Постанова

від 22.03.2022 по справі 902/717/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року Справа № 902/717/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача ФОП Погребняка Ю.В.: представник Мишковська Т.М. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 24.12.21р. суддею Нешик О.С., у м.Вінниці, повний текст складено 31.12.21р. у справі № 902/717/21

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідачів:

- Фізичної особи-підприємця Погребняка Юрія В`ячеславовича

- ОСОБА_1

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Городківська аптека"

про солідарне стягнення 65064,35 грн заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

1.Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.12.2021 у справі № 902/717/21 частково задоволено позов Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Фізичної особи-підприємця Погребняка Юрія В`ячеславовича, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городківська аптека" про солідарне стягнення 65064,35 грн заборгованості за кредитним договором.

1.2. Стягнуто солідарно з ФОП Погребняка Юрія В`ячеславовича на користь АТ "УкрСиббанк" 30488,62 грн заборгованості за кредитом.

1.3. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" 30488,62 грн заборгованості за кредитом.

1.4. Відмовлено в позові в частині стягнення 655,00 грн заборгованості за кредитом, 313,00 грн процентів за користування кредитом та 33607,73 грн процентів за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.

1.5. Стягнуто з ФОП Погребняка Юрія В`ячеславовича, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городківська аптека" по 756,67 грн відшкодування судового збору на користь АТ "УкрСиббанк".

1.6. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ТОВ "Городківська аптека" з метою погашення на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008 року у розмірі 30488,62 грн.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Позивачем виконані у повному обсязі зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику за Кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008.

2.1.1. Відповідач 1 не здійснив повернення кредиту в обсязі та в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, не повернув кредит у повному обсязі до 25.01.2019 та не сплатив у повному обсязі відсотки за користування кредитом.

2.1.2. Станом на 24.06.2021 заборгованість за кредитним договором становить 65064,35 грн, з яких: 31143.62 грн - заборгованість за кредитом, 313,00 грн - проценти за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), 33607,73 грн - проценти за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (ст. 625 ГПК України).

2.2. Позивач пред`явив позичальнику Погребняку Ю.В. вимогу №23-1-02/1286 від 27.09.2018 про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих відсотків. Аналогічна вимога була направлена і ОСОБА_1 .

2.2.1. Пред`явивши такі вимоги, позивач фактично змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені сторонами у кредитному договорі.

2.3. Заявлені до стягнення 31143,62 грн заборгованості за кредитом та 313,00 грн процентів за користування кредитом (ст.1048ЦК України), які нараховані по 10.07.2019. є обґрунтованими та правомірно здійсненні позивачем.

2.3.1. Оскільки кредитор використав своє право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, то строк кредитування відповідача є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами.

2.3.2. Відтак, несплата боргу кредитору підтверджує користування такими коштами позичальником в подальшому неправомірно.

2.4. Проценти у розмірі 33 607,73 грн є платою за кредит, що слідує із змісту самого Договору (пп. 1.3.2. п.1.3), який визначає розмір вказаного нарахування, як плату за кредит. При цьому в додаткових угодах відсотки річних визначені саме як процента ставка, що не відповідає змісту положення ч.2 ст.625 ЦК України.

2.5. Судом першої інстанції перерозподілено кошти, які були сплачені відповідачем після отримання претензії (1414,97 грн) та частина з яких, а саме 968,00 грн, була спрямовані позивачем в рахунок погашення визначеної ним заборгованості відносно процентів за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін.

2.5.1. Враховуючи здійснені відповідачем платежі на суму 968,00грн, позовна вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 313,00грн повністю погашається за рахунок вказаних коштів, що свідчить про необґрунтованість даної позовної вимоги.

2.5.2. При цьому решта коштів, а саме 655,00грн зараховується в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у зв`язку із чим, задоволенню підлягає дана позовна вимога частково, у сумі 30488,62 грн.

2.6. Аргументи відповідача щодо розміру його заборгованості за кредитним договором у сумі 620,00 грн спростовані обставинами, що встановлені під час розгляду справи №148/2202/18 Тульчинським районним судом Вінницької області за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ФОП Погребняка Ю.В. та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості саме за спірним кредитним договором.

2.7. Із урахуванням приписів ч.1 ст.546, ст. ст. 553, 554, 543 ЦК України щодо забезпечення виконання зобов`язання, місцевий господарський суд, враховуючи позов про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя, зазначив, що позичальник не виконав перед позивачем свої зобов`язання, отже поручитель - ОСОБА_1 як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

2.8. Господарським судом Вінницької області також розглянуто вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю аптеки, що на праві власності належить ТОВ "Городківська аптека", встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ "Про іпотеку".

2.8.1. Позивач набув право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

2.8.2. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

2.8.3. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, звернення стягнення на предмет іпотеки направлено на погашення суми заборгованості в розмірі 30488,62 грн, яка визначена судом як обґрунтована.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.12.2021 у справі №902/717/21 в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" задовольнити повністю. Змінити розподіл судових витрат.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

3.2.1. Так, останнім перекваліфіковано правові підстав для стягнення 33607,73грн відсотків за користування кредитом понад встановлений Кредитним договором - строк з 625 ЦК України, як визначив позивач, на 1048 ЦК України.

3.2.2. Висновки суду з даного приводу - проценти були нараховані позивачем відповідно до статті 1048 ЦК України, а не на підставі 625 ЦК України, не відповідають дійсності, враховуючи укладений між сторонами Кредитний договір №11287747000 від 28.01.2008.

3.2.3. Так, договором, додатками до нього, додатковими угодами від 07.05.2008 та 21.07.2008 сторонами було погоджено графік погашення кредиту, процентна ставка за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк.

3.2.4. Зокрема, п. 1.3.2 та п. 1.2 додаткових угод передбачають відсоткову ставку саме за користування грошовими коштами понад встановлений Кредитним договором строк.

3.2.5. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на практику Верховного Суду щодо застосування вказаних норм Цивільного кодексу у постановах: від 28.03.18 у справі №444/9519/12; 05.03.19 у справі № 5017/1987/2020; від 31.07.20 у справі №914/128/18; від 04.02.20 у справі № 912/1120/16 та зазначає, що визначення відсоткової ставки прострочення виконання грошового зобов`язання понад встановлений Кредитним договором строк відповідає положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України та узгоджується з відповідними висновками ВП ВС зазначеними у вказаних постановах. Касаційний суд неодноразово вказував на необхідність розмежування: - процентів за правомірне користування кредитними, до моменту прострочення (ст. 1048 ЦК України) та - процентів за період після такого прострочення (ст. 625 ЦК України).

3.2.6. Таким чином, 33607,73 грн., в яких відмовлено судом, були нараховані позивачем саме як проценти за користування грошовими коштами понад встановлений договором строк відповідно до п. 1.3.2 та п. 1.2 додаткових угод до Кредитного договору.

3.2.7. Зазначені проценти не є процентами за користування кредитом, як зазначив суд, а є процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, які виступають особливою мірою відповідальності за несвоєчасне повернення позичальником отриманих у кредит грошових коштів та відповідають критеріям, які вказують на зазначений вид процентів.

3.2.8. Відповідно до Довідок - розрахунків заборгованості по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) Погребняк Ю.В. на 24.06.21 за кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008 - проценти нараховувались після прострочення відповідачем сплати чергових платежів. Вказаний висновок також відображено і в оскаржуваному рішенні суду.

3.2.9. Таким чином, судом було безпідставно застосовано до процентів за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк ст. 1048 ЦК, замість ст. 625 ЦК України.

3.2.10. Судом невірно встановлено правову підставу для нарахування процентів в сумі 33607,73 грн та помилково застосовано норму ст. 1048 ЦК України. Отже, відмова суд у стягненні 33 607,73 грн суперечить ст. 625 ЦК України та порушує ст. 236 ГПК України.

3.3. Додатково в апеляційній скарзі, наведено практику Верховного Суду щодо права на стягнення відсотків: постанови від 30.05.18 у справі №0417/12368/2012; від 03.05.18 у справі № 274/5179/14-ц; від 21.09.16 в справі № 6-1252цс16; від 25.04.18 у справі № 311/4189/15-ц; від 04.04.18 у справі № 755/30334/14-ц.

3.3.1. Виходячи зі змісту та аналізу судової практики, на думку апелянта) висновки Верховного Суду свідчать про те, що суд вважає наявним право на нарахування відсотків до моменту повного виконання договору (до моменту повного погашення заборгованості) та, відповідно, задовольняє відповідні вимоги.

3.3.2. Також, за положеннями ст. 631 ЦК України Верховний Суд вказує, що строк договору може бути визначений терміном (вказівкою на подію - до моменту повного виконання зобов`язань).

3.4. Апелянт також не погоджується з проведеним судом перерозподілу коштів, які були сплачені відповідачем після отримання претензії (1414,97грн). Оскільки, вимога щодо стягнення 33607,73 грн як проценти за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін, є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, то судом було безпідставно не вірно перерозподілено кошти.

3.5. Відмова в позові в частині стягнення 655,00 грн заборгованості за кредитом та 313,00 грн за процентами за користування кредитом в межах строку кредитування є безпідставною та такою, що ґрунтується на хибних висновках,

4. Відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Учасники провадження у справі не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у даній справі.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 розгляд апеляційної скарги у справі № 902/717/21 призначено на 23.03.2022 об 14:30 год.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 задоволено клопотання представника відповідача-1 ФОП Погребняка Ю.В. - адвоката Мишковської Т.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/717/21. Вирішено забезпечити представнику відповідача-1 - адвокату Мишковській Т.М. проведення судового засідання 23.03.2022 об 14:30 год у справі № 902/717/21 в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 3 ВКЗ.

4.4. Представник відповідача 1 ФОП Погребняка Ю.В.- адвокат Мишковська Т.М. у судовому засіданні 23.03.2022 заперечила проти доводів апеляційної скарги, надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, оскаржуване рішення від 24.12.21 у даній справі законним та обґрунтованим. Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

4.5. Представники позивача/апелянта, відповідачів 2, 3 у судове засідання 23.03.2022 не з`явилися. Про причини не явки, апеляційний суд не повідомили.

4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.12.2021 у справі № 902/717/21 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови - ЦК України)

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови - ГК України)

Закон України "Про іпотеку"

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача 1, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. 28.01.2008 між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Погребняком Юрієм В`ячеславовичем (позичальник, відповідач 1) укладено Кредитний договір № 11287747000.

7.3. Предметом Договору сторони узгодили, що Банк зобов`язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 355 000,00 грн у порядку і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

7.4. Підпунктом 1.2.2. Договору сторони узгодили, що Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9.,5.10.,5.11.,7.4. Договору.

7.5. Позичальник зобов`язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_1 в АКІБ "УкрСиббанк".

7.6. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.

7.7. Відповідно до пункту 1.3.Договору плата за кредит (під терміном "плата за кредит" в цьому Договорі розуміються як проценти, так і комісії):

"1.3.1. За користування кредитними коштами з "28" січня 2008 року по " 26" квітня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5% річних.

За користування кредитними коштами після "27" квітня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього Договору та/або додаткових угод до Договору.

1.3.2. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 27,0% річних, після "27" квітня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 31% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

1.3.3. За користування кредитними коштами За невикористаний ліміт кредитної лінії ліміт встановлюється ставка у розмірі 1,5% річних.

1.3.4. Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п.9.2. Договору.

1.3.5. Нараховування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця, нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність відповідно до умов Договору якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або пп.1.3.3.,9.2. Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

1.3.6.Позичальник зобов`язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом.

При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

1.3.7. Позичальник сплачує Банку комісію за видачу кредитної лінії у розмірі в сумі 5 325 гривень".

7.8. Пунктом 1.4. Договору визначено, що цільове призначення (мета) кредиту: фінансування поточної діяльності.

7.9. Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням (пункт 1.5 Договору).

7.10. Пунктом 1.6. Сторони Договору погодили наступну черговість погашення Позичальником своїх грошових зобов`язань за цим Договором:

"1) прострочені комісії (а саме: комісії Банку, при сплаті яких Позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов Договору), якщо буде мати місце прострочення;

2) строкові комісії (а саме: комісії Банку, при сплаті яких Позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов Договору);

3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);

4) строкові проценти;

5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

6) строкова сума основного боргу;

7) штрафні санкції за Договором.

У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини Позичальника, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти Позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті Договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок".

7.11. Відповідно до п.2.1. Договору у забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за даним Договором Банком прийнято:

- застава нерухомості (основних фондів), а саме договору іпотеки застава нерухомості, а саме нежитлова будівля аптеки за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с.Городківка, 15, загальною площею 273,3 кв.м, яка належить ТОВ "Городківська аптека".

- поручительство, а саме порука гр. ОСОБА_1 номер за ДРФО №2473610026 згідно договору поруки №174520 від 28.01.2008.

7.12. Разом з тим, пунктом 2.2. Договору узгоджено, що Кредит, наданий-Банком, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України.

7.13. Строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (п. 9.5. Договору).

7.14. Так, в Додатку № 1 до Кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язаний виплатити Банку суму кредиту, проводячи щомісячні платежі у розмірі 2690,00 грн, у період з 28.01.2008 по 10.01.2019. При цьому сторонами визначено, що сума останнього платежу становить 2610,00 грн та має бути сплачена до 25.01.2019.

7.15. Матеріалами справи встановлено, що 07.05.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, пунктом 1 якого останні домовилися у кредитному договорі №11287747000 від 28.01.2008 пункт 1.3.1 та пункт 1.3.2 викласти в такій редакції:

"1.3.1. За користування кредитними коштами з "07" травня 2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього Договору та/або додаткових угод до Договору.

1.3.2. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк з "07" травня 2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 27% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього Договору та/або додаткових угод до Договору. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ".

7.16. 21.07.2008 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору про наступне:

"1. Сторони домовились, що за використання кредитних коштів за траншами, в національній валюті України, які надаватимуться Позичальнику в порядку, передбаченому Договором, з "21" липня 2008 р. встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9 %. Така процентна ставка застосовується до всієї строкової суми заборгованості за траншами, виданими починаючи з вказаної дати, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов Договору. При цьому, процентна ставка по сумі строкової заборгованості за траншами, виданими до вказаної дати, залишається на рівні, встановленому Договором.

1.2. Сторони, також, домовились, що за користування понад встановлений Договором строк кредитними коштами в національній валюті України за траншами, які надаватимуться Позичальнику з "21" липня 2008р., процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8 % річних. Така процентна ставка застосовується до всієї простроченої суми заборгованості за траншами, виданим починаючи з вказаної дати".

7.17. В подальшому, 15.04.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору № 11287747000 від 28.01.2008 (щодо зменшення ліміту кредитної лінії та припинення стягнення комісії).

7.18. Так, відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони домовилися з 15.04.2009 змінити ліміт кредитної лінії, зазначений у п.1.1. Договору, і встановити його у розмірі 78861,40 грн. Окрім того, сторони узгодили, що позичальник припиняє сплачувати за Договором наступну комісію: за невикористаний ліміт кредитної лінії у розмірі 1,5% річних.

7.19. Разом з тим, 28.01.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк, позивач) та громадянкою України ОСОБА_1 укладено Договір поруки №174520 (Договір поруки).

7.20. Відповідно до п.1.1.Договору поруки Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за невиконання ФОП Погребняк Юрієм В`ячеславовичем, номер за ДРФО НОМЕР_3 (далі - Боржник) усіх його зобов`язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору №11287747000 від "28" січня 2008 р. (далі - Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

7.21. Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема:

- сума Основного договору - 355 000,00 гривень;

- термін виконання основного зобов`язання - "25" січня 2019 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов`язання;

- інші умови Основного договору.

7.22. Згідно п.1.3. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору

7.23. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною. Причини невиконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов`язань за Договором (п.п. 1.4., 1.5. Договору поруки).

7.24. Пунктом 2.2. Договору поруки передбачено, що в випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором Кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

7.25. Поручитель зобов`язаний виконати свої зобов`язання за Договором на користь Кредитора в термін, визначений п. 2.2. Договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості Боржника за Основним договором на рахунки, вказані Кредитором (п. 2.3. Договору поруки).

7.26. Матеріалами справи підтверджується, що Банком зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику за Кредитним договором виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 32-33, том 2).

7.27. 12.07.2021 Акціонерне товариство "УкрСиббанк", вважаючи своє право порушеним, звернувся до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з ФОП Погребняка Юрія В`ячеславовича, ОСОБА_1, ТОВ "Городківська аптека" 65064,35 грн заборгованості за Кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008 та звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ "Городківська аптека".

7.27.1. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 (ФОП Погребняком Ю.В.) зобов`язань за Кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008, який забезпечений Договором поруки №174520 від 28.01.2008, укладеним між позивачем та відповідачем 2 - ОСОБА_1, та забезпечений Договором іпотеки №394 від 28.01.2008, укладеним між позивачем та відповідачем 3 - ТОВ "Городківська аптека".

7.27.2. Позивач стверджує, що всупереч умов Кредитного договору відповідач 1 не здійснив повернення кредиту в обсязі та в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, не повернув кредит у повному обсязі до 25.01.2019 та не сплатив у повному обсязі відсотки за користування кредитом.

7.27.3. На переконання позивача, станом на 24.06.2021 заборгованість за кредитним договором становить 65064,35 грн, з яких: 31143.62 грн - заборгованість за кредитом, 313,00 грн - проценти за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), 33607,73 грн - проценти за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ГПК України).

7.27.4. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.08.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/717/21.

7.28. 24.12.2021 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції постановлено рішення (пункти 1.1. - 1.6. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 - 2.8.3. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на неї представника відповідача, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.3. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.4. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.5. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

8.6. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.7. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.8. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

8.9. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.10. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з кредитного договору №11287747000 від 28.01.2008.

8.11. Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

8.12. Відповідно до частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

8.13. Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

8.14. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

8.15. Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

8.16. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

8.17. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

8.18. Згідно частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

8.19. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

8.20. Згідно частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

8.21. Матеріалами справи підтверджується, що АТ "УкрСиббанк" - позивач у даній справі направляв відповідачам - ФОП Погребняку Ю.В. та ОСОБА_1 вимоги №23-1-02/1286 від 27.09.2018, №23-1-02/1287 від 27.09.2018 про сплату наявної станом на 02.10.2018 заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 17 773,62 грн. наступного змісту: "У випадку не усунення порушень на п`ятнадцятий календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ "УкрСиббанк", вимагає виконання Вами своїх зобов`язань за Кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008, а саме: сплатити ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплаті нарахованих процентів, що разом становить 32 021,80 грн" (а.с. 5-8, том 2).

8.22. Після отримання вказаної вимоги відповідачем ФОП Погребняк Ю.В. сплачено 1414,97 грн., що підтверджуються матеріалами справи.

8.23. Враховуючи вищевикладене, що оскільки відповідачами не виконано умови вимог від 27.09.2018 у Банка - позивача виникло право на дострокове повернення кредитних коштів. Відповідно, пред`явивши вимогу №23-1-02/1286 від 27.09.2018, Банк фактично змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені сторонами у кредитному договорі.

8.24. Так, позивачем заявлено до стягнення 31143,62 грн заборгованості за кредитом та 313,00 грн процентів за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), які нараховані по 10.07.2019.

8.25. Враховуючи наведені обставини даного спору, підтверджений матеріалами справи факт надання позивачем кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів зі сторони позичальника згідно умов Договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом. Також позивачем правомірно здійснено нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування.

8.26. З огляду на здійснену відповідачем сплату коштів у сумі 1414,97 грн, частина з яких позивачем була спрямована в рахунок погашення нарахованих ним процентів за користування кредитом понад встановлений договором строк слід зазначати, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача за вимогами про стягнення основної заборгованості та процентів за користування кредитом буде визначена після з`ясування судом питання правомірності вказаного нарахування, а саме в сумі 33607,73 грн.

8.27. Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

8.28. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

8.29. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

8.30. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

8.31. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

8.32. Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

8.33. Також у постановах від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

8.34. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

8.35. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

8.36. Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду та встановлені обставин у даній справі господарські суди зазначають, що оскільки кредитор використав своє право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, то строк кредитування відповідача є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами. Відтак, несплата боргу кредитору підтверджує користування такими коштами позичальником в подальшому неправомірно.

8.37. Як уже зазначалось, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 33607,73 грн як проценти за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін. При цьому позивач посилається на положення ст.625 ЦК України та умови пунктів1.2. додаткової угоди №1 від 21.07.2008 та п.1.3.2. додаткової угоди №1 від 07.05.2008.

8.38. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц). Тому під час оцінки заявлених вимог суд виходить з природи (характеру, змісту) обставин, яким він обґрунтовує такі вимоги.

8.39. Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

8.40. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

8.41. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №916/556/19).

8.42. Таким чином, в даному випадку визначені позивачем проценти у розмірі 33 607,73 грн є платою за кредит, що слідує із змісту самого Договору (пп. 1.3.2. п.1.3), який визначає розмір вказаного нарахування, як плату за кредит. При цьому, в Додаткових угодах відсотки річних визначені саме як процента ставка, що не відповідає змісту положення ч.2 ст.625 ЦК України. Включення даної умови Договору було зумовлено невірним тлумаченням положення абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України, яке передбачає, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

8.43. Разом з тим, приписи ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

8.44. Таким чином, оскільки після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача процентів за кредитним договором судом першої інстанції правомірно визнано позовну вимогу про стягнення 33 607,73 грн процентів за користування грошовими коштами необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.

8.45. Відповідно, враховуючи необґрунтованість вказаного нарахування, слід перерозподіли кошти, які були сплачені відповідачем після отримання претензії (1414,97 грн) та частина з яких, а саме 968,00 грн, була спрямовані позивачем в рахунок погашення визначеної ним заборгованості відносно процентів за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін.

8.46. Так, відповідачем сплачені платежі на суму 968,00 грн, а тому позовна вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 313,00 грн повністю погашається за рахунок вказаних коштів, що свідчить про необґрунтованість даної позовної вимоги.

8.47. При цьому, решта коштів, а саме 655,00 грн зараховується в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у зв`язку із чим, задоволенню підлягає дана позовна вимога частково, у сумі 30488,62 грн.

8.48. Щодо аргументів представника відповідача 1 - ФОП Погребняка Ю.В., що розмір його заборгованості за кредитним договором становить 620,00 грн, під час розгляду даного спору встановлено наступні обставини.

8.49. В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебувала справа № 148/2202/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Фізичної особи-підприємця Погребняка Юрія В`ячеславовича та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

8.49.1. За результатами розгляду вказаної справи, 20.10.2020, Тульчинським районним судом Вінницької області прийнято рішення, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18.02.2021, про відмову в задоволенні позовних вимог.

8.49.2. При цьому, як слідує із змісту рішення районного суду, предметом судового розгляду було стягнення заборгованості за кредитним договором №11287747001.

8.49.3. Зокрема судом у вказаній справі встановлено:

"Таким чином, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України представником позивача не доведено належними доказами, що 28.01.2008 між ФОП Погребняк Ю.В. та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено кредитний договір №11287747001, що містить відповідні умови кредитування, з яким погодився відповідач, і на підставі умов якого банком зроблено розрахунок заборгованості на загальну суму 36249,34 грн. Тобто суд відмовив у задоволенні позову АТ "УКРСИББАНК" про стягнення заборгованості за саме кредитним номером №11287747001, посилаючись на недоведення останнім факту укладання цього кредитного договору".

8.49.4. При цьому, під час розгляду вказаної справи не встановлювався розмір заборгованості за кредитним договором №11287747000, а тому посилання відповідача 1 не відповідають дійсності.

8.50. Враховуючи вказане рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі № 148/2202/18, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи №902/717/21 звернув увагу на не відповідність номеру Кредитного договору який було укладено 28.01.2008 між ФОП Погребняк Ю.В. та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", так як у рішенні районного суду зазначено про №11287747001, тоді як у даній господарській справі №902/717/21 зобов`язання між Банком та відповідачем 1 виникли на підставі договору за №11287747000.

8.50.1. Так, колегією суддів у судовому засіданні 23.03.2022 у представника відповідача 1- ФОП Погребняк Ю.В. з`ясовано, що між сторонами ФОП Погребняк Ю.В. та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено 28.01.2008 Кредитний договір за номером №11287747000, це один і той же договір який був предметом розгляду у Тульчинському районному суді Вінницької області у справі №148/2202/18, жодних інших договорів між банком та відповідачем 1 не укладалося.

8.51. Позивачем у даній справі заявлено позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя. Враховуючи встановлені обставини даного спору, щодо солідарного стягнення заборгованості, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

8.52. Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

8.52.1. Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

8.52.2. Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

8.52.3. А за змістом статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

8.53. Таким чином, оскільки зобов`язання Позичальника - Фізичної особи-підприємця Погребняка Юрія В`ячеславовича перед Банком/позивачем не виконані, відтак поручитель - Погребняк Наталія Вікторівна, як солідарний боржник, відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

8.54. Щодо вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ТОВ "Городківська аптека", встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" слід зазначити наступне.

8.55. 28.01.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городківська аптека" (Іпотекодавець, відповідач 3) укладено Договір іпотеки.

8.55.1. Відповідно до змісту п.1.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель надає ФОП Погребняк Ю.В. кредит, в розмірі 355 000 грн терміном на 11-ть років, до 25 січня 2019 року, зі сплатою відсотків, передбачених п.п. 1.3.1.. 1.3.2. та 1.3.3. Кредитного договору №11287747000 від 28.01.2008, а Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): нежитлову будівлю аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва на право власності, виданого виконавчим комітетом Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Городківської сільської ради від 31 жовтня 2001 року за №140 та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 877587 та записано в реєстраційну книгу за № ЮНІ, номер запису 11, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на Предмет іпотеки.

8.55.2. Згідно витягу, виданого КП "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" №16552243 від 06.11.2007 року, предмет іпотеки складається: будівля аптеки (блок ракушняк), зазначена на плані літерами: А. а, а1, а3, а4, а6, а7 площею 226.3 кв.м, підвал (фундаментні блоки), позначений на плані літерою А/під площею 47,0 кв.м. Загальна площа Предмета іпотеки становить 273,3 кв.м.

8.55.3. Вартість Предмета іпотеки, у відповідності до Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, зробленого 31.10.07 суб`єктом оціночної діяльності Витнославською О.В. (АДРЕСА_2, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів України №670 від 22.10.2003), становить:474 176,00 (чотириста сімдесят чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень (п.1.2 Договору іпотеки).

8.55.4. Пунктом 1.3. Договору іпотеки узгоджено, що Іпотекодавець та Іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами договору, що обумовлюють основне зобов`язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченою цим договором та/або договорам. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов`язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону і строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору, що обумовлюють основне зобов`язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов`язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору, що обумовлюють основне зобов`язання.

8.55.5. Відповідно до п.4.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернення стягнення на Предмет іпотеки:

"4.1.1. У разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором;

4.1.2. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом;

4.1.3. У разі ліквідації юридичної особи - Іпотекодавця".

8.55.6. Пунктом 4.2. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставі:

"4.2.1. Рішення суду;

4.2.2. Виконавчого напису нотаріуса;

4.2.3. Позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України "Про іпотеку":

4.2.4. З інших, передбачених законодавством України, підстав".

8.55.6. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю (п.4.3. Договору іпотеки).

8.55.7. Згідно п.4.4. Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

8.55.8. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов`язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов`язання (п.6.1. Договору іпотеки).

8.56. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

8.57. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 ЗУ "Про іпотеку").

8.58. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст.17 ЗУ "Про іпотеку").

8.59. Відповідне регулювання наведено також у статті 593 ЦК України.

8.60. Згідно частини 1 статті 7 ЗУ "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

8.61. Відповідно до статті 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

8.62. Господарськими судами встановлено, що зобов`язання Позичальника - фізичної особи-підприємця Погребняка Юрія В`ячеславовича перед позивачем не виконані, отже позивач набув право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

8.63. При цьому судами враховується, що відповідно до позицій Верховного Суду, що не вважається подвійним стягненням звернення стягнення на предмет забезпечення за наявності невиконаного рішення суду про стягнення основної суми заборгованості (навіть якщо був отриманий, але не звернений до виконання виконавчий лист). У постанові від 27.09.2018 у справі №910/23408/17 Верховний Суд зазначив, що задля уникнення подвійного стягнення боржник, який погасив заборгованість за основним зобов`язанням (за яким видано виконавчий лист), має право звернутися до суду із заявою в порядку, передбаченому ст.432 ЦПК України або ст.328 ГПК України - визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

8.64. Разом з тим, враховуючи наведене, судом першої інстанції, з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині вірно зазначено, що в даному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне. Вказаний висновок відображений у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №361/7543/17.

8.65. Вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірною, та підлягає до задоволення.

8.66. Таким чином, оскільки заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, звернення стягнення на предмет іпотеки направлено на погашення суми заборгованості в розмірі 30488,62 грн. (обґрунтована сума заборгованості).

8.66. Доводи відповідача про неможливість стягнення предмета іпотеки через неспівмірність розміру боргу і вартості предмета іпотеки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, та правомірно відхилено місцевим господарським судом, урахуванням висновків Верховного Суду України у постановах від 04.11.2015 у справі № 6-340цс15, від 14.03.2018 у справі № 344/428/16-ц, від 11.11.2020 у справі № 635/8599/15-ц, від 12.08.2020 у справі № 450/2216/15. Так, законодавством не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як неспівмірність заборгованості за основним зобов`язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.

8.67. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.68. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.69. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.70. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.71. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.72. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.73. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.74. Відповідачі під час розгляду даної справи у суді першої інстанції не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

8.75. У суді апеляційної інстанції у представника відповідача 1 було з`ясовано, чи звертався довіритель чи інші відповідачі із апеляційною скаргою на дане оспорюване позивачем судове рішення, на що адвокат зазначила, що не оскаржувалося.

Таким чином відповідачі погодилися із прийнятим рішенням.

8.76. Враховуючи вище викладені обставини, Господарським судом Вінницької області правомірно прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме вирішено стягнути солідарно з ФОП Погребняка Ю.В. на користь АТ "УкрСиббанк" 30488,62 грн заборгованості за кредитом; солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" 30488,62 грн заборгованості за кредитом; відмовлено в позові в частині стягнення 655,00 грн заборгованості за кредитом, 313,00 грн процентів за користування кредитом та 33607,73 грн процентів за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; та стягнуто з відповідачів по 756,67 грн відшкодування судового збору на користь позивача, а також звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ТОВ "Городківська аптека" з метою погашення на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11287747000 від 28.01.2008 у розмірі 30488,62 грн.

8.77. Резолютивна частина оскаржуваного рішення викладена з урахуванням висновку Великої Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №361/7543/17.

8.78. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.79. За таких обставин, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 24.12.2021 у справі №902/717/21 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення в оскаржуваній частині.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.12.2021 у справі № 902/717/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі суму 3405,00 гривень, згідно платіжного доручення № 0021116429 від 18.01.2022.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" від 20.01.22р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року у справі №902/717/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №902/717/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "29" березня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.