Постанова

від 20.10.2022 по справі 910/21350/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2022 р. Справа№ 910/21350/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

секретар судового засідання - Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2022

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.03.2022

у справі №910/21350/21 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Державного космічного агентства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист"

про стягнення 1 007 000,00 грн

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне космічне агентство України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" про стягнення 1 007 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за Державним контрактом на виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням № 3-15/19 від 26.06.2019, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня в розмірі 1 007 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 у справі №910/21350/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" на користь Державного космічного агентства України пеню в сумі 1 007 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 105 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строку виконання зобов`язання зі звітування перед замовником про використання попередньої оплати, визначеного в п. 11 Контракту, що є підставою для стягнення пені. Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення від 29.03.2022 у справі №910/21350/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та не взято до уваги, що працівники апелянта протягом майже всього 2020 року об`єктивно не мали можливості виконувати роботи за Держконтрактом у зв`язку з необґрунтованим з боку СБУ не допуском їх до об`єктів, визначених Держконтрактом. Також апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував матеріального положення відповідача, чим неправомірно відмовив у зменшенні розміру пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" у справі №910/21350/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий суддя), судді Кравчук Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21350/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/21350/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спартак" на рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/21350/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист". Розгляд справи призначено на 26.07.2022.

21.06.2022 на адресу суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач у відзиві зазначає, що звітом про використання попередньої оплати за Держконтрактом є саме підписаний 09.08.2022 обома сторонами акт приймання-передачі, а не підтверджений комісією 02.07.2022 факт видатків на закупівлю технічних та програмних засобів, визначених у розшифровці витрат по Держконтракту, а отже в цілому Держконтракт станом на 02.07.2022 визнано невиконаним.

У розгляді справи оголошувалась перерва

У судове засідання, яке відбулось 20.10.2022 з`явилися представники сторін, які надали суду пояснення по суті апеляційної скарги. Заслухавши пояснення представників учасників справи, після проведення колегією суддів наради головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 у справі №910/21350/21 без змін, при цьому колегія суддів виходила з наступного. Між Державним космічним агентством України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" (далі - Виконавець) укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням від 26.06.2019 № 3-15/19 (далі - Контракт) (шифр «Одисей» з грифом «Для службового користування (без додатку 1 - відкрита інформація)». Пунктом 60 Держконтракту визначено, що його невід`ємною частиною є:

1) технічне завдання, обл. № 47 ДСК, прим. № 2 на 17 арк., для службового користування;

2) календарний план на 2 арк., нетаємно;

3) протокол погодження орієнтовної (попередньої) ціни на виконання робіт з додатками на 13 арк., нетаємно;

4) відомості виконання робіт на 2 арк., нетаємно.

Окремо позивач зазначив, що у Відповідача, як другої сторони Держконтракту, є Додаток 1 «Технічне завдання» (з грифом «для службового користування»). Згідно п. 1 Контракту Виконавець зобов`язується за завданням Замовника у 2019-2020 роках виконати з дотриманням законодавства дослідно-конструкторську роботу з розроблення спеціальної техніки за державним оборонним замовленням (далі - робота) "Створення геоінформаційної системи обліку суб`єктів діяльності департаменту охорони державної таємниці", шифр «Одисей», та передати Замовнику науково-технічну продукцію, передбачену відомістю виконання робіт та отриману за результатами виконання роботи в цілому (далі - науково-технічна продукція), вчинити інші дії, передбачені цим Контрактом, а Замовник - прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3 Контракту наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, встановлені у Технічному завданні на виконання роботи, що є невід`ємною частиною Контракту. Згідно п. 3 Контракту обсяг роботи і календарний план виконання дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням визначаються згідно з додатком (далі - календарний план). Обсяг роботи і календарний план на кожний бюджетний період уточнюються після затвердження основних показників ДОЗ на даний період. Виконання роботи здійснюється відповідно до вимог Технічного завдання (п. 6 Контракту).

Згідно п. 7 Контракту вартість роботи визначена з урахуванням погодженої сторонами під час проведення переговорів щодо укладання Контракту та зафіксованої у протоколі погодження орієнтовної (попередньої) ціни на виконання робіт за державним оборонним замовленням, яка становить 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень (без урахування податку на додану вартість згідно з підпунктом 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 8 Контракту вартість роботи на момент укладання контракту становить: 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень (без податку на додану вартість).

Відповідно до абз. 1 п. 9 Держконтракту, оплата виконаної роботи здійснюється за договірною ціною, що відповідає фактичним витратам, здійсненим виконавцем за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 11 Держконтракту (із змінами, внесеними додатковими угодами від 02.03.2020 № 1 та від 21.12.2020 № 5), розрахунки проводяться шляхом здійснення замовником попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 (двадцять шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень. Виконавець звітує перед замовником про використання попередньої оплати протягом строку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», але до завершення строку виконання робіт, визначеного календарним планом.

Календарним планом (Додаток 1 до Додаткової угоди від 22.06.2021 № 6 до Держконтракту) визначено дату закінчення виконання робіт за Держконтрактом - 02.07.2021. Отже, відповідач повинен був до 02.07.2021 підтвердити (звітувати) Позивачу про цільове використання попередньої оплати (авансу) у сумі 26 500 000,00 грн. за Держконтрактом. У п. 13 Контракту зазначено, що передача Виконавцем та приймання Замовником науково-технічної продукції оформлюється актом приймання-передачі. Позивач та відповідач, як сторони Держконтракту, домовилися, що контроль за якістю виконаної роботи та приймання науково-технічної продукції здійснює Київське представництво генерального замовника - Державного космічного агентства України (Київське ПГЗ-ДКАУ), у порядку, передбаченому Положенням про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107, а науково-технічна продукція приймається комісією Замовника (ДКА) за участю представників виконавця та Київського ПГЗ-ДКАЎ (п. 14 Держконтракту).

Відповідно до п. 16 Контракту здавання виконавцем та приймання Замовником науково-технічної продукції здійснюється комісією з приймання виконаних робіт, яка створюється за наказом ДКА та проводить приймання послуг відповідно до порядку, затвердженого наказом ДКА про приймання робіт. До проекту акту приймання - передачі Виконавець після закінчення (виконання роботи в цілому додає такі документи:

- супровідний лист;

- комплект науково-технічної продукції, передбачений відомістю виконання робіт;

- протокол засідання науково-технічної ради Виконавця разом з висновком щодо відповідності науково-технічної продукції технічному завданню;

- протокол засідання комісії, яка проводить приймальні випробування дослідних зразків апаратури;

- копії договорів, калькуляцій кошторисної вартості та актів прийманняпередачі науково-технічної продукції у співвиконавців.

Одночасно з проектом акту приймання - передачі Виконавець надає протокол погодження договірної ціни з розрахунково-калькуляційними матеріалами та пояснювальними записками, щодо обґрунтування фактичних витрат.

Згідно з п. 17 Держконтракту, датою виконання роботи в цілому є дата підписання Замовником (ДКА) акту приймання-передачі.

Згідно з пп. 5 п. 26 Держконтракту, Замовник зобов`язаний протягом 10 днів з дня отримання акту приймання-передачі надіслати підписаний ним акт Виконавцеві або обґрунтовану відмову від приймання науково-технічної продукції. У п. 39 Контракту встановлено види порушень та санкції, зокрема:

пп. 1 за порушення терміну виконання окремих етапів чи всієї роботи за Контрактом сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості етапу чи всієї роботи відповідно за кожний день прострочення, але не більше 15 відсотків;

пп. 6 за порушення строку підтвердження використання попередньої оплати (п.11 цього Контракту) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт. Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 червня 2020 року або до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань (п. 49 Контракту).

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до Контракту.

Позивачем розрахунки за Держконтрактом було проведено шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 грн (платіжне доручення ДКА № 2 від 01.07.2019, оплачене Державною казначейською службою України 03.07.2019).

Позивач вважає, що виходячи з умов Контракту, звітом (підтвердженням) Відповідача (Виконавця за Держконтрактом) про цільове використання відповідачем коштів, отриманих як попередня оплата (аванс) робіт за Держконтрактом, є підписаний Позивачем (Замовником за Держконтрактом) акт приймання-передачі виконаної у цілому роботи за Держконтрактом. Відповідач листом від 20.05.2021 № 2005/21-02 сповістив Позивача (зареєстрованим у ДКА за вхідним № 2194-I від 24.05.2021) про подання до прийняття дослідно-конструкторської роботи шифр «Одисей» за Держконтрактом.

ДКА листом від 26.05.2021 № 2718/09-16До3.4/21 звернувся до Служби безпеки України щодо спільної комісії для здачі-приймання результатів виконання робіт Держконтракту.

Листами від 08.06.2021 № 26/5/2-3218 (зареєстрований у ДКА за вхідним № 2514-I від 10.06.2021) і від 11.06.2021 № 26/5/1-3325 (зареєстрований у ДКА за вхідним № 2608-I від 16.06.2021) СБУ повідомило ДКА щодо складнощей при прийманні виконаних Відповідачем робіт за Держконтрактом.

Наказом ДКА від 14.06.2021 № 102 утворено комісію з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом, якій (комісії), згідно з п. 4 цього наказу, необхідно було в термін з 14.06.2021 по 18.06.2021 провести приймання результатів виконання робіт згідно з вимогами технічного завдання та відповідно до календарного плану укладеного договору, а акт приймання результатів виконання роботи (технічний) та акт приймання-передачі робіт за контрактом в цілому подати на затвердження в ДКА до 22.06.2021.

ДКА листом від 16.06.2021 № 3137--3.4 звернувся до СБУ щодо допуску створеної ДКА комісії з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом.

ТОВ «НВЦ «Інфозахист» листом від 18.06.2021 № 1806/21-10 (зареєстрованого у ДКА за вхідним № 2699-I від 22.06.2021) надало на розгляд та погодження проект протоколу погодження договірної ціни з матеріалами фактичних витрат за державним контрактом № 3-15/19 від 26.06.2019, а також проект акту приймання-передачі з відомістю створеної продукції, пояснювальну записку, калькуляцію визначення договірної ціни з розшифровками статей витрат.

Наказом ДКА від 24.06.2021 № 108 продовжено роботу комісії з приймання результатів виконання роботи за Держконтрактом - встановлено строк подання на затвердження акту приймання результатів виконання роботи (технічний) та акту приймання-передачі робіт за Держконтрактом в цілому до 02.07.2021.

ДКА листом від 25.06.2021 № 3285--3.4 звернувся до СБУ щодо допуску комісії ДКА з приймання результатів виконання робіт за Держконтрактом у період з 29.06.2021 по 01.07.2021.

ДКА листом від 02.07.2021 № 3388-3.4 повідомило ТОВ «НВЦ «Інфозахист» про обґрунтовану відмову від прийняття, представленої відповідачем (Виконавцем за Держконтрактом) науково-технічної продукції та не підписання акта приймання-передачі з додатками до нього, наданого листом ТОВ «НВЦ «Інфозахист» від 18.06.2021 № 1806/21-10 (зареєстрованого у ДКА за вхідним № 2699-I від 22.06.2021).

Акт приймання-передачі за Держконтрактом підписано 09.08.2021, згідно з яким договірна вартість складає 26 500 000,00 грн. (п. 2 Акту), сума виданого авансу - 26 500,00000 тис. грн. (п. 3 Акту). Таким чином, відповідач підтвердив (звітував) використання отриманої попередньої оплати у сумі 26 500 000,00 грн. не у встановлений п. 11 Держконтракту строк - 02.07.2021, а 09.08.2021.

Через порушення відповідачем, зокрема, умов п. 11 Держконтракту, ДКА листом від 30.08.2021 № 4571--5.2 надіслав Відповідачу претензію про невиконання умов Держконтракту. Згідно з цією претензією, зокрема:

1) розрахунки за Держконтрактом було проведено шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 26 500 000,00 грн, відповідно до п. 11 Держконтракту;

2) відповідно до цього ж пункту (з урахуванням змін до Держконтракту, внесених додатковими угодами від 02.03.2020 № 1 та від 21.12.2020 № 5) ТОВ «НВЦ Інфозахист» (Виконавець) мав звітувати перед ДКА (Замовником) про використання попередньої оплати протягом строку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», але до завершення строку виконання робіт, визначеного календарним планом;

3) датою виконання роботи в цілому є дата підписання Замовником акта приймання-передачі (п. 17 Держконтракту);

4) термін авансування робіт (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти») та строк виконання робіт (Календарний план - Додаток 1 до Додаткової угоди від 22.06.2021 № 6) завершився 02.07.2021;

5) Акт приймання-передачі за Держконтрактом його сторонами підписано 09.08.2021. З огляду на викладене, позивачем на підставі пп.6 п. п. 39 Контракту нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 007 000,00 грн за порушення відповідачем п. 11 Контракту, а саме строків звітування перед замовником про використання попередньої оплати.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи порушення відповідачем строку виконання зобов`язання зі звітування перед замовником про використання попередньої оплати, визначеного п. 11 Контракту.

Твердження відповідача про те, що працівники апелянта не мали можливості виконувати роботи через не допуск з боку СБУ, судом визнаються необґрунтованими, оскільки СБУ не стороною укладеного сторонами Контракту, а тому вчинення або невчинення СБУ певних дій не звільняє відповідача від належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені, є обґрунтованою.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Як встановлено судом, пп. 6) п. 39 Контракту за порушення строку підтвердження використання попередньої оплати (п.11 цього Контракту) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення 1 007 000,00 грн пені підлягають задоволенню. Стосовно твердження апелянта щодо наявності підстав для зменшення розміру пеніьсуд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому згідно положень частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкції не надав суду жодних доказів та не навів жодних обставин, які могли б свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Щодо інших доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 у справі №910/21350/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм процесуального законодавства, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги), згідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист".

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 у справі №910/21350/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інфозахист".

4. Матеріали справи № 910/21350/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2022.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир