Постанова

від 17.10.2022 по справі 140/5258/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5258/20 пров. № А/857/6992/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у м. Луцьку суддею Костюкевичем С.Ф.) в адміністративній справі № 140/5258/20 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Фенікс» (далі - ПСП «Фенікс», Підприємство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) № 0072445104 від 28 грудня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ПСП «Фенікс» за 9 місяців 2019 року контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту102.1 статті 102 Податкового кодексу України(даліПК України), з урахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 року, а саме - в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) занижено різниці, які виникають відповідно доПК Українина 158870,00 грн (4103- (-154767)), відповідно занижено об`єкт оподаткування (рядок 04) на 158870,00 грн (140978-)-17892) та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19640,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0072445104 від 28.12.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на 5303,00 грн (з яких: 3535,00 грн за податковим зобов`язанням, 1768,00 грн за штрафними санкціями).

Позивач вважає висновки акта необґрунтованими і безпідставними, оскільки норми чинного податкового законодавства не встановлюють заборони на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів за умови, що платником дотримано строк у 1095 днів і такі збитки виникли при перебуванні на загальній системі оподаткування.

Окрім того, позивач вказує, що ДФС України рішення по результатах розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 0072445104 від 28.12.2019 надіслане з порушенням строків, визначених пунктом56.9 статті 56 ПК України. Юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленогоПК Українистроку розгляду скарги платника податків (ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги) є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з дня, наступного за днем закінчення зазначених строків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто на користь ПСП «Фенікс» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 2102 грн та 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи; а обставини справи досліджені судом неповно та необ`єктивно. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги, з покликанням на підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункт 297.1 статті 297, підпункт «а» пункту 137.5 статті 137 ПК України, обґрунтовує тим, що висновки суду про те, що перебування позивача протягом 2017 року на спрощеній системі оподаткування з подальшим переходом на загальну систему оподаткування у 2018 році не може впливати на право Підприємства щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів, є помилковими.

Зазначає, що дійсно у 2017 році ПСП «Фенікс» змінило систему оподаткування та застосувало спеціальний режим оподаткування, a caмe: було платником єдиного податку 4 групи. Проте, згідно з матеріалами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2018 р. (акт перевірки № 6188/03-20-51-12/5383900 від 28 березня 2019 року) було встановлено, що скаржником у декларації з податку на прибуток за 2018 рік задекларовано фінансовий результат (р. 03 декларації з податку на прибуток) в сумі 467 735 грн та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на 84 192 грн. Тобто, з урахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 рік, у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) позивачем занижено різниці, які виникають відповідно доПК Українита об`єкт оподаткування податком на прибуток на 158870,00 грн та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19640,00 грн (-139230-С-158870).

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно достатті 308 КАС Українипереглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Волинській області 02 грудня 2019 року провело камеральну перевірку даних, задекларованих ПСП «Фенікс» у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року, за результатами чого склало акт від того ж числа за № 6286/03-20-51-04/05383900 (далі - Акт перевірки; а.с. 6 - 8).

За висновками Акта перевірки Підприємством порушено приписи підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 102.1 статті 102 ПК України, з урахуванням результатів камеральної перевірки за 2018 року, а саме: в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (рядок 03) занижено різниці, які виникають відповідно до ПК України на 158 870 грн (4103-(-154767)), відповідно занижено об`єкт оподаткування (рядок 04) на 158 870 грн (140978-)-17892) та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, на суму 19 640 грн.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0072445104 від 28 грудня 2019 року, яким збільшило Підприємству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5303 грн (з яких: 3535 грн - за податковим зобов`язанням та 1768 грн - за штрафними санкціями) (а.с. 9).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ПСП «Фенікс» оскаржило його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що чинними нормамиПК Українине обмежено право платника податків на врахування збитків попередніх періодів (від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) при зміні системи оподаткування з загальної на спрощену та із спрощеної на загальну.

Тому, ПСП «Фенікс», здійснюючи коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, у тому числі за 9 місяців 2019 року, діяло правомірно, у відповідності до вимогами податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

А відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.04.2017 № 467; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1415/27860) затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток (з додатками), відповідно до якої у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, різниці, які виникають відповідно до ПК України (+, -) відображаються у графі код рядка 03 РІ.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)».

При визначенні різниці, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, враховуються збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року, та відображені у рядку 04 декларації з податку на прибуток підприємств за попередній рік.

У разі якщо платник податку у звітному періоді різницю не відобразив, то він має скористатися правом для виправлення такої помилки в уточнюючому розрахунку або у звітній декларації відповідно до вимог статті 50 ПК України не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку.

Встановлено, що Підприємство зареєстроване як суб`єкт господарювання 03 квітня 1992 року; до 2017 року воно перебувало на загальній системі оподаткування.

При поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік у рядку 01 Підприємство задекларувало дохід від будь-якої діяльності в розмірі 2 056 594 грн.

А згідно фінансового звіту за 2016 рік (рядок 1420) у бухгалтерському обліку позивача рахувався непокритий збиток в розмірі 636 400 грн. Такий збиток не було відображено у податковій декларації за 2016 рік, про що свідчать дані рядків 02 - 06 декларації.

З 01 січня 2017 року воно перейшло на спрощену систему оподаткування та стало платником єдиного податку 4 групи, тому в силу приписів норм податкового законодавства, не мало права на зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

З 01 січня 2018 року Підприємство знову перейшло на загальну систему оподаткування.

Тому в 2018 році, після переходу на загальну систему оподаткування, Підприємство подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань за звітний період - 2016 рік. В рядку 03 РІ декларації вказано збиток в сумі 626 605 грн, який було розраховано згідно з даними фінансового звіту за 2016 рік (рядок 1420) за мінусом завищеної суми витрат у розмірі 9833 грн. При цьому, об`єкт оподаткування має від`ємне значення - 158 870 грн.

Тобто, під час перебування на спрощеній системі оподаткування Підприємство не було платником податку на прибуток, відтак не мало можливості врахувати у податковій звітності збитки минулих періодів, які виникли під час перебування на загальній системі оподаткування. Таке право у нього виникло лише після повернення на загальну систему оподаткування, тобто з 01 січня 2018 року.

У декларації з податку на прибуток за І квартал 2019 року позивач відобразив різниці (рядок 03 РІ) в розмірі156715,00 грн, які були розраховані шляхом добутку від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2018 рік та різниці між сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно допункту 138.1 ПК Українита сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно допункту 138.3 статті 138 ПК України. Тобто, об`єкт оподаткування за І квартал 2019 року становив від`ємне значення17892,00 грн.

У наступній декларації за півріччя 2019 року позивач відобразив різниці (рядок 03 РІ) в розмірі - 155585,00 грн, які були розраховані шляхом добутку від`ємного значення об`єкту оподаткування за І квартал 2019 р. та різниці між сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно доп. 138.1 статті 138 ПК Українита сумою нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно доп. 138.3 статті 138 ПК України. Отже, об`єкт оподаткування за півріччя 2019 року становить від`ємне значення - 425338,00 грн.

А в декларації за 9 місяців 2019 року було відображено рядок 03 РІ (сума від`ємного) в розмірі - 154 767. Якщо до цієї суми додати 4103,00 грн амортизації (тобто різницю між 136406, 00 грн та 132303,00 грн, відповідно до додатку РІ), що є частиною яка нарахована згідно норм Бух.обліку, але не може бути включена до декларації згідно нормПК України, становить 158870,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що перебування Підприємства протягом 2017 року на спрощеній системі оподаткування з подальшим переходом на загальну систему оподаткування у 2018 році, не може впливати на його право щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

Основною вимогою, щодо реалізації права платника податку на врахування збитків минулих періодів і, відповідно, зменшення фінансового результату до оподаткування, є дотримання строку у 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку. Такий строк Підприємством дотримано, а інших обмежень податковим законодавством судом не встановлено.

Відтак, висновок податкового органу щодо втрати права на врахування збитків минулих періодів при визначенні об`єкта оподаткування, в зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування, не грунтується на положеннях ПК України.

Платник податку самостійно вирішує: виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку чи шляхом проведення виправлення у поточній декларації.

Оскільки перенесення збитків минулих років зменшує об`єкт оподаткування податком на прибуток наступного звітного періоду та не призводить до заниження податкового зобов`язання, штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, норми податкового законодавства не встановлюють заборони на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування (збитків) минулих податкових періодів, в т.ч. при переході з одної системи оподаткування на іншу, за умови, що платником дотримано строк у 1095 днів і такі збитки виникли при перебуванні на загальній системі оподаткування.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що згідно із встановленим податковим законодавством алгоритму складання податкової декларації з податку на прибуток, від`ємне значення об`єкту оподаткування зараховується до складу різниць у податкових деклараціях наростаючим підсумком, тому позивачем правомірно задекларовано відповідні показники і визначено фінансовий результат до оподаткування в податковій декларації за 9 місяців 2019 року.

Чинними нормамиПК Українине обмежено право платника податків на врахування збитків попередніх періодів (від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) при зміні системи оподаткування з загальної на спрощену та із спрощеної на загальну.

Отже, здійснюючи коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, у тому числі за 9 місяців 2019 року, ПСП «Фенікс» діяло правомірно, у відповідності до вимогами податкового законодавства.

Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів відповідача про те, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необгрунтованою, колегія суддів зазначає таке.

Позивач просив відшкодувати йому понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Разом з тим суд першої інстанції, враховуючи незначну складність справи та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, стягнув з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що розмір понесених позивачем витрат у сумі 2000,00 грн є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім того колегія суддів зазначає, що жодних заперечень щодо цього розміру відшкодування понесених позивачем судових витрат, які б могли взятися судом до уваги, податковим органом не зазначено в апеляційній скарзі.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року в адміністративній справі № 140/5258/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин