Рішення

від 24.01.2022 по справі 308/11868/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11868/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Крегул М.М.,

секретаря судового засідання - Тимко М.В.,

за участю :

представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород , в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача : Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради , про визнання будівництва самочинним , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання самочинним реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача ОСОБА_7 повернути адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в попередній стан . В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що вони володіють будинками на розі АДРЕСА_2 . Зокрема, вказують, що будинок ОСОБА_4 розташований, як кутовий між АДРЕСА_2 . В свою чергу позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вказують, що володіють будинками ліворуч від будинку гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 . Зазначають, що за будинком, що належить ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 проводить реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс відповідачка ОСОБА_7 . Так. за будинком відповідача по АДРЕСА_2 знаходиться будинок позивача ОСОБА_6 , тобто, позивачі і відповідач є сусідами. У позові також вказують, що наприкінці весни 2020року відповідач ОСОБА_7 почала проводити підготовчі роботи з ремонту адміністративної будівлі , що знаходиться по АДРЕСА_3 , а влітку 2020 року почали повноцінне будівництво . Вказують у позові , що на звернення позивачів їм надійшла письмова відповідь з управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 01.06.2020року про те, що даним управлінням відповідачеві ОСОБА_7 надані містобудівні умови та обмеження від 02.03.2020року на реконструкцію адміністративної будівлі під офісно -житловий комплекс по АДРЕСА_3 та вказано, що цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає діючій містобудівній документації . У позові наголошують на тому, що згідно з генеральним планом міста Ужгорода затвердженого рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання №313 від 04.06.2004року об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової та громадської забудови , однак, 03.07.2020року відповідачу було надано дозвіл на виконання вказаних будівельних робіт . У позові також зазначають, що ОСОБА_7 володіє нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі акта-правочину від 12.09.2019року виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019р. Однак, позивачі вказують, що матеріали надані на запити їх представника свідчать про те, що реконструкція адміністративної будівлі відповідачем проводиться з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а тому є самочинним будівництвом. Вказують у позові , що з документації , які були надані на адвокатський запит вбачається, що проводиться реконструкція двоповерхової адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 під чотирьох поверховий офісно-житловий комплекс з влаштуванням мансардного поверху на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови . При чому, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2020року затверджені наказом управління містобудування та архітектури Ужгородськї міської ради від 02.03.2020року №63-14 є незаконними, оскільки, в таких свідомо перекручена інформація щодо цільового призначення земельної ділянки, а саме: вказано, що таке призначення відповідає містобудівній документації на місцевому рівні та згідно з генеральним планом міста Ужгорода затвердженого рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради ІVскликання №313 від 04.06.2004р. об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової та громадської забудови. В позові вказують, що індивідуальна житлова забудова та багатоквартирна малоповерхова (двоповерхова) забудова проведена на земельних ділянках спеціально для цього виділених в 60-90 роках минулого століття. Та на генеральному плані м.Ужгорода під умовним позначенням «НОМЕР_6» по АДРЕСА_3 (18) визначено «територія громадської забудови» - це була і є земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000: 17:001:0404 не «змішаної» забудови. У зв`язку з наведеним у позові ввжають, що реконструкція відповідачем вказаної будівлі без зміну виду цільового призначення земельної ділянки, без дотримання протипожежних заходів, без будівельно- технічного обстеження про можливість даної будівлі витримати та забезпечити подальшу безпечну експлуатацію ще одного поверху (четвертого) є протиправною та неможливим апріорі, а отже, є самочинним відповідно до вимог ст.376 ЦК України.

В позові також зазначають , що оскільки відповідач ОСОБА_7 порушує основні права і свободи сусідів використовуючи своє майно на шкоду останніх, ставить під загрозу життя та здоров`я людей, нехтує основними цінностями людства та не дотримується правил добросусідства , позивачі змушені звернутись з вказаним позовом до суду про захист своїх прав та інтересів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31.12 2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. При цьому, визначено відповідачем строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до Ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 19.04.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката Радь Івана Івановича про залишення позовної заяви без руху від 24.03.2021 року задоволено та позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання будівництва самочинним залишено без руху. та надано позивачам строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що у вразі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

27.04.2021року позивачами усунуто недоліки визначені в Ухваліжгородського міськрайонного суду від 19.04.2021року.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року клопотання представника відповідача адвоката Радь І.І. та представника позивачів ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та судом поновлено відповідачеві строк на подання клопотання про витребування доказів. Судом прийнято рішення витребувати у Комунального підприємства Ужгородської міської ради Архітектурно-планувальне бюро (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, код ЄДРПОУ 35865696) копії матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_4 . були витребувані у Комунального підприємства Ужгородської міської ради Архітектурно-планувальне бюро (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, код ЄДРПОУ 35865696) копії матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_4 та в Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради: оригінали звернення (заяв), усіх доданих до звернення (заяв) документів та матеріалів, в тому числі, проектів, технічних погоджень, умов необхідних служб, планів, проекту реконструкції, експертних звітів, тощо, щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 03 липня 2020 року №112201850566 з реконструкції адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (заявник ОСОБА_7 ).

24.03.2021року представником відповідача ОСОБА_7 -адвокатом Радь І.І. подано письмовий відзив на позовну заяву у якому вказує на те , що позов не визнає і в задоволенні його просить відмовити обґрунтовуючи наступними підставами. Зазначає, що здійснення відповідачем реконструкції адміністративної будівлі під офісно -житловий комплекс по АДРЕСА_1 не тільки відповідає цільовому призначенню земельної ділянки , але і не протирічить затвердженому генеральному плану міста Ужгород, а відтак, будь які підстави для зміни цільового призначення земельної ділянки чи визнання об`єкта будівництва самочинним та зобов`язання здійснення його перебудови відсутні. У відзиві вказує, що враховуючи вимоги Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011року №466 вбачається, що вирішуючи питання щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт орган державного архітектурного -будівельного контролю керується не звітом будівельно-технічного обстеження а результатами проведеної експертизи проектної документації, відповідності проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням, дотриманням вимог висотності, щільності населення, планувальних обмежень, дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищення небезпеки, а також зелених насаджень. Відповідач у відзиві вказує, що в генеральному плані м.Ужгорода, під умовним позначенням «НОМЕР_6» вказується не цільове призначення земельної ділянки а її тип/зона, з урахуванням функціонального призначення визначеного містобудівною документацією, що є зовсім іншим поняттям. Захначає, шо відповідно до типу зон територій з урахуванням можливого функціонального призначення визначені у ДСТУ-НБ Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування територій (далі Настанова) п.6.8. та поділяються на 11 типів і відповідно до п.1.2 положення вказаної Настанови застосовуються органами державної виконавчої влади , місцевого самоврядування ,юридичними особами при розроблені Зонінгів на відповідні території, та не передбачено такого типу територіальної зони як-зона житлової та громадської забудови, про яку веде мову позивач. Вказує, що відповідачем здійснюється реконструкція будівлі АДРЕСА_1 , під офісно -житловий комплекс, розміщеної на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000: 17:001:0404, яка належить до категорії земель -землі житлової та громадської забудови за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови , розташованої згідно з генерального плану м.Ужгорода, на території громадської забудови. А отже, така реконструкція вищевказаної будівлі не тільки відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, але і не протирічить затвердженому генеральному плану міста Ужгорода та будь які підстави для зміни цільового призначення земельної ділянки , визнання об`єкта будівництва самочинним та зобов`язання здійснити його перебудову відсутні.

Зазначає, що позивачами не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів невідповідності проектної документації об`єкта нерухомого майна належної будівлі, а тому, із зазначених підстав в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.07.2021року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав та мотивів наведених у позовній заяві. Представник позивача категорично відмовився від врегулювання спору будь-яким іншим чином, крім ухвалення судового рішення про задоволення їх позову. Представник позивача також заперечив той факт, що відповідачем було отримано акт Управління ДБК складений за результатами проведення плановго заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по реконструкції будівлі по АДРЕСА_1 ,

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позову не визнав, покликаючись на викладені у відзиві на позов обставини . Зазначив, що 01.10.2021року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Управління ДБІ було складено та погоджено акт за результатами проведення планового (позапанового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм , стандартів і правил на об`єкті: реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 та встановлено відсутність будь яких порушень. Одночасно зазначив, що відповідно до сертифікату готовності за реєстраційним номером ЗК 122210928779 від 11.10.2021року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Управління ДАБК було прийнято в експлуатацію закінчене будівництво реконструкція адміністративної будівлі під офісно -житловий комплекс по АДРЕСА_1 , що свідчить про законність здійснення будівництва відповідачем та безпідставність заявлених позивачами вимог.

Представник Управління державного архітектурного -будівельного контролю в судове засідання в черговий раз не з`явився, про дату , час та місце розгляду повідомлявся судом неодноразово та належним чином. Однак, від начальника управління Зотової О. надійшло до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника управління ДАБК у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити свого представника для участі у судовому засіданні.

Суд, заслухавши представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши надані письмові докази по справі, приходить до наступних висновків .

Так в ході судового розгляду встановлено, що позивачі ОСОБА_10 є власником будинку за адресою АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування від 12.08.2009року посвідченого приватним нотаріусом Матей Р.І. , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.09.2009р. та ОСОБА_4 є власником будинку за адресою АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу №210 від 28.01.2005року , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №10010821 від 04.03.2006р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_11 є власником будинку в АДРЕСА_4 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №4142278 від 14.07.2004року .

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_6 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 ., що також стверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №212374979 від 12.06.2020р.

Як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.219р. за № 181229978, відповідачеві ОСОБА_7 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення-адміністративний будинок, об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 682.2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, відповідачеві також було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0.0773га із земель житлової та громадської забудови , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:17:001:0404, на термін до 24.12.2024року, що підтверджується договором оренди №2140 від 23.01.2020року укладеного між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та відповідачем ОСОБА_7 .

Вказані у позові будівлі та земельні ділянки сторін ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_7 розташовані в АДРЕСА_4 та Брестської і є суміжними.

Так, згідно із ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011року №3038-VI(далі також - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011року державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч.1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011року №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_7 в 2020 році почала здійснювати реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 , що підтверджено приєднаними до справи фотознімками та дозволом на виконання будівельних робіт від 03.07.2020року за №ЗК 112201850566 наданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради .

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_7 було розроблено та 02.03.2020року за №63-М затверджено управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва -реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаних умов визначено, що цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Згідно з генеральним планом м.Ужгорода затвердженого рішенням Ужгородської міської ради за №313 від 04.06 2004року, об`єкт реконструкції розміщений на території змішаної житлової (сформованої багатоквартирної малоповерхової та індивідуальної житлової забудови) та громадської забудови. Зазначено, що об`єкт реконструкції розміщений поза межами охоронних зон пам`яток культурної спадщини за межами історичного ареалу зон регулювання забудови зони охоронюваного ландшафту зони охорони археологічного культурного шару охоронних зон об`єктів природно-заповідного фонду, прибережних захисних смуг, зони санітарної охорони.

Так, з наданого управлінням державного архітектурно-будівельного контролю та дослідженого в судовому засіданні експертного звіту щодо розгляду проектної документації «Реконструкції адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс» по АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «Перша приватна експертиза» від 03.04.2020року встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності надійності об`єкта будівництва його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення , санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, техногенної безпеки і може бути затверджена за вказаними техніко-економічними показниками.

Як встановлено у судовому засіданні 11.10.2021року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю було видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту реконструкції адміністративної будівлі під офісно -житловий комплекс по АДРЕСА_1 за реєстраційним №ЗК 122210928779 .

Так, як вбачається з п.23,24,25 встановленого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року за №461 визначено, що сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності . Так, даним порядком визначено, що для отримання сертифіката замовник подає до відповідного органу державного -будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація про внесення плати. Відповідно до вказаного вище порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо зясування питання достовірноств відомостей у поданих документах відповідності об`єкта проектній документації , вимогам будівельних норм стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фото фіксацією об`єкта ід час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Як визначено п.27 зазначеного вище Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , підставою для відмови у видачі сертифіката є : неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі, щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема , щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

Отже, матеріалами справи, які були предметом дослідження в судовому засіданні доведено та підтверджено і цього не оспорюють сторони, що реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 проводилась на території уже існуючої адміністративної будівлі та фундаменті та земельній ділянці площею , яка відведена відповідачу з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови .

Відповідно до ч.ч.1,4,7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо ж проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Так, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011року №3038-VI , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Аналіз положень частини першої ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що такою встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 815/2311/15 та від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, винесення яких небудь приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку під час реконструкції будівлі АДРЕСА_1 , під офісно -житловий комплекс, розміщеної на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000: 17:001:0404 не мало місця.

Натомість, судом встановлено, що 11.10.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради приймаючи рішення щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 було встановлено факт відповідності об`єкта реконструкції вимогам будівельних норм , стандартів і правил .

Отже, системний аналіз зазначених вище положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню коли воно здійснено з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил що порушує права інших осіб, за умови, що особа яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

З врахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями ст.ст.16, 386,391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідні органи державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи право власності яких порушено самочинним будівництвом. Як встановлено судом на підставі наданих суду належних та допустимих доказів та документів , реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 , було здійснено на підставі необхідних дозвільних документів та з дотриманням норм у сфері містобудівної діяльності. Доказів протилежного суду не надано, а вимога про визнання судом самочинним реконструкції адміністративної будівлі - є некоректною, оскільки, самочинним є будівництво в силу вимог закону, а не визнання судом його таким.

За змістом ст.376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в Постанові Верховного Суду у справі № 822/2149/18.

Виходячи із змісту ч.7 ст.376 ЦК України з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутись відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідком розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, даючи аналіз наведеними вище нормам законодавства, приймаючи до уваги, що відповідачем реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 проведена на земельній ділянці, яка відведена для цієї мети, остання не отримувала вимог контролюючих органів про встановлення недоліків чи необхідності усунення таких або припинення здійснення реконструкції , будівництва, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивачів, та, в зв`язку з цим відсутністю підстав для задоволення вимог позивачів.

Відповідно до п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст.12,13,19,82, 137,141,258-259,265 ЦПК України, ст.376 ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особа, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача : Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про визнання самочинним реконструкцію адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання повернути адміністративну будівлю в попередній стан - відмовити повністю. Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_1 ).

Позивач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ).

Позивач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ).

Позивач: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_4 ).

Відповідач : ОСОБА_7 , ( АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_5 ).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради( м.Ужгород, вул.Небесної Сотні,4 Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04053699) , Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699, юридична адреса Україна, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3) .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 04.02.2022 року .

Суддя Ужгородського міськрайонного суду М.М. Крегул