Постанова

від 24.03.2022 по справі 914/1149/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2022 р. Справа №914/1149/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Малех І.Б.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Гоменюк З.П.) від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення заборгованості за поставлений газ.

З урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 31 травня 2021року позивач просив суд стягнути з відповідача 200 621,86 грн заборгованості за газ, поставлений в період з січня по квітень 2021 року 200 621,86 грн.

Відповідач проти позову заперечив вказуючи на те, що додатковою угодою сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, та в обсязі, що не перевищує 20% суми договору, - 36170 грн - і саме цю узгоджену суму відповідач сплатив позивачеві. Крім того, позивач зазначав у актах прийому-передачі природного газу та використовував для розрахунку за спірний період вартість газу 9 600 грн за 1000 куб.метрів, однак остання погоджена сторонами ціна газу за 1000 куб.м. становила 6197 грн, а додаткових угод щодо визначення використаної позивачем ціни сторонами підписано не було. Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Господарський суд Львівської області рішенням від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21 позов задовольнив; стягнув з Управління Служби безпеки України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут», 200 621,86 грн основного боргу та 3 009,33 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив зі змісту положень законодавства і договору, видаткових накладних, підписаних сторонами без зауважень актів, та дійшов висновку, що такі підтверджують отримання відповідачем природного газу у відповідні періоди і в будь-якому випадку строк оплати всього поставленого газу настав на момент звернення позивача до суду.

Суд наголосив, що одними із основоположних засад цивільного законодавства та зобов`язання є добросовісність, розумність і справедливість, а дії учасників цивільних правовідносин мають бути такими. Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки, яка є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

У спростування доводів відповідача про те, що він не повинен відповідати за пред`явленою вимогою про оплату вартості газу, суд першої інстанції вказав, що відповідач не урахував, що він отримав поставлений йому газ без будь-яких заперечень, надалі використав отриманий газ для забезпечення своєї діяльності та повернув позивачеві підписані і погоджені акти приймання-передачі, як і не урахував того, що він фактично визнав саме таку вартість поставленого газу, погодивши акти приймання-передачі. Вказане не свідчить про добросовісність дій відповідача та його бажання діяти з дотриманням задекларованих у цивільному законодавстві принципів та звичаїв.

Суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В апеляційній скарзі Управління Служби безпеки України у Львівській області просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що суд неповно та необ`єктивно дослідив докази і їх сукупності, у зв`язку із чим висновки викладені у рішенні є такими, що не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Крім додаткової угоди № 3 від 15 грудня 2020 року до договору № 76 від 06 березня 2020 року, згідно якої ціна газу за 1000 куб.м. становить 6197,00 грн, інших додаткових угод до договору на підняття ціни за поставку газу підписано не було. А тому при розрахунку боргу, проведеного ТОВ «Благогаз збут», взято за основу невірну вартість газу, а саме 9600 грн за 1000 м, замість встановленої договором ціни 6197,00 грн за 1000 м. Крім того, суд не урахував положення дії п. 11.6 договору, відповідно до якого усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.

На підставі підписаних первинних документів (актів приймання-передачі), які виключно підтверджують реальність здійснення господарської операції, суд помилково допускає зміну істотних умов договору, а саме збільшення вартості товару більше ніж на 50% без внесення змін до договору у встановленому порядку.

Акт приймання-передачі природного газу окремим лише підтверджує виконання постачальником умов договору постачання природного передачі його у власність споживача. жодним чином не впливає встановлення чи зміну ціни товару без внесення відповідних змін у договір. Відтак, не є правочином. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами (договором №76 від 6 березня 2020 року), не є безумовним підтвердженням господарської операції за ціною, що вказана постачальником. Суд не звернув уваги на ту обставину. Тому для розрахунку суми боргу повинна бути застосована вартість природного газу вказана у договорі, а саме: 6197,00 грн за 1000 м.

Ураховуючи положення ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», п.2 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, ст. 188, 525, 629, 651 ЦК України, ст. 180 ГК України, зміна договору в односторонньому порядку між сторонами не допускається.

Зважаючи на те, що ТОВ «Благогаз збут» добровільно уклало із Управлінням Служби безпеки України договір № 76 від 06 березня 2020 року та додаткові угоди до нього, відповідно до яких ціна газу за 1000 куб.м. становить 6 197,00 грн, сума пред`явленої вимоги є необгрунтована та безпідставна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від12 жовтня 2021 року поновив Управлінню Служби безпеки України у Львівській області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України у Львівській області на рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21. Апеляційну скаргу ухвалив розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що у задоволенні апеляційної скарги Управління Служби безпеки України у Львівській області на рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21 належить відмовити з таких підстав.

Обставини справи:

06 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» (постачальник) та Управління Служби безпеки України у Львівській області (споживач) уклали договір №76 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п.1.2. договору, річний плановий обсяг постачання газу 45000 куб.м.

У пункті 1.3. договору наведено планові обсяги постачання газу по місяцях (тис. м.куб.): березень, листопад - 10, квітень, жовтень - 5, вересень - 0,2, грудень - 14,2, травень - серпень - 0,15.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання газу за ціною вартості газу, визначеною договором (п.2.7. договору).

За умовами п.2.12. договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.13.);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п.2.14.);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.16.)

Відповідно до п.3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.

Як передбачено пунктом 3.2. договору, ціна газу становить 3991,67 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 798,33 грн, всього з ПДВ - 4790 грн.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що загальна сума договору складає 215550 грн, в тому ПДВ 35925 грн.

Сторони домовились, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, за розрахунковий період згідно актів прийому-передачі (п.3.4).

Відповідно до п.3.5. договору, загальна сума договору складається із місячних сум фактично поставлених обсягів газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання.

За умовами п.4.3. договору, оплата газу здійснюється споживачем у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі та на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.

У разі, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною цим договором (п.4.4. договору).

Згідно з п.4.5. договору, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом 10 банківських днів від дати такої письмової вимоги.

Як встановлено у п.11.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і в частині постачання газу з 06.03.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Умови договору не повинні змінюватися після його підписання сторонами до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, крім випадків зменшення обсягів закупівлі товарів залежно від реального фінансування видатків споживача (п.11.4. договору).

Відповідно до п.11.5. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 та ч.5 ст.36 Законом України «Про публічні закупівлі».

Як встановлено у п.11.6. договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

19 грудня 2020 року сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, в якій відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, керуючись ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на момент підписання цього Договору, та з урахуванням вимог п.5 та п.6 розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції від 19.09.2019 року, прийшли до взаємної згоди та постановили викласти п.11.1 Договору у наступній редакції: «п 11.1. Термін дії цього Договору продовжується з 01.01.2021 . і діє до 31.03.2021»

03 лютого 2021 року сторони уклали додаткову угоду №5 до договору, якою домовились:

- 1.1. Пункт 3.3. договору викласти в наступній редакції: « 3.3. З метою проведення публічної закупівлі природного газу на 2021 рік продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року та в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми договору, а саме 36 170 грн, у т.ч. ПДВ 6 028,33 грн»;

- 1.2. Пункт 11.1. доповнити абзацом наступного змісту: «Дія цього Договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку»

- 4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною основного договору, набирає чинності з моменту її підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 ЦКУ розповсюджується на правовідносини, що виникли з 01.01.2021 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за нею.

У матеріалах справи наявні засвідчені копії видаткових накладних та актів приймання - передачі природного газу:

- №РН-0000212 від 31.01.2021 про постачання 3,85578 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 37015,49 грн з ПДВ за ціною 8 000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000318 від 31.01.2021 про постачання 0,42392 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 2627,02 грн з ПДВ за ціною 5 164,17 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000211 від 23.02.2021 про постачання 5,83670 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 36 170 грн з ПДВ за ціною 5164,17 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000499 від 28.02.2021 про постачання 8,90622 тис.куб.м. природного газу у лютому 2021 року на суму 85499,71 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000587 від 31.03.2021 про постачання 6,66031 тис.куб.м. природного газу у березні 2021 року на суму 63938,98 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000622 від 30.04.2021 про постачання 1,47580 тис.куб.м. природного газу у квітні 2021 року на суму 14 167,68 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.

Видаткові накладні та акти приймання-передачі природного газу підписано без зауважень представниками сторін, а також затверджено керівниками сторін, підписи скріплено печатками.

За отриманий газ відповідач сплатив 36 170 грн, а позивач зарахував відповідачеві в рахунок оплати газу 2 627,02 грн переплати.

Предметом розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 200 621,86 грн заборгованості за газ, поставлений відповідачеві в період з січня по квітень 2021 року.

Суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21, яким суд задовольнив позов повністю.

Відповідно до статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За визначенням частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою та другою статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (п.2 ч.2 ст.13 Закону).

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З обставин справи видно, що сторони 06 березня 2020 року уклали договір №76 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, до якого 29 грудня 2020 року уклали додаткову угоду №4, а 03 лютого 2021 року уклали додаткову угоду №5.

На виконання договору позивач у період січня - квітня 2021 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 239 418,88 грн, що підтверджено видатковими накладними та актами приймання - передачі природного газу.

Відповідач оплатив 36 170 грн. Також, відповідно до п.4.5. договору в рахунок оплати отриманого газу позивач зарахував відповідачеві 2 627,02 грн переплати за 2020 рік.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений позивачем у період січня - квітня 2021 року природний газ становить 200 621,86 грн.

Доказів оплати цієї суми відповідач не надав.

Натомість скаржник вказує на невідповідність ціни природного газу, поставленого у період січня - квітня 2021 року умовам договору №76 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 06 березня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач прийняв і використав поставлений позивачем у період січня - квітня 2021 року природний газ на загальну суму 239 418,88 грн, що підтверджено видатковими накладними та актами приймання - передачі природного газу: №РН-0000212 від 31.01.2021, №РН-0000318 від 31.01.2021, №РН-0000211 від 23.02.2021, №РН-0000499 від 28.02.2021, №РН-0000587 від 31.03.2021, №РН-0000622 від 30.04.2021.

У кожному з названих доказів названо кількість, ціну і загальну суму поставленого газу без ПДВ і з ПДВ.

Пунктом 2.16 договору передбачено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Однак названі документи підписано без зауважень представниками постачальника і споживача, а також затверджено керівниками сторін та скріплено печатками відповідних юридичних осіб.

Таким чином, відповідач приймав і використовував поставлений природний газ протягом 4 місяців 2021 року, що свідчить про його обізнаність про ціну поставленого природного газу. Проте, відповідач не відмовився від підписання актів приймання-передачі природного газу №РН-0000212 від 31.01.2021, №РН-0000318 від 31.01.2021, №РН-0000211 від 23.02.2021, №РН-0000499 від 28.02.2021, №РН-0000587 від 31.03.2021, №РН-0000622 від 30.04.2021.

У матеріалах справи відсутні докази заперечень відповідача щодо ціни поставленого природного газу, такі докази не подані й суду апеляційної інстанції.

За таких обставин доводи скаржника не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2021 року у справі №914/1149/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Управління Служби безпеки України у Львівській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 25 березня 2022 року.

Головуюча суддяВ.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех