Постанова

від 29.03.2022 по справі 908/2706/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2706/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 (повний текст складено та підписано 01.12.2021 суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/2706/21

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (вул. Морська, 65/97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 05541120)

до відповідача: Комунального підприємства "Міськспецексплуатація" Бердянської міської ради (Мелітопольське шосе, буд. 74, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101, код ЄДРПОУ 24511679)

про стягнення 29 917,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради 29 917,82 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості за отриману у період з 22.12.2018 по 31.03.2019 теплову енергію, яка постачалася позивачем без укладеного договору у сумі 29917,82 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 у справі №908/2706/21 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що з моменту передачі Відповідачу приміщення № 1 за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, на підставі наказу Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. № 20 «Про передачу майна», останній отримав право володіти та користуватись приміщенням і саме він має нести обов`язки щодо утримання переданого йому на баланс майна, в тому числі і зобов`язаний здійснювати витрати щодо його опалення, незалежно від того, чи займало та експлуатувало це приміщення само КП «Міськспецексплуатація» БМР у своїй господарській діяльності. Доказів того, що КП «Міськспецексплуатація» БМР неодноразово зверталося до міського голови м. Бердянська, Управління комунальної власності Бердянської міської ради, як представника Власника, щодо вирішення спірного питання до Відзиву не додано. Наказ Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. № 20 не містить жодних вказівок на те, що витрати з утримання вказаного приміщення Власник залишив за собою.

За Актом здачі-приймання від 24.06.2019р. нежитлове приміщення №№ 34-42 загальною площею 116,0 кв.м. за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17 було передано КП «Міськспецексплуатація» БМР в користування ФОП Нікандрову О.О., який уклав з Управлінням комунальної вартості Бердянської міської ради договір оренди комунального майна № 1485 від 24.06.2019р. При цьому, з вказаних актів приймання-передачі складених за участі Відповідача та орендарів, вбачається, що в них зафіксована наявність централізованого опалення в приміщенні.

Розрахунок вартості спожитої КП «Міськспецексплуатація» БМР теплової енергії в грудні 2018 р. - березні 2019 р. виконано Позивачем без врахування теплового навантаження на нежитлове приміщення, яке мало було бути розраховано відповідно до «Робочого проекту розрахунку теплового навантаження на опалення помешкання КП « Міськспецексплуатація» БМР». Однак, доказів виготовлення Позивачем такого проекту протягом вказаного періоду часу суду не представлено

Теплове навантаження на опалення приміщення у розмірі 10115 ккал/год. та розрахунок вартості безпідставно спожитої Відповідачем теплової енергії здійснено позивачем, виходячи з діючих тарифів у відповідний період та з урахуванням теплового навантаження, відповідно до розрахунків теплових навантажень.

Проте суд зауважує, що 10115 ккал/год - це теплові втрати вбудованого офісного приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, розрахованих відповідно до «Робочого проекту розрахунку теплових втрат вбудованого офісного приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17», який виконано на підставі технічного паспорту, виготовленого КП з технічної інвентаризації БМР, станом на 27.08.2020р., візуального обстеження та вимірів приміщень. Позивачем жодним чином не обґрунтовано яким чином цей проект стосується теплового навантаження вказаного приміщення у спірному періоді грудня 2018р.- березня 2019р, в зв`язку із чим суд погодився з доводами Відповідача відносно того, що посилання Позивача на наявність у нього у грудні 2018 р. - березні 2019р. усіх необхідних показників для здійснення розрахунку вартості спожитої теплової енергії є безпідставним, оскільки така величина теплового навантаження є однією із складових такого розрахунку та ця величина не була встановлена у вказаному періоді часу. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів направлення на адресу Відповідача щомісячних рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів, які б підтверджували фактичне надання Відповідачу послуг з теплопостачання протягом грудня 2018 р. - березня 2019р., а отже і виникнення у Відповідача обов`язку з оплати наданих послуг. Додані до позовної заяви Позивачем Акти зняття показів приладу обліку теплової енергії, схема розподілу обслуговування теплових мереж та витяги з Журналу обліку відпуску теплової енергії на опалення для споживачів ПАТ "БПТМ" за адресою м.Бердянськ, вул. Центральна, 17 протягом спірного періоду стосуються усього вказаного будинку і не містять відповідних даних саме щодо спірного приміщення

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство «Міськспецексплуатація» подало апеляційну скаргу, в якій просить: рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 у справі № 908/2706/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга Державного агентства інфраструктурних проектів України обґрунтована наступним:

- скаржни вважає, що суд першої інстанції помилково встановив, що

робочий проект виконувався на підставі технічного паспорту, виготовленого з технічної інвентаризації станом на 27.08.2020, оскільки він виготовлений на підставі технічного паспорту виготовленого з технічної документації станом на 22.05.2018. Іншого технічного паспорту на приміщення матеріали справи не містять.

- скаржник зазначає, що відповідачем не надано контррозрахунку

теплового навантаження, наданого позивачем, з документальним підтвердженням того, що спірне приміщення має інший технічний стан в заявлений період, ніж той, що наведений в розрахунку позивача.

- судом не досліджено наданий позивачем «Робочий проект розрахунку

теплових втрат вбудованого офісного приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17», не спростовано розрахункове теплове навантаження.

- на думку скаржника, висновок суду першої інстанції щодо

відсутності щомісячних розрахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів, як підстава відсутності обов`язку оплати є хибним, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, в той час як відсутність договору не виключає складання зазначених документів.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Комунальне підприємство «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради відзив на апеляційну скаргу не надало.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Дарміна М.О., у складі колегії суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 у справі №908/2706/21 - відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

З матеріалів справи вбачається, що основним предметом господарської діяльності Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (Позивач) є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 546 від 14 вересня 2005 року "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді" Позивача було визначено виконавцем послуг з теплопостачання (Приватне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" відповідно п.1.2. Статуту).

Позивачем здійснюється господарська діяльність з постачання пари та гарячої води на потреби опалення в м. Бердянськ та Бердянському районі на підставі ліцензій (на виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами) в термін визначений органом виконавчої влади Бердянської міської ради.

Позивач здійснює постачання теплової енергії в будинок № 17 по вул. Центральна в місті Бердянськ Запорізької області, в тому числі і до нежитлового убудованого приміщення №1 площею 116,0 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Дане приміщення згідно з наказом управління комунальної власності Бердянської міської ради № 20 від 30 березня 2016 року та актом приймання-передачі основних засобів від 01 червня 2016 року передані у господарське відання та на баланс Комунального підприємства "Міськспецексплуатація" Бердянської міської ради - Відповідача у цій справі.

З огляду на те, що в 2018 році Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради було виготовлено новий технічних паспорт, площа вбудованого приміщення змінилась з 118,7 кв. м. на 116,0 кв. м. Дане приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області та має інженерне забезпечення: теплопостачання та ін.

Наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. №20 "Про передачу майна" та за Актом приймання-передачі основних засобів від 01.06.2016р. в господарське відання та на баланс КП " Міськспецексплуатація" БМР були передані нежитлове приміщення (№№ 34,35,36,37,38,39,40,41,42), розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, площею 118,7 кв м.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 23.05.2018 р., загальна площа приміщень становить 116,0 кв.м, адреса приміщень: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, приміщення № 1. Дане нежитлове приміщення є власністю територіальної громади міста Бердянська в особі виконавчого комітету Бердянської міської ради (надалі Власник).

Судом встановлено, що 22.12.2018р. КП " Міськспецексплуатація" як балансоутримувач прийняв від ПАТ "Державний ощадний банк України" філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" вбудоване нежитлове приміщення №№ 34-42 загальною площею 116,0 кв.м. за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17.

В подальшому за Актом здачі-приймання від 24.06.2019р. вказане приміщення було передано КП "Міськспецексплуатація" БМР в користування ФОП Нікандрову О.О., який уклав з Управлінням комунальної вартості Бердянської міської ради договір оренди комунального майна № 1485 від 24.06.2019р.

З вказаних актів приймання-передачі також вбачається, що в них зафіксована наявність централізованого опалення в приміщенні, які складені за участі Відповідача та орендарів.

Сторони не заперечують той факт, що постачання теплової енергії до приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17 здійснювалось позивачем без укладання договору на постачання теплової енергії.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що з моменту передачі Відповідачу приміщення № 1 за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, на підставі наказу Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. № 20 «Про передачу майна», останній отримав право володіти та користуватись приміщенням і саме він має нести обов`язки щодо утримання переданого йому на баланс майна, в тому числі і зобов`язаний здійснювати витрати щодо його опалення, незалежно від того, чи займало та експлуатувало це приміщення само КП «Міськспецексплуатація» БМР у своїй господарській діяльності. Доказів того, що КП «Міськспецексплуатація» БМР неодноразово зверталося до міського голови м. Бердянська, Управління комунальної власності Бердянської міської ради, як представника Власника, щодо вирішення спірного питання до Відзиву не додано. Наказ Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 20.03.2016 р. № 20 не містить жодних вказівок на те, що витрати з утримання вказаного приміщення Власник залишив за собою.

За Актом здачі-приймання від 24.06.2019р. нежитлове приміщення №№ 34-42 загальною площею 116,0 кв.м. за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17 було передано КП «Міськспецексплуатація» БМР в користування ФОП Нікандрову О.О., який уклав з Управлінням комунальної вартості Бердянської міської ради договір оренди комунального майна № 1485 від 24.06.2019р. При цьому, з вказаних актів приймання-передачі складених за участі Відповідача та орендарів, вбачається, що в них зафіксована наявність централізованого опалення в приміщенні.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.03.2019р. у справі № 210/5796/16-ц.

На підтвердження факту надання відповідачу теплової енергії в періоду часу з грудня 2018 р. по березень 2019р. позивачем надано детальний розрахунок нарахувань Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» БМР по вбудованому нежитловому приміщенню вул. Центральна, 17 за період 22.12.2018р. - 31.03.2018р. в якому використано показник теплового навантаження для відповідача у розмірі 10 115 ккал/год (а.с. 10).

Розрахунок теплового навантаження для відповідача у розмірі 10 115 ккал/год виконано на підставі вихідних даних наведених в таблиці розрахунку телпових втрат (а.с. 28).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав наступне:

« … Розрахунок вартості якоби спожитої КП «Міськспецексплуатація» БМР теплової енергії в грудні 2018 р.- березні 2019 р. виконано без урахуванням теплового навантаження на нежитлове приміщення, яке повинно було бути розраховано відповідно до «Робочого проекту розрахунку теплового навантаження на опалення помешкання КП « Міськспецексплуатація» БМР». Оскільки даний проект не виготовлявся.

Позивач в позовній заяві вказує проектне теплове навантаження на опалювальне приміщення - 10115 ккал/год. При цьому він вказує, що розрахунок вартості безпідставно спожитої теплової енергії спожитої Відповідачем розраховано враховуючи діючі тарифи у відповідний період та з урахуванням теплового навантаження, відповідно до розрахунків теплових навантажень.

Хочемо звернути увагу Суду, що 10115 ккал/год - це теплові втрати вбудованого офісного приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул. Центральна, 17, вирахуваних відповідно до Робочого проекту розрахунку теплових втрат вбудованого офісного приміщення за адресою: м. Бердянськ, вул..Центральна, 17» станом на 2020 рік.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що у нього були всі наявні показники для здійснення розрахунку є недопустимим, оскільки однією із складовою є величина теплового навантаження для КП «Міськспецексплуатація» БМР. Відповідно до норм чинного законодавства України дана величина не була встановлена.

Вважаємо що виконувати розрахунки теплового навантаження на опалення без робочого проекту є хибним та не допустимим…».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Як вбачається з вступної частини пояснювальної записки Робочого проекту «Розрахунок теплових втрат вбудованого приміщення аз адресою: м.Бердянськ, вул.Центральна, 17» шифр проекта 01/08-20 :

« Вбудоване офісне приміщення, щодо якого проводиться розрахунок, знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку по вул.Центральна, 17 міста Бердянськ Запорізької області.

Розрахунок виконаний на підставі технічного паспорта, виготовленого КП з технічної інвентаризації БМР, станом 27 серпня 2020 р., візуального обстеження та вимірів приміщень…» (а.с. 26-29).

В матеріалах справи відсутній будь-який інший ніж технічний паспорт інвентаризаційна справа № 13207 «убудоване приміщеня № 1 по вулиці Центральна № 17 міста Бердянська, виготовлений станом на 22.05.2018р. (а.с. 20-22).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що при виготовленні робочого проекту проекту 01/08-20 «Розрахунок теплових втрат вбудованого приміщення аз адресою: м.Бердянськ, вул.Центральна, 17» було використано саме технічний паспорт інвентаризаційна справа № 13207 (а.с. 20-22), а дата « 27.08.2020р.» відноситься до дати виготовлення самого проекту.

Відповідачем не спростована належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами правильність визначення найменувань приміщень, розмірів та правомірність використання розрахункових величин, в зв`язку із чим, надані позивачем докази на підтвердження розмірів спожитої теплової енергії визнаються більш вірогідними ніж декларативні заперечення відповідача про неможливість їх врахування.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про правомірність використання при розрахунках теплового навантаження на опалювальне приміщення у розмірі 10115 ккал/год.

Перевіривши шляхом арифметичних операцій складання та множення дані Детального розрахунка нарахувань (а.с. 10) колегія суддів визнала його вірним, в зв`язку із чим заявлені позовні вимоги про стягення 29 917,82 грн за отриману теплову енергію, яка постачалась позивачем підлягають задоволенню в повному обсязі.

Висновок суду першої інстанції в частині : «… суд погоджується з доводами Відповідача відносно того, що посилання Позивача на наявність у нього у грудні 2018 р. - березні 2019р. усіх необхідних показників для здійснення розрахунку вартості спожитої теплової енергії є безпідставним, оскільки така величина теплового навантаження є однією із складових такого розрахунку та ця величина не була встановлена у вказаному періоді часу…» визнаються колегією суддів такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.

Оскільки Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, за відсутності укладеного між сторонами договору, висновок суду першої інстанції в частині :

« …Також Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів направлення на адресу Відповідача щомісячних рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, або інших первинних документів, які б підтверджували фактичне надання Відповідачу послуг з теплопостачання протягом грудня 2018 р. - березня 2019р., а отже і виникнення у Відповідача обов`язку з оплати наданих послуг…» визнаються такими, що не узгоджуються з предметом доказування у даній справі.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пунтку 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022року у справі № 908/2706/21 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі , а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на нього, відповідно, підлягає задоволенню.

Відповідно до підпунктів б,в пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з резолютивної частини з зазначенням:

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн. та 2 270,00 грн за подання позовної заяви до суду першої інстанції підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022року у справі № 908/2706/21 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022року у справі № 908/2706/21 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, будинок 74 код ЄДРПОУ 24511679) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул.Морська. 65/97 код ЄДРПОУ 05541120, р/р НОМЕР_1 у ПАТ Приватбанк», МФО: 313399) 29 917 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 82 коп. вартості фактично отриманої теплової енергії, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп витрат, понесених позивачем з оплати судового збору за подання позовної заяви та 3405 (три тисячі чотириса п`ять) грн. 00 коп витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарження в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік