Рішення

від 06.02.2022 по справі 160/24242/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/24242/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Полюс Віта» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровський окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0077510724 від 27.05.2021 р. форми «ПН», №0156380718 від 25.10.2021 р. форми «Р», №0156390718 від 25.10.2021 р. форми «Р».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Полюс Віта». Підприємство не погоджується з висновками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеними в акті перевірки та вважає, що податкові повідомлення-рішення №0077510724 від 27.05.2021 р., №0156380718 від 25.10.2021 р., №0156390718 від 25.10.2021 р. підлягають скасуванню в повному обсязі, як такі, що є неправомірними та не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків. Так, висновки в акті про порушення податкового законодавства зроблені податковим органом всупереч вимогам Податкового кодексу Украйни, а саме не на аналізі первинних бухгалтерських документів підприємства та його контрагентів, а лише на припущеннях. А тому не досліджуючи документів, контролюючий орган не може здійснити повний аналіз та дати ґрунтовний висновок щодо діяльності платника податків, а відтак, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду 31.12.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено неправомірне віднесення до складу адміністративних витрат (за період з III кварталу 2018 року по 2019 рік, включно) вартості послуг на розробку, доопрацювання, налаштування та тестування комп`ютерних програм і їх модулів. Вказані послуги підлягали включенню до складу нематеріальних активів та амортизуватись. При цьому, у зв`язку з тим, що ПП "Полюс Віта" послуги з розробки програми "Склад", розробки додаткових модулів до програми "1С.8", налагодження та тестування програмних продуктів (тобто приведення їх до стану, придатного для використання за призначенням) не були віднесені до складу відповідних об`єктів нематеріальних активів шляхом формування та/або збільшення їх первісної вартості, і, як наслідок, строки їх корисного використання та амортизації - не визначало, відповідні витрати амортизації не підлягають, тому у підприємства у періоді з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. відсутнє право на формування адміністративних витрат у вигляді амортизації нематеріальних активів загальногосподарського використання.

Перевіркою також встановлено, що ПП "Полюс Віта" не дотримано вимоги п.5, 6, 10, 11, 17, 18 П(С)БО 8, п.18 П(С)БО 16: за рахунок віднесення до складу адміністративних витрат послуг на розробку, доопрацювання, налаштування та тестування комп`ютерних програм та їх модулів від ФОП ОСОБА_1 (договір №200818 від 20.08.2018 р.) за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. у розмірі 905 939,56 грн. Крім того, відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ "Стройторг КР" є фігурантом кримінальних правопорушень (ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.04.2019 (справа №201/4521/19, провадження №1-кс/201/2590/2019) та від 11.04.2019 (справа №201/4324/19, провадження №1-кс/201/2453/2019). Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у зв`язку із не підтвердженням факту здійснення відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій з виконання ТОВ "Стройторг КР" ремонтних робіт належними чином складеними первинними та іншими документами загальновиробничі витрати ПП "Полюс Віта" за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. виявились завищеними на загальну суму 277 090,16 грн. Крім того, в порушення п.188.1 ст.188 ПК України встановлено заниження бази оподаткування операцій з постачання ПП "Полюс Віта" послуг суборенди за періоди з квітня 2018 року по вересень 2018 року, з грудня 2019 року по лютий 2020 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року. Позивач в порушення п.188.1 ст.188 ПК України занижено податкові зобов`язання по ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів по цінам, нижче цін їх придбання, на загальну суму 10 289 грн. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

11.01.2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що висновки акту перевірки №6252/04-36-07-24/35864764 від 13.04.2021 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "Полюс Віта" (код ЄДРПОУ 35864764)» щодо заниження податку на прибуток за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. на суму 212945 грн. є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки послуги з розробки програми «Склад», надані ФОП ОСОБА_1 згідно з договором, за своєю суттю є адміністративними витратами. А тому, такі витрати не підлягають включенню до первісної вартості створеного існуючого нематеріального активу, а є поточними витратами. Дійсно, ПП «Полюс Віта» зроблено помилку у призначені платежі у платіжних дорученнях №27085, №27086 та №27018, про що повідомлено листом ТОВ «Стройторг КР» та зазначено про призначення даних платежів таке «Сплата за ремонті роботи згідно договору підряду №2008 від 20.08.2018 р. без ПДВ». Щодо попередньої оплати за виконані роботи, позивач зазначив, що підрядник виконав ремонтні роботи на трьох об`єктах за адресами аптек; Кам`янське, пр.Свободи, 516; м.Терновка, вул.Днепровська, 5; м.Дніпро, вул.Пастера, 12н, а тому оплата здійснювалась поступово по мірі виконання робіт.

Разом з тим, оскільки вбачається фінансовий результат для позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Дніпро Сервіс Груп», ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» та оренда плата не є заниженою, за таких умов ПП "Полюс Віта" не повинно було реєструвати податкові накладні на суми, що зазначені в акті перевірки. В свою чергу, в Єдиному реєстрі судових рішень відсутній вирок стосовно винних осіб ТОВ «Стройторг КР» та з акту перевірки вбачається, що ухвала була складена 16.04.2019 р. і станом на 10.01.2022 р. (тобто понад два роки) до суду обвинувальний вирок не направлено та взагалі процесуальні рішення відсутні. З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0077510724 від 27.05.2021 р., №0156380718 та №0156390718 від 25.10.2021 р. прийнято контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню судом.

До суду 02.02.2022 року від позивача надійшли також додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що у листі ДФС України від 06.02.2019 р. №424/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ДФС України розглянула звернення щодо податкового обліку з податку на прибуток підприємств операцій з придбання програмної продукції у вигляді екземплярів (копій) оновлених версій прикладних комп`ютерних програм та зазначила, що відповідно до пп.138.3.4 п.138.3 ст.138 ПК України, якщо згідно із правовстановлюючим документом строк дії права користування нематеріальних активів не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але він не може становити менше 2 та більше 10 років.

В свою чергу, позивач не міг відобразити амортизаційні витрати кожного місяця, оскільки програма «Склад» може потрапляти тільки у разі придбання на неї майнових прав і купівлі, як об`єкта права інтелектуальної власності. Однак, оскільки договором № 200818 від 20.08.2018 р. не передбачено передачі виключних прав на використання твору, як встановлено ст.32 Закону «Про авторське право і суміжні права», права на використання твору, що передаються за цим договором є невиключними, тому підприємство не має права віднести послуги з розробки програми «Склад» до складу відповідних об`єктів нематеріальних активів шляхом збільшення їх первісної вартості.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Полюс Віта» зареєстроване 30.05.2008 р. за №1 232 102 0000 001908 Нікопольською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Полюс Віта» (код ЄДРПОУ 35864764).

Порушення встановленні під час перевірки, знайшли своє відображення в акті перевірки від 13.04.2021 року №6252/04-36-07-24/35864764, а саме:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на суму 212 945,00 грн., в тому числі: за 9 місяців 2018 року у сумі 83 627,00 грн.; за 2018 рік на суму 130 015,00 грн.; за І квартал 2019 року на суму 31 012,00 грн.; за перше півріччя 2019 року на суму 82 930,00 грн.; за 9 місяців 2019 року на суму 82 930,00 грн.; за 2019 рік на суму 82 930,00 грн.;

- в порушення п.181.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 11 499 грн., в тому числі: за квітень 2018 року 504 грн.; за травень 2018 року 490 грн.; за червень 2018 року 1 648 грн.; за липень 2018 року 476 грн.; за серпень 2018 року 472 грн.; за вересень 2018 року 475 грн.; за грудень 2019 року 1 392 грн.; за січень 2020 року 1 685 грн.; за лютий 2020 року 1 457 грн.; за серпень 2020 року 1 392 грн.; за вересень 2020 року 1 458 грн.;

- п.201.1 ст.201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ПП «Полюс Віта» не складено і не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, податкові накладні на податкові зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 10 288,66 грн., в тому числі: за квітень 2018 року 504,02 грн.; за травень 2018 року 490,31 грн.; за червень 2018 року 487,57 грн.; за липень 2018 року 475,48 грн.; за серпень 2018 року 472,10 грн.; за вересень 2018 року 475,38 грн.; за грудень 2019 року 1 391,77 грн.; за січень 2020 року 1 685,31 грн.; за лютий 2020 року 1 456,73 грн.; за серпень 2020 року 1 392,41 грн.; за вересень 2020 року 1 457,58 грн.

- абз.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, III Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, зареєстровано в Мін`юсті №111/26556 від 30.01.2015 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 р. №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано у Мін`юсті від 12.06.2020 р. за №514/34797), в частині подання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) податкових розрахунків за формою №1-ДФ з недостовірними відомостями за І кв. 2019 року (№9092488319 від 05.05.2019 р.), за II кв. 2019 року (№9166173872 від 30.07.2019);

- пп.164.1.2. п.164.1, абз.«г» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1, п.168.3 ст.168, абз.«а» п.171.2 ст.171, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 390,09 грн., у тому числі: серпень 2019 - 172,80 грн., грудень 2019 - 90 грн., лютий 2020 - 127,29 грн.;

- пп.1.6 п.161 підрозділу 10 Розділу XX, пп.164.1.2 п.164.1, абз.«г» пп.164.2.17. п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1, пп.68.3 ст.168, абз.«а», пп.71.2 ст.171, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору в загальній сумі 32,50 грн., у тому числі: серпень 2019 р. - 14,40 грн., грудень 2019 р. - 7,50 грн., лютий 2020 р. - 10,60 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI, в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 476,78 грн., у тому числі: серпень 2019 р. - 211,20 грн., грудень 2019 р. - 110 грн., лютий 2020 р. - 155,58 грн.;

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України зі змінами і доповненнями, в результаті чого ПП "Полюс Віта" не було повідомлено контролюючий орган за основним місцем реєстрації про набуті в оренду протягом 2018-2019 р.р. об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0077510724 від 27.05.2021 р. від 27.05.2021 р. форми «ПН» на загальну суму штрафних санкцій 2 990,99 грн.;

- №0156380718 від 25.10.2021 р. форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням на суму 212 945 грн. та штрафними санкціями 53 236,25 грн.;

- №0156390718 від 25.10.2021 р. форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 11 449 грн. та штрафними санкціями 2 862,25 грн.

Позивачем подано скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 29.09.2021 р. №22115/6/99-00-06-0101-06 скаргу частково задоволено в частині застосування штрафних санкцій, які перевищують розмір визначений п.123.1 ст.123 ПК України, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, унормовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.14.1.178 ст.14 ПК України податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 ПК України для платників ПДВ звітним періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України, календарний квартал.

В силу пункту 49.18 статті 49 та статті 203 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя).

Пунктом 57.1 статті 57 та статті 203 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Так, за змістом положення пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру податку на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст.1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інше).

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0156380718 від 25.10.2021 р. форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням на суму 212 945 грн. та штрафними санкціями 53 236,25 грн., суд зазначає наступне.

Так, за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. ПП "Полюс Віта" задекларовано в рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників у загальній сумі 456 213 557 грн.

У ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини ПП "Полюс Віта" з ФОП ОСОБА_1 .

Як зазначив позивач у своєму позові, у зв`язку з великою кількістю касових операцій, а це понад 800 найменувань товару продажу за один день, ПП «Полюс Віта» прийнято рішення про залучення ФОП ОСОБА_1 для розробки та програми «Склад». Програма "Склад" призначена для ведення складського обліку на підприємстві. Дозволяє вести облік товару на торгових точках та здійснювати обмін інформацією між головним офісом та торговими точками мережі. У програмі реалізовано можливість отримання великої кількості аналітичних відомостей, що дозволяють аналізувати та контролювати роботу мережі аптек. Також у програмі можна проводити технічну роботу з базами даних, а саме реалізовано можливість тестування бази та усунення встановлених помилок. Також програма «Склад» дозволяє: розділяти товар на товар із ПДВ та без ПДВ; вести облік товару за цінами приходу та реалізації з урахуванням серії, заводської ціни та строку придатності; автоматично встановлювати націнку товару за заданими відсотками або підтягувати попередні ціни реалізації під час введення приходу; вести документообіг від приходу до продажу чи передачі товару на торгові точки з печаткою всіх необхідних документів; виконувати переоцінку ціни реалізації з відстеженням перевищення регульованої націнки та печаткою акта переоцінки; відстежувати терміни реєстрації та терміни придатності; вести у довіднику товарів облік кодів Моріона, скан-кодів та АТС-класифікації; вести та переоцінювати прайси для кожної ТТ або групи; формувати велику кількість звітів, що дозволяють повністю відстежувати рух товару на складі та проводити аналіз роботи складу та реалізації у разі потреби вивантажувати всі звіти в EXCEL або Open Office.

Статтею 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» регламентована передача права на використання твору, зокрема п.6 визначає, що права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Згідно з п.2.14 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, об`єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується користувачем (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі.

При цьому платежі за надане право використання результатів інтелектуальної діяльності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються користувачем (ліцензіатом) до витрат звітного періоду.

У листі Мінфіну України від 14.09.2016 р. №31-11420-07-10/26261 зазначено, що: «На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об`єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.».

Договором про надання послуг № 200818 від 20.08.2018 р. між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ПП «Полюс Віта» (Замовник) передбачено, що виконавець зобов`язується надати, а замовник прийняти та оплатити в термін та на умовах цього договору послуги з розробки та доробки окремих розділів програми «СКЛАД». Замовник самостійно визначає перелік послуг та може доповнювати цей перелік чи вносити зміни після закінчення оплаченого періоду надання послуг, обумовлених даним договором. Специфікацією до цього договору визначено вартість 1 послуги, що становить 311 261 грн. Відповідно до первинних документів, складених на виконання договору № 200818 від 20.08.2018 р., за період з серпня 2018 р. по червень 2019 р. Виконавцем надані послуги: послуги з комп`ютерного програмування, а саме розробки програми «СКЛАД»; послуги з комп`ютерного програмування, а саме доробки окремих розділів програми «СКЛАД»; розробки модулів до програми 1С.8.3 версія 1.2; розробки та доопрацювання функціоналу типових та нетипових конфігурацій та модулів до програми 1С.8.3 версія 1.2 (розрахунки з постачальниками, розрахунки з покупцями, заробітна плата, каса; налаштування шлюзів для імпорту документів з програми «СКЛАД», «Приват 24»; створення необхідних об`єктів конфігурацій для ведення обліку у програмі «СКЛАД»; розробка інформаційної системи в програмі «СКЛАД»; послуги з налагоджування та тестування модулів до програми 1 С.8.3 версія 1.2; створення платформи в програмі «СКЛАД» програми 1 С.8.3 версія 1.2, що дозволяє об`єднувати в єдиній базі в розрізі характеристик та функцій: номенклатури, коду товару, резервування товарів, використання системи знижок; розроблення товарних звітів; налаштування шлюзів для експорту інформаційних даних.

З огляду на вищенаведені вимоги законодавства, договірні та первинні документи суд доходить до висновку, що твердження відповідача в акті перевірки №6252/04-36-07-24/35864764 від 13.04.2021 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "Полюс Віта" (код ЄДРПОУ 35864764)» щодо заниження податку на прибуток за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. на суму 212 945 грн., є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Так як, договором № 200818 від 20.08.2018 р. не передбачено передачі виключних прав на використання твору, як встановлено ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», права на використання твору, що передаються за цим договором є невиключними.

В первинних документах також відсутні дані щодо приймання-передачі майнових прав на комп`ютерну програму.

Відповідно до ПСБО № 8 «Нематеріальні активи» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться за групами, зокрема за такою групою, як «Авторське право та суміжні з ним права». При цьому передачі (відчуженню) належать лише виключні майнові права (ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), тобто за особою, яка передає виключне право, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

Таким чином, за групою нематеріальних активів «Авторське право та суміжні з ним права» можуть обліковуватися лише виключні майнові права. Про це зазначено і у листі Мінфіну України від 14.09.2016 № 31-11420-07-10/26261.

Згідно з вимогами Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів об`єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується користувачем (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому, платежі за надане право використання результатів інтелектуальної діяльності включаються користувачем до витрат звітного періоду.

Позивачем включено до складу витрат поточного періоду витрати за договором №200818 від 20.08.2018 р., відповідно до умов договору, первинних документів та вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права», ПСБО №8 «Нематеріальні активи», Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, ПК України. Тому, послуги з розробки програми «Склад», надані ФОП ОСОБА_1 згідно з договором, за своєю суттю є адміністративними витратами, та такі витрати не підлягають включенню до первісної вартості створеного існуючого нематеріального активу, а є поточними витратами.

За таких обставин, позивач не міг відобразити амортизаційні витрати кожного місяця, оскільки програма «Склад» може потрапляти тільки у разі придбання на неї майнових прав і купівлі як об`єкта права інтелектуальної власності. Однак, оскільки договором №200818 від 20.08.2018 р. не передбачено передачі виключних прав на використання твору, як встановлено ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», права на використання твору, що передаються за цим договором є невиключними, тому позивач не має права віднести послуги з розробки програми «Склад» до складу відповідних об`єктів нематеріальних активів шляхом збільшення їх первісної вартості.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Полюс Віта" з ТОВ «Стройторг КР» (код ЄДРПОУ 41170371).

Так, проведеною перевіркою встановлено неправомірне віднесення до складу загальновиробничих витрат (за 9 місяців 2018 року та за 2018 рік) вартості ремонтних робіт за господарськими відносинами (договір підряду від 20.08.2018 р. № 2008) ПП "Полюс Віта" (Замовник) та ТОВ "Стройторг КР" (Виконавець), що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Перевіркою встановлено, що ПП "Полюс Віта" на банківський рахунок ТОВ "Стройторг КР" відповідно до визначених у п.5.2 договору підряду умов оплату безпосередньо за виконані ремонтні роботи не здійснювало. Відображену у бухгалтерському обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за актом виконаних робіт від 30.09.2018 р. № 1 заборгованість за роботи з ремонту на невизначеному об`єкті погашено відображеною у бухгалтерському обліку по тому ж рахунку і контрагенту за рахунок зменшення дебіторської заборгованості, яка утворилась у такій самій сумі у зв`язку зі здійсненою ПП "Полюс Віта" раніше оплатою на банківський рахунок ТОВ "Стройторг КР" з призначенням платежу: "за комп`ютерні та клінінгові послуги".

Так, між ПП «Полюс Віта» та ТОВ «Стройторг КР» укладений договір підряду №2008 від 20.08.2018 року.

Відповідно до п.1.1 Договору, підрядник за завданням Замовника зобов`язується виконати ремонті роботи щодо об`єкта ремонту, визначеного в п.1.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Пунктом 1.2 визначено об`єкт ремонту - Аптеки ПП «Полюс Віта». Точний перелік ремонтних робіт, які Підрядник зобов`язується виконати за Договором, встановлюється в Кошторисі до Договору, який є його невід`ємною частиною. У Кошторисі №1 на ремонт приміщення визначено перелік робіт, які надавались співробітниками ТОВ «Стройторг КР».

На виконання умов договору ТОВ «Стройторг КР» виконало роботи, визначені у Кошторисі, та надало акт виконаних робіт від 30.09.2018 року на суму 277 090,16 грн. Адреса аптек, в яких надавались роботи: м.Кам`янське, пр.Свободи, 516; м.Терновка, вул.Днепровська, 5; м.Дніпро, вул.Пастера, 12н. Оплата за послуги здійснена у повному обсязі. Заборгованість перед ТОВ «Стройторг КР» відсутня. Здійснені господарські операції відповідають діловій меті діяльності ПП «Полюс Віта», оскільки проведені у рамках статутної діяльності підприємства.

Отже, наявні у позивача договір, кошторис, акт виконаних робіт, платіжні доручення, які надані під час проведення перевірки, є достатніми письмовими доказами (первинними документами), що підтверджують факт отримання послуг.

Судом встановлено, що ПП «Полюс Віта» дійсно зроблено помилку у призначені платежі у платіжних дорученнях №27085, №27086 та №27018, про що повідомлено листом ТОВ «Стройторг КР» та зазначено про призначення даних платежів таке «Сплата за ремонтні роботи згідно договору підряду №2008 від 20.08.2018 р. без ПДВ».

Як вказав позивач, оскільки підрядник виконав ремонтні роботи на трьох об`єктах за адресами аптек: м.Кам`янське, пр.Свободи, 516; м.Терновка, вул.Днепровська, 5; м.Дніпро, вул.Пастера, 12н, тому оплата здійснювалась поступово по мірі виконання робіт.

Згідно з п.п."а" п.198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Надаючи оцінку доводам податкового органу про відсутність у контрагента позивача достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договорами умов, суди зауважили, що такі обставини не виключають можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчать про отримання необґрунтованої вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за умови укладення цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (Постанова ВС від 13.08.2020 у справі №520/4829/19).

У постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначено, що "недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо".

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п.71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Верховний Суд також зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом (Постанова ВС від 13.08.2020 у справі №520/4829/19).

Такими чином, наведені в акті перевірки доводи, що вказують на неспроможність ТОВ «Стройторг КР» здійснювати господарську діяльність не підтверджені жодними належними доказами.

Позивач в своїй відповіді на відзив також зазначив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній вирок стосовно винних осіб ТОВ «Стройторг КР» та з акту перевірки вбачається, що ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська по справі №201/4521/19 прийнята 16.04.2019 року та станом на 10.01.2022 року (тобто понад два роки) до суду обвинувальний вирок не направлено та процесуальні рішення відсутні. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що кримінальне провадження від 27.08.2019 року №32018041660000046 закрито в частині відносно ОСОБА 1, на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0156390718 від 25.10.2021 р. форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 11 449 грн. та штрафними санкціями 2 862,25 грн., суд зазначає таке.

В порушення п.188.1 ст.188 ПК України встановлено заниження бази оподаткування операцій з постачання ПП «Полюс Віта» послуг суборенди за періоди з квітня 2018 року по вересень 2018 року, з грудня 2019 року по лютий 2020 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_5 , (ІПН НОМЕР_1 ):

В ході перевірки встановлено, що ПП «Полюс Віта» згідно з договором оренди №01 від 01.11.2013 р. орендує у ФОП ОСОБА_5 нежитлове приміщення площею 79,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Приміщення передавалось для використання у приватній діяльності орендаря (ПП - «Полюс Віта») під аптеку №5.

Розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням становить 30 тис.грн., окрім того орендар на виконання умов договору ще відшкодовує витрати на оплату комунальних та інших послуг на утримання приміщення та прибудинкової території (водопостачання, каналізація, електроенергія, опалення, послуги зв`язку та інше).

Новим договором оренди №3 від 31.10.2018 р. орендодавець - ОСОБА_5 збільшила розмір орендної плати: з 01.10.2018 - 50 тис.грн., з 31.10.2019 - 55 тис.грн. (п.6.1 договору). Строк дії оренди - до 31 жовтня 2021 року (п.7.1 договору).

За періоди з квітня по вересень 2018 року, з грудня 2019 року по лютий 2020 року, з серпня по вересень 2020 року за користування вищезазначеного нежитлового приміщення під аптеку №5 було нараховано та сплачено 517 711,58 грн., в т. ч. 460 тис.грн. за оренду приміщення та 57 711,58 грн. - відшкодування комунальних послуг.

- договір суборенди нежитлового приміщення №ДНТ-19-143 від 01.12.2019 р. з ТОВ «Дніпро Сервіс Груп», код 41867291, згідно з яким суборендар - ТОВ «Дніпро Сервіс Груп» орендує 10 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з п.3.1 договору плата за суборенду складає 500 грн. з ПДВ. Строк дії договору до 22.12.2020 р.;

- договір суборенди нежитлового приміщення №01/08-2020 від 01.08.2020 р. з ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс», код 39628794, згідно з яким суборендар - ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» орендує 10 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з п.5 договору плата за суборенду складає 500 грн. з ПДВ. Строк дії договору до 31.12.2020 р.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України вартість суборенди покупцям 1 кв.м. нежитлового приміщення повинна складати не нижче вартості оренди від постачальника за 1 кв.м.

Перевіряючими самостійно здійснено розрахунок орендної плати за 1 кв.м. та встановлено, що ПП «Полюс Віта» здійснювало реалізацію послуг суборенди по цінам, нижче цін їх придбання.

Ціна за 1 кв.м., яку сплачувало ПП «Полюс Віта» орендатору коливалась від 447,8 грн. до 584,32 грн., а ціна за 1 кв.м., яку сплачували суборендатори ПП «Полюс Віта», коливалась від 17,78 грн. - 41,68 грн., що майже у 16 разів нижче ціни придбання за 1 кв.м.

Помісячний розрахунок суми заниження податкового зобов`язання з ПДВ наведено у додатку №10 до акту перевірки.

Перевіряючими направлено запит директору ПП «Полюс Віта» від 29.03.2021 р. щодо надання пояснень.

Листом від 06.04.2021 р. директор ПП «Полюс Віта» надано пояснення, що; «... Дані контрагенти Звернулися до мене для отримання частини приміщення для суборенди. Розмір орендної плати сформована реальними потребами споживача. Комунальні послуги входять до орендної плати відповідно до умов договору. ПП «Полюс Віта» орендує приміщення з метою ведення фінансово-господарської діяльності, крім того надаючи в суборенду приміщення ПП «Полюс Віта» отримає додатковий прибуток. ...».

Так, позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди №01 від 01.11.2013 р. щодо оренди нежитлового приміщення площею 79,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для ведення підприємницької діяльності. Дане приміщення складається з кімнат та коридору. З моменту оренди всі приміщення використовувалися позивачем. В подальшому коридор не використовувався аптекою, тому ПП «Полюс Віта» вирішено даний коридор здати в суборенду, щоб отримати додатковий дохід. Саме тому прийнято рішення про здачу коридору ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Дніпро Сервіс Груп», ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» на період з 2018 р. по 2020 р. Розмір суборендної плати сформовано місцем здачі (коридор) та реальними потребами споживача, тому ціна суборенди нижча за ціну оренди, яку сплачує позивач.

На підтвердження вищезазначеного, позивачем додано до позову фото коридору, яке здавалося в суборенду за адресою: АДРЕСА_1 . Тому дані господарські операції навпаки підтверджують економічну доцільність та прибуток підприємства.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2021 року №0156390718 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 11 449 грн., та штрафними санкціями 2 862,25 грн. є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлений наявний фінансовий результат для позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Дніпро Сервіс Груп», ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» та оренда плата не є заниженою, за таких умов позивач не повинен був реєструвати податкові накладні на суми, що зазначені в акті перевірки, а отже податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 року №0077510724 форми «ПН» за штрафними санкціями 2 990,99 грн. є також протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дану позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 4 252,25 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Захист» договір про надання правової допомоги б/н від 22.11.2021 р. та додатком №1 від 22.11.2021 р.

На виконання договору про надання правової допомоги б/н від 22.11.2021 р. та Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 22.11.2021 р. адвокатом були надані наступні правові послуги:

- проаналізовано акт про проведення планової виїзної перевірки ПП «Полюс Віта» від 13.04.2021 року №6252/04-36-07-24/35864764, яким встановлено порушення - 2 год. на суму 2 650 грн.;

- проведено вивчення та аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ПП «Полюс Віта» з ФОП ОСОБА_1 (договір №200818 від 20.08.2018 р.) за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2020 р. на суму взаємовідносин 905 939,56 грн., ТОВ «Стройторг КР» щодо виконання ремонтних робіт, операцій з постачання ПП «Полюс Віта» послуг суборенди за періоди з квітня по вересень 2018 року, з грудня 2019 року по лютий 2020 рік, з серпня по вересень 2020 рік - 2 год. на суму 2 650 грн.;

- проведено вивчення та аналіз дотримання ПП «Полюс Віта» вимог Податкового кодексу України та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналіз судової практики Верховного Суду, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо застосування правових норм до аналогічних правовідносин - 0,5 год. на суму 700 грн.;

- підготовлено адміністративний позов - 4 год. на суму 5 300 грн.;

- оформлено відповідно до вимог КАС України адміністративний позов та додатки до позову - 1,5 год. на суму 2 000 грн.;

- підготовлено відповідь на відзив на адміністративний позов - 2 год. на суму 2 650 грн.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Як видно з постанови Верховного суду від 21.01.2021 р. №280/2635/20, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таким чином відсутність факту оплату правничої допомоги в рамках даної адміністративної справи не є підставою для відмови в компенсації правничої допомоги позивачу.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач також заперечував проти задоволення вимог щодо компенсації витрат на правничу допомогу та зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи, такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні вимог щодо компенсації витрат на правничу допомогу також позивачу відмовити.

З урахуванням викладеного та заперечень відповідача щодо розміру правничої допомогу суд доходить до висновку що витрати на правничу допомогу у розмірі 15 950 грн. не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати підлягають поверненню в розмірі лише 12 252,25 грн. (8 000 грн. - адвокатська винагорода + 4252,25 грн. судовий збір).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0077510724 від 27.05.2021 р., №0156380718 від 25.10.2021 р., №0156390718 від 25.10.2021 р., прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Приватного підприємства «Полюс Віта» (вул.Межова, 23, м.Київ, 04123, код ЄДРПОУ 35864764) судові витрати по справі у розмірі 12 252,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма