Рішення

від 28.03.2022 по справі 357/13581/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13581/21

2/357/1019/22

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

За участю сторін: позивача ОСОБА_1 ;

представника позивача ОСОБА_2 ;

представники відповідача та третьої особи не з`явилися;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, про скасування наказу щодо відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона» про скасування наказу щодо відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просила: 1) Скасувати наказ про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з посади завідуючої філії № 5 Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона»; 2) Поновити ОСОБА_1 на робот із 08.11.2021 на посаді завідуючої філії № 5 Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона»; 3) Стягнути з Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона» заробітну плату за час вимушеного прогулу із розрахунку 526,00 грн. за кожний день вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що починаючи з 1 серпня 2018 року вона працює у відповідача. З 28 грудня 2017 року на посаді завідуючої філії № 5. Її середньомісячна заробітна плата складає 12626 грн., середньоденна - 526 грн. 08 листопада 2021 року наказом № 85 її відсторонено від роботи через відсутність документів про вакцинацію. Вона, як завідувач філії № 5 «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона» не підпадає під жодний із критеріїв відсторонення від роботи, встановлений постановою Кабінету Міністрів України, оскільки не є працівником територіальних органів виконавчої влади, структурних підрозділів державних адміністрацій чи закладів освіти. Наслідком відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати є позбавлення позивача можливості забезпечити свій життєвий рівень, свої природні потреби в їжі, житлі, комунальних послугах, тобто вона піддана жорстокому та нелюдському поводженню. За таких обставин позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 вказану справу передано на розгляд судді Бебешку М.М.

Ухвалою від 17.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи призначено на 30.12.2021.

30.11.2021 на адресу суду надійшов відзив від Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона», в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що директором комунального закладу 08.11.2021 видано наказ № 85 в межах своїх повноважень, наданих її засновником - Білоцерківською міською радою. Так як даний наказ видано на підставі наказу управління культури і туризму Білоцерківської міської ради від 02.11.20201 № 123 та розпоряджень міського голови від 12.08.2021 № 187 Р і від 29.10.2021 № 273 Р.. У зв`язку з встановленням з 30.10.2021 на території Київської області «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СОV-2, проведення масових заходів під час карантину вимагає суворого дотримання низки норм. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СОV-2, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 року № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 від 09 грудня 2020 року № 1236) під час «червоного» рівня, масовий захід можна провести лише, якщо у всіх учасників та організаторів є документ про повний курс вакцинації проти COVID-19, або негативний ПЛР-тест чи експрес-тест на COVID-19, чинний 72 години. Постановою Головного державного санітарного лікаря від 19.10.2021 № 18 деталізовано норми, яких необхідно дотримуватися під час проведення масових заходів на час карантину, а саме йдеться про культурні, розважальні, соціальні, релігійні, рекламні, наукові, освітні, професійні, тематичні та інші заходи, включно із заходами в закладах культури та креативних індустрій, зокрема фестивалів, концертів, кіносеансів, вистав, постійних та тимчасових виставок та експозицій, а також заходи у розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування. Під час проведення таких заходів має бути визначений відповідальний за дотримання протиепідемічних заходів. Він має забезпечити, серед іншого, не допущення до заходу/на роботу працівників, які не надали документ про щеплення або негативний результат тестування на COVID-19. Відповідно до п.2.9 посадової інструкції позивача, окрім інших посадових обов`язків ОСОБА_1 - організовує підготовку і забезпечує проведення масових заходів. Згідно з п.2.12 посадової інструкції - координує роботу філії № 5 з учнівським і педагогічним колективом загальноосвітніх шкіл № № 6, 16 та дитячим садочком № 10, тобто має безпосереднє спілкування та проведення різноманітних масових заходів з учнями та педагогами.

22.12.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за її відсутності.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 30 грудня 2021 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління культури та туризму Білоцерківської міської ради Київської області.

17 січня 2022 року на адресу суду надійшов відзив від третьої особи - управління культури та туризму Білоцерківської міської ради Київської області, відповідно до якого представник третьої особи просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу за правилами спрощеного порзовного провадження за наявними матеріалами, без виклику сторін у судове засідання.

Відзив третьої особи обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є завудуючою філіалом № 5 Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона» і вказаний заклад перебуває у власності Білоцерківської міської територальної громади. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 року № 2664, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.12.2021 року за № 1624/37264, перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням розшрено та доповнено, зокрема, працівниками органів місцевого самоврядування. Під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням чи відмовою від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задоволити. В судовому засіданні 29 березня 2022 року позивач ОСОБА_1 додатково пояснила суду про те, що до даного часу до виконання своїх трудових обов`язків вона не допущена, з наказом про можливе зупинення дії наказу про відсторонення від посади її не ознайомлювали і не вручали, заробітну плату вона не отримує.

Представник відповідача в своїй заяві до суду, датованій 22 грудня 2021 року, просила розглядати справи за її відсутності.

Представник третьої особи, в своєму відзиві, датованому 13 січня 2022 року, просив розглядати справу за наявними матеріалами, без виклику сторін у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 01.08.2008 зарахована на посаду бібліотекара І категорії філії № 2 міської ЦБС. 01.08.2018 переміщена на посаду зав. філіалом № 5 Білоцерківської міської ЦБС, яка в подальшому перейменована в комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська ЦБС ім. Петра Красножона.

Директором КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П. Красножона № 85 від 08.11.2021 видано наказ, в пункті 1 якого вказано, що з метою забезпечення епідемічного благополуччя допускати до роботи працівників за умови наявності COVID-сертифіката, а саме: документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом (міжнародного чи внутрішнього сертифіката) або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини чи однією дозою однодозної вакцини, які включені всесвітньої організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях або документа, що підтверджує негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції, що проведений не більше як за 72 години до дня виходу на роботу або документа про одужання особи від зазначеної хвороби, що діє 180 діб від дати забору біологічного матеріалу для аналізу з позитивним результатом тестування.

Пунктом 2 вказаного наказу, у зв`язку з відсутністю документів про вакцинацію відсторонити від роботи з 08 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили ОСОБА_1 , зав. Ф.5.

Посадовою інструкцією ОСОБА_1 , затвердженою 06.02.2019 директором КЗ БМР «Білоцерківська міська ЦБС ім. П. Красножона» встановлено права та обов`язки останньої, зокрема згідно з п.2.9, ОСОБА_1 організовує підготовку і забезпечує проведення масових заходів. З метою залучення нових читачів до бібліотеки проводить звіти перед населенням, дні відкритих дверей в філіалі № 5. Відповідно до пункту 2.12 посадової інструкції ОСОБА_1 координує роботу філії № 5 з учнівським і педагогічним колективом БЗШ № 6, СПМШ № 16, ДНЗ № 40.

Довідкою про доходи, виданої управлінням культури і туризму Білоцерківської міської ради ОСОБА_1 , засвідчено, що загальна сума її доходу за період з 01.05.2021 по 31.10.2021. становить 75 757, 00 грн.

Рішенням Білоцерківської міської ради № 557-12-VIII від 29.04.201 затверджено Статут комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона» в новій редакції. Відповідно до пункту 1.2 Статуту - Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона - комунальний заклад Білоцерківської міської ради, що перебуває у власності Білоцерківської міської територіальної громади.

Розпорядженням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 187 Р від 12.08.2021 зобов`язано управління охорони здоров`я Білоцерківської міської ради, спільно з керівниками виконавчих органів Білоцерківської міської ради, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності провести інформаційно-роз`яснювальну роботу серед працівників з питань розповсюдження COVID-19 та забезпечення проведення вакцинації проти COVID-19 серед працівників, крім тих, у кого є відповідні медичні протипоказання.

Розпорядженням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 273 Р від 29.10.2021 посилено заходи щодо забезпечення вакцинації. Відповідно до п.1 вказаного розпорядження зобов`язано керівників структурних підрозділів Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету, з метою забезпечення епідемічного благополуччя, допускати до роботи працівників за умови наявності COVID-сертифіката або документа, що підтверджує негативний результат тестування на COVID-19, методом полімеразної ланцюгової реакції, що проведений не більше як за 72 години до дня виходу на роботу.

Наказом начальника управління культури і туризму Білоцерківської міської ради 02.11.2021 видано наказ № 123, яким фактично продубльовано розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 273 Р від 29.10.2021.

Представник третьої особи, одночасно з подачею відзиву, долучив до матеріалів справи розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 02 Р від 10 січня 2022 року «Про забезпечення протиепідемічних заходів запобігання виникненню і поширенню інфекційної хвороби COVID-19», наказ Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради № 4 від 10 січня 2022 року, яким фактично продубльовано розпорядження виконавчого комітету та наказ Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська централізовна бібліотечна система імені Петра Красножона» № 12 від 12 січня 2022 року «Про внесення змін до наказу № 85 від 08.11.2021 року «Про посилення заходів щодо забезпечення вакцинації в бібліотеках КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П. Красножона», відповідно до якого залишено без змін пункт 2 наказу № 85 від 08.11.2021 року (яким ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року).

Судом встановлено, що медичний працівник не складав акту у присутності позивача, свідків про відмову надати роботодавцю відповідні документи про вакцинацію.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством, а саме: у випадках, перелічених у статті 46 Кодексу законів про працю України або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ч. З та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Аналогічні норми містяться в п. З р. І та п. 4 р. IV Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого Наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року.

Тобто, закон чітко визначив, що за епідемічними показниками повноваження на прийняття рішення про обов`язкове щеплення належать санітарному лікарю, а відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» МОЗ України має право лише на встановлення переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, а не встановлення обов`язкових щеплень як таких.

Відповідно до п. 1 р. І Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого Наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року, Календар профілактичних щеплень в Україні - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Цей календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Тобто, єдиним нормативно-правовим актом, який визначає перелік обов`язкових щеплень є Календар профілактичних щеплень в Україні, та МОЗ України відповідно за ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» може встановити перелік професій чи виробництв.

В свою чергу, розділом 4 Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого Наказом МОЗ України №595 від 16.09.2011 року, визначено перелік обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, до якого входять щеплення від таких захворювань: дифтерії, правця, гепатиту А, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, менінгококової інфекції, гепатиту В, сибірської виразки, вітряної віспи, кашлюку.

Тобто, на час відсторонення позивача від роботи, Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений Наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року, як єдиний нормативно-правовий акт, який встановлює обов`язкові щеплення, серед переліку обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, не передбачав щеплення від короновірусної хвороби.

Також, відповідно до ч.1-2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Підпунктами 1-2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (в редакції, чинній на 08 листопада 2021 року) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 року № 2153, в редакції, чинній на день ухвалення спірного наказу від 08 листопада 2021 року, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Конституційний Суд України вказував, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі працівників повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими (абзац сьомий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004). Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (рішення Конституційного Суду України у справі від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Підставою для відсторонення від виконання своїх посадових обов`язків позивача ОСОБА_1 у наказі № 85 від 08.11.2021р. стала відсутність у позивача документів про вакцинацію.

Слід зазначити, що відмова позивача від вакцинації не була зафіксована в належний спосіб, у ОСОБА_1 не було відібрано пояснень, не витребувано письмове підтвердження відмови позивача від щеплення, що фіксується лікарем.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III чітко визначено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. Тобто відмова цих працівників від обов`язкових профілактичних щеплень має відбутись саме у такому порядку, який встановлений законом.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у ч. 6 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III, де зазначено, якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Іншого порядку відмови від обов`язкових профілактичних щеплень ані цей, ані будь-який інший закон не містять. Не містить цей закон і іншої підстави для встановлення юридичного факту відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень, аніж відібране лікарем письмове підтвердження такої відмови особи від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про відмову скласти особою таке письмове підтвердження.

Оскаржуваний Наказ № 85 від 08.11.2021р. про відсторонення ОСОБА_1 , від виконання роботи не містить відомостей про медичний огляд позивача та відібране у неї лікарем відповідне письмове підтвердження.

Європейська хартія прав пацієнтів у статті 6 гарантує кожному право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про свій стан здоров`я і можливі діагностичні чи терапевтичні процедури, а також на захист своєї приватності під час проведення діагностичних оглядів.

Конституція України (статті 32 і 34) та статті 285 і 286 Цивільного кодексу України гарантують ці ж права на національному рівні.

Основи законодавства України про охорону здоров`я (Закон України від 19.11.1992 р. (статті 391, 40, 78 («г») стверджують, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

За визначенням у статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Враховуючи приведені нормативно-правові акти, визначення терміну «профілактичні щеплення», приведеного у статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», суд вважає, що під дію статті 11 Закону України «Про інформацію» підпадають будь-які медичні відомості/втручання/маніпуляції/діагнози тощо.

Конституція України у статті 19 визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, вимога відповідача до ОСОБА_1 надати відомості, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, є порушенням вимог статті 19 Конституції України, права позивача на конфіденційність та повагу до її приватного життя.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем оскаржуваного наказу є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 2 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року № 2153 в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу від 08 листопада 2021 року..

Суд не бере до уваги відзив третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - управління культури та туризму Білоцерківської міської ради Київської області щодо внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я Українивід 30.11.20221 року № 2664, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.12.2021 року за № 1624/37264 щодо доповнення і розширення Переліку професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, працівниками органів місцевого самоврядування, у зв`язку з тим, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Необгрунтованим, на думку суду, є посилання третьої особи в даній справі на позицію ВС, висловлену по справі № 682/1692/17 від 17.04.2019 року, та на постанову ВС від 10.03.2021 року у справі № 331/5291/19, оскільки в зазначених справах Верховний Суд вказав про законний недопуск осіб до дитячих навчальних закладів без обов`язкових щеплень, тобто таких щеплень, згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, де чітко визначений перелік обов`язкових щеплень. Отже, правовідносини в даній справі та в наведених справах, що містять висновки ВС, не є тотожними.

При цьому, слід зазначити, що жодної Практики Верховного Суду у справах про відсторонення від роботи працівника через відсутність щеплення від гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наразі, немає.

Щодо практики ЄСПЛ на яку послався представник третьої особи у справі, то слід зазначити, що рішення від 15 березня 2012 року у справі «Соломахін проти України» (Solomakhin и. Ukraine, заява № 24429/03), у якому ЄСПЛ сформував правовий висновок, що обов`язкове щеплення як примусовий медичний захід є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право на повагу до приватного життя особи, що включає фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим для дотримання цілей охорони здоров`я населення та необхідності контролювати поширення інфекційного захворювання.

Водночас у рішенні від 08 квітня 2021 року у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» ЄСПЛ вкотре зазначив, що обов`язковість щеплень є втручанням у право на повагу приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції. Разом із цим, щоб визначити, чи призвело таке втручання до порушення статті 8 Конвенції, суд повинен обґрунтувати доцільність і виправданість таких дій відповідно до абзацу другої цієї статті тобто встановити:

-чи є втручання виправданим «відповідно до закону»;

-чи має воно на меті законні цілі;

-чи були вони «виправданими в демократичному суспільстві».

Як зазначає ЄСПЛ, оспорюване втручання мало б опиратися на національне законодавство. Водночас закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю (наприклад, рішення від 15 листопада 2016 року у справі «Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки» / заяви № 28859/11 і 28473/12/).

А в даному випадку, в національному законодавстві не достатньо чітко та не послідовно сформовані правові норми з приводу обов`язку вакцинації від COVID-19, оскільки існує перелік професій котрі підлягають обов`язковому щепленню від гострої респіраторної хвороби COVID-19, але накази про початок обов`язкової вакцинації та наказ про внесення змін до календаря щеплень в частині включення до числа обов`язкових щеплень від гострої респіраторної хвороби COVID-19, фактично відсутні.

Щодо вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення позивача від роботи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно роз`яснень, викладених у п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

За змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 вказаної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п. 8 вказаної постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система ім.Петра Красножона» виплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, з часу відсторонення 08.11.2021 року до часу фактичного виконання судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

Враховуючи те, що оскаржуваним наказом від 08 листопада 2021 року позивачку ОСОБА_1 не було звільнено з роботи на посаді завідуючої філії № 5 Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібілотчена система імені Петра Красножона», її вимога про поновлення на роботі підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку з тим, що позивачку звільнено від сплати судового збору за подання позову у справах даної категорії, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-13, 81, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороі відповідача - управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, про скасування наказу щодо відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Скасувати наказ № 85 від 08.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на посаді завідуючої філією № 5 Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібілотечна система імені петра Красножона».

Стягнути з Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібілотечна система імені Петра Красножона» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення 08 листопада 2021 року до часу фактичного виконання цього судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Допустити негайне виконння рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Стягнути з Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібілотечна система імені Петра Красножона» на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 908, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківська централізована бібіліотечна система імені Петра Красножона, місце знаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, Торгова площа, будинок 4/27. Код ЄДРПОУ: 38168884.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, місце знаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 36. Код ЄДРПОУ: 05458494.

Повний текст рішення суду складено 30 березня 2022 року.

СуддяМ. М. Бебешко