Рішення

від 28.03.2022 по справі 910/21350/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2022Справа № 910/21350/21

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Привалова А.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 910/21350/21

за позовом Державного космічного агентства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист"

про стягнення 1 007 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне космічне агентство України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" про стягнення 1 007 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за Державним контрактом на виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням № 3-15/19 від 26.06.2019, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня в розмірі 1 007 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

25.01.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній факт порушення ним п. 11 Контракту, а саме строків звітування перед замовником про використання попередньої оплати, не заперечував, однак вказав, що працівники відповідача протягом майже всього 2020 року не мали можливості виконувати роботи за Контрактом у зв`язку із недопуском до об`єктів з боку СБУ. Також відповідачем заявлено про зменшення штрафних санкцій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Між Державним космічного агентства України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" (далі - Виконавець) укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням від 26.06.2019 № 3-15/19 (далі - Контракт) (шифр «Одисей» з грифом «Для службового користування (без додатку 1 - відкрита інформація)».

Пунктом 60 Держконтракту визначено, що його невід`ємною частиною є:

1) технічне завдання, обл. № 47 ДСК, прим. № 2 на 17 арк., для службового користування;

2) календарний план на 2 арк., нетаємно;

3) протокол погодження орієнтовної (попередньої) ціни на виконання робіт з додатками на 13 арк., нетаємно;

4) відомості виконання робіт на 2 арк., нетаємно.

Окремо позивач зазначив, що у Відповідача, як другої сторони Держконтракту, є Додаток 1 «Технічне завдання» (з грифом «для службового користування»).

Згідно п. 1 Контракту Виконавець зобов`язується за завданням Замовника у 2019-2020 роках виконати з дотриманням законодавства дослідно-конструкторську роботу з розроблення спеціальної техніки за державним оборонним замовленням (далі - робота)

"Створення геоінформаційної системи обліку суб`єктів діяльності департаменту охорони державної таємниці", шифр «Одисей», та передати Замовнику науково-технічну продукцію, передбачену відомістю виконання робіт та отриману за результатами виконання роботи в цілому (далі - науково-технічна продукція), вчинити інші дії, передбачені цим Контрактом, а Замовник - прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3 Контракту наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, встановлені у Технічному завданні на виконання роботи, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно п. 3 Контракту обсяг роботи і календарний план виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням визначаються згідно з додатком (далі - календарний план). Обсяг роботи і календарний план на кожний бюджетний період уточнюються після затвердження основних показників ДОЗ на даний період.

Виконання роботи здійснюється відповідно до вимог Технічного завдання (п. 6 Контракту).

Згідно п. 7 Контракту вартість роботи визначена з урахуванням погодженої сторонами під час проведення переговорів щодо укладання Контракту та зафіксованої у протоколі погодження орієнтовної (попередньої) ціни на виконання робіт за державним оборонним замовленням, яка становить 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень (без урахування податку на додану вартість згідно з підпунктом 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 8 Контракту вартість роботи на момент укладання контракту становить: 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень (без податку на додану вартість).

Відповідно до абз. 1 п. 9 Держконтракту, оплата виконаної роботи здійснюється за договірною ціною, що відповідає фактичним витратам, здійсненим виконавцем за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 11 Держконтракту (із змінами, внесеними додатковими угодами від 02.03.2020 № 1 та від 21.12.2020 № 5), розрахунки проводяться шляхом здійснення замовником попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень. Виконавець звітує перед замовником про використання попередньої оплати протягом строку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», але до завершення строку виконання робіт, визначеного календарним планом.

Календарним планом (Додаток 1 до Додаткової угоди від 22.06.2021 № 6 до Держконтракту) визначено дату закінчення виконання робіт за Держконтрактом - 02.07.2021.

Отже, відповідач повинен був до 02.07.2021 підтвердити (звітувати) Позивачу про цільове використання попередньої оплати (авансу) у сумі 26 500 000,00 грн. за Держконтрактом.

У п. 13 Контракту зазначено, що передача Виконавцем та приймання Замовником науково-технічної продукції оформлюється актом приймання-передачі.

Позивач та відповідач, як сторони Держконтракту, домовилися, що контроль за якістю виконаної роботи та приймання науково-технічної продукції здійснює Київське представництво генерального замовника - Державного космічного агентства України (Київське ПГЗ-ДКАУ), у порядку, передбаченому Положенням про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107, а науково-технічна продукція приймається комісією Замовника (ДКА) за участю представників виконавця та Київського ПГЗ-ДКАЎ (п. 14 Держконтракту).

Відповідно до п. 16 Контракту здавання виконавцем та приймання Замовником науково-технічної продукції здійснюється комісією з приймання виконаних робіт, яка створюється за наказом ДКА та проводить приймання послуг відповідно до порядку, затвердженого наказом ДКА про приймання робіт.

До проекту акту приймання - передачі Виконавець після закінчення (виконання роботи в цілому додає такі документи:

- супровідний лист;

- комплект науково-технічної продукції, передбачений відомістю виконання робіт;

- протокол засідання науково-технічної ради Виконавця разом з висновком щодо відповідності науково-технічної продукції технічному завданню;

- протокол засідання комісії, яка проводить приймальні випробування дослідних зразків апаратури;

- копії договорів, калькуляцій кошторисної вартості та актів прийманняпередачі науково-технічної продукції у співвиконавців.

Одночасно з проектом акту приймання - передачі Виконавець надає протокол погодження договірної ціни з розрахунково-калькуляційними матеріалами та пояснювальними записками, щодо обґрунтування фактичних витрат.

Згідно з п. 17 Держконтракту, датою виконання роботи в цілому є дата підписання Замовником (ДКА) акту приймання-передачі.

Згідно з пп. 5 п. 26 Держконтракту, Замовник зобов`язаний протягом 10 днів з дня отримання акту приймання-передачі надіслати підписаний ним акт Виконавцеві або обґрунтовану відмову від приймання науково-технічної продукції.

У п. 39 Контракту встановлено види порушень та санкції, зокрема:

пп. 1) за порушення терміну виконання окремих етапів чи всієї роботи за Контрактом сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості етапу чи всієї роботи відповідно за кожний день прострочення, але не більше 15 відсотків;

пп. 6) за порушення строку підтвердження використання попередньої оплати (п.11 цього Контракту) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 червня 2020 року або до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань (п. 49 Контракту).

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до Контракту.

Позивачем розрахунки за Держконтрактом було проведено шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 грн (платіжне доручення ДКА № 2 від 01.07.2019, оплачене Державною казначейською службою України 03.07.2019).

Позивач вважає, що виходячи з умов Контракту, звітом (підтвердженням) Відповідача (Виконавця за Держконтрактом) про цільове використання відповідачем коштів, отриманих як попередня оплата (аванс) робіт за Держконтрактом, є підписаний Позивачем (Замовником за Держконтрактом) акт приймання-передачі виконаної у цілому роботи за Держконтрактом.

Відповідач листом від 20.05.2021 № 2005/21-02 сповістив Позивача (зареєстрованим у ДКА за вхідним № 2194-I від 24.05.2021) про подання до прийняття дослідно-конструкторської роботи шифр «Одисей» за Держконтрактом.

ДКА листом від 26.05.2021 № 2718/09-16До3.4/21 звернувся до Служби безпеки України щодо спільної комісії для здачі-приймання результатів виконання робіт Держконтракту.

Листами від 08.06.2021 № 26/5/2-3218 (зареєстрований у ДКА за вхідним № 2514-I від 10.06.2021) і від 11.06.2021 № 26/5/1-3325 (зареєстрований у ДКА за вхідним № 2608-I від 16.06.2021) СБУ повідомило ДКА щодо складнощей при прийманні виконаних Відповідачем робіт за Держконтрактом.

Наказом ДКА від 14.06.2021 № 102 утворено комісію з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом, якій (комісії), згідно з п. 4 цього наказу, необхідно було в термін з 14.06.2021 по 18.06.2021 провести приймання результатів виконання робіт згідно з вимогами технічного завдання та відповідно до календарного плану укладеного договору, а акт приймання результатів виконання роботи (технічний) та акт приймання-передачі робіт за контрактом в цілому подати на затвердження в ДКА до 22.06.2021.

ДКА листом від 16.06.2021 № 3137--3.4 звернувся до СБУ щодо допуску створеної ДКА комісії з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом.

ТОВ «НВЦ «Інфозахист» листом від 18.06.2021 № 1806/21-10 (зареєстрованого у ДКА за вхідним № 2699-I від 22.06.2021) надало на розгляд та погодження проект протоколу погодження договірної ціни з матеріалами фактичних витрат за державним контрактом № 3-15/19 від 26.06.2019, а також проект акту приймання-передачі з відомістю створеної продукції, пояснювальну записку, калькуляцію визначення договірної ціни з розшифровками статей витрат.

Наказом ДКА від 24.06.2021 № 108 продовжено роботу комісії з приймання результатів виконання роботи за Держконтрактом - встановлено строк подання на затвердження акту приймання результатів виконання роботи (технічний) та акту приймання-передачі робіт за Держконтрактом в цілому до 02.07.2021.

ДКА листом від 25.06.2021 № 3285--3.4 звернувся до СБУ щодо допуску комісії ДКА з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом у період з 29.06.2021 по 01.07.2021.

ДКА листом від 02.07.2021 № 3388-3.4 повідомило ТОВ «НВЦ «Інфозахист» про обґрунтовану відмову від прийняття, представленої відповідачем (Виконавцем за Держконтрактом) науково-технічної продукції та не підписання акта приймання-передачі з додатками до нього, наданого листом ТОВ «НВЦ «Інфозахист» від 18.06.2021 № 1806/21-10 (зареєстрованого у ДКА за вхідним № 2699-I від 22.06.2021).

Акт приймання-передачі за Держконтрактом підписано 09.08.2021, згідно з яким договірна вартість складає 26 500 000,00 грн. (п. 2 Акту), сума виданого авансу - 26 500,00000 тис. грн. (п. 3 Акту).

Таким чином, відповідач підтвердив (звітував) використання отриманої попередньої оплати у сумі 26 500 000,00 грн. не у встановлений п. 11 Держконтракту строк - 02.07.2021, а 09.08.2021.

Через порушення відповідачем, зокрема, умов п. 11 Держконтракту, ДКА листом від 30.08.2021 № 4571--5.2 надіслав Відповідачу претензію про невиконання умов Держконтракту. Згідно з цією претензією, зокрема:

1) розрахунки за Держконтрактом було проведено шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 грн, відповідно до п. 11 Держконтракту;

2) відповідно до цього ж пункту (з урахуванням змін до Держконтракту, внесених додатковими угодами від 02.03.2020 № 1 та від 21.12.2020 № 5) ТОВ «НВЦ Інфозахист» (Виконавець) мав звітувати перед ДКА (Замовником) про використання попередньої оплати протягом строку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», але до завершення строку виконання робіт, визначеного календарним планом;

3) датою виконання роботи в цілому є дата підписання Замовником акта приймання-передачі (п. 17 Держконтракту);

4) термін авансування робіт (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти») та строк виконання робіт (Календарний план - Додаток 1 до Додаткової угоди від 22.06.2021 № 6) завершився 02.07.2021;

5) Акт приймання-передачі за Держконтрактом його сторонами підписано 09.08.2021.

З огляду на викладене, позивачем на підставі пп.6 п. п. 39 Контракту нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 007 000,00 грн за порушення відповідачем п. 11 Контракту, а саме строків звітування перед замовником про використання попередньої оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи порушення відповідачем строку виконання зобов`язання зі звітування перед замовником про використання попередньої оплати, визначеного п. 11 Контракту.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом визнаються необґрунтованими, оскільки СБУ не стороною укладеного сторонами Контракту, а тому вчинення або невчинення СБУ певних дій не звільняє відповідача від належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені, є обґрунтованою.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Як встановлено судом, пп. 6) п. 39 Контракту за порушення строку підтвердження використання попередньої оплати (п.11 цього Контракту) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення 1 007 000,00 грн пені підлягають задоволенню.

Також, відповідачем у відзиві на позовну заяву було фактично заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому згідно положень частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкції не надав суду жодних доказів та не навів жодних обставин, які могли б свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання.

Також відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд не вбачає об`єктивних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення з відповідача.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 2, оф.3; ідентифікаційний код 31748176) на користь Державного космічного агентства України (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп.30; ідентифікаційний код 00041482) пеню в сумі 1 007 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 105 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.03.2022.

Суддя А.І Привалов