Постанова

від 22.06.2022 по справі 909/815/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2022 р. Справа №909/815/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Матущака О.І.,

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-ІФБуд від 04.04.2022

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2022 (повний текст рішення складено 28.03.2022, суддя Рочняк О.В.)

у справі № 909/815/20

за позовом Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-ІФБуд, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості у розмірі 4470549,53 грн.

представники:

від позивача Ружицький В.М. (в режимі відеоконфференції),

від відповідача Савчук М.І. (в режимі відеоконференції),

від третьої особи Медицька С.В. (в режимі відеоконференції)

Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37 у розмірі 4 470 549 грн 53 коп., з яких 4 164 971 грн 96 коп. - основний борг, 54 977 грн 63 коп. - інфляційні втрати, 64 336 грн 94 коп. - 3% річних, 186 263 грн 01 коп. - пеня.

До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (ухвала від 25.09.2020).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 у даній справі в задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 у справі №909/815/20 залишено без змін.

Не погодившись із ухваленими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2021 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у даній справі було скасовано, а справу № 909/815/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2022 позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської задоволено частково; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" на користь позивача стягнуто 4281563,97грн. заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37, з них: 4164971, 96 грн. основної заборгованості, 54117,43 грн. - інфляційні втрати, 62474,58 грн.. - 3% річних та 288997,54 коп. судового збору; в решті позову - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що підставою для укладення договору про пайову участь слугувало здійснення позивачем будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18, що у м. Івано-Франківську. З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про подання органу місцевого самоврядування окремо кошторисної документації та висновку експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації до укладення договору про пайову участь, суд дійшов до висновку про правомірність здійснення позивачем розрахунку розміру пайового внеску з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення договору, що відповідає приписам Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» з застосуванням відсотків: 4 - для житлових будинків, що передбачено п.6.2.2. Положення та 7 - для нежитлових будівель та споруд, що передбачено п.6.2.1. Положення, що не перевищує граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлений ч.6 ст.40 Закону. Отже, розмір пайової участі замовника визначений у п. 3.3. договору та становить 13014971,96 грн.

Зважаючи на те, що об`єкт будівництва зданий в експлуатацію 21.05.2019, відтак, відповідно до умов договору про пайову участь, того ж дня у ТзОВ «Оріон-ІФБуд» виник обов`язок з оплати пайового внеску. З врахуванням того, що у строк до 21.05.2019 відповідач оплатив пайову участь частково - у розмірі 350 000 грн, а кошти в розмірі 8500000 грн сплачував частинами в період з 22.05.2019 по 11.03.2020, відтак за розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4164971 грн. 96 коп. З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували сплату заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про підставність заявленого позову в цій частині. Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за спірний період, суд встановив, що розмір 3 % річних становить 62474,58 грн., а інфляційних втрат 54117,43 грн., які, відповідно до норм ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо вимоги про стягнення пені, то судом відмовлено у задоволенні такої позовної вимоги з огляду на нарахування позивачем пені у період з 13.03.2020 по 11.09.2020, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ст.232 Господарського кодексу України.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Оріон-ІФБуд» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2022 у даній справі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 за № 37 у розмірі 4470549,53 грн. відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги подані відповідачем докази можливості застосування зведеного кошторису вартості будівництва про проведення належного розрахунку розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Крім цього, відповідач покликається на те, що у період з 15.05.2019 по 11.03.2020 він здійснював оплату пайової участі частинами, всього за вказаний період ТзОВ «Оріон-ІФБуд» було сплачено 8850000,00 грн., при цьому станом на 01.01.2022 було сплачено 8030000,00 грн. Апелянт також покликається на те, що у відповідності до правової позиції, сформованої Верховним Судом, щодо можливості вибору експерта при підтвердженні кошторисної вартості будівництва, ТзОВ «Оріон-ІФБуд» звернулося до ТзОВ «Перша Приватна Експертиза» для проведення експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом «Група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (І черга будівництва) по вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську». Вказана експертна оцінка встановила, що зведений кошторис, який подано до Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та до суду першої інстанції складений у відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та враховано обсяги робіт передбачених робочим проектом. ТзОВ «Оріон-ІФБуд» додатково зверталося до філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області з метою проведення експертної оцінки кошторисної частини проектів будівництва у цінах станом на березень 2019 року, однак у відповідь отримало відмову у проведенні такої експертної оцінки, у зв`язку із відсутністю технічної можливості. На переконання скаржника, законом не встановлено обов`язковість процедури проведення експертної оцінки кошторисної вартості будівництва, що використовується для визначення розміру пайової участі, а також не встановлено жодної монополії щодо проведення даної оцінки з точки зору експертної установи. В підтвердження своєї позиції скаржник покликається на постанову Верховного Суду у справі № 910/701/17, де суд досліджував дії судів попередніх інстанцій щодо надання оцінки висновку експерта, який був підготовлений «іншим фахівцем з відповідних галузей знань».

З врахуванням того факту, що ТзОВ «Оріон-ІФБуд» для визначення розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста надало зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва та здійснило оплату пайової участі, у ТзОВ «Оріон-ІФБуд» відсутні будь-які боргові зобов`язання перед позивачем щодо сплати пайової участі у зв`язку із виконанням такого зобов`язання у повному обсязі.

Скориставшись своїм право, передбаченим ст. 263 ГПК України, позивач та третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких вважають, що доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального або процесуального права, просять оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Оріон-ІФБУд» - без задоволення.

В обґрунтування своїх позицій позивач та третя особа покликаються на те, що даний спір виник між сторонами з підстав неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 37 від 10.05.2019 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Обов`язок укласти згаданий договір у ТзОВ «Оріон-ІФБуд» виник під час дії Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до норм вказаного Закону (редакція якого була чинна на момент укладення даного договору), величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта, не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створення потужності. Враховуючи ту обставину, що при подачі заяви на укладення договору товариством не було надано кошторисну вартість будівництва та висновок ДП «Укрдержбудекспертизи» або її філії, фінансовим управлінням було розраховано розмір пайового внеску з врахуванням опосередкованої вартості спорудження житла, на момент укладення договору,1 кв.м. в Івано-Франківській області збудованих площ та застосовано коефіцієнт 7% для нежитлових приміщень та 4% для житлових приміщень. В свою чергу відповідач погодився з таким розміром та частково сплатив пайовий внесок за договором № 37 від 10.05.2019.

Позивач та третя особа також зазначають, що розмір пайового внеску 13014971,96 грн. визначений п. 3.3 договору № 37, відповідно до якого пайова участь замовником підлягала до сплати до прийняття об`єкта в експлуатацію. З огляду на готовність об`єкта будівництва до експлуатації, яка засвідчена сертифікатом серії ІФ № 162191410968 від 21.05.2019, обов`язок ТзОВ «Оріон-ІФБуд» щодо сплати пайового внеску виник з моменту укладення договору, який товариство зобов`язане було виконати до 21.05.2019.

ТзОВ «Оріон-ІФБУд» сплатило розмір пайового внеску частково, в сумі 8850000,00 грн, що не заперечується відповідачем, відтак борг за невиконання умов договору № 37 становить 4164971,06 грн., а зобов`язання з оплати товариством пайового внеску є простроченим з 21.05.2019. Відповідно до п. 5.1 договору № 37 від 10.05.2019 при простроченні платежу, визначеного п. 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2022, від 28.04.2022, від 10.05.2022, від 24.05.2022, від 01.06.2022 та від 02.06.2022.

За клопотаннями сторін дане судове засідання відбувається в режимі відеоконференцзв`язку. На зв`язок із судом вийшли представники сторін, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» (надалі - положення), а також беручи до уваги те, що замовник відповідності до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська, між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (сторона 1), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" (замовник) 10.05.2019 було укладено договір №37 (далі - договір) про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором замовник, що здійснює будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана,18 (І черга будівництва), в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська. Замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором ( п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору, величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру), затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 8879 грн 17 коп. (без ПДВ).

У п. 3.3 договору сторони погодили, що замовник сплачує пайову участь у сумі 13014971 грн. 96 коп. до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до п. 5.1 договору, при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Додатком до договору є розрахунок пайової участі (єдиний). При розрахунку використані такі показники: показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській обл., (без ПДВ) - 8879 грн 17 коп., площа об`єкта будівництва (житло) - 28525, 20 кв.м, площа об`єкта будівництва (нежитло) - 4639, 70 кв.м, відсоток, передбачений п.6.2.2 положення (житло) - 4, відсоток, передбачений п.6.2.1 положення (нежитло) - 7, розмір пайової участі всього 13014971,96 грн. (т. 1, а.с. 5).

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про погодження договорів про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" №551 від 10.05.2019, вирішено погодити договори про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, в т.ч.: Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон-ІФБуд" щодо здійснення будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18 (1 черга) (т. 1, а.с. 6).

Вищевказаний договір зареєстровано в журналі реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста 10.05.2019 за №37 (т. 1, а.с. 7-8).

На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 13.05.2019 видано сертифікат серії ІФ №1621914100968 від 21.05. 2019, відповідно до якого вказаний об`єкт будівництва закінчений будівництвом та готовий до експлуатації (т. 1, а.с. 9)..

З метою досудового врегулювання спору Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зверталося до ТОВ "Орін-ІФБуд" з претензією-вимогою №286/16.5-15/18в від 11.07.2019 про сплату в десятиденний термін з моменту отримання даної вимоги заборгованості в розмірі 11129917 грн. 96 коп. (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.09.2020 становить: 4470549,53 грн., з яких 4164971,96 грн. - основний борг, 54977,63 грн. - інфляційні втрати, 64336,94грн. - 3% річних, 186263,01 грн. - пеня (т.1, а.с.11).

За відомостями позивача, за період з 15.05.2019 по 11.03.2020 відповідач здійснив оплату пайової участі частинами у розмірі 8850000 грн (т.1, а.с.12-15).

В свою чергу, відповідач подав суду зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва від 10.03.2019, відповідно до якого загальна кошторисна вартість будівництва становить 171009461 грн. 98 коп., локальний кошторис на будівельні роботи та розрахунок розміру пайової участі, згідно з яким розмір пайової участі становить 7558105 грн. 89 коп. (т.1, а.с. 49-185).

Крім цього, відповідачем також подано:

копію договору №300 від 20.03.2019, укладеного між ТзОВ «Перша приватна експертиза» та ТзОВ «Оріон-ІФБуд» на виконання експертизи проекту будівництва «група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську» (т. 2, а.с. 185-187);

копію експертної оцінки ТОВ «Перша приватна експертиза2 №08/300-04/19/А від 08.04.2019 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом «група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську», відповідно до якої кошторисна вартість будівництва по зведеному кошторисному розрахунку, з урахуванням витрат за підсумком, в поточних цінах станом на 08.04.2019 складає 171009462 грн. (т. 2, а.с. 180);

копію листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (МІНРЕГІОН) №7/15.2/10236-18 від 03.10.2018, згідно з яким ТОВ «Перша приватна експертиза» відповідає критеріям і може здійснювати експертизу проектів будівництва виробничого та невиробничого призначення, які не містять державної таємниці, за всіма напрямами, крім ядерної і радіаційної безпеки, всіма розділами проектної документації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) наслідками та споруджуються, у тому числі із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (надалі - державні кошти), із значними (СС3) наслідками, що споруджується без залучення державних коштів та реалізуються по всій території України (т. 2 а.с. 181);

копію листа філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області №138 від 21.10.2021 у відповідь на лист відповідача від 18.10.2021, з якого вбачається, що у філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області відсутня технічна можливість проведення експертної оцінки кошторисної частини проектів будівництва у цінах станом на березень 2019 року. Для можливості проведення експертної оцінки кошторисної частини проекту «Група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (І черга будівництва) на вул. Височана, 18 у м. Івано-Франківську» необхідно надати кошторисну документацію в повному обсязі, розроблену станом на жовтень 2021 року та робочий проект, виконаний згідно вимог ДБН А.2.2-3-2014 (т. 2, а.с. 189);

контррозрахунок 3% річних та пені за період з 25.11.2019 по 26.11.2019, а також інфляційних втрат за період з червня 2019 - листопад 2019 року (т.2. а.с.190-193).

Відповідно до ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193 ГК України господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору та повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ч. 2 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, яка була чинною станом на дату звернення відповідача з заявою до позивача про укладення договору про пайову участь та на дату укладення договору (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.40 Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до п.2.10 Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста" від 18.10.2013 (далі - Положення), вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування величина, яка визначається множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), що діє на момент складання проекту договору на загальну площу, та доведена Мінрегіонбудом, або визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності, затверджених рішенням міської ради. Вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об`єкту. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування величина, визначена згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій та повинна мати висновок ДП "Укрдержбудекспертизи", або його філій».

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд, та 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (ч.8 ст.40 Закону).

Частиною 9 ст.40 Закону встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч.10 ст.40 Закону).

Частина 11 ст.40 Закону встановлює, що інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, обов`язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а відповідно укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту виникає у нього після наміру щодо забудови земельної ділянки шляхом подання заяви про укладення договору про пайову участь. Договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

З огляду на здійснення позивачем будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18, що у м. Івано-Франківську, останній звернувся до міської ради 26.04.2019 із заявою (яку в той же день було зареєстровано) про укладення договору про пайову участь ТОВ "Оріон-ІФБуд".

Договір про пайову участь № 37 укладено сторонами 10.05.2019 та зареєстровано того ж дня за №1537.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ТзОВ "Оріон-ІФБуд" до заяви про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 26.04.2019 не подавало загальну кошторисну вартість об`єкта будівництва та висновку експертизи. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази подання товариством органу місцевого самоврядування окремо кошторисної документації та висновку експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації до укладення договору про пайову участь.

Враховуючи ту обставину, що на момент укладення договору товариство не надало загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта та висновок експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації на основі робочого проекту, відтак розрахунок розміру пайового внеску було правомірно здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв. м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення договору, що відповідає приписам Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» з застосуванням відсотків: 4 % - для житлових будинків, що передбачено п.6.2.2. Положення та 7 % - для нежитлових будівель та споруд, що передбачено п.6.2.1. Положення, та не перевищує граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлений ч.6 ст.40 Закону.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що замовник сплачує пайову участь у сумі 13014971 грн. 96 коп. до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Даний об`єкт будівництва здано в експлуатацію 21.05.2019, щo підтверджується сертифікатом ІФ №1621914100968. Отже, згідно з умовами договору у ТзОВ «Оріон-ІФБуд» виник обов`язок з оплати пайового внеску (у тому числі, в частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 21.05.2019.

Приписи пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не передбачають анулювання обов`язку (звільнення від обов`язку) з оплати пайового внеску, який настав (виник) до 01.01.2020 на підставі укладеного правочину, і з виникненням якого пов`язується подальше прострочення виконання зобов`язання та його наслідки.

Щодо застосування ставок 4% та 2%, які, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», застосовуються тільки для проведення розрахунків в розмірі пайового внеску по заявах, поданих в 2020 році на отримання розрахунку розміру пайового внеску, то Верховний Суд у цій справі зазначив, що абзац перший пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначає, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. При цьому жодних додаткових умов чи застережень наведена норма Прикінцевих та перехідних положень Закону у відношенні до таких договорів не містить.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

З врахуванням наведеного, зобов`язання з оплати ТОВ «Оріон-ІФБуд» пайового внеску з правовими наслідками, передбаченими п.3.3. договору та ст.625 ЦК України, вважаються простроченим з 22.05.2019.

Як вбачається з розрахунку позивача, у строк до 21.05.2019 відповідач оплатив пайову участь частково - у розмірі 350000 грн. Кошти в розмірі 8500000 грн. були сплачені відповідачем частинами в період з 22.05.2019 по 11.03.2020. Відтак, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4164971,96 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подані суду належні та допустимі докази сплати заборгованості. Відтак, місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4164971,96 грн. пайової участі обґрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п. 51 договору № 37 при простроченні платежу, визначеного п. 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, як було зазначено, прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача настало 22.05.2019. Водночас, позивач розраховує 3 % річних та інфляційні втрати за період з 13.03.2020 по 11.09.2020, відповідно до якого 3% складають 64336,94 грн. а інфляційні втрати 54977,63 грн.

Перевіривши здійснений судом перерахунок трьох процентів річних та втрат від інфляції, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність стягнення з відповідача 62474,58 грн. 3% річних та 54117,43 грн. інфляційних втрат, та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1862,36 грн. трьох процентів річних та 860,20 грн. інфляційних втрат. Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у стягненні з відповідача пені в сумі 186263,01 грн., оскільки з огляду на виникнення прострочення зобов`язання 22.05.2019, така (пеня) заявлена до стягнення за період з 13.03.2020 по 11.09.2020, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ст.232 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що законом не встановлено обов`язковість процедури проведення експертної оцінки кошторисної вартості будівництва, що використовується для визначення розміру пайової участі, а також не встановлено жодної монополії щодо проведення даної оцінки з точки зору експертної установи, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», редакція якої діяла на момент виникнення спірних правовідносин, порядок залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування. На виконання приписів вказаного Закону, Івано-Франківською міською радою було прийнято Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста». Вказаним Положенням визначено, що загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування величина, визначена згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій та повинна мати висновок ДП «Укрдержбудекспертизи», або його філій. Наведене узгоджується із судовою практикою, наведеною у постановах Верховного Суду у справах № 909/713/17, № 909/936/17, 909/671/17, № 909/1088/18.

Щодо покликання скаржника на судову практику ВС у справі №910/701/17, то така не може бути застосована судом при розгляді цієї справи, оскільки висновки зроблені щодо правовідносин у справі №910/701/17 не є подібними до правовідносин у справі №909/815/19, такі відрізняються предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2022 у справі №909/815/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-ІФБуд» без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 04.07.2022.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяО.І. Матущак