Ухвала

від 29.03.2022 по справі 379/274/22

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/274/22

Провадження № 2/379/159/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2022 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, Таращанського закладу дошкільної освіти «Берізка» відділу освіти виконавчого комітету Таращанської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи,

В С Т А Н О В И В:

29.03.2022 позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла представник - адвокат Безугла І.С., звернулась до суду із даним позовом до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, Таращанського закладу дошкільної освіти «Берізка» відділу освіти виконавчого комітету Таращанської міської ради, у якому просить визнати незаконними та скасувати наказ про її відсторонення від роботи з підстав відсутності у неї щеплення від COVID-19, поновити її на роботі та зобов`язати відповідача виплатити їй заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2022 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в ході дослідження змісту поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та має недоліки, що перешкоджають прийняттю даної позовної заяви до розгляду.

Так, вимоги до позовної заяви і документів, що до неї додаються, закріплено у положеннях статей 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачкою не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у позовній заяві позивачка посилається як на підставу звільнення її від сплати судового збору на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачкою мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивачка не звільнена, а лише відсторонена. Використання позивачкою певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивачки від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, її доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивачка ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 992,40 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, позивачці необхідно сплатити судовий збір за дві заявлені нею позовні вимоги, а саме: за вимогу немайнового характеру /визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи/ - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн., та за вимогу майнового характеру /зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи/ - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

Крім того, враховуючи подання позову до двох відповідачів, позивачкою, всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не наведено змісту позовних вимог щодо кожного із них.

Також всупереч положенням п.п. 6, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачкою у позовній заяві не вказано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, а також не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, суд вважає за необхідне надати позивачці десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб:

- сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру /визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи/ у розмірі 992,40 грн., та за вимогу майнового характеру /зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи/ - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову, та надання суду відповідного платіжного документу;

Реквізити для сплати судового збору: населений пункт - Таращанська міська ТГ; отримувач - ГУК у Київській області /Таращанська міс/22030101; код отримувача ЄДРПОУ - 37955989; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку (IBAN) - UA408999980313111206000010850; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

- зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог щодо кожного із двох відповідачів;

- наведення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- зазначення у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, Таращанського закладу дошкільної освіти «Берізка» відділу освіти виконавчого комітету Таращанської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи - залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 30.03.2022.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО