Постанова

від 22.03.2022 по справі 715/1492/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року м. Чернівці

справа № 715/1492/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Владичан А. І.

суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно - ресурсний центр» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», інтереси якого представляє адвокат Ноцький Олександр Вікторович, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2021 року (головуючий у І-й інстанції Цуренко В.А.),-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 19 вересня 2018 року вона була призначена на посаду олігофренопедагога КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області.

16 квітня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2. видала наказ № 79, яким вчителю олігофренопедагогу ОСОБА_1 була оголошена догана.

07 травня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2. видала наказ № 81, яким вчителю олігофренопедагогу ОСОБА_1 була оголошена догана.

Провадження 22ц/822/219/22

31 травня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2. видала наказ № 49-к, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя олігофренопедагога з 31 травня 2021 р. на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

25 серпня 2021 року назва Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області була змінена на Комунальна установа «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр».

Вважала, що накази № 79 від 16 квітня 2021 року, № 81 від 07 травня 2021 року та № 49к від 31 травня 2021 року є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з наказом № 79 від 16 квітня 2021 року, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці в різні нетривалі проміжки часу в період з 22 березня 2021 року по 25 березня 2021 року.

Однак в поясненнях, які вона надала 15 квітня 2021 року вона вказала, що була відсутня на робочому місці 22 березня 2021 року з 11 години 14 хвилин до 12 години 09 хвилин та з 15 годин 02 хвилини до 15 годин 30 хвилин, так як оформлювала документи щодо преміювання працівників у бухгалтера Глибоцької районної організації профспілки працівників освіти.

ОСОБА_1 була головою профспілкового комітету КУ «Інклюзивно-ресурсний центр», і лише 05.05.2021 року її повноваження, як голови профспілкового комітету, були припинені. Отже, щонайменше 2 години на тиждень вона мала права використати на виконання громадських обов`язків, пов`язаних з профспілковою діяльністю.

Посилалася на те, що з 01 березня 2021 року на території Чернівецької області були введені обмежувальні протиепідемічні заходи передбачені для «червоного» рівня епідемічної небезпеки. У зв`язку з цим у березні 2021 року до КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» діти та їх батьки не приходили. Вся робота проводилася «онлайн». В цей період не проводилась комплексна оцінка дітей, які мають особливі освітні потреби, корекційні заняття з дітьми, консультації їх батьків тощо.

23 березня 2021 року приблизно о 16 годині 20 хвилин вона вийшла з приміщення КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» в аптеку, так як в неї закінчились ліки від тиску. В аптеці її стан погіршився, через що вона звернулась до сімейного лікаря. Даний факт підтверджується відповідним записом в її амбулаторній картці.

24 березня 2021 року та 25 березня 2021 року вона періодично виходила з кабінету, але залишалась на роботі. Зокрема, вона неодноразово надавала консультації за межами приміщення Центру батькам дітей, які відвідували корекційні заняття. Це було пов`язано із забороною заходити в приміщення через введення жорсткого локдауну.

Крім цього, профспілкова організація згоди на її притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі догани не надавала, отже, наказ № 79 від 16 квітня 2021 року був винесений з порушенням встановленого законом порядку.

Щодо наказу № 81 від 07 травня 2021 року, зазначає, що їй взагалі не було відомо про існування даного наказу, її не ознайомлювали з ним.

Окрім цього, виходячи зі змісту зазначеного наказу, підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності є «некоректні дії олігофренопедагога ІРЦ ОСОБА_1 , які перешкоджали наданню корекційно-розвиткових послуг та проведенню запланованої комплексної оцінки розвитку дитини 06.05.2021 року»

При цьому в наказі не конкретизовано, які саме дії ОСОБА_1 нанесли невиправну шкоду проведенню запланованої комплексної оцінки розвитку дитини, отже, наказ № 81 від 07 травня 2021 року був винесений з порушенням встановленого законом порядку.

Щодо наказу № 49к від 31 травня 2021 року вказує, що з 31 травня 2021 року по 04 червня 2021 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі в зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

В оскарженому наказі № 49к від 31 травня 2021 року зазначена наступна підстава для звільнення: « ОСОБА_1 продовжила ігнорувати свої посадові обов`язки і допустила невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитину до системи».

Вважає, що в наказі не конкретизовано, в чому полягало «невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитину до системи». Зі змісту її письмових пояснень та пояснень вчителя логопеда ОСОБА_3 вбачається, що мова йде про внесення до автоматизованої системи «ІЦР» відомостей щодо дитини ОСОБА_4 .

У своїх поясненнях вона зазначала, що 13 травня 2021 року в рамках комплексної оцінки нею оглянуто дитину ОСОБА_4 та вона намагалась відразу внести відносно неї відомості до автоматизованої системи «ІЦР», але не змогла це зробити з технічних причин (дані про дитину на той момент ще не були введені в систему, а потім «зник» логін та пароль, яким вона користувалась).

Згодом вона ввела ці дані, використавши логін та пароль практичного психолога ОСОБА_5 . Той факт, що дані про дитину ОСОБА_4 були введені в автоматичну систему підтверджується фото-таблицею екрану монітору.

Відповідно до п.29 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545) комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.

Як видно з наданих скріншотів екрану (фото таблиці), 21 травня 2021 року до розділу «Оцінка освітньої діяльності» були внесені відомості в графи «Компетенція», «Потреби» та «Рекомендації», які зазвичай заповнювала олігофренопедагог ОСОБА_1 15 та 16 травня 2021 року - це неробочі дні (субота та неділя). Отже, навіть якщо припустити, що ОСОБА_1 внесла відомості до автоматизованої системи не в день огляду дитини (13 травня 2021р.). а пізніше, це не привело до жодних порушень.

Окрім цього, вона займала посаду олігофренопедагога КУ «Інклюзивно- ресурсний центр». Її обов`язки передбачені посадовою інструкцією, затвердженою Дирекотором ІРЦ 19 вересня 2018 року.

Відповідно до цієї посадової інструкції до обов`язків ОСОБА_1 входить проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участі батьків або законних представників дитини та підготовка висновку про комплексну психологом-педагогічну оцінку розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій (п.1, 2 Розділ ІІ).

При цьому до обов`язків олігофренопедагога не входить внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи.

Позивачка не є спеціалістом з комп`ютерної техніки або програмного забезпечення.

В оскарженому наказі зазначено, що причиною для застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного впливу послугувало «невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитину до системи».

Таким чином, підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та видання спірного наказу не було, тому підстав для звільнення, зазначені в наказі № 49к від 31 травня 2021 року є штучними та не свідчать про наявність в її діях дисциплінарного проступку.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням збільшення позовних вимог, просила суд визнати незаконними та скасувати наказ КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області від 16 квітня 2021 року №79, наказ №81 від 07 травня 2021 року, про оголошення догани, визнати поважними причину пропуску строку для оскарження наказу від 07 травня 2021 року №81 та поновити його, визнати незаконним та скасувати наказ КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області від 31 травня 2021 року, № 49к, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя олігофренопедагога з 31 травня 2021 року на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП, поновити її на посаді олігофренопедагога Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно - ресурсний центр» та стягнути з Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно - ресурсний центр» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2021 року по день прийняття рішення суду.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області від 07 травня 2021 року № 81, яким вчителю-олігофренопедагогу ОСОБА_1 було оголошено догану; визнано незаконним та скасовано наказ Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсного Центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області від 31 травня 2021 року № 49-к, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя-олігофренопедагога з 31 травня 2021 року на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді олігофренопедагога Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно - ресурсний центр» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42114117). Стягнуто з Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно - ресурсний центр» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68 643 (шістдесят вісім тисяч шістсот сорок три) гривні, 00 копійок з вирахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання судового рішення у частині стягнення середнього заробітку за один місяць та поновлення на роботі.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду ОСОБА_1 та Комунальна установа «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», інтереси якого представляє адвокат Ноцький О. В., подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у поясненнях від 15 квітня 2021 року вона пояснювала, що була відсутня на робочому місці 22 березня 2021 року з 11 години 14 хвилин до 12 години 09 хвилин та з 15 години 02 хвилини до 15 години 30 хвилин, так як оформлювала документи щодо преміювання працівників у бухгалтера Глибоцької районної організації профспілки працівників освіти. При цьому, зранку вона не застала бухгалтера на робочому місці, тому була змушена прийти в цей день повторно.

Даний факт був достеменно відомий керівництву установи, однак директор Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» заперечує цей факт лише через особисті неприязні відносини.

Також зазначає, що їй нічого не було відомо про складання відносно неї актів, крім того, на момент складання актів про відсутність на роботі, вона була головою профспілкового комітету, а її повноваження були припинені лише 05 травня 2021 року, отже щонайменше 2 години на тиждень мала право використовувати на виконання громадських обов`язків, пов`язаних з профспілковою діяльністю.

Крім того, з 01 березня 2021 року на території Чернівецької області були введені обмежувальні протиепідемічні заходи, у зв`язку з тим до «Глибоцького інклюзивно-ресурсного центру» діти та їх батьки не приходили. Вся робота велася «онлайн».

Отже, у березні 2021 року позивачка могла зайнятися справами профспілки без жодних негативних наслідків для роботи, а її відсутність на роботі 22 березня 2021 року протягом 28 хвилин і 55 хвилин, не свідчить про наявність в діях складу правопорушення.

Пояснює, що вона хворіє на гіпертонічну хворобу, потребує систематичного прийняття ліків, у зв`язку з чим 23 березня 2021 року приблизно о 16 годині 20 хвилин вона вийшла з приміщення в аптеку, так як у неї закінчилися ліки від тиску. В аптеці її стан погіршився через що вона звернулася до сімейного лікаря, що підтверджується відповідним записом в амбулаторній картці.

Вказує на те, що на момент складання актів та видачі оскаржуваного наказу ОСОБА_1 була головою профспілки, згоду якої на притягнення її до дисциплінарної відповідальності не отримано.

Просить суд, визнати незаконним та скасувати наказ КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області від 16 квітня 2021 року №79, яким вчителю олігофрено-педагогу ОСОБА_1 була оголошена догана, оскільки був винесений з порушенням встановленого законом порядку. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

У поданій апеляційній скарзі Комунальна установа «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», інтереси якого представляє адвокат Ноцький О. В., просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що підставою для видачі наказу від 07 травня 2021 року №81 стали: заява практичного психолога ОСОБА_6 щодо некоректних дій ОСОБА_1 , які перешкоджали наданню корекційно-розвиткових послуг та проведенню запланованої комплексної оцінки розвитку дитини; відмова ОСОБА_7 надати пояснення вказаним фактам; пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з яких вбачалося, що ОСОБА_7 висловлювалася нецензурною лайкою та погрожувала ОСОБА_6 фізичною розправою.

Ні про яку «невиправну шкоду» в наказі не йшлося. Більше того, всі заперечення позивачки, які стосуються даного факту повністю спростовуються судовими рішення у справі № 715/845/21, із змісту яких вбачається, що суди встановили, що ОСОБА_1 06.05.2021 року о 13-50, перебуваючи у приміщенні ІРЦ, замкнулася у своєму кабінеті, не допускаючи на робоче місце співробітницю центру ОСОБА_6 , висловлювалася нецензурною лайкою на адресу останньої, чим порушила громадський порядок, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто, всі факти, викладені в оспорюваному наказі, як підстава для його видання, підтверджені не тільки показами свідків, але й судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому додаткового доказування не потребують.

Крім цього, суд першої інстанції зазначає, що однією з підстав для визнання даного наказу незаконним є відсутність заяви свідка ОСОБА_10 щодо подій, які відбулися 06 травня 2021 року, та на підставі якої вирішувалося питання щодо накладення на ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення. Проте дана позиція суду викликає скоріше підозру в існуванні якихось невідомих близьких зв`язків між суддею, що розглядав справу, і позивачкою.

Більше того, фактично суд першої інстанції в даній частині оскаржуваного рішення ставить під сумнів рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вищезазначеній справі про вчинення ОСОБА_7 дрібного хуліганства 06 травня 2021 року, забуваючи про те, що у нього немає на це ні повноважень, ні підстав, і, таким чином, виявивши абсолютно нігілістичну неповагу до роботи судової системи взагалі.

Також Глибоцький районний суд в оскаржуваному рішенні зазначає, що позивачці не було повідомлено про дисциплінарне стягнення під розписку. Але і на даний аргумент позивачки стороною відповідача була надана вичерпна і логічна відповідь: у зв`язку із тим, що позивачка категорично відмовилася отримувати будь-які документи від директора установи, наказ був розміщений на стенді оголошень ІРЦ, про що суду був наданий відповідний фотодоказ. Даний факт підтвердили свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції з невідомих причин не звернув уваги на зміст оспорюваного наказу, з якого безумовно і однозначно вбачаються фактичні та правові підстави для його видання, а саме: неодноразове притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитину до системи.

В судовому засіданні чітко було встановлено, в тому числі і з пояснень позивачки, про які відомості та систему, а також про яку дитину йде мова, що підтверджується самим текстом позовної заяви, де ОСОБА_7 не зазначає ніяку іншу дитину, крім ОСОБА_12 , стороні відповідача, невідомо. Ні позивачка у своїй позовний заяви особисто та опосередковано через свою представницю під час судового розгляду, ні сам суд першої інстанції у своєму рішенні, не дають відповіді на дане питання.

Твердження суду першої інстанції та позивачки про відсутність у останньої обов`язку вносити відомості про обстеження до автоматизованої системи є такими, що лише демонструють упередженість першого та низький рівень знань останньої у сфері посадових обов`язків олігофренопедагога ІРЦ.

Як вбачається із довідки, що була надана суду адміністрацією закладу, а також із пояснень свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні 22.12.2021 року, комплексний висновок щодо дитини ОСОБА_4 був виготовлений 03.06.2021, хоча 10-денний строк для його видання сплив 27.05.2021 року.

З пояснень свідка ОСОБА_13 , вбачається, що через запізнення із поданням ОСОБА_7 своєї частини комплексної оцінки дитини, вона змушена була звернутися в телефонному режимі до обласного департаменту освіти із повідомленням про таке запізнення. Даним аргументам стороною позивача не було надано жодного заперечення.

Позивачка у позовній заяві та суд першої інстанції у своєму рішенні зазначають, що доказом вчасності подання ОСОБА_7 своєї частини комплексної оцінки є фото екрану комп`ютера, з якого вбачається, що її блок даної оцінки був заповнений.

В той же час, під час огляду даного, так би мовити, доказу було встановлено, що з інформації, яка наявна на ньому, не вбачається того, що дана оцінка надавалася саме неповнолітній ОСОБА_4 .. Більше того, як пояснила свідок ОСОБА_13 , висновок із такими ж даними видавався в травні 2021 року іншій дитині. Тобто, позивачка не надала суду того, що можна було б сприйняти як доказ виконання нею свого обов`язку у передбачений Положенням про ІРЦ термін підготувати свою частину комплексної оцінки дитини ОСОБА_4 ..

Посилання суду на свідчення свідка ОСОБА_5 навряд чи можна брати за основу для обґрунтування оскаржуваного рішення, так як в судовому засіданні було достовірно встановлено, що даний свідок вже вводила в оману суд, заявивши при розгляді судом тієї частини позову, який стосувався квітневого наказу про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_7 , що вона перебувала на своєму робочому місці на протязі 22-25 березня 2021 року і бачила події, на які посилається позивачка, хоча насправді вона в цей час перебувала на самоізоляції згідно поданої нею заяви.

Крім цього, у відповідності до положень ст. 100 ЦПК України фотографія екрану комп`ютера відноситься до електронних доказів, який подається в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, або в паперовому варіанті, посвідченому у передбаченому законом порядку.

Як вбачається із фотографії екрану комп`ютера, яку подала позивачка в якості доказу, вона не посвідчена так, як того вимагає цивільний процесуальний кодекс України, а тому не може вважатися належним доказом в контексті позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний Центр», ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог залишити без змін. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку.

Посилається на те, що вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності з порушенням встановленого законом порядку застосування дисциплінарних стягнень. Дії керівника та працівників центру свідчать про систематичне цькування та пошук штучних приводів для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не було порушено жодних норм посадової інструкції та не було допущено порушення трудового законодавства, тому наказ про оголошення їй догани від 07 травня 2021 року визнано неправомірним та скасовано. У діях ОСОБА_1 відсутня також систематичність порушення трудового законодавства після застосування до неї дисциплінарного стягнення що є підставою для визнання звільнення незаконним. Судом першої інстанції зазначено, що звільнення позивачки на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України відбулося із порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи їх обґрунтованими та підставними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з статтею 49 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 була призначена на посаду олігофренопедагога КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області.

16 квітня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2 видала наказ №79, яким вчителю олігофренопедагогу ОСОБА_1 була оголошена догана.

07 травня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2 видала наказ №81, яким вчителю олігофренопедагогу ОСОБА_1 була оголошена догана.

31 травня 2021 року директор КУ «Інклюзивно-ресурсного центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_2 видала наказ № 49-к, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя олігофренопедагога з 31 травня 2021 року на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП.

25 серпня 2021 року назва Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Глибоцької районної ради Чернівецької області була змінена на Комунальна установа «Глибоцький інклюзивно-ресурсний Центр».

Згідно з наказом № 79 від 16 квітня 2021 року, виданого КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області, у зв`язку із надходженням інформації про неодноразову відсутність на робочому місці вчителя-олігофренопедагога КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_1 на протязі: 22 березня 2021 року в періоди з 11 год. 14 хв. до 12 год. 09 хв. та з 15 год. 02 хв. до 16 год. 30 хв.; 23 березня 2021 року в період з 16 год. 15 хв. до 17 год. 00 хв.; 24 березня 2021 року в періоди з 10 год. 21 хв. до 10 год. 40 хв. та з 14 год. 00 хв. до 14 год. 45 хв.; 25 березня 2021 року в період з 14 год. 00 хв. до 14 год. 45 хв., а також змістом наданих ОСОБА_1 пояснень, з яких вбачається, що вона була відсутня на робочому місці без поважних причин та без належного повідомлення керівника закладу - оголошено вчителю-олігофренопедагогу КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Глибоцької районної ради Чернівецької області ОСОБА_1 догану.

Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого протоколом загальних зборів колективу комунальної установи «Інклюзивно-ресурсного центру» від 30 вересня 2019 року, для працівників встановлюється наступний режим роботи підприємства: початок роботи - 08 год. 30 хв.; перерва на відпочинок і харчування з 13 год. 00 хв. до 13 год. 30 хв. та згідно графіком змінності; закінчення роботи: понеділок-четвер о 17 год. 00 хв., п`ятниця о 16 год. 00 хв.; вихідні дні: субота, неділя.

Згідно з актом №1 від 22 березня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 22 березня 2021 року з 11 год. 14 хв. по 12 год. 09 хв. та з 15 год. 02 хв. по 16 год. 30 хв. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.45).

Відповідно до акта №2 від 23 березня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 23 березня 2021 року з 16 год. 15 хв. по 17 год. 00 хв. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.46).

Згідно з актом №3 від 24 березня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 24 березня 2021 року з 10 год. 21 хв. по 10 год. 40 хв. та з 14 год. 00 хв. по 14 год. 45 хв. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.47).

Відповідно до акта №4 від 25 березня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 25 березня 2021 року з 14 год. 00 хв. по 14 год. 45 хв. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.48).

Відповідно до акта № 7 від 15 квітня 2021 року про фіксацію відмови підписання наказу, ОСОБА_1 відмовилася підписати наказ № 77 від 15 квітня 2021 року та відмовилася надавати пояснення причини відмови від підпису. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.50).

Згідно з актом № 8 від 16 квітня 2021 року про фіксацію відмови підписання наказу, ОСОБА_1 відмовилася підписати наказ № 79 від 16 квітня 2021 року та відмовилася надавати пояснення причини відмови від підпису. Даний акт складений у присутності свідків та підписаний ними (а.с.51).

Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди із наказом № 79 від 16.04.2021 року, про оголошення догани, із обґрунтуванням щодо відсутності її на робочому місці протягом нетривалого часу, у зв`язку із зайнятістю профспілковою роботою, а саме оформленням у бухгалтерії, документів щодо преміювання працівників, про що нею було зазначено в поясненнях від 15.04.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один із таких заходів стягнення:

1)догана;

2) звільнення.

Згідно ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у будь-якому випадку відсутності на робочому місці працівник зобов`язаний погодити із керівником можливість своєї відсутності на робочому місці, що є обов`язковим елементом трудової дисципліни.

Посилання ОСОБА_1 як на поважну причину своєї відсутності на робочому місці 22 березня 2021 року, у зв`язку із вирішенням профспілкових питань, а саме її візиту до бухгалтера Глибоцької районної організації профспілки освіти, не впливає на наявність у її діях складу дисциплінарного правопорушення, оскільки проаналізувавши матеріали справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами поважність причин її відсутності на робочому місці 24 та 25 березня 2021 року та погодження такої відсутності із керівництвом закладу.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на карантинні заходи, і те, що відсутність її в кабінеті на робочому місці для можливості надання консультації батькам дітей з особливими потребами не створює склад дисциплінарного правопорушення, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність карантинних заходів та відсутність комплексної оцінки дітей в цей період, не дає право працівнику порушувати режим та графік робочого часу, що були встановлені Правилами внутрішнього розпорядку.

На спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність згоди профспілкової організації на притягнення її до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни , колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили, що ОСОБА_1 була головою профспілкової організації..

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є безпідставними та необґрунтованими, оскільки оскаржуваний наказ №79 від 16.04.2021 року був виданий на підставі встановлених фактичних порушень трудової дисципліни, а саме відсутністю працівника на робочому місці без підтвердження поважності причин, і в межах видів санкцій за порушення трудової дисципліни та строків їх застосування, які передбачені ст.ст.147,148 КЗпП України.

Щодо доводів апеляційної скарги Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», інтереси якого представляє адвокат Ноцький Олександр Вікторович, в частині задоволених судом першої інстанції вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Обгрунтування апеляційної скарги зводяться до незгоди із прийнятим рішенням суду першої інстанції, в частині визнання незаконним та скасування, зокрема наказу №81 від 07 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи тим, що підставою для його видання стали заява практичного психолога щодо некоректних дій позивачки, що перешкоджали наданню корекціно-розвиткових послуг та проведенню запланової комплексної оцінки дитини, відмова ОСОБА_14 надати пояснення за вказаним фактом та висловлювання останньою нецензурною лайкою, що супроводжувалася погрозами.

На спростування вказаних доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні заяви ОСОБА_10 , щодо подій які мали місце 06 травня 2021 року та відсутні письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , на підставі яких було зроблено висновок про наявність у діях позивачки складу дисциплінарного правопорушення.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11 надавали пояснення працівникам поліції по даному факту, однак такі пояснення не можуть слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, в оскаржуваному наказі не конкретизовано, яке саме порушення було допущено ОСОБА_1 , в чому конкретно проявилося порушення, оскільки у наказі від 07 травня 2021 року N 81-вк "Про оголошення догани" є посилання на некоректні дії ОСОБА_15 , які перешкоджали наданню корекційно-розвиткових послуг та проведенню запланованої комплексної оцінки дитини 06.05.2021 року. У даному наказі відсутні конкретизовані посилання на порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, однак як правильно вказано судом першої інстанції, у наказі не зазначено проведенню оцінки відносно якої саме дитини, не зазначено на яку саме дату заплановано проведення оцінки дитини, а також відсутні докази, що саме дії позивачки, умисно або з необережності, перешкодили проведенню такої оцінки.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно з ч.4 ст.149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. В порушення вказаних вимог закону Комунальна установа «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» не надала суду належних доказів ознайомлення чи відмови від ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним наказом.

Відмова працівника від ознайомлення з наказом оформлюється відповідним актом, а розміщення наказу на стенді оголошень установи не може вважатися належним способом ознайомлення працівника з наказом.

Доводи апеляційної скарги щодо законності оскаржуваного наказу від 07 травня 2021 року N81-вк "Про оголошення догани", є безпідставними та необґрунтованими, оскільки даний наказ, в порушенням вимог закону, не містить доказів вини ОСОБА_1 та доказів причинного зв`язку між її діями і порушеннями, що могли полягати у неналежному виконанні покладених на позивачку обов`язків.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та скасував оскаржуваний наказ.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про законність наказу №49-к від 31.05.2021 року «Про звільнення за порушення трудової дисципліни», враховуючи наступне.

В оскаржуваному наказі, як на підставу звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, вказано, що ОСОБА_1 продовжила ігнорувати свої посадові обов`язки і допустила невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитини до системи.

Частиною шостою ст. 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Тобто звільнення за вимогами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України можливе тільки внаслідок систематичного невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У наказі про звільнення ОСОБА_1 на підтвердження систематичності вчинення нею порушень трудової дисципліни зазначено, що вона неодноразово протягом березня-травня поточного року притягувалася до дисциплінарної відповідальності, проте судом першої інстанції правомірно встановлено, що існують тільки два накази про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності: № 79 від 16 квітня 2021 року та № 81 від 07 травня 2021 року, який судом визнано неправомірним та скасовано. Належних і допустимих доказів того, що позивачка притягувалася до дисциплінарної відповідальності у березні 2021 року матеріали справи не містять.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» про наявність систематичності порушень ОСОБА_1 , трудового законодавства, неодноразове притягнення її до дисциплінарної відповідальності, як на одну із підстав для її звільнення.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у оскаржуваному наказі про звільнення, конкретизації вчиненого, на думку відповідача, порушення.

Проаналізувавши матеріали справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 займала посаду олігофренопедагога (вчителя дефектолога) Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр».

Відповідно до п.46 Положення про інклюзивно-ресурсний центр обов`язки керівника (директора) та інших працівників інклюзивно-ресурсного центру визначаються відповідно до законодавства та посадових інструкцій, затверджених керівником (директором) інклюзивно-ресурсного центру.

Відповідно до п.1,2 Розділу ІІ Посадової інструкції, затвердженої директором ІРЦ А.П. ОСОБА_2, 15.03.2019 року, до обов`язків олігофренопедагога входить проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участю батьків або законних представників дитини та підготовка висновку про комплексну психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій.

Апеляційна скарга Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» містить посилання про обізнаність ОСОБА_1 про які відомості та систему, а також про яку саме дитину йде мова в оскаржуваному наказі, тому відповідач не може самостійно розширювати аргументаційні горизонти позивача шляхом надання пояснень на те, про що у позові не йдеться.

З матеріалів справи вбачається, що зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 та пояснень вчителя логопеда ОСОБА_3 наданих 27 травня 2021 року на ім`я директора установи ОСОБА_2., вбачається, що мова йде про внесення до системи ІЦР відомостей щодо дитини ОСОБА_4 .

В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що 13 травня 2021 року вона в рамках комплексної оцінки оглянула дитину ОСОБА_4 та намагалася одразу внести відносно дитини відомості до автоматизованої системи ІЦР, але не змогла цього зробити із технічних причин.

Відповідно до п.29 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року за №545, інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту подання звернення, заяви, та проводиться протягом 10 робочих днів.

На підтвердження виконання своїх обов`язків позивачкою надано наявні у неї докази, а саме скріншоти екрану комп`ютера - фото таблиці від 21 травня 2021 року з яких вбачається, що до розділу «Оцінка освітньої діяльності» були внесені відомості в графи «Компетенція», «Потреби», та «Рекомендації», які вона зазвичай заповнювала.

У зв`язку із технічною неможливістю внести відповідні відомості до автоматизованої системи ІЦР, такі дані нею були введені використовуючи логін та пароль практичного психолога ОСОБА_5 ..

На спростування доводів апеляційної скарги що скріншот екрану комп`ютера не є належним доказом, оскільки з даної інформації не вбачається того, що дана оцінка надавалася саме неповнолітній ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в цифровій формі, яка містить дані про обставини справи, що мають значення. Електронні докази можуть мати різну форму, в тому числі і електронного документа.

До електронних документів відносять графічні зображення, які можуть зберігатися на портативних пристроях, картках пам`яті чи в будь-якому іншому місці збереження даних (наприклад, у мережі Інтернет). Так, електронним доказом може бути інформація з переписки у чаті, на веб-сайті, електронний лист з поштового сервісу тощо. Для фіксування електронного доказу переважно робиться його електронна копія, яка часто має форму скріншота. Тобто скріншот - не оригінал документу, а лише форма фіксування електронного доказу. Отож, така копія має бути засвідчена електронним цифровим підписом особи, яка її подає. Також можна подавати роздрукований скріншот, як паперову копію електронного доказу - посвідчений підписом і з вказаною датою.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що позивачкою на підтвердження своїх вимог, а саме надання комплексного висновку протягом 10 робочих днів, як передбачено п.29 Постанови про інклюзивно-ресурсний цент, надано докази, якими вона може підтвердити дану обставину, а посилання відповідача, що вказаний висновок не стосується неповнолітньої ОСОБА_4 не підтверджено жодними доказами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як вбачається із посадової інструкції олігофренопедагога, до їх обов`язків не входить внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи.

Відповідно до п.54 Положення про інклюзивно-ресурсний центр МОН з метою створення умов для здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами в межах своїх повноважень забезпечує створення та функціонування (адміністрування) автоматизованої системи «ІРЦ».

Пунктами 54,55 Положення про інклюзивно-ресурсний центр встановлено, що адміністрування функціонування автоматизованої системи «ІРЦ» здійснює визначена МОН установа, що належать до сфери його управління. Органи управління освітою забезпечують використання та наповнення даними автоматизованої системи «ІРЦ» у взаємодії між інклюзивно-ресурсними центрами та закладами освіти.

З даного Положення випливає, що в кожному Інклюзивно-ресурсному центрі повинна бути визначена особа, відповідальна за внесення інформації в автоматизовану систему, яка володіє спеціальними знаннями та навичками.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що внесенням відомостей до відповідної системи займаються п`ять працівників КУ «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», включно із ОСОБА_1 , однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження функціональних обов`язків позивача вносити відповідні відомості до автоматизованої системи.

Натомість в оскаржуваному наказі зазначено, що причиною для застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного впливу слугувало невиконання вимог щодо внесення відомостей про дитину до системи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр» зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин, і незгоди з висновками суду першої інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи.

З огляду на це апеляційні скарги ОСОБА_1 , Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними. Залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00№23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Комунальної установи «Глибоцький інклюзивно-ресурсний центр», інтереси якого представляє адвокат Ноцький Олександр Вікторович, залишити без задоволення.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 31 березня 2022 року.

Головуючий А.І. Владичан

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк