Постанова

від 20.02.2022 по справі 921/174/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. Справа № 921/174/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Матущака О.І.,

секретар судового засідання Чудяк Х.,

явка учасників справи:

від позивача: - Розанова О.З.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явився;

від відповідача: - Некельський Ю.Б.;

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" за № 2021/21-10/01-1 від 21.10.2021

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021, суддя Бурда Н.М., м. Тернопіль, повний текст ухвали складено - 01.10.2021

про закриття провадження в справі № 921/174/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод", вул. Центральна, 57А, с. Товстеньке, Чортківський район, Тернопільська область, 48521

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В., вул. Бережанська, 8, м. Підгайці, Тернопільська область, 48000

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані", вул. Медова, 18, м. Тернопіль, 46008

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та усунення перешкод в користуванні майновими правами,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог.

У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" звернулося до господарського суду Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" з позовом про:

визнання недійсним договору від 30 грудня 2014 року купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища (І-ша черга: картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б та акт приймання-передачі майнових прав на вказані картоплесховища від 30 грудня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (ідентифікаційний код 37694603) і товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" (ідентифікаційний код 38827222);

усунення перешкод в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (48521, Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57; ідентифікаційний код 37694603) майновими правами на картоплесховища (І-ша черга: картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б, шляхом визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222) від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.;

- визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо картоплесховища (І-ша черга: картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та II- га черга картоплесховище № 2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся із заявою № 139118561 від 22.10.2015 ТОВ "Товстеньківський Крохмальний Завод" до Реєстраційної служби Чортківського РУЮ Тернопільської області про проведення державної реєстрації права власності на картоплесховища (с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б), у відповідь на яку отримав рішення № 25509394 від 23.10.2015 про відмову у такій реєстрації, обґрунтовану тим, що заявлене право вже зареєстроване за ТОВ "Тіара Компані" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 16.06.2015, який позивач просить визнати недійсним, а також усунути перешкоди в користуванні належними йому майновими правами, відчуженими на підставі оскаржуваного правочину.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст. 203, 215, 331, 657 ЦК України, ст. 120 ЗК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 провадження у справі №921/174/21 - закрито на підставі п.3,ч.1 ст.231 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що в даній справі №921/174/21 та в справі № 910/1308/16 між тими самими позивачем та відповідачами оспорюється один і той же договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014 р., з підстав перевищення керівником ТОВ "Товстеньківський Крохмальний Завод" повноважень, наданих йому статутом, при укладенні зазначеного правочину, та є судове рішення, яке набрало законної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу № 921/174/21 до Господарського суду Тернопільської області для продовження її розгляду, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не надав оцінку тому, що при розгляді справи № 910/1308/16 та № 910/10647/18 обставини нікчемності правочину вказані в справі № 921/174/21 не досліджувалися та відповідно немає рішення суду, яке набрало законної сили та яким надано правову оцінку дотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014;

суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про тотожність підстав заявлених позовів у справах за № 910/1308/16 та за № 921/174/21;

відмінність як суб`єктного складу сторін в справі № 910/1308/16 та справі № 921/174/21, так і предмету та підстав заявленого TOB "Товстеньківський Крохмальний Завод" позову не може бути визнано підставою для закриття провадження у даній справі;

зазначає, що у справах № 910/1308/16 та № 921/174/21 оспорюється один і той же договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014. Підстави, якими обгрунтовує позивач такі вимоги не оцінювалися іншими судами та немає відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, а тому судом не можуть бути застосовані підстави для закриття провадження у справі. Вважає, що в цьому випадку особа не позбавлена права звернутися до суду з позовною заявою.

Відповідач не скористався правом передбаченим ст. 263 ГПК України, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 21.02.22 не прибув, проте в матеріалах справи міститься клопотання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В., в якому просить розгляд справи здійснювати без його участі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні доводам апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін з тих підстав, що даний спір про чинність договору майнових прав вже був предметом судового розгляду і є рішення, яке набрало законної сили, тому провадження у справі №9321/174/21 правильно закрито судом першої інстанції на підставі п. 3 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з`явилися, дослідивши доводи наведені в апеляційній скарзі, і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

З огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини і зібрані у справі докази, судами встановлено, що предметом спору в справі, що розглядається, як і у справі №910/1308/16, є ідентичні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном (майновими правами) ТОВ "ТКЗ" шляхом:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища (І-ша черга: картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Товстеньківський крохмальний завод (ідентифікаційний код 37694603) і товариством з обмеженою відповідальністю Термінал-Рент (ідентифікаційний код 38827222);

- визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Термінал-Рент (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222) від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.;

- визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та II- га черга Картоплесховище № 2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б.

Позовні вимоги, сформульовані позивачем як усунення перешкод в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" майновими правами на картоплесховища (І-ша черга: картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б, шляхом визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О., є фактично оскарження рішення про державну реєстрацію права власності, а тому не підпадає заявлена вимога під визначення негаторного позову.

Судами встановлено та сторонами не заперечується, що суб`єктний склад сторін у справі, що розглядається, так у справі №910/1308/16 не є тотожним з огляду на наявність серед учасників справи №910/1308/16 ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222) в статусі відповідача - 1 (як сторони оскаржуваного правочину, та особи, за якою первинно було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно) та відсутність вказаної юридичної особи серед учасників справи №921/174/21.

Наведені відмінності пояснюються тим, що ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222) 02 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про прийняття засновниками Товариства рішення про його припинення і на підставі судового рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі №908/1056/16 про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом. 19.07.2016 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформований станом на 12.03.2021.

Згідно з частинами 1 і 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи припиняється її цивільна правоздатність та дієздатність (ст.ст. 92, 93 ЦК України).

Отже, оскільки станом на день звернення з позовом в справі №921/174/21 (25.03.2021) юридична особа - ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222), була припинена у встановленому законом порядку в зв`язку з визнанням її банкрутом, а відтак не могла брати участь у розгляді даної справи і бути включеною в число її учасників.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правильно визначився з відповідачем в даній справі №921/174/21 товариством з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" як особи, яка хоч і не була стороною оскаржуваного правочину, однак за якою станом на день подання позову було зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія СТА246945, індексний номер 38589251 від 05.06.2015.

Крім того, відповідно до норм процесуального законодавства сторонами в справах за вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути як одна зі сторін правочину, так і інша заінтересована особа.

Щодо тотожності підстав заявлених позовів у справах №910/1308/16 та №921/174/21, то із змісту судових рішень у справі №910/1308/16, позовні вимоги ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» обґрунтовані тим, що первинна реєстрація права власності на спірні склади була здійснена 03.06.2015 за ТОВ «Термінал Рент» на підставі рішення від 15.07.2014 загальних зборів учасників ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод», договору купівлі-продажу майнових прав та акта приймання-передачі майнових прав від 30.12.2014, на підставі чого 05.06.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно оформлено Свідоцтво про право власності № 38589251 на ці склади, які відчужено на користь ТОВ «Тіара Компані» за договором купівлі-продажу від 16.06.2015.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2016 року в справі №910/1308/16 за результатами розгляду справи позовні вимоги TOB «ТКЗ» задоволено: визнано недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року; визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-Рент» від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.; визнано незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасовано реєстраційний номер нерухомого майна:651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо картоплесховища та Свідоцтво про право власності на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-Рент» від 05 червня 2015 року, індексний номер 38589251, видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського міськрайонного управління юстиції Тернопільської області Маковецькою Л.B. на приміщення картоплесховища (І та II черги), що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57-Б, реєстраційний номер нерухомого майна: 651420061255; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» право власності на закінчений будівництвом об`єкт (картоплесховища).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року в справі №910/1308/16 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Тіара Компані», зазначене вище рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову, яке залишеною без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року.

Апеляційний господарський суд, з яким погодився й касаційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з недоведеності обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги в справі №910/1308/16, оскільки спірний договір від 30.12.2014 року від імені позивача було укладено директором товариства Мелішем Р.І., який діяв на підставі статуту, в якому визначено повноваження директора товариства на укладення правочинів спрямованих на відчуження або придбання об`єктів нерухомого майна, незалежно від їх вартості, лише за попередньою згодою загальних зборів. Разом з тим, рішенням загальних зборів учасників товариства позивача, оформленого протоколом від 15.07.2014 року, було надано згоду ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на укладення протягом 6 місяців з дати проведення зборів, а директору - право на підписання будь-яких договорів та правочинів, актів приймання-передачі, спрямованих на відчуження будь-якого нерухомого майна. За відсутності належних та допустимих доказів недійсності вказаного рішення загальних зборів, висновок місцевого господарського суду про відсутність внутрішньої волі товариства на укладення спірного правочину в зв`язку з порушенням корпоративного законодавства, зокрема, щодо порядку та процедури їх проведення, внаслідок чого загальні збори є неправомочними, є безпідставним та ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України, оскільки вирішення питання про визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства перебуває поза межами даного судового спору.

З огляду на прийняте Господарським судом Тернопільської області рішення від 14.12.2017 у справі № 921/145/17-г/14 (набрало законної сили 10.01.2018), яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод», оформлене протоколом № 7 від 15.07.2014, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16, оскільки вважав, що установлена судом у справі № 921/145/17-г/14 обставина недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" є нововиявленою обставиною, яка не була відома заявникові та суду і спростовує мотиви суду апеляційної інстанції, покладені в основу постанови від 06.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, залишеною без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2018 року, у задоволенні заяви ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16 відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16 залишено без змін. Висновки судів апеляційної та касаційної інстанцій ґрунтуються на тому, що обставини, якими позивач обґрунтував свою заяву, вважаючи їх нововиявленими, такими не являються, адже були йому відомі на момент розгляду даної справи судом першої інстанції та прийняття останнім рішення про задоволення позову саме в врахуванням цих обставин, про що зазначалось раніше; а також під час перегляду даної справи судом апеляційної інстанції та прийняття постанови про скасування згаданого рішення місцевого суду та відмову в позові (залишена без змін судом касаційної інстанції), відповідно судами було враховано зазначені доводи позивача під час розгляду справи по суті спору.

Доводи апелянта, що судом не враховано при винесенні ухвали, що документи, на підставі яких оформлено Свідоцтво про право власності є фіктивними, так як загальні збори учасників товариства 15.07.2014 не проводились, директор товариства Меліш Р.І. на зборах присутнім не був, протоколу не підписував, згоди на укладення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майнових прав на спірні сховища від імені ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» у визначеному Статутом порядку загальними зборами не надавалось, тобто з підстав перевищення керівником Товариства наданих йому Статутом повноважень, що свідчить про відсутність волі товариства на укладення спірного правочину, не змінюють правильного висновку суду першої інстанції про закриття провадження по справі, що вже були підставами позову №910/1308/16 з того самого предмету і з тих самих підстав.

Доводи апелянта, що судом не враховано при винесенні ухвали, що документи, на підставі яких оформлено Свідоцтво про право власності є фіктивними, так як загальні збори учасників товариства 15.07.2014 не проводились, директор товариства Меліш Р.І. на зборах присутнім не був, протоколу не підписував, згоди на укладення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майнових прав на спірні сховища від імені ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» у визначеному Статутом порядку загальними зборами не надавалось, тобто з підстав перевищення керівником Товариства наданих йому Статутом повноважень, що свідчить про відсутність волі товариства на укладення спірного правочину, не змінюють правильного висновку суду першої інстанції про закриття провадження по справі, що вже були підставами позову в справі за №910/1308/16 з того самого предмету і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України).

Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Аналізуючи підстави заявлених позовів у справах №910/1308/16 та №921/174/21 на предмет їх тотожності, судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у п. 9 Постанови від 15.12.2020 у справі №910/6923/20 про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, а також висновки Київського апеляційного господарського суду викладені в ухвалі від 19.03.2018 за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16, з якими погодився Вищий господарський суд України у Постанові від 21.05.2018 року, про те, що обставини, на які ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" посилається як на нововиявлені, щодо недотримання процедури скликання загальних зборів, давності виконання підписів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в протоколі та повноважень директора позивача на підписання спірного договору, що було установлено судом у справі № 921/145/17-г/14, були відомі ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на час розгляду справи № 910/1308/16, ці обставини також було враховано судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час прийняття судових рішень у цій справі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені позивачем доводи фактично є переоцінкою тих доказів, які вже було оцінено судом у процесі розгляду справи № 910/1308/16 по суті спору.

Крім цього, у п.п. 7.47. - 7.48 постанови Велика Палата ВС від 07.07.2020 року в справі 910/10647/18 зазначила, що з матеріалів справи вбачається, що визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року вже було предметом розгляду в межах справи № 910/1308/16 і постановою Київського апеляційного господарським суду від 6 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2016 року, ТОВ «ТКЗ» у задоволенні такої вимоги було відмовлено. Отже, Компанія «Джамзако Лімітед», звертаючись з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року у справі № 910/10647/18, як учасник із часткою у статутному капіталі 97,5 % ТОВ «ТКЗ», фактично ставить під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи № 910/1308/16 судового рішення, яким вирішений спір про дійсність договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року.

Наведене в сукупності свідчить, що судами уже неодноразово досліджувались обставини недійсності спірного правочину з підстав недотримання процедури скликання загальних зборів, давності виконання підписів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в протоколі № 7 від 15.07.2014 та повноважень директора позивача на підписання спірного договору, а як наслідок - відсутність внутрішньої волі ТОВ «ТКЗ» на укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав, про що судами ухвалено відповідні рішення, які набрали законної сили, а відтак повторне звернення позивача - ТОВ "ТКЗ", із позовом про усунення порушень його права як власника відчуженого за спірним правочином є, по суті, намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин і доказів у справі з метою ухвалення нового рішення у справі вже на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005).

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (наведена правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі N 910/4647/18).

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Отже, за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку, що у обох справах - 921/174/21 та № 910/1308/16 між тими самими позивачем та відповідачами оспорюється один і той же договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014 р. з підстав перевищення керівником товариства повноважень, наданих йому статутом, при укладенні зазначеного правочину, та відсутності волі товариства на його укладення і наявне судове рішення, яке набрало законної сили, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги, які більш розширено обґрунтовують позицію позивача, які в кінцевому їх тлумаченню оспорюють як перевищення повноважень директора ОСОБА_1 так і відсутність волі товариства на відчуження майнових прав за оспорюваним договором не змінюють висновку суду першої інстанції , що цей предмет і ці підставі позову були вже предметом дослідження в суді при розгляді вищезазначених справ.

Щодо покликання скаржника на ст.331 ЦК України як тлумачення правильності предмету оспорюваного договору купівлі-продажу, то у вищезазначених справах суд розглядав саме позов про визнання недійсним договору про продаж майнових прав.

У відповідності до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 2270 грн. судового збору, які покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 231, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" за № 2021/21-10/01-1 від 21.10.2021 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 в справі № 921/174/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

О.І. Матущак

Повний текст постанови складено 28 березня 2022.