Рішення

від 28.03.2022 по справі 902/1286/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2022 р. Cправа № 902/1286/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь", 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 23101181

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ГРІНБУД-1", 22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Горького, буд. 26А, ідентифікаційний код юридичної особи 42834864

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тульчинська районна державна адміністрація, 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04051129

про стягнення 54121,59 гривень

щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за участю представників:

від позивача Демешкан В.М., що діє у порядку самопредставництва;

від відповідача, третьої особи, не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 23.12.2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ГРІНБУД-1" про стягнення 54121,59 гривень заборгованості, з яких: 45000,00 гривень - основна заборгованість, 6720,47 гривень інфляційних втрат та 2401,12 гривень - 3% річних, що виникла внаслідок неналежного виконанням відповідачем умов Договору підряду №206-ДПТ від 25.10.2019 року в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 11.01.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1286/21 за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання позивача щодо залучення до розгляду справи Тульчинську районну державну адмінстрацію у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та призначено судове засідання у справі для розгляду справи по суті.

24.02.2022 судом ухвалено рішення у справі №902/1286/21, яким позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ГРІНБУД-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" 54121,59 грн заборгованості та 2270,00 грн витрат на сплату судового збору.

Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 10 березня 2022 зі встановленням позивачу строку для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

10.03.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 03-34/2093/22 від 10.03.2022 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з доказами про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

10.03.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Шамшуріної М.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 14.03.2022 судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначено на 29 березня 2022.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача, який заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підтримав, а також подав суду заяву про поновлення строку для подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу, у якій зокрема зазначив про те, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, а тому подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу у п`ятиденний строк було ускладнено відсутністю можливості вчасно підписати та подати акти виконаних робіт та здійснити кінцеві розрахунки. Також зазначив, що 29.03.2022 позивачем здійснено остаточний розрахунок з оплати послуг адвоката за актом від 24.02.2022, на підтвердження наведених обставин подано оригінал платіжного доручення від 29.03.2022 року.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 29.03.2022 року не з`явились про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином ухвалою від 14.03.2022. Явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась.

Будь-яких заяв, клопотань до суду від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

У відповідності до пункту 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести в зв`язку з розглядом справи зокрема щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

У заяві (вх. № 03-34/2093/22 від 10.03.2022 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат представником позивача заявлено до стягнення 5500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, докази на підтвердження понесених позивачем витрат зі сплати правничої допомоги додані до заяви та додатково подані докази представником позивача у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 ГПК України.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності). Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро (частина третя статті 4 та частина п`ята статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, відшкодування судових витрат сторони забезпечує можливість ефективно захищати свої права в суді, а також стимулювати сторін до досудового вирішення спору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі N 903/390/18, від 21.01.2020 у справі N 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі N 914/1002/19.

При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом, обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати (або очікує їх понести) на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом Клієнту рахунка на оплату таких послуг та його сплатою тощо.

У разі недотримання заявником вимог щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, лише за клопотанням сторони.

Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, від 22.11.2019 у справі N 902/347/18 та від 06.12.2019 у справі N 910/353/19.

Як вже було зазначено 10.03.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 03-34/2093/22 від 10.03.2022 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з доказами на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подано поза межами визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

Приймаючи до уваги, що рішення суду у справі №902/1286/21 ухвалено 24.02.2022, п`ятиденний строк для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу сплинув 29.02.2022.

У поданій до суду заяві вх. № 01-34/2496/22 про поновлення строку для подання доказів про понесені витрати на правничу допомогу позивач зазначає про те, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, а тому подання доказів витрат на професійну правничу допомогу у п`ятиденний строк було ускладнено відсутністю можливості вчасно підписати та подати акти виконаних робіт та здійснити кінцеві розрахунки. Також зазначив, що 29.03.2022 позивачем здійснено остаточний розрахунок з оплати послуг адвоката за актом від 24.02.2022, на підтвердження наведених обставин подано оригінал платіжного доручення від 29.03.2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 115 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Положеннями статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України від 14.03.2022 №7168 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, який передбачає продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Належне здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, а також дотримання судом розумних строків розгляду справи об`єктивно залежить від дії обставин, що обумовлені введенням в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладене, враховуючи обмеження у здійсненні учасниками справи процесуальних прав та обов`язків у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, враховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу та задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат представником позивача додано копію витягу з договору про надання правової допомоги № 29 від 04.11.2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (Клієнт) та адвокатом Швець Анастасією Володимирівною (Адвокат).

Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Клієнту, що включає в себе: професійну правничу допомогу, представництво інтересів га інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях усіх видів та підпорядкувань, перед їх посадовими та службовими особами, перед фізичними особами підприємцями та громадянами в судах усіх рівнів та юрисдикцій щодо представлення інтересів Клієнта у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "IIIІ ГРІНБУД -І" (надалі "Справа").

Правова допомога включає в себе: надання консультацій та роз`яснень з правових питань, що стосуються справи; аналіз документів та матеріалів, що стосуються справи; складання необхідних у справі документів; виконання погоджених Сторонами доручень, що стосуються справи; надання запитів та одержання інформації по справі; представництво і захист інтересів Клієнта згідно вимог ГПК України без обмежень (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що обсяг наданих послуг за ведення справи підтверджується детальним описом робіт або актом приймання передачі наданих послуг.

Згідно пунктів 3.2., 3.3. Договору розмір гонорару визначається погодинною оплатою з розрахунку 1000 гривень за годину та не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання Адвокатом послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні.

До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (судовий збір, державні мита та інші платежі, а також поштова кореспонденція, канцелярські витрати, оплата проїзду, тощо).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до підписання Сторонами остаточного акту приймання - передачі наданих послуг по Справі чи затвердження детального опису робіт (п. 5.1. Договору).

На виконання договору про надання правової допомоги № 29 від 04.11.2021 року адвокатом надано послуги клієнту (позивачу) на загальну суму 5500,00 грн.

На підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подано докази таких витрат, зокрема акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ША-000001 від 04.11.2021 року на суму 2000,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ША-000002 від 23.12.2021 року на суму 1500,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ША-000003 від 24.02.2022 року на суму 2000,00 грн, платіжні доручення № 3678 від 11.11.2021 на суму 1000 грн, №3752 від 28.12.2021 на суму 1500 грн, № 3789 від 20.01.2022 на суму 1000 грн, № 3859 від 29.03.2022 на суму 2000 грн, ордер серії ВН № 172184 від 22.12.2021 року.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Натомість відповідачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які фактично поніс позивач. Відповідного клопотання чи заперечень суду відповідачем не заявлялось, внаслідок чого не спростовано доводів позивача в цій частині.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Враховуючи викладене, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 гривень є обґрунтованим та співмірними з предметом та сумою позовних вимог.

Дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи результати розгляду справи та відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 гривень, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

З огляду на викладене, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 91, 119, 123, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (вх. № 03-34/2093/22 від 10.03.2022 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ГРІНБУД-1" (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Горького, буд. 26А, ідентифікаційний код юридичної особи 42834864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 23101181) 5500,00 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку на відому суду електронну адресу: svityaz.corp@gmail.com; anastasee.shvets@gmail.com; ioleg1815@gmail.com; rda_tulchin@vin.gov.ua.

5. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 01.04.2022.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 15;svityaz.corp@gmail.com; anastasee.shvets@gmail.com;

3 - відповідачу 22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Горького, буд. 26А; ioleg1815@gmail.com;

4 - третій особі, 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, буд. 1; rda_tulchin@vin.gov.ua.