Рішення

від 28.03.2022 по справі 140/5258/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5258/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Фенікс» ( далі - ПСП «Фенікс», позивач) звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0072445104 від 28.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ПСП «Фенікс» за 9 місяців 2019 року контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі ПК України), з врахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 року, а саме - в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) занижено різниці, які виникають відповідно до ПК України на 158 870,00 грн. (4103- (-154767)), відповідно занижено об`єкт оподаткування (рядок 04) на 158 870,00 грн (140978-)-17892) та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19 640,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0072445104 від 28.12.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на 5 303,00 грн (з яких: 3 535,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1 768,00 грн за штрафними санкціями).

Позивач вважає висновки акта необґрунтованими і безпідставними, оскільки норми чинного податкового законодавства не встановлюють заборони на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів за умови, що платником дотримано строк у 1095 днів і такі збитки виникли при перебуванні на загальній системі оподаткування.

Окрім того, позивач вказує, що ДФС України рішення по результатах розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 0072445104 від 28.12.2019 надіслане із порушенням строків, визначених пунктом 56.9 статті 56 ПК України. Юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України строку розгляду скарги платника податків (ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги) є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з дня, наступного за днем закінчення зазначених строків.

Керуючись наведеним, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов від 08.05.2020 відповідач його вимог не визнав. Зазначив, що рішення про результати розгляду скарги ДФС України направлене підприємству 24.12.2019, тобто у строки встановлені чинним законодавством. Тому вважає доводи позивача про порушення контролюючим органом строків, визначених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, безпідставними.

Щодо суті виявленого порушення вказав, що у 2017 році ПСП «Фенікс» змінило систему оподаткування та застосувало спеціальний режим оподаткування, a caмe: було платником єдиного податку 4 групи. Однак, згідно з матеріалами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2018 рік (акт перевірки від 28 березня 2019 року № 6188/03-20-51-12/5383900) було встановлено, що скаржником у декларації з податку на прибуток за 2018 рік задекларовано фінансовий результат (р.03 декларації з податку на прибуток) в сумі 467 735 грн. та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на 84 192 грн. Таким чином, з урахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 рік, у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) позивачем занижено різниці, які виникають відповідно до ПК України та об`єкт оподаткування податком на прибуток на 158 870,00 грн. та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19 640,00 грн. (-139230-С-158870).

З оглядку на встановлені порушення вимог податкового законодавства протиправне заниження підприємством об`єкта оподаткування та, відповідно, податкових зобов`язань з податку на прибуток, відповідач вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення правомірним і просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 19.05.2020 позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/3589/19 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 29.03.2022 поновлено провадження у даній справі з огляду на усунення обставин, які були підставою для його зупинення.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Головне управління ДФС у Волинській області 02.12.2019 провело камеральну перевірку даних, задекларованих ПСП «Фенікс» у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року, за результатами якої складено акт № 6286/03-20-51-04/05383900.

Відповідно до висновків вказаного акта, контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, з врахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 року, а саме - в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) занижено різниці, які виникають відповідно до ПК України на 158 870,00 грн (4103- (-154767)), відповідно занижено об`єкт оподаткування (рядок 04) на 158 870,00 грн (140978-)-17892) та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19 640,00 грн.

На підставі акта перевірки № 6286/03-20-51-04/05383900 від 02.12.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № № 0072445104 від 28.12.2019, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на 5 303,00 грн (з яких: 3 535,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1 768,00 грн за штрафними санкціями).

Висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що підприємство протиправно занизило об`єкт оподаткування на 158 870,00 грн. та відповідно занизило податкові зобов`язання з податку на прибуток на 19 640,00 грн. у зв`язку із переходом у 2018 році із спрощеної систем оподаткування на загальну.

Позивач, не погоджуючись із такими висновками, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Підпунктом 140.4.2. пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України встановлено правило, згідно із яким фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України № 897 від 20 жовтня 2015 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08 липня 2016 року N 585, від 28 квітня 2017 року № 467, від 19 жовтня 2018 року № 842 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1415/27860, затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до вищевказаного Наказу, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) відображаються у графі код рядка 03 РІ.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)».

При визначенні різниці, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, враховуються збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року, та відображені у рядку 04 декларації з податку на прибуток підприємств за попередній рік.

У разі якщо платник податку у звітному періоді різницю не відобразив, то він має скористатися правом для виправлення такої помилки в уточнюючому розрахунку або у звітній декларації відповідно до вимог статті 50 ПК України не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку.

При цьому, судом установлено, що ПСП «Фенікс» зареєстроване як суб`єкт господарювання 03.04.1992. До 2017 року підприємство перебувало на загальній системі оподаткування. Із 01.01.2017 ПСП «Фенікс» перейшло із загальної системи оподаткування на спрощену та стало платником єдиного податку 4 групи. В подальшому, з 01.01.2018 позивач знову перейшов на загальну систему оподаткування.

Оскільки під час перебування на спрощеній системі оподаткування позивач не був платником податку на прибуток, відповідно не мав можливості врахувати у податковій звітності збитки минулих періодів, які виникли під час перебування на загальній системі оподаткування.

Відтак, таке право виникло у підприємства лише з 01.01.2018, тобто після повернення на загальну систему оподаткування.

На переконання суду, перебування ПСП «Фенікс» протягом 2017 на спрощеній системі оподаткування з подальшим переходом на загальну систему оподаткування у 2018 році, не може впливати на право підприємства щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

Основною вимогою, щодо реалізації права платника податку на врахування збитків минулих періодів і, відповідно, зменшення фінансового результату до оподаткування, є дотримання строку у 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку.

Такий строк підприємством дотримано. Інших обмежень податковим законодавством судом не встановлено.

Відтак, висновок податкового органу щодо втрати права на врахування збитків минулих періодів при визначенні об`єкта оподаткування, в зв`язку із перебуванням на спрощеній системі оподаткування, не грунтується на положеннях Податкового кодексу України.

Платник податку самостійно вирішує: виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку чи шляхом проведення виправлення у поточній декларації.

При цьому, оскільки перенесення збитків минулих років зменшує об`єкт оподаткування податком на прибуток наступного звітного періоду та не призводить до заниження податкового зобов`язання, штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, норми чинного податкового законодавства не встановлюють заборони на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів, за умови, що платником дотримано строк у 1095 днів і такі збитки виникли при перебуванні на загальній системі оподаткування.

При поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік у рядку 01 ПСП «Фенікс» задекларовано дохід від будь-якої діяльності в розмірі 2 056 594 грн. При цьому, у відповідності до фінансового звіту за 2016 рік (рядок 1420) у бухгалтерському обліку позивача рахувався непокритий збиток в розмірі 636 400,00 грн. Такий збиток не було відображено у податковій декларації за 2016 рік., про що свідчать дані рядки 02-06 декларації.

Впродовж 2017 року ПСП «Фенікс» перебувало на спрощеній системі оподаткування, тому, в силу норм податкового законодавства, не мало права на зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

В подальшому, у 2018 році після переходу на загальну систему оподаткування, підприємство подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань за звітний період - 2016 рік. В рядку 03 РІ декларації вказано збиток в сумі 626 605,00 грн., який було розраховано згідно із даними фінансового звіту за 2016 рік (рядок 1420) за мінусом завищеної суми витрат у розмірі 9 833,00 грн. При цьому, об`єкт оподаткування має від`ємне значення 158 870,00 грн.

Підпунктом 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Тобто, від`ємне значення об`єкту оподаткування зараховується до складу різниць наростаючим підсумком.

Для визначення різниці, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, враховуються податкові збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року та відображені у рядку 04 Декларації з податку на прибуток підприємств за попередній рік.

У декларації з податку на прибуток за І квартал 2019 року позивач відобразив різниці (рядок 03 РІ) в розмірі 156 715,00 грн. які були розраховані шляхом добутку від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2018 рік та різниці між сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.1 ПК України та сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ПК України. Таким чином, об`єкт оподаткування за І квартал 2019 року становив від`ємне значення 17 892,00 грн.

В наступній декларації за півріччя 2019 року позивач відобразив різниці (рядок 03 РІ) в розмірі - 155 585,00 грн., які були розраховані шляхом добутку від`ємного значення об`єкту оподаткування за І квартал 2019 р. та різниці між сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.1 ПК України та сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПК України. Таким чином, об`єкт оподаткування за півріччя 2019 року становить від`ємне значення - 425 338,00 грн.

А в декларації за 9 місяців 2019 року було відображено рядок 03 РІ (сума від`ємного) в розмірі -154 767. Якщо до цієї суми додати 4 103,00 грн. амортизації (тобто різницю між 136 406, 00 грн. та 132 303,00 грн., відповідно до додатку РІ), що є частиною яка нарахована згідно норм Бух.обліку, але не може бути включена до декларації згідно норм ПКУ, становить 158 870,00 грн.

Суд звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суд від 26.05.2021 у справі № 140/3589/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 09.10.2019 N 0055555112, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування по податку на прибуток приватних підприємств на 158 870,00 грн., було скасовано.

Таким чином, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №6188/03-20-51-12/05383900 від 28.03.2019, про порушення ПСП Фенікс підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі ПК України), з врахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 року, а саме - в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року (рядок 03) занижено різниці, які виникають відповідно до ПК України на 158 870 грн. (2155-(-156715)), відповідно завищено збиток (рядок 04) на 158 870,00 грн. (266468-)-425338), які в свою чергу, лягли в основу акту перевірки від 02.12.2019 № 6286/03-20-51-04/05383900, на підставі якого винесено оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи №140/3589/19 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Фенікс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що згідно із встановленим податковим законодавством алгоритму складання податкової декларації з податку на прибуток, від`ємне значення об`єкту оподаткування зараховується до складу різниць у податкових деклараціях наростаючим підсумком, позивачем правомірно задекларовано відповідні показники і визначено фінансовий результат до оподаткування в податковій декларації за 9 місяців 2019 року.

Суд акцентує, що чинними нормами ПК України не обмежено право платника податків на врахування збитків попередніх періодів (від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) при зміні системи оподаткування з загальної на спрощену та із спрощеної на загальну.

Підпункт 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Окрім того, пункт 56.21 статті 56 ПК України передбачає, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ПСП «Фенікс», здійснюючи коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, у тому числі за 9 місяців 2019 року, діяло правомірно, у відповідності до вимогами податкового законодавства.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, і таким законом є Податковий кодекс України, норми якого відповідачем не враховано при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та порушує права позивача та суперечить принципу непорушності права власності, передбаченому статтею 41 Конституції України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).

На вимогу статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд розцінює оскаржувані податкове повідомлення-рішення контролюючого органу як таке, що прийняте не на підставі та не у спосіб, визначеній законами України; необґрунтовано, непропорційно, та враховує, що у разі стягнення відповідних сум з платника податку на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення буде порушено право позивача на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення підставою потенційного втручання у право власності позивача, яке не ґрунтується на національному законі та не має легітимної мети.

Відтак, позов необхідно задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ПСП «Фенікс» необхідно стягнути 2 102,00 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 24806 від 30.03.2019.

Окрім того, представник позивача заявив клопотання про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу уцілому у зв`язку із ненаданням усіх необхідних документів на підтвердження суми таких витрат та не підтвердження співмірності таких витрат.

Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, позивачем надані наступні докази:

- копію договору про надання правничої допомоги від 25.03.2020 укладеного між ПСП «Фенікс» та адвокатським об`єднанням «АФК», та додаткову угоду до нього від 25.03.2020;

- опис послуг із правничої допомоги (додаток N 1 до договору про надання правничої допомоги від 25.03.2020): підготовка та подання до суду позовної заяви щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.12.2019 4 000,00 грн.;

- копію рахунку № 31 від 01.04.2020;

- копію акта приймання-передачі правничої допомоги від 03.04.2020 на 4 000,00 грн.;

- копію платіжного доручення № 2011 від 02.04.2020 про сплату ПСП «Фенікс» на користь адвокатського об`єднання «АФК» суми гонорару 4 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, співмірність складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 0072445104 від 28.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс»

судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Фенікс» (45123, Волинська область, с. Козин, вул. Ковельська, 1а; код ЄДРПОУ 05383900).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 43106679).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич