Рішення

від 20.03.2022 по справі 455/1829/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1829/21

Провадження № 2/455/348/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Мисів Н.В.,

з участю представника позивача - адвоката Дик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м.Добромиль» про скасування заборони на відчуження майна,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд зняти заборону (архівний запис), зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.05.2007 року за №4981808, вчинену Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 14.08.1978р, Добромиль домоуправ, накладену на житловий будинок АДРЕСА_1 (додаткові дані: архівна заборона від 14.08.1978 року.

В обґрунтування вимог покликається на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення від 27.01.1992 року, яке записане в реєстрову книгу №9 за реєстром №200/30/142. Право власності було набуто в результаті укладення договору дарування, який посвідчений Старосамбірською державною нотаріальною конторою від 10.01.1992 року за реєстром №5. Вказує, що 22.05.2021 вона вирішила зареєструвати право власності на належне їй майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , проте державним реєстратором Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області їй відмовлено, та сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №258895319 від 28.05.2021, відповідно до якого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься заборона на нерухоме майно, яка зареєстрована 18.05.2007р. за №4981808, Старосамбірською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 14.08.1978р, Добромиль домоуправ, реєстраційний номер обтяження №4981808, об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , додаткові дані: архівна заборона від 14.08.1978 року. Проте документів, які б підтверджували підставу накладення заборони на відчуження майна немає. На момент складення заборони житловий будинок не належав ОСОБА_2 , а його власником з 18.11.1971р. по 10.01.1992р. був ОСОБА_3 , що свідчить про помилковість реєстрації цієї заборони. Вказана заборона не дає їй можливості розпорядитися своїм майном, а відтак, захистити своє право вона може лише в судовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 25.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 25.01.2022 у справі залучено в якості співвідповідача - Комунальне підприємство «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м.Добромиль».

Ухвалою суду від 17.02.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.03.2022.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дик С.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте до суду від завідувача Старосамбірської державної нотаріальної контори Т.Сюми поступила заява, в якій просить справу розглядати за відсутності представника, про прийняте рішення повідомити.

Представник відповідача Комунального підприємства «Міське виробниче управління житлово - комунального господарства м.Добромиль» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте до суду від начальника Комунального підприємства «Міське виробниче управління житлово - комунального господарства м.Добромиль» Сидір А.Р. поступила заява, в якій просить справу розглядати за відсутності представника, проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 10.01.1992, зареєстрованим в реєстрі під №5, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці 2730 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , цей жилий будинок з надвірними спорудами належить дарителю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Старосамбірською державною нотаріальною конторою Львівської області 18.11.1971 року, за реєстром №2539, за реєстр. в Самбірському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстром №30/142 (а.с.8-11).

З реєстраційного посвідчення Самбірського міського бюро технічної інвентаризації Львівського обласного житлово-комунального господарства від 27.01.1992 року, вбачається, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_1 , на праві особистої власності на підставі договору дарування, посвідченого Старосамбірською держнотконторою 10 січня 1992р. за реєстром №51 (а.с.12).

Технічним паспортом встановлений факт існування будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с.17-21).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що 18.05.2007 за №4981808 Старосамбірська державна нотаріальна контора зареєструвала об`єкт обтяження: підстава обтяження: повідомлення, б/н, 14.08.1978 року, Добромиль домуправ; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ; додаткові дані: архівна заборона від 14.08.1978 року (а.с.25).

З відповіді Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області №494/01-16 від 18.06.2021 відомо, що архівні документи, на підставі яких накладено заборону на майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні, оскільки архівний фонд Старосамбірської державної нотаріальної контори по 2005 рік зданий на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву: м.Львів, вул. Здоров`я, 9а. В Старосамбірській державній нотаріальній конторі відсутня справа №4981808 від 18.05.2007 року, так як вищевказаний номер являється реєстраційним номером обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.26).

Як слідує з інформації, наданої Львівським державним нотаріальним архівом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) №2357/01-17 від 26.08.2021, в «Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна 1953-1998 років Старосамбірської державної нотаріальної контори» на сторінці 192 міститься запис: Прізвище ім`я по батькові фізичної особи, якій видана позика та номер реєстру - ОСОБА_2 , 16/78. В «Реєстрі накладених і знятих арештів Старосамбірської державної нотаріальної контори за 1953-1997 роки» на сторінці №94 є запис: пор.№16/78; дата запису № 14.08.1978 року; прізвище, ім`я по батькові особи, на чию будівлю або право забудови накладено арешт (заборону) - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , підстави накладення арешту (заборони) - Добромильське до управління; сума арешту - 700. Документи на інші відомості щодо накладення вищевказаної заборони на державне зберігання до Львівського державного нотаріального архіву - не передавалися (а.с.27).

Із повідомлення виконавчого комітету Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області №54 від 27.01.2022 року, відомо, що в м. Добромиль вулиці Бічна Маяковського не було, була вулиця Маяковського, яка перейменована на вулицю Миколи Лисенка згідно рішення Добромильської міської ради народних депутатів Старосамбірського району Львівської області від 1991 року (а.с.62).

Згідно інформації, наданої виконавчим комітетом Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області №7 від 10.01.2022, правонаступником прав та обов`язків «Добромиль домоуправа» є Комунальне підприємство «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м.Добромиль. Станом на 14.08.1978 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, а на сьогоднішній день за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45).

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та ст. 321 ЦК України, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Наявність заборони відчуження накладеної на майно позивачки, порушує її право вільно розпоряджатися своєю власністю, а відтак, захистити своє право вона може лише у судовому порядку.

Згідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положенням ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п.п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV зі змінами, державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за №2102/22414, у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, не можливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/1).

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-709цс16).

Таким чином, враховуючи те, що документальне підтвердження виникнення та підстави обтяження майна позивача відсутнє, наявність заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює розпоряджання даним майном, а Старосамбірська державна нотаріальна контора, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач позбавлена можливості реалізувати свої права як власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Старосамбірської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м.Добромиль» про скасування заборони на відчуження майна, - задовольнити.

Зняти заборону, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.05.2007року за №4981808, вчинену Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 14.08.1978р. Добромиль домоуправ, накладену на житловий будинок АДРЕСА_1 (додаткові дані: архівна заборона від 14.08.1978 року).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач: Старосамбірська державна нотаріальна контора, (юридична адреса: м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 88, Самбірського району Львівської області).

Відповідач: Комунальне підприємство «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м.Добромиль», (юридична адреса: м.Добромиль, вулиця Івасюка, будинок 4, Самбірський район Львівська область, ЄДРПОУ 05452333).

Повний текст судового рішення складено 30.03.2022.

Суддя А.В.Кушнір