокрема, спірний Акт перевірки містить наступний перелік контрагентів та сум ПДВ за передплатами, які контролюючий орган вважає включеними до суми бюджетного відшкодування протиправно: ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ», КОНЦЕРН «КСІМЕКС», ТОВ «ШИНДЛЕР», ТОВ «ЛІ КОН Д», ТОВ «ВОТЕР СТРІМ», ТОВ «АЛМІ-СТРОИ», ТОВ «ВУДЛАЙФ», ТОВ «МІСТДОРБУД СЕРВІС», ПП «КБ ТЕПЛОЕНЕРГО», ПП «СКГ», ТОВ ТК «УКР-ГРАНІТ», ТОВ «ТД ПРІС», ТОВ «ППВ18», ТОВ «ТС ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «ХРК ХОЛДИНГ», ТОВ «МЕТАЛЛІД», ПП «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», ТОВ «ЮГСТРОИ МОНТАЖ», ТОВ «БІБІЕС», ТОВ «ПАЛЬМІРА ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «НВЦ «СПЕЦАВТОМАТИКА», «ВКП «КВАДРАТ» У ФОРМІ ТОВ, ТОВ «ПАРИТЕТ», ТОВ «БЕИКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА», ТОВ «ЦЕНТР СОТІС», ПП «АГРОТЕХМОНТАЖ - Д», ТОВ «ТБК СВІТ ПОКРІВЛІ», ТОВ «РОЗЕТКА. УА», ТОВ «АПБ «ОПАЛ», ТОВ «СОЛІКОМ ПЛЮС», ТОВ «АРКАДА СТРОЙ», ТОВ «ЮГТРУБМОНТАЖ», ТОВ «ЛІНЕИТ».
Проте, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає ці висновки відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать нормам ПК України, та відповідно, бере до уваги доводи представника позивача.
Так, як вбачається з матеріалів справи та змісту спірного Акту перевірки, за вищезазначеними господарськими операціями наявні усі необхідні первинні документи (платіжні доручення), що відображають факт реального здійснення авансових платежів, в розрізі контрагентів - постачальників, періодів формування від`ємного значення з ПДВ та податкових накладних, що наведено у додатку 3 до акту перевірки.
Крім того, за даними бухгалтерського обліку вищезазначені господарські операції по сплаті авансів контрагентам-постачальникам за періоди формування від`ємного значення з ПДВ, відображені у таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України Додатку 3 Розрахунок бюджетного відшкодування до Декларації з ПДВ за жовтень 2020р., відображено проводками: Дт3711 Кт311 (журнал-ордер, відомості, обороти по рахунку та картка рахунку по бухгалтерським рахункам 3711,311).
Тобто, з огляду на акт перевірки, відповідач фактично сам підтвердив належне оформлення цих господарських операцій та належне відображення їх у бухгалтерському обліку позивача.
Висновок же відповідача про нібито відсутність у ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» права на відшкодування вищезазначених сум фактично ґрунтується лише на тому, що позивач, задекларувавши суму ПДВ до бюджетного відшкодування на суму 11511951 грн., з огляду на послідовність виконання (завершення) господарських операцій, перерахування коштів постачальнику та адекватне виконання ним відповідних поставок за фактом, порушив принцип проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари/послуги, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).
Однак, разом з тим, ці висновки відповідача суперечать приписам ПК України.
Так, спірні суми до бюджетного відшкодування розраховані ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» внаслідок укладення вказаних вище господарських операцій та відповідної передплати за товар, що слугувало 1 (першою) подією для належного формування податкового кредиту та у відповідності до приписів абз. «б» п.200.4 ст.200 ПК України є підставою для відшкодування суми бюджетного відшкодування за фактично сплачений постачальникам товар/послугу.
До того ж, твердження відповідача про неможливість включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснених передплат також прямо суперечить і положеннями Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006р. про спільну систему податку на додану вартість.
Окрім того, дану позицію також було підтверджено і у листі Міністерства фінансів України від 21.07.2017р. №11310-09-10/19633.
Отже, з огляду на зазначене, висновок відповідача про те, що порушення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» принципу послідовності виконання (завершення) господарських операцій, перерахування коштів постачальнику та адекватне виконання ним відповідних поставок за фактом є необґрунтованим та не заснованим на чинному законодавстві.
У цьому зв`язку, варто зауважити, що Верховний Суд України, в свою чергу, неодноразово висловлював правовий висновок у спорах, що виникають з питань бюджетного відшкодування. Так, у своїх постановах від 09.09.2008р. по справі №21-500во08 та від 01.06.2010р. по справі №21-573во10, Верховний Суд України, зокрема, зазначив, що підставою для зменшення суми бюджетного зобов`язання є виключно факт належного доведення податковим органом, що господарські операції загалі не проводилися.
Натомість, спірний Акт перевірки не містить посилань на те, що спірні господарські операції із вищезазначеними контрагентами не проводились.
Таким чином, контролюючий орган фактично не ставить під сумнів «реальність» здійснення вказаних господарських операцій, а тому, висновок контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2020р. у розмірі 11511951 грн. є необґрунтованим.
Крім того, Акт перевірки містить висновок про завищення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), на суму 989925 грн.
Слід зазначити, що до таких висновків контролюючий орган дійшов після аналізу наступних господарських операцій: правовідносин із ТОВ «АЛЬТЕРІАС» у жовтні 2020р. - на суму 514478 грн. (у т.ч. ПДВ 85746 грн.) та ТОВ «Алмі-Строй» у жовтні 2020р. - на суму 357009 грн. (у т.ч. ПДВ 59502 грн.); а також із ТОВ «ВУДЛАЙФ» та ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» - на суму ПДВ 59630,56 грн.
Так, щодо висновку контролюючого органу про «нереальність» господарський операцій із ТОВ «Альтеріас», судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту спірного Акту перевірки, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» уклало ряд договорів підряду з ТОВ «АЛЬТЕРІАС» на виконання комплексу робіт (гідроізоляція стелі, обслуговування машин та устаткування, виготовлення та монтаж металевих конструкцій, тощо) на об`єкті «Поліпшення об`єкту 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом, м.Одеса, Французький бульвар, 60/1 та поліпшення об`єкту Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів за адресою, м.Одеса, Французький бульвар, 60/1»:
- договір №01-11/04/19 від 11.04.2019р. на виконання комплексів робіт з обслуговування машин і устаткування на об`єкті: 24-поверховий оздоровчий комплекс з апартаментами та паркінгом за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 60/1. Другий пусковий комплекс Ресторан;
- договір №01/06-02/20 від 06.02.2020р. на поліпшення об`єкту: 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1, а саме: з виконання комплексу робіт загально будівельного призначення відповідно до виданих Замовником технічних завдань;
- договір №01/16-04/20 від 16.04.2020р. щодо поліпшення об`єкту: Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів, розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1, а саме: з виконання комплексу робіт загально будівельного призначення відповідно до виданих Замовником технічних завдань;
- договір №0201/19 від 24.01.2019р. щодо виконання комплексів робіт зі свердлення та вирізання технологічних отворів на об`єкті: 24-поверховий оздоровчий комплекс з апартаментами та паркінгом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1;
- договір №03-11/04/19 від 11.04.2019р. щодо виконання комплексів робіт загально будівельного призначення на об`єкті: 24-поверховий оздоровчий комплекс з апартаментами та паркінгом за адресою: м.Одеса, Французький бульвар,60/1, Другий пусковий комплекс Ресторан.
Так, за умовами вищезазначених договорів «Замовник» доручає і оплачує, а «Підрядник» приймає на себе зобов`язання щодо виконання комплексу робіт на об`єкті: поліпшення об`єкту 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом (м.Одеса, Французький бульвар, 60/1) та поліпшення об`єкту Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів за адресою, м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи первинних документів, на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було виписано акти виконаних будівельних робіт на загальну суму 514478 грн., у тому числі ПДВ 85746 грн. (перелік актів міститься на стор.23 Акту перевірки).
Також як свідчать матеріали справи, підприємство позивача фактично оплатило виконані роботи в повному обсязі, що підтверджують відповідні банківські платіжні доручення.
Крім того, відповідно до даних ЄРПН, ТОВ «АЛЬТЕРІАС» (код ЄДРПОУ 41903114) виписало на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» і відповідні податкові накладні (перелік податкових накладних зазначено на стор. 23-24 Акту перевірки).
Із електронного кабінету ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» вбачається, що ТОВ «АЛЬТЕРІАС» зареєструвало і відповідно, взяло на себе податкові зобов`язання за вищезазначеними податковими накладними.
Так, як зазначає сам відповідач у своєму акті перевірки, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було правильно відображено інформацію щодо вищезазначених господарських операцій як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Аналіз довідкової інформації щодо ТОВ «АЛЬТЕРІАС», наведений на сторінках 25-27 Акту перевірки, свідчить про наступне.
Так, ТОВ «АЛЬТЕРІАС» було зареєстровано належним чином як суб`єкт підприємницької діяльності. ТОВ має статус платника ПДВ. Основним видом діяльності ТОВ «АЛЬТЕРІАС» - є 41.10 «організація будівництва будівель». ТОВ має власні трудові ресурси та залучає до виконання робіт спеціалістів за цивільно-правовими договорами в достатній для виконання підрядних робіт кількості.
До того ж, як вбачається з Акту перевірки, в період існування правовідносин із ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», ТОВ «АЛЬТЕРІАС» надавав аналогічні послуги й іншим юридичним особам.
Таким чином, можливо зробити висновок, що даний контрагент позивача - ТОВ «АЛЬТЕРІАС» виконувало роботи, які є «основним» видом його діяльності, маючи при цьому необхідні трудові ресурси, та також як і ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», належним чином відобразило у своєму податковому обліку ці господарські операції.
Однак, відповідач, в свою чергу, дійшов зворотного висновку, що насправді роботи у серпні та вересні 2020р. ТОВ «Альтеріас» не виконувались, оскільки факт їх виконання не підтверджено, з огляду на те що: 1) ТОВ «Альтеріас» має віддалене місце розташування; 2) ТОВ «Альтеріас» подано до ГУ ДПС в Одеській області довідку форми №20-ОПП про наявність об`єкту оподаткування за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 60/1; 3) ТОВ «Альтеріас» немає достатнього власного трудового ресурсу для виконання необхідних ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» робіт; 4) ТОВ «Альтеріас» немає документів, складення яких передбачене законодавством з питань охорони праці.
Проте, щодо віддаленого місця розташування, як підстави для визнання операції між контрагентами нереальною та поданої форми 20-ОПП, слід зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, підприємство - ТОВ «Альтеріас» (код ЄДРПОУ 41903114) дійсно знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Київській області, Києво-Святошинська ДПІ. Юридична адреса підприємства: 08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Вишнева,36-1.
Спірні ж будівельні роботи для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» виконувались ТОВ «Альтеріас» за місцем розташування об`єкту будівництва, а саме, за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 60/1.
Як передбачено ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто, за місцезнаходженням юридичної особи повинне знаходитися його керівництво і в цьому місці повинен вестися облік. Однак, діяльність підприємства може здійснюватися не тільки за його місцезнаходженням, але й за іншими адресами, таким чином реалізуються принципи господарювання, що передбачені ст.6 ГК України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є, серед іншого, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «Альтеріас» має повне право вільно виконувати роботи на всій території України, а контролюючий орган, в свою чергу, не в праві обмежувати свободу господарської діяльності даного підприємства.
Також, як видно з акту перевірки, відповідач зазначає, що ТОВ «Альтеріас» не повинно було подавати форму 20-ОПП щодо об`єкта будівництва - поліпшення об`єкту: 24-поверхневий оздоровчий комплекс з паркінгом за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.
Разом з тим, відповідно до п.8.1.,8.2. до розділу VIII Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням: платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПК України.
Виконуючи будівельні роботи на об`єкті будівництва - поліпшення об`єкту : 24-поверхневий оздоровчий комплекс з паркінгом, за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 60/1, ТОВ «Альтеріас» отримує відповідно їх оплату від ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2».
Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, даний об`єкт нерухомості пов`язаний із діями ТОВ «Альтеріас» (виконання робіт), у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків.
Таким чином, на думку судової колегії, вказані вище висновки відповідача не обґрунтовують факту «нереальності» господарських операцій із ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», а навпаки, підтверджують той факт, що ТОВ «Альтеріас» чітко дотримується податкової дисципліни, сумлінно виконує свої обов`язки, передбачені ПК України, виконує роботи за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 та приймає відповідні податкові зобов`язання на себе.
Стосовно ж висновків контролюючого органу щодо нібито відсутності у ТОВ «Альтеріас» достатнього власних трудових ресурсів для виконання робіт ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», слід зазначити, що зі змісту спірного Акту перевірки вбачається, що висновок про відсутність у даного контрагента достатніх трудових ресурсів фактично ґрунтується виключно лише на підставі аналізу розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4).
Відповідач, в даному випадку, розраховує ту норму робочих годин, яка відповідає виплаченій заробітній платі за серпень і вересень 2020р. окремо та робить висновок, що за фактично відпрацьований час в 1 місяць немає фізичної спроможності виконати зазначений в Акті об`єм робіт.
Разом з тим, наведені в Акті перевірки розрахунки, на думку суду, не свідчать про те, що роботи, які були здані у серпні і вересні 2020р. ТОВ «Альтеріас» не виконувались.
Суд бере до уваги доводи позивача, що Акт приймання будівельних робіт за серпень і вересень 2020р. містить роботи, що були закінчені виконанням у цих місяцях.
Однак, процес їх виконання триває набагато більший період часу, з урахуванням складності таких будівельних робіт, тобто роботи, визначені в актах не виконуються за один місяць.
Акт перевірки не містить аналізу або будь-яких доказів, що встановлювали б, який обсяг робіт може виконувати один працівник та скільки часу на це потрібно. Відповідач не визначав, коли працівники ТОВ «Альтеріас» отримали завдання на виконання робіт та скільки часу витратили на їх виконання для того, щоб здати результат у серпні, вересні 2020р.
Тому, враховуючи вказані обставини, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, погоджується з доводами позивача про те, що висновки Акту щодо неможливості виконання будівельних робіт власним трудовим ресурсом ТОВ «Альтеріас» є лише нічим не доведеними припущеннями.
Окрім того, судова колегія також враховує й той факт, що залучення додаткових працівників є можливим і за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) та ін.
Варто зауважити, що аналогічна правова позиція з цих спірних питань неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.06.2020р. по справі №340/422/19, від 12.04.2018р. у справі №805/4710/16-а, від 11.06.2019р. у справі №825/2387/18.
Акт же перевірки, в свою чергу, не містить жодної інформації про залучення ТОВ «Альтеріас» до виконання робіт працівників за цивільно-правовими договорами чи залучення субпідрядних організацій.
Також, в Акті перевірки від 09.09.2020р. №516/15-32-05-03-09/34319566 контролюючий орган наводив довідкову інформацію щодо ТОВ «Альтеріас стосовно нарахованої заробітної плати (доходу, забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4).
Так, з даної інформації вбачається, що у 2019-2020 рр. ТОВ Альтеріас постійно залучало до виконання робіт працівників за цивільно-правовими договорами, що свідчить фактично про «приховування» податкової інформації в Акті перевірки від 11.12.2020р. №3332/15-32-07-13/34319566.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія, як і окружний суд, вважає висновки контролюючого органу з питань недостатності у контрагента позивача трудових ресурсів є лише припущеннями. До того ж, це питання взагалі ретельно не досліджувалось при проведенні перевірки.
Що ж стосується висновків контролюючого органу про те, що у ТОВ «Альтеріас» нібито не має документів, складення яких передбачене законодавством з питань охорони праці, що свідчить про «нереальність» спірної господарської операції, то судова колегія з цього приводу зазначає наступне.
Так, за загальним правилом, наявність або відсутність у контрагента документів, складення яких передбачене законодавством з питань охорони праці, жодним чином не впливає на реальність вчинення господарської операції та не свідчить про порушення податкового законодавства.
При цьому, слід звернути увагу на те, що у спірному Акті перевірки не міститься жодної інформації про відсутність такої документації взагалі, лише зазначено про те, що такі документи не надавались ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» під час перевірки.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у пп. 78.1.8. п.78.1. ст. 78 ПК України, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як передбачено приписами п.85.8. ст.85 ПК України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Так, як вбачається зі змісту наказу від 19.11.2020р. №5731-п, предметом спірної документальної позапланової виїзної перевірки фактично - є дотримання підприємством позивача податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020р. від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах.
Відповідно до вимог п.85.2. ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В свою чергу, надання копій документів, складання яких передбачене чинним законодавством з питань охорони праці, фактично не відноситься до предмету спірної перевірки.
До того ж, перевірка дотримання законодавства з питань охорони праці не відноситься і до функції податкового органу, що фактично свідчить про перевищення повноважень при наданні запиту.
А як вже зазначалося вище, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.1 «Положення про Державну фіскальну службу України» (затв. Постановою КМУ від 21.05.2014р. №236), Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Отже, функції контролюючого органу, прямо передбачені ст.19-1 ПК України, зводяться до контролю із справляння податків і зборів та дотримання митного законодавства.
Крім того, п.73.3 ст.73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до цього, та згідно із пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
А як передбачено вимогами п.85.4. ст.85 ПКУ, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Таким чином, з урахуванням того, що до повноважень контролюючого органу фактично не входять повноваження щодо перевірки дотримання законодавства з охорони праці, то відповідно, спірний Акт перевірки ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» не може обґрунтовуватись веденням чи не веденням документації з охорони праці ТОВ «Альтеріас», оскільки це питання не досліджувалось і взагалі не могло досліджуватись контролюючим органом.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «Альтеріас» є безпідставними та необгрунтованими.
Системний же аналіз первинної документації ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» по вищезазначеним операціям із ТОВ «Альтеріас» свідчить про наступне.
Так, як свідчать матеріали справи, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» отримувало від ТОВ «Альтеріас» будівельні роботи для поліпшення Об`єкту 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом (м.Одеса, Французький бульвар,60/1) та поліпшення Об`єкту Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.
В залежності від першої події (складення акту чи здійснення оплати (авансу), постачальником виписувались і належним чином реєструвались податкові накладні.
А здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - є достатньою підставою для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на віднесення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» має право на бюджетне відшкодування суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 514478 грн. (у т.ч. ПДВ 85746 грн.).
Далі, стосовно висновків контролюючого органу про «нереальність» господарських операцій позивача із ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ», колегія суддів зазначає наступне.
Так, зі змісту спірного Акту перевірки вбачається, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» 19.07.2018р. укладало договори підряду з ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» на виконання комплексу робіт з гідроізоляції балконів та торців балконів на Об`єкті замовника.
За цим договором «Замовник» доручає, а «Підрядник» бере на себе обов`язок по виконанню робіт з гідроізоляції балконів та торців балконів на Об`єкті замовника - поліпшення об`єкту 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом (м. Одеса, Французький бульвар,60/1) та поліпшення об`єкту Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів за адресою, м.Одеса, Французький бульвар,60/1.
Як видно з матеріалів справи та наданих представником позивача первинних документів, встановлено, що на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» було виписано акти виконаних будівельних робіт на загальну суму 357009 грн., в т.ч. ПДВ 59502 грн. (перелік актів міститься на стор. 28-32 Акту перевірки).
А як вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» було виписано на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та зареєстровано відповідні податкові накладні.
Отже, ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» взяло на себе податкові зобов`язання за вищезазначеними податковими накладними.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» оплатило усі виконані ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» роботи в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими платіжними дорученнями.
Як зазначає у своєму акті сам відповідач, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» вірно відображено інформацію щодо вищезазначених господарських операцій як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Аналіз довідкової інформації щодо ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» наведений на сторінках 32-35 Акту перевірки, свідчить про наступне.
Так, в акті перевірки вказано, що ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» зареєстровано належним чином, основним видом діяльності підприємства - є 43.91 «покрівельні роботи». Підприємство має статус платника ПДВ, має власні трудові ресурси, достатні для виконання підрядних робіт, а також має основні фонди.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини можна зробити висновок, що ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» виконувало роботи, які є основним видом діяльності підприємства, маючи при цьому власні трудові ресурси, та, в свою чергу, як і ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», належним чином відобразило у податковому обліку ці господарські операції, які контролюючий орган вважає нереальними.
Однак, всупереч вищезазначеним відомостям, які наведені в самому Акті перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що господарська операція є нереальною.
Зокрема, відповідач вважає, що зазначені в Акті перевірки №1 від 16.10.2020р. про приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) за жовтень 2020 року, матеріали ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» нібито не придбавались (відповідно повідомлення за ф. N 20-ОПП використання складського приміщення почалось із 16.09.2020р.).
Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та/або інші документи, що підтверджують перевезення/доставку товару до об`єкта Замовника: 24- поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.
Разом з тим, такі доводи відповідача суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними і беззаперечними доказами.
Так, як правильно зазначено в Акті перевірки, ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» зобов`язане поставити на будівельний майданчик необхідні матеріали, устаткування, вироби та забезпечити виконання робіт необхідними матеріалами і людськими ресурсами.
При цьому, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» не отримує від ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» будівельні матеріали окремо від робіт. З Акту приймання-передачі вбачається, що роботи прийняті в повному обсязі і перевірені особою, що здійснює технічний нагляд за будівництвом.
Матеріали ж, що використовуються ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» не підлягають сертифікації, а тому ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» не вимагало надання додаткових документів щодо походження використаного матеріалу.
Далі, щодо висновків контролюючого органу про те, що у ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» нібито не має документів, складення яких передбачене законодавством з питань охорони праці, що свідчить про нереальність господарської операції, суд повторно наголошує на тому, що наявність чи відсутність документів з питань охорони праці жодним чином не впливає на реальність господарської операції, і перевірка цього питання відповідачем є перевищенням службових повноважень, оскільки не стосується предмета перевірки та не є компетенцією відповідача.
Крім того, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, зазначає, що системний аналіз первинної документації ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» по вищезазначеним операціям із ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» свідчить про те, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» реально отримувало від ТОВ «АЛМІ-СТРОЙ» підрядні роботи для поліпшення об`єкту 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом (м.Одеса, Французький бульвар, 60/1) та поліпшення об`єкту Приміщення апартаментів, що складається з 297 відокремлених об`єктів за адресою, м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.
У залежності від дати першої події (складення акту чи здійснення оплати (авансу), постачальником виписувались і належним чином реєструвались податкові накладні.
Здійснення ж реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на віднесення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.
Отже, за таких обставин, висновки відповідача про нереальність господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими, а тому, відповідно, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» має право на бюджетне відшкодування суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 357009 грн. (у т.ч. ПДВ 59502 грн.).
Що ж стосується висновків відповідача про завищення від`ємного значення з ПДВ у сумі 59630,56 грн. за контрагентами ТОВ «ВУДЛАЙФ» та ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР», то судова колегія з цього приводу зазначає наступне.
Так, відповідач у своєму акту перевірки вказує на те, що перевіряючими нібито було встановлено врахування ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», всупереч п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, до податкового кредиту за жовтень 2010р. суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «ВУДЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43726468) у вересні 2020р. у розмірі 767 574 грн., не підтвердженої документально та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними із періодом складання вересень 2020 року.
Відповідно до показників додатку 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 767 574,23 грн. по контрагенту - постачальнику ТОВ «ВУДЛАЙФ» за податковими накладними із періодом складення - вересень 2020 року (відображено у рядку 65 додатку 5 до Декларації).
Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Як свідчать матеріали справи, 18.08.2020р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» перерахувало за попередньою оплатою роботи з виготовлення, поставки та монтажу металевих броньованих вхідних дверей класу вогнестійкості Е160 (м. Одеса, Французький бульвар, 60/1), згідно договору підряду №02007/01 від 10.08.2020р. Перерахування авансу у розмірі 3837871,17 грн. (сума ПДВ 767 574, 23 грн.) підтверджується платіжним дорученням №115 від 18.08.2020 р.
Як визначено п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникненні податкових зобов`язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послу і вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягаючі постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дат; оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платник; податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дати оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства; для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Так, як встановлено по справі, саме на виконання вимог п.187.1 ст.187 ПКУ, 18.08.2020р. за фактом отримання оплати ТОВ «ВУДЛАЙФ» і було складено податкову накладну №1.
При чому, дана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.09.2020 р. №1944045/43726468.
Отже, здійснення ТОВ «ВУДЛАЙФ» 17.09.2020р. реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і є достатньою підставою для ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на віднесення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ, а тому, відповідно, ці висновки відповідача про те, що дана сума нібито не підтверджена документально та не зареєстрована в ЄРПН, не відповідає дійсності.
Аналогічний висновок наведено в Акті перевірки і щодо ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР».
Також, відповідач вказує на те, що встановлено врахування ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» всупереч п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПКУ до податкового кредиту за жовтень 2010 року суми ГІДВ сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» (код ЄДРПОУ 42407519) у жовтні 2020 року у розмірі 77 103 грн., не підтвердженої документально та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними із періодом складання жовтень 2020 року.
Відповідно до показників додатку 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, до податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 146 822 грн. по контрагенту - постачальнику ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» (відображено у рядку 55 додатку 5 до Декларації).
В Акті перевірки відповідач зазначає, що із заявлених 146822 грн. не підтверджено суму податкового кредиту у розмірі 77103, 23 грн.
Однак, дане твердження на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.
Так, як свідчать матеріали справи, у серпні 2020р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» авансувало ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» роботи з оздоблення апартаментів в об`єкті нерухомості за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, 60/1 в загальній сумі 77 103, 23 грн. (за договорами підряду №10-08/20 від 10.08.2020, №01/05-08/20 від 05.08.2020, №20-07/20 від 20.07.2020, №22-05/20 від 22.05.2020).
Здійснення цієї передплати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №51, 58, 110, 111.
Далі, саме на виконання вимог п.187.1 ст.187 ПКУ, 18.08.2020р. за фактом отримання оплати ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» складено податкові накладні: від 13.08.2020р. №1, від 17.08.2020р. №4, від 17.08.2020р. №3, від 13.08.2020р. №2.
При чому, ці податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, згідно рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2020р. №2051526/42407519, від 2010.2020р. №2051523/42407519, від 20.10.2020р. №2051524/42407519, від 20.10.2020р. №2051525/42407519.
Отже, здійснення ТОВ «БПК АРХІТЕКТОР» реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і є достатньою підставою для віднесення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а тому, відповідно, висновки відповідача про те, що дана сума нібито не підтверджена документально та не зареєстрована в ЄРПН, є необґрунтованими.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та вище перелічені норми діючого податкового законодавства, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зафіксовані у спірному Акті перевірки порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження, а тому, відповідно, прийняті на підставі цього Акту оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.02.2021р. №2525/07-03, яким встановлено, що ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 13161848 грн.; та від 15.02.2021р. №2526/07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 989925 грн. - є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, одночасно варто звернути увагу й на те, що аналогічна правова позиція з подібних спірних питань була висловлена П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.9.2021р. по аналогічній справі №420/1065/21.
І на останнє, судова колегія також приймає до уваги та ще раз вважає за необхідне наголосити й на тому, що згідно з вимогами цивільного та податкового законодавства існує презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України) та презумпція правомірності рішень платника податку (пп.4.1.4 п.4.1.ст.4 ПКУ), а відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно індивідуальний характер.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду 1-ї інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі податкового органу.
До того ж, також слід зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 04.03.2022р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103776577 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Осіпов Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні