Постанова

від 22.02.2022 по справі 912/2738/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 року м. Дніпро Справа № 912/2738/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,

секретар судового засідання Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. у справі № 912/2738/20

про банкрутство Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича, с. Федорівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. (повний текст складено - 13.10.2021р., суддя - Поліщук Г.Б., м. Кропивницький) у справі № 912/2738/20 задоволено частково клопотання ліквідатора Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича від 11.10.2021р. № 02-16/34 про забезпечення вимог кредиторів. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області оголосити в розшук, внести відомості щодо розшуку до інформаційної підсистеми "Гарпун" з метою затримання та передачі ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Різнику О.Ю. транспортного засобу марки МАЗ 5551, 1991р.в., н.з. НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 та причіпу ГКБ 817, 1999р.в., н.з. НОМЕР_3 , що зареєстровані за Фермерським господарством Зобенка Леоніда Васильовича. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення, та узагальнені доводи учасників справи.

Ліквідатор Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора від 11.10.2021р. № 02-16/34 про накладення арештів та заборон на земельні ділянки, які знаходяться в оренді ФГ Зобенка Л.В., і посіви, які знаходяться на них; застосувати заходи забезпечення вимог кредиторів ФГ Зобенка Л.В., а саме накласти арешт на земельні ділянки та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку; в іншій частині ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. залишити без змін.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права щодо накладення арештів в ліквідаційній процедурі та визначення права оренди землі як активу фермерського господарства: неправильно застосовано ч. 1 ст. 59, не враховано ч. 14 ст. 39 та ч. 1 ст. 40, ч. ч. 9, 10, 12 ст. 95 КУзПБ. Суд фактично не розглянув вимогу ліквідатора про вжиття таких заходів забезпечення вимог кредитора як заборона державним реєстраторам вчиняти дії для реєстрації дострокового припинення договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ФГ Зобенка Л.В., суд не врахував ч. 14 ст. 39 та ч. 1 ст. 40 КУзПБ і практику ВС із цього питання. Зокрема, ч. 14 ст. 39 КУзПБ визначено, що арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Частиною 1 статті 40 КУзПБ не виключено можливість застосування такого засобу забезпечення вимог кредиторів як накладення арешту на майно боржника. Верховний Суд, вирішуючи спір про забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, який розглянутий судом апеляційної інстанції у постанові від 13.02.2020р. у справі №50/790-43/173, зробив висновок, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватись як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України. Таким чином, Верховним Судом підтверджено можливість накладення арештів на майно банкрута судом у справі про банкрутство як одного із заходів забезпечення вимог кредиторів боржника. Право оренди земельних ділянок, що належить фермерському господарству, є його активом в силу спеціальних норм КУзПБ щодо банкрутства фермерських господарств. Однак, суд першої інстанції цих положень не врахував. Не враховано обставин протиправних дій колишніх керівників банкрута для зменшення активів боржника. Колишній керівник ФГ Зобенко Л.В. жодних дій для передачі документів (у т.ч. про оренду земельних ділянок та майна банкрута) не вчиняє. Заходи забезпечення вимог кредиторів банкрута, про які просить ліквідатор, дозволять в подальшому використати зареєстровані за боржником активи для погашенння заборгованості перед кредиторами. В оскаржуваній ухвалі суд не застосував приписи ст. 95 ЗК України, висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020р. у справі №918/335/17 щодо права власності орендаря на посіви на орендованих земельних ділянках. Суд не спростував позицію ліквідатора щодо накладення арештів на посіви на орендованих земельних ділянках. ФГ Зобенка Л.В. як орендар має право власності на посіви на орендованих земельних ділянках. Оскільки право оренди земельних ділянок зареєстроване за ФГ Зобенка Л.В., листом від 05.10.2021р. ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомило, що у період із 01.01.2017р. до 21.09.2021р. в реєстрі податкових накладних зареєстровано 122 ПН на суму 44 235, 7 грн., у т.ч. 7 372, 6 грн. ПДВ, що є доказом того, що ФГ Зобенка Л.В. здійснювало господарську діяльність - обробіток земельних ділянок. Відтак, колишній керівник ФГ Зобенко Л.Г. грубо порушує ч. 1 ст. 61 КУзПБ, приховує документи та активи банкрута, що має негативний вплив на ліквідаційну процедуру - затягування, неможливість аналізу документів, формування ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. Зазначені обставини свідчать про протиправні дії посадових осіб ФГ Зобенка Л.В. із приховування активів боржника, про високу ймовірність протиправного відчуження зареєстрованих за боржником активів з метою ухилення від погашення кредиторської заборгованості за рахунок цього майна, що є підставою для застосування забезпечення вимог кредиторів згідно зі ст. 40 КУзПБ. Суд першої інстанції не врахував та не спростував позицію ліквідатора щодо вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відносно посівів на земельних ділянках, що перебувають в оренді фермерського господарства, і не мотивував свою позицію щодо неврахування цих доводів ліквідатора, що є порушенням ч. 3 ст. 86 ГПК України.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Інші учасники справи наданими процесуальними правами не скористались та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.02.2022р.

У судовому засіданні 02.02.2022р. ліквідатор банкрута надав пояснення по апеляційній скарзі. 02.02.2022р. у засіданні оголошено перерву до 23.02.2022р.

У судовому засіданні 23.02.2022р. ліквідатор банкрута надав додаткові пояснення по апеляційній скарзі. 23.02.2022р. у засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2021р. у справі № 912/2738/20 Фермерське господарство Зобенка Леоніда Васильовича визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ФГ Зобенка Л.В. арбітражного керуючого Різника О.Ю.

11.10.2021р. на електронну адресу суду від ліквідатора Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражного керуючого Різника О.Ю. надійшло клопотання від 11.10.2021р. №02-16/34 про забезпечення вимог кредиторів ФГ Зобенка Л.В., відповідно до якого останній просив застосувати такі заходи забезпечення вимог кредиторів Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича (27654, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Федорівка, вул. Горького, код 20656335 ):

1. Накласти арешт на земельні ділянки та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку:

- кадастровий номер 3522880900:02:000:9015 площею 2,4581 га;

- кадастровий номер 3522880900:53:000:5115 площею 1,5355 га, строк дії: 31.12.2028;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0157 площею 6,3812 га, строк дії: 31.12.2027;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5203 площею 1,9897 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5207 площею 1,9924 га, строк дії: 19.02.2068;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:1057 площею 2,7366 га, строк дії: 11.2023 рік;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0057 площею 3,9223 га, строк дії: 21.11.2026;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0022 площею 6,5621 га, строк дії: 09.03.2066;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0044 площею 2,397 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0316 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:5054 площею 1,63 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0177 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0179 площею 4,9462 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0572 площею 9,1998 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0121 площею 4,9466 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:5032 площею 2 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0240 площею 7,6299 га, строк дії 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880901:02:000:0205 площею 6,6584 га, строк дії: 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0055 площею 6,6574 га, строк дії: 21.11.2023.

2. Накласти арешт на посіви, що знаходяться на земельних ділянках, згідно переліку:

- кадастровий номер 3522880900:02:000:9015 площею 2,4581 га;

- кадастровий номер 3522880900:53:000:5115 площею 1,5355 га, строк дії: 31.12.2028;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0157 площею 6,3812 га, строк дії: 31.12.2027;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5203 площею 1,9897 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5207 площею 1,9924 га, строк дії: 19.02.2068;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:1057 площею 2,7366 га, строк дії: 11.2023 рік;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0057 площею 3,9223 га, строк дії: 21.11.2026;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0022 площею 6,5621 га, строк дії: 09.03.2066;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0044 площею 2,397 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0316 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:5054 площею 1,63 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0177 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0179 площею 4,9462 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0572 площею 9,1998 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0121 площею 4,9466 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:5032 площею 2 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0240 площею 7,6299 га, строк дії 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880901:02:000:0205 площею 6,6584 га, строк дії: 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0055 площею 6,6574 га, строк дії: 21.11.2023.

3. Накласти арешт на транспортний засіб марки МАЗ 5551, 1991 р.в., н.з. НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 та причіп ГКБ 817, 1999 р.в., н.з. НОМЕР_3 .

4. Зобов`язати Національну поліцію України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код 40108578) оголосити в розшук, внести відомості щодо розшуку до інформаційної підсистеми "Гарпун" з метою затримання та передачі ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Різнику Олександру Юрійовичу транспортний засіб марки МАЗ 5551, 1991 р.в., н.з. НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 та причіпу ГКБ 817, 1999 р.в., н.з. НОМЕР_3 , що зареєстровані за ФГ Зобенка Л.В.

В обґрунтування даного клопотання ліквідатор зазначає, що звернувся до колишнього керівника банкрута із запитом вих.№02-16/24 від 11.10.2021р. про передачу документів та активів господарства. Запит отримано керівником, однак будь-яких дій для виконання обов`язку із передачі документів та активів банкруту не здійснено.

Згідно даних ЄДРПОУ основний вид господарської діяльності ФГ Зобенка Л.В. - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олії (основний). Основним активом підприємства є право оренди земельних ділянок. Арбітражним керуючим отримано інформаційну довідку №276635134 від 24.09.2021р., де встановлено, що за товариством на праві оренди на території Кіровоградської області зареєстровані земельні ділянки у загальній кількості 19 шт. Згідно інформаційної довідки №276634887 від 24.09.2021р. протягом процедури розпорядження майном боржником вчинялися дії для дострокового припинення договорів оренди боржника, що є діями для зменшення майнових активів товариства і ведуть до втрати останнім платоспроможності. Разом з тим, права оренди включаються до складу ліквідаційної маси боржника, а дострокове припинення цих прав призводить до зменшення ліквідаційної маси і неможливості відновлення платоспроможності боржника.

ФГ Зобенка Л.В., як орендар, має право власності на посіви на орендованих земельних ділянках. Оскільки право оренди земельних ділянок зареєстроване за ФГ Зобенка Л.В., листом від 05.10.2021р. ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомило, що у період з 01.01.2017р. до 21.09.2021р. в реєстрі податкових накладних зареєстровано 122 ПН на суму 44235,7 тис. грн., у т.ч. 7372,6 тис. грн. ПДВ, що є доказом, що ФГ Зобенка Л.В. здійснювало господарську діяльність - обробіток земельних ділянок.

Крім того, РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області листом від 04.10.2021р. №31/11-2342 повідомлено, що за ФГ Зобенка Л.В. зареєстровано т/з марки МАЗ 5551, 1991 р.в, н.з. НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , причіп ГКБ 817, 1999 р.в., н.з. НОМЕР_3 .

Розглянувши клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 11.10.2021р. №02-16/34 про забезпечення вимог кредиторів ФГ Зобенка Л.В., господарський суд, зокрема відхилив клопотання в частині накладення арешту на земельні ділянки та посіви, що знаходяться на цих земельних ділянках, а також заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Господарським судом Кіровоградської області здійснюється провадження у справі № 912/2738/20 про банкрутство Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2021р. визнано Фермерське господарство Зобенка Леоніда Васильовича банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, ліквідатором Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича. Отже, боржник перебуває в ліквідаційній процедурі.

Наслідки визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури передбачені статтею 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, поміж іншого, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2020р. у справі № 50/790-43/173, при вирішенні спору про накладення арештів на активи банкрута у ліквідаційній процедурі, як засіб забезпечення вимог кредиторів, зроблено висновки, що встановлена абзацом 8 частини 1 статті 38 Закону про банкрутство заборона на накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, за колом осіб поширюється на суб`єктів, яким законодавством надано повноваження на накладення арештів (інших обмежень) на майно фізичних та юридичних осіб, зокрема, органи державної виконавчої служби, реєструючі та правоохоронні органи та їх посадових осіб (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження", частина 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 171-173 Кримінального процесуального кодексу України).

Зазначена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 16.10.2018р. у справі №Б-50/112-09.

Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України і з урахуванням інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство.

Такі процесуальні дії господарського суду, в тому числі на стадії апеляційного перегляду судового рішення, відповідають функції господарського суду, як учасника справи про банкрутство, щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства, в тому числі ліквідаційній процедурі.

Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що системний аналіз вказаних норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом України з процедур банкрутства як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так і за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020р. у справі № 50/790-43/173.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство, попередження їх можливого порушення в майбутньому, а також забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення і попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обгрунтовуючи своє клопотання про накладення арешту на земельні ділянки та посіви, що знаходяться на цих земельних ділянках, а також про заборону державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок, арбітражний керуючий - ліквідатор банкрута послався на вчинення Фермерським господарством дій для зменшення його майнових активів. Такими діями є дострокове припинення укладених з боржником договорів оренди землі шляхом їх розірвання та перереєстрація права оренди земельних ділянок на іншу юридичну особу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що особливості банкрутства фермерського господарства визначено ст. 95 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Як вбачається із наданої до суду першої інстанції інформації з державних реєстрів від 24.09.2021р., зокрема, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Фермерським господарством Зобенка Леоніда Васильовича було укладено з фізичними особами договори оренди земельних ділянок та зареєстровано право оренди земельних ділянок.

Разом з тим, у квітні 2021р., тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, боржником було укладено угоди з окремими фізичними особами про дострокове розірвання договору оренди землі та відповідна інформація про зміни речового права внесена до реєстру.

Таким чином, на час винесення судом постанови про визнання Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича банкрутом майнові активи господарства зазнали змін.

Поряд з тим, статтею 59 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, керівником фермерського господарства не було передано арбітражному керуючому - ліквідатору документів фінансово-господарської діяльності та активів банкрута. У зв"язку із цим ліквідатор не має інформації щодо укладення боржником угод про дострокове розірвання договорів оренди. Відповідні договори в подальшому можуть бути надані власниками земельних ділянок для їх державної реєстрації.

З урахуванням наведеного та з огляду на норми ч. 9 ст. 95 КУзПБ, апеляційний господарський суд вважає, що існують правові підстави для задоволення клопотання ліквідатора про забезпечення вимог кредиторів в частині заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо державної реєстрації права припинення оренди земельних ділянок, які на час визнання Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича банкрутом знаходились в оренді господарства.

Суд першої інстанції зазначених вище обставин не врахував.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ліквідатора у відповідній частині підлягає задоволенню.

Разом із тим, місцевий господарський суд обгрунтовано врахував, що ФГ Зобенка Л.В. є орендарем земельних ділянок, на які просить накласти арешт арбітражний керуючий. Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданих до клопотання, власниками земельних ділянок є треті особи, які не є учасниками даної справи. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що задоволення клопотання ліквідатора в цій частині може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів таких осіб.

Щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання ліквідатора в частині накладення арешту на посіви на орендованих земельних ділянках слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ у разі визнання фермерського господарства банкрутом до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються у т.ч. насадження.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 14 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

Відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, крім іншого, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном.

За таких обставин ліквідатор має здійснювати заходи, у т.ч. по забезпеченню охорони об`єктів ліквідаційної маси. При виявленні протиправних дій інших осіб, спрямованих на незаконне використання майна банкрута, ліквідатор не позбавлений права звернутись до правоохоронних органів.

Ліквідатором не надано до господарського суду доказів в обгрунтування необхідності вжиття такого заходу забезпечення вимог кредиторів, як накладення арешту на посіви на ділянках, орендованих банкрутом.

У зв"язку із цим, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання у вказаній частині.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ліквідатора Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича підлягає частковому задоволенню, а саме: ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. у справі № 912/2738/20 має бути скасована в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора від 11.10.2021р. № 02-16/34 про заборону державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку; підлягає ухваленню в цій частині нове рішення, яким державним реєстраторам має бути заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку. В частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора від 11.10.2021р. № 02-16/34 про накладення арештів на земельні ділянки, які знаходяться в оренді ФГ Зобенка Л.В. та посіви, які знаходяться на них - ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. у справі № 912/2738/20 в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора від 11.10.2021р. № 02-16/34 про заборону державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок згідно переліку:

- кадастровий номер 3522880900:02:000:9015 площею 2,4581 га;

- кадастровий номер 3522880900:53:000:5115 площею 1,5355 га, строк дії: 31.12.2028;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0157 площею 6,3812 га, строк дії: 31.12.2027;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5203 площею 1,9897 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522281900:02:000:5207 площею 1,9924 га, строк дії: 19.02.2068;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:1057 площею 2,7366 га, строк дії: 11.2023 рік;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0057 площею 3,9223 га, строк дії: 21.11.2026;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0022 площею 6,5621 га, строк дії: 09.03.2066;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0044 площею 2,397 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0316 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:5054 площею 1,63 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0177 площею 4,9465 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0179 площею 4,9462 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0572 площею 9,1998 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522587600:02:000:0121 площею 4,9466 га, строк дії: 02.10.2022;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:5032 площею 2 га, строк дії: 31.12.2025;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0240 площею 7,6299 га, строк дії 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880901:02:000:0205 площею 6,6584 га, строк дії: 13.03.2024;

- кадастровий номер 3522880900:02:000:0055 площею 6,6574 га, строк дії: 21.11.2023.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2021р. у справі № 912/2738/20 в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора від 11.10.2021р. № 02-16/34 про накладення арештів на земельні ділянки, які знаходяться в оренді ФГ Зобенка Л.В. та посіви, які знаходяться на них - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 28.03.2022р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М. до 27.03.2022р.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Л.М. Білецька

Суддя

---

Ю.Б. Парусніков