Рішення

від 27.03.2022 по справі 909/1124/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1124/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Волиньторф"

вул. Сойне, 15, с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область, 44614

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Словацьке підприємство "Укрсловторф"

вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 39 641 грн 32 коп.

ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Волиньторф" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Словацьке підприємство "Укрсловторф" про стягнення заборгованості в сумі 39641 грн 32 коп., з яких: 38 175 грн - основна заборгованість, 1 466 грн 32 коп. 3% річних.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2021, суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.12.2021 до господарського суду на виконання вимог суду від позивача надійшла заява б/н від 17.12.2021 (вх.№20834/21) про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що у переліку доданих до позовної заяви документів помилково вказано про приєднання до позовної заяви платіжного доручення №__ від 03.03.2021, а повинно було бути вказано платіжне доручення №4365 від 16.11.2021, яке додано до позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копіі ухвали від 04.01.2022, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вручено позивачу - 11.01.2022, відповідачу - 10.01.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов"язань, які виникли між сторонами відповідач не здійснив оплати за отриманий товар, у зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 38 175 грн 00 коп. На суму боргу за прострочення виконання зобов"язання згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 1466 грн 32 коп. - 3% річних.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до видаткових накладних №1548 від 03.08.2020 на суму 14 138 грн 56 коп., №1557 від 04.08.2020 на суму 11 826 грн та №1569 від 06.08.2020 на суму 12 210 грн 76 коп. ТОВ "Спільне Українсько-Словацьке підприємство "Укрсловторф" (відповідач) придбало у ДП "Волиньторф" (позивач) товар (торф для приготування компостів) на загальну суму 38175 грн 32 коп. (а.с. 5, 7, 9).

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2021 по 14.15.2021 становить 38 831 грн 44 коп. (а.с. 12).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №1135 від 17.05.2021 про сплату боргу в розмірі 38 831 грн 44 коп. у строк до 14.06.2021. Згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення претензію отримано відповідачем 24.05.2021 (а.с. 11, 14).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Предметом позову є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача 39 641 грн 32 коп., з яких: 38 175 грн 00 коп. - основна заборгованість, 1466 грн 32 коп. - 3% річних.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами чинного законодавства, договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (ст. ст. 205, 206, 208, 639 ЦК України, ст. 265 ГК України.

Отже, поставка продавцем покупцю товару на підставі усної домовленості, яка була підтверджена продавцем шляхом прийняття до виконання замовлення покупця, є поставкою товару на підставі договору, укладеного між сторонами у спрощений формі.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом поставки позивачем відповідачу товару на підставі видаткових накладних №1548 від 03.08.2020, №1557 від 04.08.2020 та №1569 від 06.08.2020 на загальну суму 38 175 грн 32 коп., за який відповідач, з врахуванням приписів ст.692 ЦК України, зобов`язаний був оплатити в день його прийняття, 03.08.2020, 04.08.2020 та 06.08.2020 відповідно.

Підписавши акт звірки відповідач визнав заборгованість перед позивачем. Доказів погашення заборгованості суду не надав, доводів позивача не спростував.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 38 175 грн 00 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

Прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем настало з наступного за днем поставки товару дня.

Позивач розраховує 3% річних від суми заборгованості 14138 грн 56 коп. за період з 04.08.2020 по 15.11.2021, від суми заборгованості 11826 грн за період з 05.08.2020 по 15.11.2021, від суми заборгованості 12210 грн 76 коп за період 07.08.2020 по 15.11.2021. Відповідно до розрахунку позивача 3% річних складають 1466 грн 32 коп.

Суд з використанням програмного комплексу ІПС "Законодавство" здійснив перевірку розрахунку трьох процентів річних, згідно якого три відсотки річних становить 1466 грн 33 коп.

Однак, суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому до стягнення належить 1466 грн 32 коп. трьох процентів річних.

За наведених обставин, позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.

Відповідно до приписів, встановлених ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Словацьке підприємство "Укрсловторф" (вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 24686290) на користь Державного підприємства "Волиньторф" (вул. Сойне, 15, с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область, 44614, код ЄДРПОУ 00426302) 38 175 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят п"ять) гривень 00 коп. основної заборгованості, 1466 (одну тисячу чотириста шістдесят шість) гривень 32 коп. 3% річних та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2022

Суддя О.В.Рочняк