Постанова

від 31.03.2022 по справі 126/568/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/568/20

Провадження № 22-ц/801/287/2022

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 рокуСправа № 126/568/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року, ухвалене суддею Бершадського районного суду Вінницької області Рудь О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Бершадської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням 13 сесії 23 скликання Бершадської міської ради від 0812.2000 «Про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам м. Бершадь» відповідачу ОСОБА_1 згідно п. 1.1 та 2.1 передано безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель земельну ділянку площею 416 кв.м. та для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 172 кв.м, належну позивачу на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН № 001267 з кадастровим номером 0520410100:00:013.

У подальшому протоколом погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки № 1 проведено встановлення меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Бершадської міської ради.

Абрисом зовнішніх меж земельної ділянки землевласника (землекористувача) гр. ОСОБА_1 описано межі отриманої ним земельної ділянки та суміжними землеволодільцями- «від А до Б» гр. ОСОБА_3 » та «від Б до В» ВАТ «Бершадський птахокомбінат».

В протоколі № 2 погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 в натурі (на місцевості) зафіксовано встановлення меж земельної ділянки , наданої відповідачу ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення сесії Бершадської міської ради. Абрисом зовнішніх меж земельної ділянки землевласника (землекористувача) гр. ОСОБА_1 описано межі отриманої ним земельної ділянки та суміжними землеволодільцями - «від Б до В» ВАТ «Бершадський птахокомбінат» «від В до Г» гр. ОСОБА_4 .

Земельна ділянка АДРЕСА_1 , передана відповідачу ОСОБА_1 , має площу 0.0416 га та земельна ділянка № НОМЕР_1 має площу 0.0172 га.

Ситуаційний план «Експлікація земель» підтверджує технічні параметри вказаних земельних ділянок та у масштабі 1:500 відображає їх розташування та межі.

Позивач зазначає, що підставою для прийняття Рішення 13 сесії 23 скликання Бершадської міської ради від 08 грудня 2000 року «Про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам м. Бершадь» відповідачу ОСОБА_1 , стало Відношення № 113 від 16.05.2000 підписане начебто від імені ВАТ «Птахокомбінат» «Бершадський» Головою правління ОСОБА_5 .

Про існування Відношення № 113 позивачу стало відомо 15.11.2019 від ФОП ОСОБА_6 , який на замовлення позивача виконував роботи з виготовлення технічної документації на земельну ділянку, яка належить позивачу на праві постійного користування землею згідно Акта І-ВН № 001267.

Позивач вказує, що підпис в ньому виконано не головою правління ВАТ «Птахокомбінат» «Бершадський» ОСОБА_5 , а невідомою особою.Даним документом засвідчено волевиявлення позивача щодо безоплатного відчуження належного йому права постійного користування землею площею 560 кв.м. по АДРЕСА_2 та передання спірних земельних ділянок у приватну власність гр. ОСОБА_1 з внесенням районним відділом земельних ресурсів та землевпорядником міської ради відповідних змін у державному акті на право постійного користування землею.

Таким чином протиправно, у порушення належного ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» права постійного користування з користування ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» вибула на підставі оспорюваного рішення відповідача Бершадської міської ради та перейшла у приватну власність відповідача ОСОБА_1 земельна ділянка загальною площею 0.0588 га, тобто позивач зазнав порушення права постійного користування частинами належної йому землі.

Відповідно до п. 2.6 Статуту ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський» є правонаступником майнових прав ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський».Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною позивач ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський» набув право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована у АДРЕСА_3 , площею 0.072 га на території Бершадської міської ради Бершадського району Вінницької області.

Дану земельну ділянку рішенням 5 сесії 22 скликання Бершадської міської ради від 28.05.1996 позивачу надано у постійне користування для ведення господарських потреб.

Саме відношення ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський», як односторонній юридично значимий акт відчуження права на постійне користування земельною ділянкою стало правовою підставою для прийняття оспорюваного рішення Бершадською міськрадою та передачі з володіння позивача земельної ділянки у приватну власність до відповідача ОСОБА_1 .

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В якості основних доводів скаржник зазначає те, що суд не надав належної оцінки факту відсутності у відповідача письмового доказу у вигляді оригінала Відношення №113 від 16.05.2000, оскільки саме Відношення стало правовою підставою для прийняття оспорюваного рішення Бершадською міською радою та передачі з володіння позивача земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відзивів від інших учасників справи на апеляційну скаргу не надходило.

Позивач та відповідачі в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Належним чином були повідомлені.

Суд вирішив розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб.

Колегія суддів,заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судув межах доводівта вмежах вимогапеляційної скаргита вмежах вимог,заявлених всуді першоїінстанції,вважає,що апеляційнаскарга не підлягає задоволеннюз наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що 21 березня 2000 року Виконавчим комітетом Бершадської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 видано Свідоцтво на право власності на житло, у рівних частинах на квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 63-64).

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 416 кв.м., кадастровий номер якої 0520410100:00:013:0728, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502942022015 від 26.05.2015 (а.с. 65-67).

16.05.2000 голова правління ВАТ «Птахокомбінат Бершадський» І.І. Андрушко на ім`я міського голови та начальника Бершадського районного відділу земельних ресурсів направив письмове відношення, в якому просив вилучити з постійного користування землею по АДРЕСА_3 , в розмірі 560 м.кв. птахокомбіната «Бершадський» та надати в постійне користування гр. ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки, у зв`язку з приватизацією квартири по АДРЕСА_3 (а.с. 43).

16.06.2000 року міський голова Бершадської міської ради отримав від голови правління ВАТ «Птахокомбінат Бершадський» І.І. Андрушко письмове відношення, в якому останній просив вилучити з постійного користування землю по АДРЕСА_3 , в розмірі 588 м.кв. птахокомбіната «Бершадський» і надати її в приватну власність гр. ОСОБА_1 , в зв`язку з приватизацією квартири за вказаною адресою (а.с. 98).

Даний документ був наданий відповідачем- Бершадською міськоюрадою взаперечення позовуі незаперечувався позивачемв ходірозгляду справи.

Рішенням 12 сесії 23 скликання Бершадської міської ради від 19 вересня 2000 року «Про припинення та надання права постійного та тимчасового користування земельними ділянками в м. Бершадь» припинено право постійного користування землею ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» по АДРЕСА_3 , площею 588 м.кв. та внесено відповідні зміни до державного акту на право постійного користування землею (а.с. 92-97).

Підпунктом 1 п. 2.11 вказаного рішення, надано в постійне користування земельну ділянку ОСОБА_1 площею 588 м.кв.

Рішенням 13 сесії 23 скликання Бершадської міської ради від 8 грудня 2000 року «Про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам м. Бершадь» відповідачу ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель земельну ділянку площею 416 кв.м. та для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 172 кв.м. (а.с. 36).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем не доведено належним чином, що ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» на даний час є власником спірної земельної ділянки та те, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волею та те, що земельна ділянка перебуває у володінні ОСОБА_1 неправомірно. Крім того суд першої інстанції виходив із того, що Бершадська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування уповноважений приймати рішення від імені єдиного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Бершадь, мала усі правові підстави для задоволення клопотань ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» про припинення права користування та гр. ОСОБА_1 про надання права постійного користування та безоплатної передачі у власність земельної ділянки в АДРЕСА_3 , та діяла виключно в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Відтак, прийняті рішення 12 сесії від 19 вересня 2000 року, та 13 сесії від 08 грудня 2000 року Бершадської міської ради 23 скликання, - прийняті у відповідності Конституції та законам України, на підставі яких, гр. ОСОБА_1 , є добросовісним набувачем земельної ділянки.

Враховуючи відсутність порушеного права позивача судом не було застосовано позовну давність, про застосування якої просив відповідач, заперечуючи позов.

З такими висновками погоджується Вінницький апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на Законі, відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать наявним доказам та матеріалам справи та зроблені у відповідності до норм процесуального та матеріального права.

Обґрунтовуючи позовнівимоги,позивач вказує,що протиправно у порушення права постійного користування, вибула належна йому земельна ділянка загальною площею 0.0588 га на підставі рішення Бершадської міської ради та неправомірно перейшла у приватну власність ОСОБА_1 .

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконного, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а ст. 388 ЦК України встановлено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, у разі, якщо майно вибуло з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Верховний Суд у своїй постанові від 21 червня 2018 року у справі № 703/5364/15-ц (провадження № 61-4812св18) вказав, що "застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Аналіз ст. 387 Цивільного кодексу України свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ с абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З ч. 1 ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 , який на той час працював в ВАТ «Бершадський Птахокомбінат», після розрахунків та розгляду матеріалів ВАТ «Бершадський Птахокомбінат» видано наказ від 21 грудня 1999 року № 126 «Про приватизацію квартир».

В подальшому, 21.03.2000 ВК Бершадської міської ради видано ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 . Свідоцтво на право власності на житло, у рівних частинах на квартиру АДРЕСА_4 .

Підставою для направлення Відношення від 16.05.2000 було саме приватизація ОСОБА_1 даної квартири.

Відповідно до документів, письмового відношення голови правління ЗАТ «Птахокомбінат «Бершадский» (а.с.98),щодо існування такого позивач не заперечував і яке було отримано Бершадською міською радою 16.06.2000 ,та поданої заяви ОСОБА_1 рішенням 13 сесії 23 скликання Бершадської міської ради від 08 грудня 2000 року, ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки площею 416 кв.м. та 172 кв.м., на які він оформив в установленому порядку право власності та на які було присвоєно відповідні кадастрові номери.

Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Частиною 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Бершадська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування уповноважена приймати рішення від імені та в інтересах територіальної громади м. Бершадь, а тому рішення 12 сесії від 19 вересня 2000 року, та 13 сесії від 08 грудня 2000 року Бершадської міської ради 23 скликання, - прийняті у відповідності Конституції та законам України, на підставі яких, гр. ОСОБА_1 , є добросовісним набувачем земельної ділянки.

Відтак,земельна ділянкаправомірно перебуваєу володінні ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи спір суд першої інстанції правильно виходив із того, що не знайшло підтвердження того, що ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» на даний час є власником спірної земельної ділянки та те, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волею.

З чим погоджується Вінницький апеляційний суд.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції цілком обґрунтовано не прийняв до уваги обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги в частині не підписання головою правління ОСОБА_5 відповідного відношення, оскільки на підтвердження цієї обставини позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів (відповідного висновку експертизи).

Згідно вимог ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2ст.16 ЦК Україниабо іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 732/1479/16-ц.

При розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже в силу ст.ст.4,81 ЦПК України позивач має довести факт порушення його прав з боку відповідачів.

Вінницький апеляційний суд вважає, що позивачем не було доведено обставин, якими він обґрунтовував позовні вимоги.

Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини сторін та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Згідност.89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували висновки суду і свідчили б про порушення судом норм процесуального та матеріального права, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування судового рішення.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.367,374,375,381-384,389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадський» залишити без задоволення.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2022 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало