Постанова

від 29.03.2022 по справі 191/472/15

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1708/22 Справа № 191/472/15 Суддя у 1-й інстанції - Прижигалінська Т. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року про відмову у задоволенні подання подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2021 року Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. звернулася до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржнику ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровській області Русенької Оксани Олександрівни знаходиться виконавче провадження №64779648 з виконання виконавчого листа №191/472/15-ц, виданого 21.07.2017 року Синельниківським міськрайонний судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №22039395 від 12.09.2007 року у сумі 474891,74 дол. США.

Приватним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, однак боржник на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив. З моменту видачі виконавчого листа до теперішнього часу, боржник всіляко намагається уникнути зобов`язання по погашенню боргу і уникає зустрічі з приватним виконавцем та представниками позивача. Виходячи із вищезазначеного чітко вбачається умисне невиконання боржником рішення суду.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2021року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ТОВ "Вердикт Капітал", яке є стягувачем, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом встановлено, що заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 15.06.2015 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 22039395 від 12.09.2007 року в сумі 474891,74 дол. США.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 28.10.2019 року було замінено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. від 11.03.2021 року ( ВП № 64779648) було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 191/472/15-ц, виданого 21.07.2017 року Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 22039395 від 12.09.2007 року в сумі 474891,74 дол. США.

12.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. було накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 - все майно, в тому числі, але не виключно земельна ділянка площею 6,2248 га, кадастровий номер: 1224881200:01:002:0519, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с/р Василівська.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 , має закордонний паспорт та систематично перетинає державний кордон (а.с.166).

Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем не надано доказів обізнаності боржника про наявність відкритого виконавчого провадження та його свідомого ухилення від виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вищенаведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме державний виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

Однак, в даному випадку, приватним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили про винну поведінку ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні, а тому відсутні передбачені законом підстави для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Отже, вирішуючи питання, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування ухвали суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для її скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" - залишити без задоволення.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: