Рішення

від 15.03.2022 по справі 909/815/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/815/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ,76015

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ІФБуд"

вул. Височана,18, м. Івано-Франківськ, 76018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про стягнення заборгованості у розмірі 4 470 549 грн 53 коп.

за участю:

від позивача: представник не з"явився;

від відповідача: представник не з"явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ: Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ІФБуд" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37 у розмірі 4 470 549 грн 53 коп., з яких 4 164 971 грн 96 коп. - основний борг, 54 977 грн 63 коп. - інфляційні втрати, 64 336 грн 94 коп. - 3% річних, 186 263 грн 01 коп. - пеня.

До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (ухвала від 25.09.2020).

Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 (суддя Малєєва О.В.) в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 у справі №909/815/20 залишено без змін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.09.2021, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.10.2021, справу № 909/815/20 передано на новий розгляд судді Шіляк М.А.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021, суд прийняв справу до розгляду, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.10.2021.

22.10.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№16648/21).

В підготовчому засіданні 25.10.2021 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.11.2021.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021, у зв"язку із відставкою судді Шіляк М.А., справу №909/815/50 передано на розгляд судді Рочняк О.В.

03.11.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення з врахуванням вимог Верховного суду від 16.09.2021 та поданих додаткових письмових пояснень ТОВ "Оріон-ІФБуд" (вх.№17347/21).

В підготовчому засіданні 04.11.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2021.

За результатами підготовчого засідання 01.12.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.12.2021.

В судовому засіданні 29.12.2021 представники учасників справи виступили з вступним словом, після чого суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.01.2022, про що учасники справи повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 24.01.2022 суд з"ясував обставини справи, дослідив докази у справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 07.02.2022, про що учасники справи повідомлені під розписку.

У зв"язку з перебуванням судді Рочняк О.В. з 07.02.2022 по 14.02.2022 на лікарняному, судове засідання, призначене на 07.02.2022 не відбулося.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022, суд призначив розгляд справи по суті на 16.03.2022.

В судове засідання 16.03.2022 представники позивача та відповідча не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (копію ухвали від 15.02.2022 вручено сторонам 21.02.2022).

Клопотань про відкладення розгляду справи та інших клопотань від сторін до суду не надходило.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представники сторін виступили зі вступним словом, були присутні на стадії з"ясування обставин та дослідження доказів, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надали, участь представників сторін не визнавалася судом обов"язковою, суд вважає за можливе завершити розгляд справи по суті без участі представників сторін.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача: представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях від 03.11.2021. Просив позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в порушення зобов"язання за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, відповідач, як замовник будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення, сплатив пайову участь частково - в сумі 8 850 000 грн. Cтаном на 23.09.2020 сума боргу становить 4 164 971 грн 96 коп. На суму боргу за прострочення виконання зобов"язання позивачем нараховано 54 977 грн 63 коп. інфляційних втрат, 64 336 грн 94 коп. 3% річних та на підставі п. 3.3 договору нараховано пеню в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення в сумі 186 263 грн 01 коп. Також вказав, що обов"язок укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у відповідача виник під час дії Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При поданні заяви про укладення договору відповідачем не було надано кошторисну вартість будівництва та висновок ДП "Укрдержбудекспертизи" або її філіі, а тому фінансовим управлінням було розраховано розмір пайового внеску з врахуванням показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м будівництва в Івано-Франківській області на момент укладення договору, збудованих площ та застосовано коефіцієнт 7% для нежитлових приміщень та 4% для житлових приміщень, який встановлено Положенням, що не перевищує граничний розмір пайової участі, визначений ч.6 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Обов"язок ТОВ "Оріон-ІФБуд" щодо сплати пайового внесу виник з моменту укладення договору до прийняття об"єкта в експлуатацію. Даний об`єкт будівництва здано в експлуатацію 21.05.2019, щo підтверджується сертифікатом серії ІФ №1621914100968. Також, представник позивача зазначив, що підписавши договір, відповідач погодився з його умовами та частково виконав. Договір є дійсним та ніким не скасований.

Позиція відповідача: представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у заявах по суті. Просила у задоволенні позову відмовити. В спростування заявлених позовних вимог зазначила, що відповідно до ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка в частині діє до цього часу відповідно до ст. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019, величина пайової участі визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Оскільки загальна кошторисна вартість будівництва становить 171 009 461 грн 98 коп., то вартість спорудження 1 кв.м - 5 156 грн 34 коп, тому, розмір пайової участі становить 7 558 105 грн 89 коп. Оскільки відповідач сплатив пайову участь в розмірі 8 850 000 грн, то відповідно до ч. 2 ст. 203 ГК України заборгованість відсутня. Крім того, заперечує необхідність підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва висновком ДП «Укрдержбудекспертизи», оскільки такі приписи положення суперечать нормам чинного законодавства та встановленій судовій практиці. Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлено обов`язковість процедури проведення експертної оцінки кошторисної вартості будівництва, що використовується для визначення розміру пайової участі, а також не встановлено жодної монополії щодо проведення даної оцінки з точки зору експертної установи. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Враховуючи вище викладене, з урахуванням того факту, що ТОВ "Оріон ІФБуд" для визначення розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста надало зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва та оплату пайової участі ТОВ "Оріон ІФБуд", відсутні будь-які боргові зобов`язання перед позивачем щодо сплати пайової участі у зв`язку з виконанням такого зобов`язання в повному обсязі.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради: правом на надання письмових пояснень не скористався, проте, в судовому засіданні представник зазначила, що позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, заслухавши представників учасників справи, на яких ґрунтуються вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.05.2019 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (сторона 1), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" (замовник) укладено договір №37 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Договір укладено відповідно до Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» (надалі - положення), а також беручи до уваги те, що замовник відповідності до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (т.1, а.с. 4).

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором замовник, що здійснює будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана,18 (І черга будівництва), в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

Згідно з п. 2.1 договору, замовник зобов"язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру), затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 8 879 грн 17 коп. (без ПДВ) (п. 3.2).

Замовник сплачує пайову участь у сумі 13 014 971 грн 96 коп. до прийняття об`єкта в експлуатацію (п. 3.3).

Відповідно до п. 5.1 договору, при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Додатком до договору є розрахунок пайової участі (єдиний). При розрахунку використані такі показники: показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській обл., (без ПДВ) - 8 879 грн 17 коп., площа об`єкта будівництва (житло) - 28 525, 20 кв.м, площа об`єкта будівництва (нежитло) - 4 639, 70 кв.м, відсоток, передбачений п.6.2.2 положення (житло) - 4, відсоток, передбачений п.6.2.1 положення (нежитло) - 7, розмір пайової участі всього - 13 014 971 грн 96 коп. (т. 1, а.с. 5).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про погодження договорів про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" №551 від 10.05.2019, вирішено погодити договори про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, в т.ч.: Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" щодо здійснення будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18 (1 черга) (т. 1, а.с. 6).

Вищевказаний договір зареєстровано в журналі реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста 10.05.2019 за №37 (т. 1, а.с. 7-8).

Вказаний об`єкт будівництва закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 13.05.2019 видано сертифікат серії ІФ №1621914100968 від 21.05. 2019 (т. 1, а.с. 9).

З метою досудового врегулювання спору Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зверталося до ТОВ "Орін-ІФБуд" з претензію-вимогою №286/16.5-15/18в від 11.07.2019 про сплату в десятиденний термін з моменту отримання даної вимоги заборгованості в розмірі 11 129 917 грн 96 коп. (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.09.2020 становить: 4 470 549 грн 53 коп., з яких 4 164 971 грн 96 коп. - основний борг, 54 977 грн 63 коп. - інфляційні втрати, 64 336 грн 94 коп. - 3% річних, 186 263 грн 01 коп. - пеня (т.1, а.с.11).

За відомостями позивача, за період з 15.05.2019 по 11.03.2020 відповідач здійснив оплату пайової участі частинами у розмірі 8 850 000 грн (т.1, а.с.12-15).

До відзиву на позов відповідачем приєднано зведений кошторисний розрахунок вартості об"єкта будівництва від 10.03.2019, відповідно до якого загальна кошторисна вартість будівництва становить 171 009 461 грн 98 коп., локальний кошторис на будівельні роботи та розрахунок розміру пайової участі, згідно з яким розмір пайової участі становить 7558105 грн 89 коп. (т.1, а.с. 49-185).

До письмових пояснень відповідач приєднав в т.ч.:

- копію договору №300 від 20.03.2019, укладеного між ТОВ "Перша приватна експертиза" та ТОВ "Оріон-ІФБуд" на виконання експертизи проекту будівництва "група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м.Івано-Франківську" (т. 2, а.с. 185-187);

- копію експертної оцінки ТОВ "Перша приватна експертиза" №08/300-04/19/А від 08.04.2019 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом "група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м.Івано-Франківську", відповідно до якої кошторисна вартість будівництва по зведеному кошторисному розрахунку, з урахуванням витрат за підсумком, в поточних цінах станом на 08.04.2019 складає 171009462 грн. (т. 2, а.с. 180);

- копію листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (МІНРЕГІОН) №7/15.2/10236-18 від 03.10.2018, згідно з яким ТОВ "Перша приватна експертиза" відповідає критеріям і може здійснювати експертизу проектів будівництва виробничого та невиробничого призначення, які не містять державної таємниці, за всіма напрямами, крім ядерної і радіаційної безпеки, всіма розділами проектної документації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об"єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) наслідками та споруджуються, у тому числі із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (надалі - державні кошти), із значними (СС3) наслідками, що споруджується без залучення державних коштів та реалізуються по всій території України (т. 2 а.с. 181);

- копію листа філії ДП "Укрдержбудекспертиза" в Івано-Франківській області №138 від 21.10.2021 у відповідь на лист відповідача від 18.10.2021, з якого вбачається, що у філії ДП "Укрдержбудекспертиза" в Івано-Франківській області відсутня технічна можливість проведення експертної оцінки кошторисної частини проектів будівництва у цінах станом на березень 2019 року. Для можливості проведення експертної оцінки кошторисної частини проекту "Група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (І черга будівництва) на вул. Височана, 18 у м. Івано-Франківську" необхідно надати кошторисну документацію в повному обсязі, розроблену станом на жовтень 2021 року та робочий проект, виконаний згідно вимог ДБН А.2.2-3-2014 (т. 2, а.с. 189);

- контррозрахунок 3% річних та пені за період з 25.11.2019 по 26.11.2019, а також інфляційних втрат за період з червня 2019 - листопад 2019 року (т.2. а.с.190-193).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За приписами ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193 ГК України господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору та повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, яка була чинною станом на дату звернення відповідача з заявою до позивача про укладення договору про пайову участь та на дату укладення договору (далі- Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом з"ясовано, що до переліку випадків, передбачених частиною четвертою вищевказаної статті об"єкти відповідача не відносяться.

Відповідно до ч.5 ст.40 Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до п.2.10 Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста" від 18.10.2013 (далі -Положення), вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування величина, яка визначається множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), що діє на момент складання проекту договору на загальну площу, та доведена Мінрегіонбудом, або визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності, затверджених рішенням міської ради. Вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об`єкту. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування величина, визначена згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій та повинна мати висновок ДП "Укрдержбудекспертизи", або його філій».

Ч.6 вказаної статті передбачала, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

У ч.8 ст.40 Закону вказано, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Згідно з ч.9 ст.40 Закону, Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч.10 ст.40 Закону).

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (ч.11 ст.40 Закону).

Виходячи з системного аналізу ч.2 та ч. 9 ст.40 Закону, обов"язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а відповідно укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту виникає у нього після наміру щодо забудови земельної ділянки шляхом подання заяви про укладення договору про пайову участь. Договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Судом встановлено, що з заявою про укладення договору про пайову участь ТОВ "Оріон-ІФБуд" звернулося до міської ради 26.04.2019, яку в той же день було зареєстровано.

Договір про пайову участь укладено сторонами 10.05.2019, зареєстровано також 10.05.2019 за №1537.

Підставою для укладення договору про пайову участь слугувало здійснення позивачем будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18, що у м.Івано-Франківську.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 26.04.2019 ТОВ "Оріон -ІФБуд" не подавало загальну кошторисну вартість об`єкта будівництва та висновку експертизи. Доказів подання органу місцевого самоврядування окремо кошторисної документації та висновку експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації до укладення договору про пайову участь матеріали справи також не містять.

Таким чином, зважаючи на те, що на момент укладення договору Товариство не надало загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта та висновок експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації на основі робочого проекту, розрахунок розміру пайового внеску було правомірно здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення Договору, що відповідає приписам Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» з застосуванням відсотків: 4 - для житлових будинків, що передбачено п.6.2.2. Положення та 7 - для нежитлових будівель та споруд, що передбачено п.6.2.1. Положення, що не перевищує граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлений ч.6 ст.40 Закону.

У п.3.3. договору сторони визначили, що замовник сплачує пайову участь у сумі 13014971 грн 96 коп. до прийняття об"єкта в експлуатацію.

Даний об`єкт будівництва здано в експлуатацію 21.05.2019, щo підтверджується сертифікатом серії ІФ №1621914100968.

Таким чином, згідно з умовами Договору у ТОВ «Оріон-ІФБуд» виник обов`язок з оплати пайового внеску (у тому числі, в частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 21.05.2019.

Приписи пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не передбачають анулювання обов`язку (звільнення від обов`язку) з оплати пайового внеску, який настав (виник) до 01.01.2020 на підставі укладеного правочину, і з виникненням якого пов`язується подальше прострочення виконання зобов`язання та його наслідки.

Стосовно застосування ставки 4% та 2%, які відповідно до Прикінцевих та перехідних положень названого Закону застосовуються тільки для проведення розрахунків в розмірі пайового внеску по заявах, поданих в 2020 році на отримання розрахунку розміру пайового внеску Верховний Суд у цій справі зазначив, що абзац перший пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначає, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. При цьому жодних додаткових умов чи застережень наведена норма Прикінцевих та перехідних положень Закону у відношенні до таких договорів не містить.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зобов`язання з оплати ТОВ «Оріон-ІФБуд» пайового внеску з правовими наслідками, передбаченими п.3.3. договору та ст.625 ЦК України вважаються простроченим з 22.05.2019.

Як вбачається з розрахунку позивача, у строк до 21.05.2019 відповідач оплатив пайову участь частково - у розмірі 350 000 грн. Кошти в розмірі 8 500 000 грн сплачував частинами в період з 22.05.2019 по 11.03.2020.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4164971 грн 96 коп.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що для загальної кошторисної вартості будівництва підтвердження такої кошторисної вартості будівництва висновком ДП «Укрдержбудекспертиза» (або його філій) не є обов`язковим, оскільки такі доводи не узгоджуються з приписами Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста», яке затверджене рішенням Івано-Франківської міськради, послідовною судовою практикою (постанови Верховного Суду у справах № 909/713/17, № 909/936/17, 909/671/17, № 909/1088/18). Водночас, судова практика ВС у справі №910/701/17, на яку посилається відповідач, не може бути застосована судом при розгляді цієї справи, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі №909/815/19, вони відрізняються предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставини. До того ж справу за результатами розгляду передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Разом з тим, за встановлених судом обставин того, що на момент укладення договору відповідач взагалі не надавав позивачу кошторисний розрахунок вартості об"єкта будівництва та висновок експертизи, доводи відповідача щодо суб"єкта оцінювача кошторисної вартості будівництва не впливають на правильне вирішення спору.

Суд звертається до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 164 971 пайової участі обґрунтована та належать до задоволення.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За встановлених судом обставин, прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача настало 22.05.2019.

Водночас, позивач розраховує 3% річних та інфляційні втрати за період з 13.03.2020 по 11.09.2020, відповідно до якого 3% складають 64336 грн 94 коп. а інфляційні втрати - 54 977 грн 63 коп.

Судом здійснено перерахунок трьох процентів річних в системі ІПС "Законодавство" з врахуванням заявленого позивачем періоду, відповідно до якого розмір трьох процентів річних становить 62 474 грн 58 копійок.

Інфляційні збитки, розраховані з врахуванням способу розрахунку, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 за період з березня 2020 по серпень 2020 року становлять 54 117 грн 43 коп.

Таким чином, до стягнення належить 62 474 грн 58 коп. трьох процентів річних та 54117 грн 43 коп. інфляційних втрат.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 1 862 грн 36 коп. трьох процентів річних та 860 грн 20 коп. інфляційних втрат належить відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 186 263 грн 01 коп. за період з 13.03.2020 по 11.09.2020.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

З вказаного випливає, що право на нарахування пені за прострочення відповідачем зобов"язання виникло з дня прострочення виконання зобов"язань за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста , а саме з 22.05.2019 та припинилося 22.11.2019.

Однак, в позовній заяві нарахування пені позивачем здійснено за період з 13.03.2020 по 11.09.2020, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ст.232 Господарського кодексу України.

Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 186 263 грн 01 коп. належить відмовити.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

У постанові Верховного суду від 16.09.2021 у справі №909/815/20 вказано, що за результатами нового розгляду справи має бути вирішено і питання щодо судових витрат у ній.

Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку за результатами розгляду апеляційної та касаційної скарги спір у даній справі не вирішено по суті, розподіл судових витрат здійснює господарський суд, який ухвалює рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги в розмірі 301 762 грн 08 коп., про що свідчать копії платіжних доручень №11 від 17.09.2020 на суму 67 058 грн 24 коп. (т. 1, а.с. 26), №23 від 22.12.2020 на суму 100 587 грн 36 коп. (т. 2, а.с. 10) та №12 від 04.06.2021 на суму 134 116 грн 46 коп. (т. 2, а.с. 97).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача належить покласти судовий збір у розмірі 288 997 грн 54 коп. (95,77%), на позивача - 12 764 грн 54 коп. (4,23%).

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ІФБуд" (вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 41696580) на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76015, ідентифікаційний код 02314062) 4 281 563 (чотири мільйони двісті вісімдесят одну тисячу п"ятсот шістдесят три) гривні 97 коп. заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37, з них: 4 164 971 (чотири мільйони сто шістдесят чотири тисячі дев"ятсот сімдесят одну) гривню 96 коп. основної заборгованості, 54 117 (п"ятдесят чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 43 коп. - інфляційні втрати, 62 474 (шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 58 коп. - 3% річних та 288 997 (двісті вісімдесят вісім тисяч дев"ятсот дев"яносто сім) гривень 54 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.03.2022

Суддя О.В. Рочняк