Рішення
від 15.03.2022 по справі 380/13505/21
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 року

справа №380/13505/21

провадження № П/380/13687/21

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаСвистович Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!»» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!»» (місцезнаходження: 79032, м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 10, код ЄДРПОУ 31978272) (далі позивач, ТзОВ «Перша приватна броварня») звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) (далі відповідач, Західне міжрегіональне управління ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №206/33-00-07-01 від 22.07.2021, №205/33-00-07-01 від 22.07.2021, №209/33-00-07-01 від 23.07.2021, №213/33-00-07-01 від 23.07.2021, №210/33-00-07-01 від 23.07.2021 та №212/33-00-07-02 від 23.07.2021 в частині донарахування 22457,61 грн штрафних санкцій та 4503,41 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведених відповідачем планової та позапланової документальних перевірок складено акти перевірки від 22.02.2021 №41/33-00-07-02-02/31978272 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (код ЄДРПОУ 31978272) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 та по взаємовідносинах з ТОВ «Укрінвест-трейд» за березень 2018 року, травень 2018 року та ТОВ «ТД «Компанія Рікон» за серпень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2017 рік 9 місяців 2018 року» та акт від 06.04.2021 №97/33-00-07-01/31978272 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (код ЄДРПОУ 31978272) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019».

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем складено та надіслано на адресу позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 206/33-00-07-01 від 22.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 22 654 052,18 грн. за основним зобов`язанням та 2 265 405,22 грн. за штрафними санкціями;

- № 209/33-00-07-01 від 23.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток у сумі 17 445 432,00 грн за основним зобов`язанням та 4 361 358,00 грн за штрафними санкціями;

- № 210/33-00-07-01 від 23.07.2021, за яким донараховано штраф у сумі 3400,00 грн № 212/33-00-07-02 від 23.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з військового збору у сумі 347,99 грн основного зобов`язання, 22457,61 грн за штрафними санкціями та 4503,41 грн пені.

На думку контролюючого органу, ТзОВ «Перша приватна броварня» допущено заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок умисного проведення «нереальних операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевому отримувачу» купівлі-продажу у ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС», ТОВ «С-Компані» продукції та послуг, визнання безнадійною заборгованості за розрахунками з ТОВ «АВТОКОМІС ГРУП» та порушення строків сплати військового збору при проведенні виплат заробітної плати. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню повністю, оскільки реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС», ТОВ «С-КОМПАНІ» підтверджується первинними та іншими документами. Неправомірність застосування штрафних санкцій та пені щодо несвоєчасної сплати військового збору не підтверджується наявністю факту порушення строків сплати військового збору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Також позивач наполягає на протиправності податкових повідомлень-рішень відповідача з підстав неправомірного поновлення проведення документальних перевірок, зупинених на підставі мораторію на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З цих підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 17.08.2021 суддя прийняв позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 22.09.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Перша приватна броварня» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 26 878 042,24 грн.; пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п 135.1 ст. 135 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 17 445 432 грн.; п.201.10 ст. 201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відповідач зазначив, що неможливо ідентифікувати джерело походження придбаних ТОВ «Перша приватна броварня» товарів та послуг по ланцюгу постачання, відсутні дані про основні засоби, земельні ділянки, склади, транспортні засоби, працівників контрагентів позивача. Також зазначає, що податкова інформація містить посилання на матеріали кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205 КК України, за якими невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності по формуванню податкового кредиту з ПДВ суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки на території Львівської області здійснили незаконну діяльність, пов`язану зі створенням та придбанням відповідних товариств.

Контролюючий орган звертає увагу на те, що ТзОВ «Перша приватна броварня» порушено строки реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних щодо кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності на 1 338 174 грн та на суму списання пива та безалкогольних напоїв з балансу підприємства на суму 91 062 640 грн.

Також відповідач зазначає, що ТОВ «Перша приватна броварня» порушено правила нарахування і сплати військового збору, зокрема з доходу додаткового блага у вигляді придбання авіаквитків для працівника на суму 9765,0 грн та інших витрат господарської діяльності згідно з авансовим звітом у сумі 13 434.46 грн, що призвело до донарахування військового збору у сумі 347,99 грн та порушення строків сплати військового збору, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно застосовано штраф у розмірі 22457,61 грн та нараховано пеню у розмірі 4503,41 грн.

Щодо правомірності проведення податкової перевірки ТОВ «Перша приватна броварня» відповідач посилається на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Ухвалою від 13.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Перша приватна броварня» зареєстроване 26.04.2002; видами діяльності підприємства, внесеними до (КВЕД) є: 11.05 Виробництво пива; 01.50 Змішане сільське господарство; 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі направлень від 25.01.2019 № 29 та № 30, наказу № 159 від 25.01.2019 виданих Львівським управлінням офісу ВПП ДФС та направлень від 09.02.2021 № 27\33-00-07-02-02 та № 28\33-00-07-02-03, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Укрінвест-трейд» (ЄДРПОУ 40338302) за березень 2018 року, травень 2018 року та ТОВ «ТД КОМПАНІЯ РІКОН» (ЄДРПОУ 38510686) за серпень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2017 рук 9 місяців 2018 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди),

На підставі направлень від 21.01.2020 № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16 від 05.02.2020, наказу № 12 від 10.01.2020, виданих Львівським управлінням офісу великих платників податків ДПС, направлень № 11,13,14,16,18,19,20 від 09.02.2021, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2017 по 30.09.2019.

За наслідками проведених перевірок складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (код ЄДРПОУ 31978272) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 та правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.3019» № 97/33-00-07-01/31978272 від 06.04.2021 (далі Акт планової перевірки) та акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!» (код ЄДРПОУ 31978272) з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Укрінвест-Трейд» (ЄДРПОУ 40338302) за березень 2018 року, травень 2018 року та ТОВ «ТД «КОМПАНІЯ РІКОН» (ЄДРПОУ 38510686) за серпень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2017 рік 9 місяців 2018 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди)» (далі Акт позапланової перевірки).

За наслідками перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.05.2021 №1093300701, 1103300701, 1113300701, 1123300701, 1163300701, 1173300701, 1183300701, 1193300701, які оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України «Про результати розгляду скарги» №16600/6/99-00-06-01-02-06 від 20.07.2021 частково задоволено скаргу позивача та частково скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги та висновків вказаних актів перевірок позивачу направлено податкові повідомлення-рішення:

-№ 206/33-00-07-01 від 22.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 22 654 052,18 грн за основним зобов`язанням та 2 265 405,22 грн за штрафними санкціями за порушення п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.123.1 ст. 123, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України;

-№ 205/33-00-07-01 від 22.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток у сумі 10 875 496,00 грн за основним зобов`язанням та 1 087 550,00 грн за штрафними санкціями за порушення п.44.6 ст.44, п.123.1 ст.123, п. 135.1 ст.135, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України;

-№ 209/33-00-07-01 від 23.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7 445 432,00 грн за основним зобов`язанням та 4 361 358,00 грн за штрафними санкціями за порушення п.123.2 ст.123, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 N 246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за N 751/4044 із змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Витрати на збут», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за N 751/4044 із змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п.5. П(С)БО 11 «Зобов`язання» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за N 85/4306;

-№ 213/33-00-07-01 від 23.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток у сумі 21 234 468,18 грн за основним зобов`язанням та 5 308 617,05 грн за штрафними санкціями за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 198.5 ст. 198 п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України;

-№ 210/33-00-07-01 від 23.07.2021, за яким донараховано штраф у сумі 3400,00 грн за порушення ст. 201, абз. 4 п. 1201.2 ст. 120 Податкового кодексу України;

-№ 212/33-00-07-02 від 23.07.2021, за яким донараховано зобов`язання з військового збору у сумі 347,99 основного зобов`язання, 22457,61 грн за штрафними санкціями та 4503,41 грн пені за порушення п. 164.1, абз. е пп. 164.2.17, п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст.176 та пп.1.2 п.16 1 Податкового кодексу України.

Висновки актів перевірок обґрунтовані тим, що на думку відповідача за результатами господарської діяльності позивача мали місце відображення в податковому та бухгалтерському обліках нереальних господарських операцій з придбання товарів та послуг від ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «С-КОМПАНІ», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ТОВ «АВТОКОМІС ГРУП», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС», а також позивачем допущено порушення строків реєстрації податкових накладних та строків сплати військового збору.

При цьому, безтоварність господарських операцій позивача відповідач, в основному, доводить наявною в податкового органу податковою інформацією, яка на його думку свідчить про недобросовісність контрагентів позивача та відсутність у них можливості реально здійснювати господарську діяльність.

Водночас, позивач не погодився із такими висновками контролюючого органу оскільки вважає, що здійснювані ним господарські операції були реальними та підтверджені долученими до матеріалів справи первинними документами, які також надавалися під час проведення перевірки та відповідають вимогам чинного законодавства. По кожному контрагенту позивач доводить фактичне виконання договорів та наявність економічної вигоди та доцільності таких господарських операцій. Також позивач вказує, що ним не порушено строків реєстрації податкових накладних та не допущено порушень нарахування та сплати військового збору, щодо якого контролюючим органом застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню. Відтак вважає, що прийняті Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.(п.5). Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.(п.6). Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. (п.7). Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. (п.8).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону № 996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо нереальності господарських операцій суд дослідив первинні документи, що стосуються взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «С-КОМПАНІ», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС» та встановив, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю ТзОВ «Перша приватна броварня», а первинні документи складено у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, необґрунтованими виходячи з такого.

Щодо здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС».

11.02.2019 між позивачем (покупець) і ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» (постачальник) було укладено договір поставки № 110211, за яким Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця насіння соняшника на умовах СРТ (відповідно до Інкотермс 2010) за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/45.

В межах виконання цього договору Постачальником поставлено насіння соняшника згідно з накладними № 57 від 13.02.2019 на загальну суму 177 929,15 грн в т.ч. 29 654,86 грн, № 56 від 13.02.2019 на загальну суму 2 226 973,34 грн в т.ч ПДВ 371 162,22 грн, № 55 від 12.02.2019 на загальну суму 207 951,10 грн в т.ч. ПДВ 34 658,52 грн, № 54 від 12.02.2019 на загальну суму 1 173 850,64 грн в т.ч. ПДВ 195 641,77 грн, № 53 від 11.02.2019 на загальну суму 2 322 030,20 грн в т.ч ПДВ 387 005,03 грн.

Постачальником сформовано податкові накладні № 40 від 13.02.2019, №41 від 13.02.2019, № 34 від 13.02.2019, № 35 від 12.02.2019, № 33 від 11.02.2019, які зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Право вимоги оплати за договором поставки № 110211 від 11.02.2019 було уступлено контрагентом позивача ТОВ «Фінансова компанія «Максимум» за договором ВПВ № 1405-ППБ-Ф про відступлення права вимоги від 14.05.2020. Вимогу за договором сплачено позивачем згідно з банківськими платіжними дорученнями: № 11398 від 28.01.20121, № 15268 від 07.07.2021, № 15967 від 26.07.20121, № 14796 від 16.06.20121, № 13083 від 09.04.20121, № 9798 від 11.11.2020, № 8447 від 17.09.2020, № 8149 від 07.09.20020, № 7891 від 31.08.2020, № 7245 від 05.08.2020, № 6687 від 20.07.2020, № 6433 від 13.07.2020, № 6173 від 03.07.2020, № 5834 від 22.06.2020, № 5510 від 11.06.2020, №5320 від 05.06.2020.

Транспортування насіння соняшника здійснено на підставі товарно-транспортних накладних: № 440165 від 10.02.2019, № 440181 від 11.02.2019, № 440383 від 10.02.2019, № 440372 від 12.02.2019, № 440367 від 11.02.2019, № 440162 від 10.02.2019, № 440168 від 12.02.2019, № 440167 від 12.02.2019, № 440366 від 09.02.2019, № 440368 від 09.02.2019, № 440373 від 11.02.2019, № 440172 від 10.02.2019, № 440166 від 12.02.2019, № 440437 від 10.02.2019, № 440433 від 10.02.2019, № 440542 від 11.02.2019, № 440310 від 11.02.2019, № 440183 від 11.02.2019, № 440161 від 10.02.2019, № 440434 від 10.02.2019, № 440428 від 31.01.2019, № 440445 від 03.02.2019, № 440435 від 10.02.2019, № 440330 від 12.02.2019, № 440376 від 13.02.2019, № 440432 від 10.02.2019, № 440539 від 11.02.2019. Адреса розвантаження термінал Миколаївського морського торговельного порту ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/45.

В подальшому позивачем придбане насіння соняшника було передано у переробку в олію та шрот на підставі договору на переробку давальницької сировини з ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» № 0402ППБ-48 від 04.02.2019.

Згідно з договором комісії № 0111К від 01.01.2018 , укладеного між позивачем та ТОВ «Локо трейдінг» олію соняшникову та шрот було передано на комісію. Згідно зі звітом комісіонера, ТОВ «Локо трейдінг» експортовано на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів № SFO1902191 від 02.19.2019, № SFМ 190219 від 19.02.2019 (Польща) та вантажних митних декларацій, які містяться в матеріалах справи.

Розрахунок комісіонера з позивачем проведено на підставі платіжних доручень № 54 від 12.04.2019, № 163 від 18.06.2019, № 171 від 19.06.2019, № 202 від 26.06.2019, № 207 від 27.06.2019, № 217 від 02.07.2019, № 1 від 03.07.2019, № 28 від 17.07.2019, № 30 від 17.07.2019, № 29 від 17.07.2019, № 32 від 18.07.2019, № 31 від 18.07.2019, № 41 від 23.07.2019, № 42 від 23.07.2019, № 43 від 24.07.2019, № 48 від 26.07.2019.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відображення вказаних господарських операцій ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» у податковій звітності підтверджено відповідачем в акті перевірки.

Водночас, відповідач в акті перевірки зазначив, що ним направлено запит до ДП «Держреєстри України» для отримання інформації з державного реєстру щодо реєстрації складських документів на зернові, які засвідчують факт зберігання зернових на зерновому складі по договору між ТОВ «Перша приватна броварня» та його контрагентом (постачальника) ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» від 31.01.2020. Згідно з відповіддю Державного підприємства «Держреєстри України» від 11.03.2020 № 186 «…Інформація щодо зерна, яке належало ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» … та зберігалось в період з 01.01.2017-31.09.2019 на зернових складах, підключених до основного реєстру, відсутня». На підставі таких відомостей відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Щодо зберігання зерна та реєстрації зернових складів суд погоджується з доводами позивача, що чинне законодавство України не містить обов`язків постачальників чи покупців зерна/насіння здійснювати його зберігання в конкретному місці за договором з конкретним підприємством, включаючи підприємства державного сектору, відтак відсутність у підприємств, які здійснюють торгівлю зерном господарських відносин з ДП «Держреєстри України» не є свідченням порушення податкового законодавства.

Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «С-КОМПАНІ».

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу між позивачем та ТОВ «С-Компані» №21-11/2017 від 21.11.2017, ТОВ «С-КОМПАНІ» здійснювалась поставка безалкогольних напоїв та пива на умовах DDU (Інкотермс 2010). На виконання умов цього договору, на підставі накладних: від 21.11.2017 № РН -354/11, від 21.11.2017 № РН -352/11, від 21.11.2017 № РН -351/11, від 21.11.2017 № РН -454/11, від 21.11.2017 № РН -453/11, від 21.11.2017 № РН -349/11, від 21.11.2017 № РН -350/11, від 21.11.2017 № РН -348/11 поставлено пиво в асортименті на загальну суму 13 861 052,54 грн, в т.ч. ПДВ 2 310 174, 73 грн.

Постачальником було сформовано і зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 348 від 21.11.2017, № 349 від 21.11.2017, №350 від 21.11.2017, № 351 від 21.11.2017, № 352 від 21.11.2017, № 354 від 21.11.2017, № 453 від 21.11.2017, № 454 від 21.11.2017, № 543 від 21.11.2017.

Відповідачем зазначено в акті перевірки, що ТОВ «Перша приватна броварня» не були надані в ході перевірки ТТН щодо підтвердження факту поставки ТОВ «С-Компані» товару, а також на підставі отриманої податкової інформації контролюючий орган зробив висновок про відсутність у постачальника економічно необхідних умов для здійснення господарських операцій через відсутність трудових та інших ресурсів.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що відсутність товарно-транспортної накладної за договором постачання є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання продукції, оскільки йдеться про правильність формування податкового кредиту за взаємовідносинами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а не за взаємовідносинами перевезення, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.02.20 у справі № 440/3783/18.

Також доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «С-Компані» необхідних трудових та інших матеріальних ресурсів є суперечливими та не узгоджуються з інформацією контролюючого органу, викладеному в акті перевірки щодо контрагента позивача, а саме: за даними податкової інформації, у 4-му кварталі 2017 року (на момент здійснення господарських операцій з позивачем) чисельність працівників становила 20 осіб, також контролюючим органом внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв місця зберігання загальною площею 849,3 м. кв. у м. Львові, реєстрація яких проводиться контролюючим органом за наявності у заявника підтверджувальних документів щодо права власності або права користування відповідним нерухомим майном, в якому проводиться діяльність зі зберігання алкогольних напоїв.

Тому, вказані вище висновки контролюючого органу суд вважає необґрунтованими.

Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвест-трейд».

Між позивачем та ТОВ «Укрінвест-Трейд» укладено договір поставки насіння соняшника № КП-18/02-05 від 05.02.2018 та договір комісії № 231720 від 28.03.2018.

Постачальником було поставлено насіння соняшника згідно з видатковими накладними № 136 від 18.03.2018 на суму 17 714 628,0 грн в т.ч. ПДВ 2 952 438,0 грн, № 137 від 19.03.2018 на суму 16 008 276, 0 грн, в т.ч. ПДВ 2 668 046,0 грн, № 138 від 20.03.2018 на суму 16 154 214,0 в т.ч ПДВ 2 692 369,0 грн, та актами приймання-передачі № 1 від 16.05.2018 на суму 29 872 478,20 грн в т.ч. ПДВ 4 978 746,37 грн, та № 2 від 16.05.2018 на суму 30 130 529,95 грн в т.ч. ПДВ 5 021 754,99 грн.

ТОВ «Укрінвест-трейд» сформовано та зареєстровано в ЄРПН наступні податкові накладні: № 1 від 16.05.2018, № 30 від 30.03.2018, № 29 від 19.03.2018, № 28 від 18.03.2018.

Транспортування товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних № 708663 від 06.04.2018, № 708662 від 06.04.2018, № 708665 від 06.04.2018, № 708504 від 07.04.2018, № 708505 від 07.04.2018, № 708584 від 07.04.2018, № 708582 від 07.04.2018, № 708531 від 07.04.2018, № 708630 від 08.04.2018, № 708550 від 08.04.2018, № 708630 від 08.04.2018, № 708631 від 08.04.2018, № 708551 від 08.04.2018, № 708530 від 08.04.2018, № 708632 від 08.04.2018, № 708634 від 08.04.2018, № 708583 від 09.04.2018, 708679 від 10.04.2018, № 708680 від 10.04.2018, № 708682 від 10.04.2018, № 708681 від 10.04.2018, № 708686 від 10.04.2018, № 708687 від 11.04.2018, № 708688 від 11.04.2018, № 708690 від 11.04.2018, № 708689 від 12.04.2018, №708692 від 12.04.2018, № 708695 від 12.04.2018, № 708694 від 12.04.2018, № 708693 від 12.04.2018, № 708691 від 12.04.2018, № 708696 від 12.04.2018, № 708697 від 13.04.2018, № 708698 від 13.04.2018, № 708649 від 14.04.2018, № 708699 від 14.04.2018, № 556097 від 27.04.2018, № 556099 від 27.04.2018, № 556068 від 27.04.2018, № 556111 від 28.04.2018, № 556063 від 27.04.2018, № 556109 від 27.04.2018, № 556112 від 27.04.2018, № 556064 від 28.04.2018, № 556114 від 28.04.2018, № 556110 від 28.04.2018, № 556110 від 28.04.2018, №556108 від 28.04.2018, № 556076 від 28.04.2018, № 556065 від 28.04.2018, № 556090 від 28.04.2018, № 556089 від 28.04.2018, № 556085 від 28.04.2018, № 556066 від 29.04.2018, № 556115 від 28.04.2018, № 556123 від 29.04.2018, № 556077 від 28.04.2018, №556106 від 28.04.2018, № 556107 від 28.04.2018, № 556098 від 27.04.2018, № 556096 від 27.04.2018, № 556095 від 27.04.2018, № 556094 від 27.04.2018, № 556093 від 27.04.2018, № 556095 від 27.04.2018, 556037 від 27.04.2018, № 556035 від 27.04.2018, № 556080 від 27.04.2018, № 556083 від 27.04.2018, № 556084 від 27.04.2018, № 556081 від 26.04.2018, № 556079 від 27.04.2018, № 556034 від 27.04.2018 р., № 556074 від 26.04.2018 р., № 226060 від 26.04.2018 р., № 556073 від 26.04.2018 р., № 556033 від 26.04.2018 р., № 556070 від 26.04.2018 р., № 556072 від 26.04.2018 р., № 556071 від 26.04.2018 р., № 556058 від 25.04.2018 р., № 556057 від 25.04.2018 р., № 556113 від 28.04.2018 р., № 556075 від 29.04.2018 р., № 556078 від 29.04.2018 р., № 556120 від 29.04.2018 р., № 556036 від 29.04.2018 р., № 556097 від 29.04.2018 р., № 556091 від 29.04.2018 р., № 556121 від 29.04.2018 р., № 556686 від 29.04.2018 р., № 556087 від 29.04.2018 р., № 556088 від 29.04.2018 р., № 556123 від 29.04.2018 р., № 556127 від 29.04.2018 р., № 556067 від 30.04.2018 р., № 556125 від 30.04.2018.

Розрахунок за поставлений товар здійснено безготівковим переказом коштів на банківський рахунок постачальника згідно з платіжними дорученнями № 11532 від 18.04.2018, № 44 від 18.04.2018, № 11543 від 19.04.2018, № 11655 23.04.2018, № 11702 від 25.04.2018, № 11935 від 03.05.2018, № 11979 від 05.05..2018, № 12048 від 08.05.2018, № 16345 віл 11.09.2018, № 16477 від 17.09.2018.

Суд встановив, що на підставі укладених з ТОВ «Чугуївський маслозавод» та з ТОВ «Саундагро» договорів № 3003/18 від 06.03.2018 та № ДП-30/03-18 від 30.03.2018, позивачем передано зерно на переробку, за результатом якої отримано олію соняшнику нерафіновану та шрот соняшниковий.

Відповідно до договору комісії № К-1 від 12.03.2018 з ТОВ «Сінтеза Україна» ТОВ «Перша приватна броварня» передано на комісію олію соняшникову та шрот соняшниковий комісіонеру. На виконання договору комісії товар експортовано за межі митної території України на підставі зовнішньоекономічних контрактів та оформлених вантажних митних декларацій, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач в актах перевірки вказує, що ТОВ «Перша приватна броварня» не надано документів, які посвідчують виробників товарів, зазначених в видаткових накладних, зокрема, сертифікатів відповідності, оформлення послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, складських документів, посилаючись на вимоги ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та Порядком видачі сертифікатів відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженим постановою КМУ від 02.12.2009 № 1294.

Суд звертає увагу, що складання складських документів на зерно здійснюється у випадках прийняття на зберігання зерна зерновим складом суб`єктом підприємництва, що надає фізичним та юридичним особам фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна. Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Таким чином, законодавство щодо ринку зерна не накладає обов`язків на виробників та торговців здійснювати його зберігання виключно у зберігачів, статус яких визначений цим законом.

Порядок видачі сертифікатів відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, який затверджений постановою КМУ від 02.12.2009 № 1294, втратив свою чинність з 03.09.2014.

Відтак, висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача у зв`язку з ненаданням складських документів суд вважає необґрунтованим.

Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаксар 2019».

На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надавались до перевірки та долучено до матеріалів справи первинні документи про надання послуг навантаження/вивантаження продукції, послуги контролю роботи лінії за договором про надання послуг № 76 від 04.03.2019 з ТОВ «Лаксар 2019» (Виконавець). Згідно з умовами цього договору загальний обсяг послуг за місяць визначається загальною кількістю годин роботи представленого персоналу (договір аутсорсингу персоналу).

Згідно з долученими до матеріалів справи копіями: контрольних листів допуску до роботи ТОВ «Перша приватна броварня»; медичних книжок працівників, які було оформлено ТОВ «Лаксар 2019» (зазначено в графі як роботодавець) та карток обліку часу присутності особи на території підприємства з автоматизованої бази даних пропускного пункту FortNet позивача, ТОВ «Лаксар 2019» скеровано до позивача для виконання послуг своїх працівників.

На підтвердження факту надання послуг сторонами складено акти наданих послуг № 4 від 02.05.2019 на суму 60835,20 грн, в т.ч. ПДВ 10139,20 грн; № 10 від 27.05.2019 на суму 75420,00 грн в т.ч. ПДВ 12570,00 грн; № 3 від 16.04.2019 на суму 25426,00 грн в т.ч. ПДВ 5049,20 грн; № 2 від 16.04.2019 на суму 24996,00 в т.ч. ПДВ 4166,00 грн; № 11 від 02.07.2019 на суму 53032,80 в т.ч. ПДВ 8838,80 грн; № 7 від 13.06.2019 на суму 88021,20 грн в т.ч. ПДВ 14670,20 грн.

ТОВ «Лаксар 2019» сформовано податкові накладні № 4 від 16.04.2019, № 3 від 16.04.2019, № 5 від 02.05.2019, № 8 від 27.05.2019, № 10 від 13.06.2019, № 16 від 02.07.2019, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплату послуг за договором № 76 від 04.03.2019 проведено позивачем в повному обсязі.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій з вказаним контрагентом обґрунтовуються виключно даними узагальненої податкової інформації по ТОВ «Лаксар 2019» лише за травень 2019 року, згідно з якою в податкового органу відсутня інформація про наявність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності цим підприємством. Поряд з цим, відповідач в акті перевірки не заперечує факту відображення ТОВ «Лаксар 2019» в податковій звітності операцій з ТОВ «Перша приватна броварня» та відповідність первинних документів вимогам законодавства.

Суд зазначає, що за наявності належних та допустимих доказів фактичного надання позивачу послуг по навантаженню/розвантаженню та пакуванню продукції в процесі здійснення господарської діяльності, порушення постачальником таких послуг вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Наявними в матеріалах справи первинними документами в повній мірі підтверджується реальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, а тому висновки податкового органу про нереальність таких правовідносин суд вважає необґрунтованими.

Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Провестіс».

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Провестіс» (постачальник) укладено договір поставки №01/03/17 від 01.03.2017, за яким сторони погодили виготовлення та поставку продукції в асортименті, а саме портфелів з логотипом «Перша приватна броварня» у кількості 470 шт.

На виконання умов договору ТОВ «Провестіс» поставлено продукцію згідно з накладною № 23 від 01.04.2017 на суму 206802,00 грн. в т.ч. ПДВ 34467,00 грн. Постачальником зареєстровано податкову накладну № 3 від 10.04.2017. Товар оплачено позивачем згідно з платіжними дорученнями № 2890 від 12.05.2017, № 2964 від 16.05.2017, № 3126 від 18.05.2017.

Висновки податкового органу по даному контрагенту зводяться виключно до аналізу його податкової звітності та господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг в інших контрагентів, а тому є необґрунтованими.

Щодо господарських операцій позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермерська господарство «Мирне небо».

29.03.2019 між позивачем та ТОВ «Фермерське господарство «Мирне небо» укладено договір поставки № МПБ-2903.19, за яким ТОВ «Фермерське господарство «Мирне небо», як постачальник, зобов`язувався поставити, а ТОВ «Перша приватна броварня» придбати олію соняшникову.

Відповідно до видаткових накладних № 14 від 29.03.2019 на суму 942153,30 грн. в т.ч. ПДВ 157025,55 грн., № 13 від 29.03.2019 на суму 1739644,50 грн. в т.ч. ПДВ 289940,75 грн., № 12 від 29.03.2019 на суму 447810,00 в т.ч. ПДВ 74635,00 грн., № 11 від 29.03.2019 на суму 973500,00 грн. в т.ч. ПДВ 162250,00 грн., № 10 від 29.03.2019 на суму 1010493,00 грн. в т.ч. ПДВ 168415,50 грн., № 9 від 29.03.2019 на суму 963765,00 грн. в т.ч. ПДВ 160627,50 грн. № 8 від 29.03.2019 на суму 798270,00 в т.ч. ПДВ 133045,00 грн. № 7 від 29.03.2019 на суму 983235,00 грн. в т.ч. ПДВ 163872,50 грн., № 6 від 29.03.2019 на суму 1690580,10 грн. в т.ч. ПДВ 281736,35 грн., № 5 від 29.03.2019 на суму 1010882,40 грн. в т.ч. ПДВ 168480,40 грн., № 4 від 29.03.2019 на суму 1739449,80 грн. в т.ч. ПДВ 289908,30 грн., № 3 від 29.03.2019 на суму 956366,40 в т.ч. ПДВ 159394,40 грн., № 2 від 29.03.2019 на суму 977394,00 грн. в т. ч ПДВ 162899,00 грн., № 1 від 29.03.2019 на суму 820855,20 грн. в т.ч. ПДВ 136809,20 грн, постачальником відвантажено позивачу олію соняшникову.

На підставі вказаних господарських операцій ТОВ «Фермерське господарство «Мирне небо» сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 29.03.2019, № 2 від 29.03.2019, № 3 від 29.03.2019, № 4 від 29.03.2019, № 5 від 29.03.2019, № 6 від 29.03.2019, № 7 від 29.03.2019, № 9 від 29.03.2019, № 10 від 29.03.2019, № 13 від 29.03.2019, № 14 від 29.03.219, № 15 від 29.03.2019, № 16 від 29.03.2019, № 17 від 29.03.2019.

Суд встановив, що придбана у ТОВ «Фермерське господарство «Мирне небо» олія соняшникова передана позивачем на комісію згідно з договором №С/ПБ-29/03 комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції від 29.03.2019 з ТОВ «СТАВРАЙС».

На виконання цього договору ТОВ «СТАВРАЙС» реалізовано олію соняшникову за межі митної території України на підставі зовнішньоекономічних контрактів за вантажними митними деклараціями № UA 500170/2019/014224 від 15.06.2019, UA 500170/2019/015760 від 07.07.2019, UA 500170/2019/017318 від 28.07.2019, UA 500170/2019/027180 від 06.11.2019.

Щодо господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Компанія Рікон».

ТОВ «Перша приватна броварня» укладено з ТОВ «Торговий дім «Компанія Рікон» договори поставки № 15/08 від 15.08.2017 та № 24/11 від 24.11.2017, за якими постачальник зобов`язувався здійснити поставку пшениці фуражної та насіння соняшника.

ТОВ «ТД «Компанія Рікон» поставлено позивачеві товар згідно з видатковою накладною № 176 від 27.02.2018 та актом № 2 прийому-передачі товару від 27.02.2018 на суму 372750,00 грн. в т.ч. ПДВ 62125,00 грн; видатковою накладною № 175 від 27.02.2018 та актом № 1 прийому-передачі товару на суму 6277425,00 грн в т.ч. ПДВ 1046237,50 грн; видатковою накладною № 89 від 24.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 14 від 24.01.2018 на суму 530013,19 грн в т.ч. ПДВ 88335,53 грн; видатковою накладною № 87 від 24.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 13 віл 24.01.2018 на суму 529991,20 грн. в т.ч. ПДВ 88331,87 грн, видатковою накладною № 86 від 23.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 12 від 23.01.2018 на суму 495000,18 в т.ч. ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 85 від 22.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 11 від 22.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 84 від 19.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 10 від 19.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч., ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 83 від 19.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 9 від 19.01.2018 на суму 495000,18 грн. в т.ч., ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 82 від 18.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 7 від 18.01.2018 на суму 495000.18 грн в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною 81 від 18.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 8 від 18.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч., ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 80 від 18.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 6 від 18.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 79 від 17.01.2018 та актом прийомупередачі товару № 5 від 17.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч., ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 78 від 17.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 1 від 17.01.218 на суму 495000.18 грн. в т.ч. ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 77 від 16.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 3 від 16.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч. ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 76 від 16.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 2 від 16.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч. ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 75 від 16.01.2018 та актом прийому-передачі товару № 1 від 16.01.2018 на суму 495000.18 грн. в т.ч. ПДВ 82500,03 грн; видатковою накладною № 143 від 22.12.2017 та актом прийому-передачі товару № 20 від 22.12.2017 на суму 506000,18 грн. в т.ч. ПДВ 84333,36 грн., видатковою накладною № 142 від 22.12.2017 року та акту прийому передачі товару № 19 від 22.12.2017 року на суму 506000,18 грн. в т.ч. ПДВ 84333,36 грн., видатковою накладною № 141 від 21.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 18 від 21.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн. , видатковою накладною № 140 від 20.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 17 від 20.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 139 від 20.12.2017 року та акту прийому передачі товару № 16 від 20.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 138 від 19.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 15 від 19.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн. , видатковою накладною № 137 від 19.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 14 від 19.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 136 від 18.12.217 року та акту прийому-передачі товару № 13 від 18.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 134 від 15.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 11 від 15.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 133 від 14.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 10 від 14.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 132 від 14.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 9 від 14.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 131 від 13.12.2107 року та акту прийому-передачі товару № 8 від 13.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 130 від 13.12.2107 року та акту прийому-передачі товару № 7 від 13.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 129 від 12.12.2107 року та акту прийому-передачі товару 6 від 12.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 128 від 12.12.2107 року та акту прийому-передачі товару № 5 від 12.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 127 від 11.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 4 від 11.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 126 від 11.12.2017 року та акту прийому-передачі товару 3 від 11.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 125 від 08.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 2 від 08.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 124 від 08.12.2017 року та акту прийому-передачі товару № 1 від 08.12.2017 року на суму 495000.18 грн. в т.ч. , ПДВ 82500,03 грн., видатковою накладною № 58 від 28.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 1/ 2 від 28.08.2017 року на суму 270 000,00 грн в т.ч. ПДВ 45000,00 грн., видатковою накладною № 57 від 31.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 4/2 від 31.08.2017 року на суму 360000,00 грн. в т.ч. 60 000,00 грн., видатковою накладною № 56 від 31.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 4/1 від 31.08.2017 року на суму 300000,00 грн. в т.ч. 60000,00 грн., видатковою накладною № 55 від 30.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 3/1 від 30.08.2017 року на суму 450 000,00 грн в т.ч. ПДВ 75000 грн., видатковою накладною № 60 від 30.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 3/2 від 30.08.2017 року на суму 351000,00 грн. в т.ч. ПДВ 58500 грн., видатковою накладною № 59 від 29.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 2/2 від 29.08.2017 року на суму 270000,00 грн. в т.ч. ПДВ 45000,00 грн., видатковою накладною № 54 від 29.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 2/1 від 29.08.2017 року на суму 450000,00 грн. в т.ч. ПДВ 75000,00 грн, видатковою накладною № 53 від 28.08.2017 року та акту прийому-передачі товару № 1/1 від 28.08.2017 року на суму 450000, грн.. в т.ч. ПДВ 75000,00 грн.

Також між позивачем і ТОВ «ТД «Компанія Рікон» укладено договір № 27/10 відповідального зберігання товару від 27.10.2017, за яким ТОВ «Торговий дім «Компанія Рікон» надавав послуги зберігання придбаного товару, зокрема постачальнику було передано на зберігання товар згідно з актами прийому-передачі на відповідальне зберігання № 8 від 19.12.2017 року, № 9 від 20.12.2017 року, № 10 від 21.12.2017 року, № 11 від 22.12.2017 року, № 1 від 16.01.2017 року, № 2 від 17.01.2018 року, № 3 від 18.01.2017 року, № 5 від 22.01.2018 року, № 6 від 23.01.2017 року, № 7 від 24.01.2017 року, № 1 від 27.02.2018 року, № 1 від 08.12.2017 року, № 2 від 11.12.2017 року, № 3 від 12.12.2017 року, № 5 від 14.12.2017 року, № 6 від 15.12.2017 року, № 7 від 18.12.2017 року, № 8 від 19.12.2017 року, № 9 від 20.12.2017 року, № 10 від 21.12.2017 року, № 11 від 23.12.2017 року, № 1 від 16.01.2018 року, № 2 від 17.01.2018 року, № 3 від 18.01.2017 року, № 5 від 22.01.2017 року, № 6 від 23.01.2018 року, № 7 від 24.01.2018 року, № 1 від 27.02.2018 року, № 1 від 08.12.2017 року, № 2 від 11.12.2017 року, № 3 від 12.12.2017 року, № 5 від 14.12.2017 року, № 6 від 15.12.2017 року, № 7 від 16.12.2017 року.

ТОВ «ТД «Компанія Рікон» сформовано і зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 54 від 28.08.2017 року, № 49 від 28.08.2017 року, № 55 від 29.08.2017 року, № 50 від 29.08.2017 року, № 56 від 30.08.2017 року, № 51 від 30.08.2017 року, № 52 від 31.08.2017 року, № 53 від 31.08.2017 року, № 24 від 08.12.2017 року, № 23 від 08.12.2017 року, № 26 від 11.12.2017 року, № 25 від 11.12.2017 року, № 27 від 12.12.2017 року, № 28 від 12.12.2017 року, № 29 від 13.12.2017 року, № 30 від 13.12.2017 року, № 31 від 14.12.2017 року, № 79 від 17.01.2018 року, № 83 від 19.01.2018 року, № 76 від 16.01.2018 року, № 81 від 18.01.2018 року, № 82 від 18.01.2018 року, № 84 від 19.01.2018 року, № 86 від 23.01.2018 року, № 88 вд 24.01.2018 року, № 24.01.2018 року, № 80 від 18.01.2018 року, № 77 від 16.01.2018 року, № 75 від 16.01.2018 року, № 78 від 17.01.2018 року, № 85 від 22.01.2018 року, 3 64 від 27.02.2018 року, № 63 від 27.02.2018 року.

Товар було оплачено позивачем банківськими платіжними дорученнями: № 6295 від 14.09.2017 року, № 6298 від 14.09.2017 року, № 6299 від 14.09.2017 року, № 6301 від 14.09.2017 року, № 6731 від 02.10.2017 року, № 9422 від 30.01.2018 року, № 9512 від 01.02.2018 року, № 9768 від 13.02.2018 року, № 9907 від 15.02.2018 року, № 10217 від 28.02.2018 року, № 11344 від 12.04.2018 року, № 11495 від 17.04.2018 року, № 11764 від 26.04.2018 року,

Придбане позивачем насіння соняшника передано у переробку на підставі укладеного з ТОВ «НОВО-ОІЛ» договору № 0102/18-1 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.02.2018. Актами приймання-передачі давальницької сировини до переробки від 20.09.2018, від 08.12.2018 позивачем передано насіння соняшника до переробки, за результатом якої отримано олію соняшнику нерафіновану та шрот соняшниковий згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № У-00010 від 08.12.2018, № У-00010 від 19.10.2018.

Отриману готову продукцію ТОВ «Перша приватна броварня» передано на комісію ТОВ «Сінетеза Україна» на підставі укладеного Договору комісії № К-1 від 12.03.2018, та ТОВ «ГРЕЙЛАЙН» на підставі укладеного договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 151217 ППБ/Г від 15.12.2017. Готову продукцію з місця переробки транспортовано до комісіонерів згідно з товарно-транспортними накладними: № 133 від 03.03.2018, № 145 від 03.03.2018, № 1075 від 04.03.2018, № 9 від 04.03.2018, № 146 від 05.03.2018 року, № 69 від 05.03.2018 року, № 68 від 05.03.2018 року, № 41 від 05.03.2018 року, № 153 від 05.03.2018 року, № 025 від 05.03.2018 року, № 11 від 10.03.2018 року, № 136 від 05.03.218 року, № 888 від 06.03.2018 року, № 02 ві д 07.03.2018 року, № 03 від 06.03.2018 року, № 12 від 08.03.2018 року, № 13 від 08.03.2018 року, № 1824 від 08..03.2018 року, № 18 від 08.03.2018 року, № 66 від 06.03.2018 року, № 65 від 08.03.2018 року, № 69 від 09.03.2018 року, № 70 від 09.03.2018 року, № 74 від 09.03.2018 року, № 0001 від 09.03.2018 року, № 83 від 10.03.2018 року, № 33 від 10.03.2018 року, № 049 від 10.03.2018 року, № 63 від 10.03.2018 року, № 68 від 10.03.2018 року, № 70 від 10.03.2018 року, 83 від 10.03.2018 року, 3 від 14.03.2018 року, № 024 від 19.02.2018 року, № 021 від 22.02.2018 року, № 004 від 20.02.2018 року, № 007 від 20.02.2018 року, № 021 від 25.02.2018 року, № 022 від 23.02.2018 року, № 025 від 19.02.2018 року, № 001 від 18.02.2018 року, № 002 від 19.02.2018 року, № 003 від 20.02.2018 року, № 556113 від 28.04.2018 року, 556075 від 29.04.2018 року, № 556078 від 29.04.2018 року, № 556120 від 29.04.2018 року, № 556036 від 29.04.2018 року, № 556092 від 29.04.2018 року, № 556091 від 29.04.2018 року, № 556121 від 29.04.2017 року, 556086 від 29.04.2018 року, 556088 від 29.04.2018 року, № 556123 від 29.04.2018 року, № 556127 від 29.04.2018 року, № 556067 від 30.04.2018 року, № 556126 від 30.04.2018 року, № 556098 від 27.04.2018 року, № 556096 від 27.04.2018 року, № 556094 від 27.04.2018 року, № 556 від 27.04.2018 року, № 556095 від 27.04.2018 року, № 556037 від 27.04.2018 року, № 556035 від 27.04.2018 року, № 556080 від 27.04.2018 року, № 556083 від 27.04.2018 року, № 5560847 від 27.042018 року, № 556 від 26.04.2018 року, № 556079 від 27.04.2018 року, № 556034 від 27.04.2018 року, № 556074 від 26.04.2018 року, № 556060 від 26.04.2018 року, № 556073 від 26.04.2018 року, № 556033 від 26.04.2018 року, № 556070 від 26.04.2018 року, № 556072 від 26.04.2018 року, №556071 від 26.04.2018 року, № 556058 від 25.04.2018 року, № 556057 від 25.042018 року, яку в подальшому комісіонерами на виконання договорів комісії було експортовано на підставі укладених зовнішньоекономічних договорів № WO-564 від 03.04.2018 (Латвія), № GR2018/02-16 від 16.02.2018 (Чехія), № GR2018/0214 від 14.02.2018 (Литва), та вантажних митних декларацій № UA 504120/2018/104417 від 11.05.2018, № UA504120/2018/102611 від 19.03.2018, № UA508120/2018/001459 від 16.04.2018.

Від реалізованої продукції комісіонерами було сплачено на рахунок позивача грошові кошти відповідно до умов договорів комісії.

Відповідач в актах перевірки, в обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «Компанія Рікон», посилається на негативну податкову інформацію щодо цього контрагента позивача, зокрема вказує на матеріали кримінального провадження № 42018101080000079 від 16.03.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, які вказують на підроблення документів, якими оформлені операції з поставки товару.

Суд не приймає до уваги такі доводи відповідача, оскільки ці твердження спростовуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами, а саме листом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві № 14425/125/54/11-2021 від 26.11.2021, відповідно до якого повідомлено, що кримінальне провадження №42018101080000079 закрите 24.03.2019 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Також в матеріалах справи міститься заява гр. ОСОБА_1 від 13.08.2021, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О. В., в якій він підтверджує участь як уповноваженої особи ТОВ «Торговий дім «Компанія Рікон» в укладенні договорів та складанні первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки, транспортування і зберігання товару з ТОВ «Перша приватна броварня».

По взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Побутовий комплект» судом встановлено наступне.

ТОВ «Перша приватна броварня» було укладено з ТОВ «ТД Побутовий комплект» договір на переробку давальницької сировини № 03092018д від 03.09.2018, за яким позивач (замовник) доручає ТОВ «ТД Побутовий комплект» (виконавцю) виконати роботи з переробки давальницької сировини пива, у готову продукцію суміш суху білково-вуглеводну, а також запаковувати готову продукцію у власну тару, зважувати її та зберігати на власному складі.

Позивачем, як замовником, передано виконавцеві продукцію до переробки згідно з видатковими накладними (у переробку) № 4 від 02.01.2019 року, № 5 від 02.01.2019 року, № 6 від 02.01.2019 року, № 7 від 03.01.2019 року № 8 від 03.1.2019 року, № 9 від 03.01.2019 року, № 10 від 04.01.2019 року, № 11 від 04.01.2019 року, № 12 від 10.01.2019 року, № 13 від 10.01.2019 року, № 14 від 10.012019 року, № 15 від 11.01.2019 року, № 16 від 11.01.2019 року, № 17 від 11.012019 року, № 18 від 14.01.2019 року, № 19 від 14.012019року, № 20 від 14.01.2019 року, № 21 від 15.01.2019 року, № 22 від 15.01.2019 року, № 23 від 16.01.2019 року, № 24 від 16.01.2019 року, № 26 від 17.01.2019 року, № 26 від 17.01.2019 року, № 318 від 07.09.2018 року, № 319 від 07.09.2018 року, № 320 від 07.09.2018 року, № 321 від 08.09.2018 року, № 322 від 08.09.2018 року, № 323 від 08.09.2018 року, № 324 від 10.09.2018 року, № 382 від 05.11.2018 року, № 396 від 09.11.2018 року, № 397 від 09.11.2018 року, № 398 від 10.11.2018 року, № 399 від 10.11.2018 року, № 400 від 10.11.2018 року, № 401 від 12.11.2018 року, № 402 від 12.11.2018 року, № 403 від 12.11.2018 року, № 404 від 12.11.2018 року, № 405 від 13.11.2018 року, № 406 від 13.11.2018 року, № 407 від 13.11.2018 року, № 438 від 22.11.2018 року, № 439 від 23.11.2018 року,440 від 23.11.2018 року, № 441 від 22.11.2018 року, № 442 від 24.11.2018 року, № 443 від 24.11.2018 року, № 444 від 24.11.2018 року, № 445 від 26.11.2018 року, № 446 від 26.11.2018 року, № 447 від 26.11.2018 року, № 448 від 28.11.2018 року, № 449 від 27.11.2018 року, № 464 від 03.12.2018 року, № 465 від 03.12.2018 року, № 466 від 03.12.2018 року, № 467 від 04.12.2018 року, № 468 від 04.12.2018 року, № 469 від 04.12.2018 року, № 473 від 05.12.2018 року, № 474 від 06.12.2018 року, № 475 від 06.12.2018 року, № 475 від 06.12.2018 року, № 476 від 06.12.2018 року, № 477 від 07.12.218 року, 478 від 07.12.2018 року, № 479 від 08.12.2018 року, № 480 від 08.12.2018 року, № 485 від 10.12.2018 року, № 486 від 11.12.2018 року, №487 від 11.12.2018 року, № 488 від 11.12.2018 року, № 490 від 12.12.218 року, № 491 від 12.12.2018 року, № 492 від 12.12.2018 року, № 493 від 13.12.2018 року,№ 540 від 29.12.2018 року, № 541 від 29.12.2018 року, № 545 від 31.12.2018 року, № 546 від 31.12.2018 року та актів приймання передачі давальницької сировини (у переробку) № 306 від 03.09.2018 року, № 307 від 03.09.2018 року, № 308 від 03.09.2018 року, № 309 від 04.09.2018 року, № 310 від 04.09.2018 року, № 311 від 04.09.2018 року, № 312 від 05.09.2018 року, № 313 від 05.09.2018 року, 314 від 05.09.2018 року, № 315 від 06.09.2018 року, 316 від 06.09.2018 року, № 317 від 06.09.2018 року, № 325 від 10.09.2018 року, № 326 від 10.09.2018 року, № 327 від 11.09.2018 року, № 328 від 11.09.2018 року, № 329 від 11.09.2018 року, № 330 від 12.09.2018 року, № 331 від 12.09.2018 року, № 332 від 12.09.2018 року, № 333 від 13.09.2018 року, № 334 від 13.09.2018 року, № 335 від 13.09.2018 року, № 336 від 14.09.2018 року, № 337 від 14.09.2018 року, № 338 від 14.09.2018 року, № 339 від 15.09.218 року, № 340 від 15.09.2018 року, № 341 від 15.09.2018 року, № 342 від 17.09.2018 року, № 343 від 17.09.2018 року, № 344 від 17.09.2018 року, № 345 від 18.09.2018 року, № 346 від 18.09.2018 року, № 347 від 18.09.2018 року, № 348 від 19.09.2018 року, № 349 від 19.09.2018 року, № 350 від 19.09.2018 року, № 351 від 20.09.2018 року, № 352 від 20.09.2018 року, № 353 від 20.09.2018 року, № 354 від 21.09.2018 року, № 355 від 21.09.2018 року, № 356 від 21.09.2018 року, № 357 від 22.09.2018 року, № 358 від 22.09.2018 року, № 359 від 22.09.2018 року, № 360 від 23.09.2018 року, № 361 від 23.09.2018 року, № 362 від 23.09.2018 року, № 369 від 01.11.2018 року, № 370 від 01.11.2018 року, № 371 від 01.11.2018 року, № 372 від 01.11.2018 року, № 373 від 02.11.2018 року, № 374 від 02.11.2018 року, № 375 від 02.11.2018 року, № 376 від 03.11.2018 року, № 377 від 03.11.2018 року, № 378 від 03.11.2018 року, № 379 від 05.11.2018 року, №380 від 05.11.2018 року, № 381 від 05.11.2018 року, № 383 від 06.11.2018 року, № 384 від 06.11.2018 року, № 385 від 06.11.2018 року, № 386 від 06.11.2018 року, № 387 від 07.11.2108 року, № 388 від 07.11.2108 року, № 389 від 07.11.2018 року, № 390 від 07.11.2018 року, № 391 від 08.11.2018 року, № 392 від 08.11.2018 року, № 393 від 08.11.2018 року, № 394 від 08.11.2018 року, № 395 від 09.11.2018 року, № 408 від 13.11.2018 року, № 409 від 14.11.2018 року, № 410 від 14.11.2018 року, № 411 від 14.11.2108 року, № 412 від 14.11.2018 року, № 413 від 15.11.2018 року, № 414 від 15.11.2018 року, № 415 від 15.11.2018 року, № 416 від 16.11.2018 року, № 418 від 16.11.2018 року, № 418 від 16.11.2018 року, № 419 від 16.11.2018 року, № 420 від 17.11.2018 року, № 421 від 17.11.2018 року, № 422 від 17.11.2018 року, № 423 від 19.11.2018 року, № 424 від 19.11.2018 року, № 425 від 19.11.2018 року, № 426 від 29.11.2018 року, № 427 від 20.11.2108 року, № 428 від 20.11.2018 року,№ 429 від 20.11.2018 року, № 340 від 20.11.2018 року, № 431 від 21.11.2018 року, № 432 від 21.11.2018 року, №433 від 21.11.2018 року, № 434 від 21.11.2018 року, № 435 від 21.11.2018 року, № 436 від 22.11.2018 року, № 437 від 22.11.2018 року, № 450 від 27.11.2018 року, № 451 від 27.11.2018 року, № 452 від 27.11.2018 року, № 453 від 28.11.2018 року, № 454 від 28.11.2018 року, № 455 від 28.11.2018 року, № 456 від 28.11.2018 року, № 457 від 29.11.2018 року, № 458 від 29.11.2018 року, № 459 від 01.12.2018 року, № 462 від 01.12.2018 року, № 463 від 01.12.2018 року, № 470 від 05.12.2018 року, № 471 від 05.12.2018 року, № 472 від 05.12.2018 року, № 481 від 08.12.2018 року, № 482 від 10.12.2018 року, № 483 від 10.12.2018 року, № 484 від 10.12.2018 року, № 489 від 11.12.2018 року, № 494 від 20.12.2018 року, № 495 від 13.12.2018 року, № 497 від 14.12.2018 року, № 498 від 20.12.2018 року, № 499 від 14.12.2018 року, № 500 від 20.12.2018 року, № 501 від 14.12.2018 року, № 502 від 15.12.2018 року, № 503 від 20.12.2018 року, № 504 від 15.12.2018 року, № 505 від 15.12.2018 року, № 506 від 17.12.2018 року, № 507 від 17.12.2108 року, № 508 від 12.12.2108 року, № 509 від 17.12.2018 року, № 510 від 21.12.2018 року, № 512 від 18.12.2018 року, № 513 від 18.12.2018 року, № 514 від 18.12.2018 року, № 515 від 19.12.2018 року, № 516 від 21.12.2018 року, № 517 від 19.12.2018 року, № 518 від 19.12.2018 року, № 519 від 22.12.2018 року, № 520 від 22.12.2018 року, № 521 від 22.12.2018 року, № 522 від 24.12.2018 року, № 523 від 24.12.2018 року, № 524 від 24.12.2018 року, № 526 від 25.12.2018 року, № 526 від 25.12.2018 року, № 527 від 25.12.2018 року, № 528 від 26.12.2018 року, № 529 від 26.12.2018 року, № 530 від 26.12.20148 року, № 531 від 27.12.2018 року, № 532 від 27.12.2018 року, № 533 від 27.12.2018 року, № 534 від 27.12.218 року, № 535 від 28.12.2018 року, № 536 від 28.12.2018 року, № 537 від 28.12.2018 року, № 538 від 28.12.2018 року, № 539 від 29.12.2018 року, № 542 від 29.12.2018 року, № 543 від 31.12.2018 року, № 544 від 31.12.2018 року.

Транспортування товару до місця переробки здійснено на підставі наступних товарно-транспортних накладних № ПР361 від 23.09.2018 року, № ПР360 від 23.09.2018 року, № ПР359 від 22.09.2018 року, № ПР358 від 22.09.2018 року, № ПР357 від 22.09.2018 року, № ПР 356 від 21.09.2018 року, № ПР 355 від 31.09.2018 року, № ПР354 від 21.09.2018 року, № ПР 353 від 20.092018 року, № ПР 352 від 20.092018 року, № ПР 351 від 20.09.2018 року, № ПР 350 від 19.09.2018 року, № ПР 349 від 19.09.2018 року, № ПР348 від 19.09.2018 року, № ПР347 від 18.09.2018 року, № ПР 346 від 18.09.2018 року, № ПР 345 від 18.09.2018 року, № ПР 344 від 17.09.2018 року, № ПР 343 від 17.09.2018 року, № № ПР 342 від 17.09.2018 року, № ПР 341 від 15.09.2018 року, № ПР 340 від 15.09.2018 року, № ПР 339 від 15.09.2018 року, № ПР 338 від 14.09.2018 року, № ПР 337 від 14.09.2018 року, № 336 від 14.09.2018 року, № ПР 325 від 13.09.2018 року, № ПР 334 від 15.09.2018 року, № ПР 333 від 13.09.2018 року, № ПР332 від 12.09.2018 року, № ПР331 від 12.09.2018 року, № ПР330 від 12.09.2018 року, № ПР329 від 11.09.2018 року, № ПР328 від 11.09.2018 року, № ПР 327 від 11.09.2018 року, № ПР 326 від 10.09.2018 року, № ПР 325 від 10.09.2018 року, № ПР324 від 10.09.2018 року, № ПР323 від 08.09.2018 року, № ПР322 від 08.09.2018 року, № ПР 321 від 08.09.2018 року, № ПР320 від 07.09.2018 року, № ПР 319 від 07.09.2018 року, № ПР318 від 07.09.2018 року, № ПР317 від 06.09.2018 року, № ПР316 від 06.09.2018 року, № ПР315 від 06.09.2018 року, № ПР314 від 06.09.2018 року, № ПР313 від 05.09.2018 року, № ПР 312 від 06.09.2018 року, ПР 311 від 04.09.2018 року, № ПР 310 від 04.09.2018 року, № ПР209 від 04.09.2018 року, № ПР 308 від 03.09.2018 року, № ПР 307 від 03.09.2018 року, РП306 від 03.09.2018 року.

На виконання умов договору ТОВ «ТД Побутовий комплект» виконано роботи з переробки продукції, на підтвердження чого складено акти про прийняття-передачу виконаних робіт від 28.01.2019 року, від 21.01.2019 року, від 13.12.2018 року, від 28.02.2019 року, від 07.03.2019 року та звіти про фактичне використання давальницької сировини № 4 від 27.01.2019 року, № 3 від 30.01.2019 року, № 3 від 12.12.2018 року, № 11 від 07.03.2019 року.

Виконавцем за договором передано позивачеві, як замовникові, суміш суху, білково-вуглеводну, на підтвердження отримання якої складено акти прийманняпередачі готової продукції від 28.01.2019, 21.01.2019, 13.12.2018, 28.02.2019, від 07.03.2019.

ТОВ «ТД Побутовий комплект» сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 9 від 28.02.2019, № 1 від 07.03.2019, № 27 від 31.03.2019, № 2 від 31.05.2019, № 2 від 30.06.2019, № 6 від 28.02.2019, № 6 від 13.12.2018, № 5 від 21.01.2019, № 6 від 28.01.2019, № 6 від 28.01.2019.

В акті перевірки та відзиві на позов відповідач зазначає, що про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД Побутовий комплект» свідчить негативна податкова інформація, зокрема інформація з відповіді на запит контролюючого органу від Головного управління Держспоживслужби у Волинській області, щодо господарської діяльності ТОВ «ТД «Побутовий комплект». Зокрема, відповідно державного реєстру потужностей операторів ринку Волинської області, за адресою здійснення ТОВ «ТД Побутовий комплект» господарської діяльності з виробництва харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, не зареєстровано виробничих потужностей за вказаним контрагентом.

З цього приводу суд враховує долучену позивачем копію технічних умов ТУ У 20.1-42043298-002:2018 «Суміш суха білково-вуглеводна», які введені в дію 31.08.2018 та поширюються на суміш суху білково-вуглеводну, яку отримують шляхом дегітратації пива і використовують як добавку до грунтосумішей, а також додають як компонент до добрива мінерального та використовують з іншою метою підвищення продуктивності сільськогосподарських культур і родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 92 ч.1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» харчовим продуктом є речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки. Згідно з нормами ст. 25 закону державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що суміш суха білково-вуглеводна не є харчовим продуктом, а тому висновок контролюючого органу про відсутність реєстрації контрагента за договором у державному реєстрі потужностей операторів ринку харчової продукції як свідчення відсутності можливості здійснювати ТОВ «ТД Побутовий комплект» господарську діяльність з переробки пива є безпідставним.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія».

Як вбачається з долучених до позову доказів, позивачем укладено з ТОВ «Синергія» договір на переробку давальницької сировини № 28082017д від 08.08.2017, за яким позивач доручає ТОВ «Синергія» виконати роботи з переробки давальницької сировини пива, у готову продукцію суміш суху білково-вуглеводну, а також запаковувати готову продукцію у власну тару, зважувати її та зберігати на власному складі.

Позивачем було передано продукцію до переробки згідно з актами приймання-передачі давальницької сировини (у переробку) № 278 від 12.07.2018 року, № 277 від 12.07.2018 року, № 276 від 11.07.2018 року, № 275 від 11.07.2018 року, № 274 від 11.07.2018 року, № 273 від 10.07.2018 року, № 272 від 10.07.2018 року, № 271 від 10.07.2018 року, № 270 від 09.07.2018 року, № 269 від 09.07.2018 року, № 268 від 08.07.2018 року, № 267 від 06.07.2018 року, № 268 від 06.07.2018 року, № 265 від 06.07.2018 року, № 264 від 05.07.2018 року, № 263 від 05.07.2018 року, № 262 від 05.07.2018 року, № 261 від 04.07.2018 року, № 260 від 04.07.2018 року, № 259 від 04.07.2018 року, № 267 від 03.07.2018 року,№ 258 від 03.07.2018 року, № 256 від 03.07.2018 року, № 255 від 02.07.2018 року, № 254 від 02.07.2018 року, № 253 від 02.07.2018 року,№ 250 від 25.04.2018 року,№ 251 від 24.04.2018 року, № 249 від 23.04.2018 року,№ 248 від 23.04.2018 року,№ 247 від 23.04.2018 року. № 246 від 24.04.2018 року, № 245 від 21.04.2018 року,№ 244 від 21.04.2018 року, № 243 від 20.04.2018 року, № 242 від 20.04.2018 року, 241 від 20.04.2018 року,№ 240 від 19.04.2018 року, № 239 від 19.04.2018 року, № 238 від 19.04.2018 року, № 237 від 18.04.2018 року, № 238 від 18.04.2018 року № 235 від 18.04.2018 року, № 234 від 17.04.2018 року,№ 233 від 17.07.2018 року № 223 від 17.04.2018 року,№ 222 від 17.04.2018 року,№ 221 від 16.04.2018 року, № 220 від 16.04.2018 року, № 219 від 16.04.2018 року, № 218 від 14.04.2018 року,№ 217 від 14.04.2018 року, № 216 від 14.04.2018 року,№ 215 від 13.04.2018 року,№ 214 від 13.04.2018 року, № 213 від 13.04.2018 року, № 211 від 12.04.2018 року,№ 210 від 12.04.2018 року, 209 від 12.04.2018 року, № 212 від 12.04.2018 року, № 208 від 11.04.2018 року, № 207 від 11.04.2018 року, № 206 від 11.04.2018 року, № 205 від 10.04.2018 року, № 204 від 10.04.2018 року, № 203 від 10.04.2018 року, № 189 від 03.04.2018 року, № 190 від 04.04.2018 року, № 191 від 04.04.2018 року, № 182 від 04.04.2018 року, № 193 від 05.04.2018 року, № 194 від 05.04.2018 року, № 185 від 05..04.2018 року, № 196 від 06.04.2018 року, № 197 від 06.04.2018 року, № 198 від 06.4.2018 року, № 201 від 07.04.2018 року, № 198 від 07.04.2018 року, № 200 від 07.04.2018 року, № 202 від 07.04.2018 року, № 188 від 03.04.2018 року, № 187 від 03.04.2018 року, № 186 від 02.04.2018 року, № 186 від 02ю04ю2018 року, № 184 від 02.04.2018 року.

Пиво було транспортовано до місця переробки згідно з товарно-транспортними накладними; № ПР62/3 від 24.01.2018 року, № ПР63/1 від 24.04.2018 року, № ПР65 від 25.01.2018 року, № ПР51 від 22.01.2018 року, № ПР7 від 04.01.2018 року, № ПР 9 від 06.01.2018 року, № 18 від 10.01.2018 року, № ПР20 від 10.01.2019 року, № ПР 29 від 13.01.2018 року, № ПР40 від 17.01.2018 року, № ПР 54 від 20.01.2018 року, № ПР 31 від 15.01.2018 року, № ПР 42 від 18.01.2018 року, № ПР1 від 03.01.2018 року, № ПР 2 від 03.01.2018 року, № ПР 3 від 03.01.2018 року, № ПР4 від 03.01.2018 року, № ПР 5 від 04.01.2018 року, № ПР6 від 04.01.2018 року, № ПР8 від 04.01.2018 року, № ПР 10 від 06.01.2018 року, № ПР 11 від 06.1.2018 року, ПР 12 від 05.01.2018 року, № ПР13 від 09.01.2018 року, № ПР14 від 09.01.2018 року, № ПР15 від 09.01.2018 року, № ПР 16 від 09.04.2018 року, № ПР17 від 10.04.2018 року, № ПР19 від 19.01.2018 року, № ПР21 від 11.04.2018 року, № ПР22 від 11.01.2018 року, № ПР22 від 11.01.2016 року, № ПР 24 від 11.01.2018 року, № ПР25 від 12.01.2018 року, № ПР26 від 12.01.2018 року, № ПР27 від 12.01.2018 року, № ПР28 від 12.01.2018 року, № ПР30 від 13.01.2018 року, № ПР32 від 15.01.2018 року, № ПР 33 від 15.01.2018 року, № ПР34 від 16.01.2018 року, № ПР35 від 16.01.2018 року, № 36 від 16.01.2018 року, № ПР37 від 16.01.2018 року, № ПР38 від 17.04.2018 року, № ПР 39 від 17.01.2018 року, № ПР41 від 17.01.2018 року, № ПР43 від 18.01.2018 року, № ПР44 від 18.01.2018 року, № ПР45 від 18.01.2018 року, № ПР46 від 19.01.2018 року, № ПР47 від 19.01.2018 року, № ПР48 від 19.01.2018 року, № ПР49 від 20.01.2018 року,№ ПР56 від 22.01.2018 року, № ПР57 від 23.01.2018 року, № ПР 58 від 23.01.2018 року, № ПР59 від 23.01.2018 року, № ПР60 від 23.01.2018 року, № ПР61 від 24.01.2018 року, № ПР62/1 від 24.01.2018 року, № ПР62/2 від 24.01.2018 року, № ПР63/2 від 24.01.2018 року, № ПР63/3 від 24.01.2018 року, № ПР64/1 від 26.01.2018 року, № ПР64 /2 від 26.01.2018 року, №ПР64/3 від 25.01.2018 року, № ПР66 від 26.01.2018 року.

На виконання договору ТОВ «Синергія» виконано роботи з переробки продукції, на підтвердження чого між сторонами було складено акти про прийняття-передачу виконаних робіт від 03.01.2019 року, 25.06.2018 року, від 01.02.2018 року, від 16.12.2017 року, та звітів про фактичне використання давальницької сировини № 14 від 03.01.2019 року, № 13 від 23.06.2018 року, № 5 від 12.10.2017 року.

Виконавцем за договором було передано позивачеві, як замовникові, суміш суху, білково-вуглеводну за актами прийманняпередачі готової продукції від 09.01.2019 року, 25.06.2018 року, 01.02.2018 року, 16.12.2017 року.

Виконавцем за договором сформовано та зареєстровано податкові накладні № 13 від 01.03.2018 року, № 17 від 25.06.2018 року, № 5 від 01.02.2018 року, № 36 від 16.12.2017 року.

Виконані роботи оплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 10144 від 22.02.2018.

В обґрунтування висновку про не підтвердження фактів реального здійснення господарських операцій відповідач в акті перевірки та відзиві посилається на наявність негативної податкової інформації, зокрема інформації щодо кримінального провадження № 32018060000000045 від 02.10.2018 за ч.2 ст. 205 КК України та наявність доказової бази про нереальність правочинів ТОВ «Синергія», в тому числі по фінансово-господарських операції з ТОВ ТВК «Перша приватна броварня».

З цього приводу суд враховує відповідь Житомирської обласної прокуратури № 10/1-881-18 від 29.10.2021, отриману на адвокатський запит представника позивача щодо стану кримінального провадження, в якому органом прокуратури повідомляється, що 27.09.2019 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження№ 32018060000000045 від 02.10.2018 на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК. В межах цього провадження жодній особі про підозру не повідомлено.

Тому, доводи відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом суд вважає необґрунтованими.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепроенерготрейд».

Між позивачем (замовником) і ТОВ «Тепроенерготрейд» (виконавцем) укладено договір на переробку давальницької сировини № 21-12/2Д від 25.11.2015.

ТОВ ТВК «Перша приватна броварня» передано ТОВ «Тепроенерготрейд» на переробку продукцію (пиво), на підтвердження чого складено акти приймання-передачі давальницької сировини (у переробку): № 5 від 03.01.2017 року, № 2 від 03.01.2017 року, № № 3 від 03.10.2017 року, № 6 від 03.01.2017 року, № 7 від 03.01.2017 року, № № 8 від 03.01.2017 року, № 9 від 03.01.2017 року, № 10 від 03.01.2017 року, № 15 від 03.01.2017 року, № 21 від 03.01.2017 року, № 22 від 03.01.2017 року, № 24 від 03.01.2017 року, № 4 від 04.01.2017 року, № 11 від 04.01.2017 року, № 13 від 04.01.2017 року, № 16 від 04.01.2017 року, № 17 від 04.01.2017 року, № 18 від 04.01.2017 року, № 19 від 04.01.2017 року, № 20 від 04.01.2017 року, № 23 від 04.01.2017 року, № 25 від 02.02.2017 року, № 26 від 02.02.2017 року, 27 від 02.02.2017 року, № 28 від 02.02.2017 року, № 29 від 02.02.2017 року, № 30 від 02.02.2017 року.

Переміщення пива до виконавця здійснено згідно з товарно-транспортними накладними: № 1267 від 03..01.2017 року, № 1265 від 03.01.2017 року, № 1269 від 03.02.2017 року, № 1268 від 03.01.2017 року, № 1271 від 03.01.2017 року, № 1278 від 04.01.2017 року, № 1272 від 03.01.2017 року, № 1279 від 04.01.2017 року, № 1281 від 04.01.2017 року, № 1280 від 04.01.2017 року, № 1273 від 03.01.2017 року, № 1282 від 04.01.2012 року, № 1283 від 04.01.2017 року, № 1284 від 04.01.2017 року, № № 1274 від 03.01.2017 року, № 1275 від 03.1.2017 року, № 1285 від 1117 від 21.12.2016 року, № 1276 від 02.01.2017 року, № 1122 від 21.12.2018 року, № 1121 від 21.12.2016 року, № 2266 від 03.01.2017 року, № 1277 від 04.012017 року.

ТОВ «Теплоенерготрейд» виконано роботи з переробки продукції, на підтвердження чого сформовано акти про прийняття-передачу виконаних робіт від 27.02.2017, 03.03.2017 та звіти про фактичне використання давальницької сировини № 27 від 01.03.2017, .№ 23 від 08.02.2017, № 24 від 15.02.2017, № 25 від 22.02.2017, № 26 від .27.02.2017.

Виконавцем за договором було передано позивачеві як замовникові суміш суху, білково-вуглеводну за актами прийманняпередачі готової продукції від 27.02.2017 та від 03.03.2017.

Виконавцем за договором сформовано та зареєстровано податкові накладні № 3 від 27.02.2017, № 1 від 03.03.2017.

Виконані роботи оплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 6733 від 02.10.2017.

Відповідач у акті перевірки та відзиві зазначає, що наявна податкова інформація в сукупності вказує на неможливість здійснення ТОВ «Теплоенерготрейд» господарських операцій, зокрема значний обсяг операцій з реалізації послуг, який передбачає великого обсягу трудозатрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (будівельників, водів, бухгалтерів, кошторисників та інших), свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці.

Контролюючий орган зазначає, що за даними ІС «Податковий блок» інформація про кваліфікацію працівників підприємства відсутня. Тому, відсутність документального підтвердження рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, чисельності та фахової належності робітників підприємства, не дає можливості відповідачеві встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених ТОВ «Тепоенерготрейд» господарських операцій з 01.07.2016 по 30.06.2017.

Також відповідач посилається на матеріали кримінального провадження № 42017000000001165 від 13.04.2017 за попередньою правовою кваліфікацією правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Стверджує, що досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності по формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суб`єктам господарювання реального сектору економіки на території Львівської області, здійснили незаконну діяльність, пов`язану зі створенням та придбанням ТОВ «Теплоенерготрейд».

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо недостатньої кількості та кваліфікації трудових ресурсів контрагента позивача, як підстави для висновку про нереальність господарських операцій. Правовим висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 07.08.2018 у справі № 808/760/16 зазначається, що відсутність у контрагента достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). В подальшому Верховний Суд підтримав таку ж позицію у рішеннях від 22.10.2019 по справі № 822/5413/15, від 15.04.2020 по справі № 826/13929/17 та від 16.04.2020 по справі № 520/7467/19 вказавши, що нереальність господарських операцій не може підтверджуватися шляхом відсутності працівників у контрагента.

Щодо посилання відповідача на наявність відкритого кримінального провадження щодо контрагента позивача суд зауважує, що наявність такого провадження не є беззаперечною підставою для висновку про визнання господарських операцій нереальними. Крім того, за обставинами справи вироки щодо контрагентів позивача відсутні, як відсутнє і кримінальне провадження щодо самого позивача. Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.03.2021 у справі № 1.380.2019.006624, а також іншими висновками, викладеними у постановах від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі № 826/17617/13, від 05.03.2012 у справі № 21-421а11 та від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14 в яких зазначається, що протоколи допитів досудового розслідування чи інші матеріали такого розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Як видно з матеріалів справи, господарські операції між позивачем і його контрагентом мали місце до порушення кримінального провадження № 42017000000001165, що не свідчить про необачність позивача у виборі контрагента для здійснення спірних господарських операцій.

Щодо господарських відносин з приватним акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль».

На підставі укладеного договору з ПрАТ «ПБК «Радомишль» № 07/11 від 07.11.2014 позивачем придбано суміш білково-вуглеводну згідно з видатковими накладними № 32552 від 20.10.2017 на суму 9 000 225,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 500 038,00 грн. та № 27513 від 21.09.2017 на суму 18 018 000,00 в т.ч.ПДВ 3 003 000,00 грн. Постачальником ПрАТ «ПБК «Радомишль» було сформовано та зареєстровано наступні податкові накладні: № 3557 від 20.10.2017 та № 3017 від 21.09.2017. Товар оплачено згідно з платіжним дорученням № 74 від 21.12.2017.

Позивачем також укладено з ПрАТ «ПБК «Радомишль» договір № 20/04 від 20.02.2017, за яким позивачем відвантажено суміш білково-вуглеводну, згідно з видатковими накладними № 4794 від 28.02.2017 на суму 14 486 206,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 414 368,00 грн., № 9677 від 31.03.2018 на суму 18 002 520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 3 000 420,00 грн.

Позивачем було сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1442 від 28.02.2017 та № 1940 від 31.03.2018 та суму податку включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

ПрАТ «ПБК «Радомишль» проведено розрахунок, за яким позивач отримав грошові кошти від покупця згідно з платіжними дорученнями № 20385 від 01.03.2017, № 20402 від 02.03.2017, № 21152 від 31.03.2017, № 21843 від 27.04.2017, № 21874 від 27.04.2017, № 21998 від 04.05.2017, № 22020 від 05.05.2017, № 22371 від 17.05.2017, № 22715 від 30.05.2017, № 22716 від 30.05.2017, № 224 від 15.06.2017, № 21392 від 07.04.2017, № 165 від 13.06.2017, № 22281 від 15.05.2017, № 292 від 16.06.2017.

Відповідач в акті перевірки та відзиві на позов зазначає про відсутність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПрАТ «ПБК «Радомишль» з купівлі-продажу суміші білково-вуглеводної по ланцюгу постачання товару, у зв`язку з не підтвердженням контролюючим органом реальності здійснення господарських операцій з переробки пива позивача з ТОВ «Синергія», ТОВ «Теплоенерготрейд» та ТОВ «ТД Побутовий комплект».

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт проведення позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом, такі висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими.

Згідно з абз.абз.1-3,5 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з нормами вказаних Порядків, податковий орган за допомогою різних засобів і методів здійснює аналіз наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, і у випадку виявлення ознак нереальності здійсненої операції поставки товару суб`єктом господарювання, здійснює блокування податкових накладних Постачальника, тим самим упереджує формування покупцем незаконного податкового кредиту.

Суд встановив, що всі податкові накладні по спірних господарських операціях були складені контрагентами позивача та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, з огляду на застосування положень п. 201.16 ст.201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Суд також враховує на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що придбані позивачем товари та послуги у його контрагентів були використані в господарській діяльності позивача.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.), підтверджується обставини фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем та послуг у ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «С-КОМПАНІ», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС» з метою використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

Суд також зазначає, що за наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару та використання його в господарській діяльності, наведені відповідачем в акті перевірки доводи не можуть свідчити про штучне формування позивачем даних податкового обліку.

Щодо доводів відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то суд вважає такі необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, постанові від 16.04.2020 у справі 810/3443/18.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ПрАТ «ПБК «Радомишль», ТОВ «С-КОМПАНІ», ТОВ «Укрінвест-Трейд», ТОВ ТД «КОМПАНІЯ РІКОН», ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ТД ПОБУТОВИЙ КОМПЛЕКТ», ТОВ «СИНЕРГІЯ», ТОВ «ЛАСКАР 2019», ФГ «МИРНЕ НЕБО», ТОВ «ПРОВЕСТІС» мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства та неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з вказаними контрагентами, а також витрат у складі собівартості реалізованої продукції при обчисленні податку на прибуток, відтак вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо застосування штрафу у розмірі 3400,00 грн. за податковим повідомленням рішенням № 210/33-00-07-01 від 23.07.2021 суд враховує таке.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі п.1201.3 ст. 1201 ПКУ, яка визначає, що допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;

60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;

70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;

100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

В акті перевірки відповідач вказує на порушення строків реєстрації податкових накладних, які повинні бути зареєстровані позивачем внаслідок списання ним з обліку товару, який за висновком відповідача не був переданий на переробку ТОВ «Синергія», ТОВ «ТД Побутовий комплект» та ТОВ «Теплоенерготрейд», так як відповідач кваліфікував зазначені господарські операції як такі, що не відбулись.

Оскільки суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з передачі пива для переробки у суміш білково-вуглеводну є такими, що фактично відбулись, то висновок відповідача про безоплатне списання товару ТОВ «Перша приватна броварня» є необґрунтованим, відтак штраф на підставі п. 1201.3 ст.1201 ПКУ застосуванню не підлягає, а податкове повідомлення-рішення щодо нарахування штрафу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності донарахування податку на додану вартість на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Судом встановлено, що позивачем 25.08.2015 укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Автокоміс груп» № 250815. Відповідно до п. 1.1 цього договору продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити рекламні товари згідно з накладними. Пунктом 2.1. договору визначено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку 100% (сто) від загальної вартості Договору оплата на підставі виставленого рахунку. Або в інший спосіб погоджений сторонами , при кожній конкретній поставці товару.

На виконання договору ТОВ «Автокоміс груп» відвантажено позивачу продукцію згідно з видатковою накладною № 0-0000193 від 25.08..2015 на суму 1772314,02 грн. в т.ч. ПДВ 295 385, 67 грн. ТОВ «Автокоміс груп» сформовано і зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 295 385,67 грн. Позивач оплатив вартість отриманої продукції частково, а саме в сумі 434 140,02 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що заборгованість позивача перед ТОВ «Автокоміс груп» виникла у жовтні 2015 року у сумі 1 338 174,00 грн. Відтак, контролюючий орган посилаючись на норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ зазначає, що платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 року, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів. Тому, в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. З цих підстав відповідачем донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 223 029,00 грн.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача суд враховує норму п 198.5 ст. 198 ПКУ, відповідно до якої платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Як видно, серед підстав, встановлених п. 198.5 ст. 198.5 ПКУ, немає визначення «списання простроченої (безнадійної) кредиторської заборгованості».

Відповідно до вимог п. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю може бути визнана заборгованість за зобов`язаннями, по яких минув строк позовної давності. Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Також, сторони можуть змінити позовну давність (збільшили) за домовленістю сторін. (ч.1 ст. 259 ЦКУ).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 3.4. укладеного позивачем та ТОВ «Автокоміс груп» договору купівлі-продажу, його сторони визначили змінити (збільшити) строк позовної давності, в тому числі в частині розрахунків за придбаний товар у 7 (сім) років.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що кредиторська заборгованість перед ТОВ «Автокоміс груп» на момент складання акту перевірки та формування податкового повідомлення-рішення не є безнадійною.

Таким чином, з огляду на зміст норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ, які не містять обов`язку платника податку щодо нарахування податку на додану вартість у разі виникнення в такого платника простроченої кредиторської заборгованості, а також з огляду на відсутність такої заборгованості, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в частині донарахування контролюючим органом суми податку на додану вартість в розмірі 233019,00 грн. і відповідної штрафної санкції.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 212/33-00-07-02 від 23.07.2021 в частині донарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату військового збору судом встановлено наступне.

Спірним податковим повідомленням рішенням № 212/33-00-07-02 від 23.07.2021 донараховано позивачу зобов`язання з військового збору у сумі 347,99 основного зобов`язання, 22457,61 грн. за штрафними санкціями та 4503,41 грн пені, яке позивач оскаржує частково, а саме в частині донарахування: штрафної санкції у сумі 34,80 грн. (10%) згідно з п. 1251.1 ст. 125 ПКУ, штрафної санкції у сумі 22422,81 грн згідно з пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп.124.1 ст. 124 ПКУ, пені у сумі 4503,41 грн згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 ст.129 ПКУ.

Суд погоджується з доводами позивача, що штрафна санкція у сумі 34,80 грн. застосована відповідачем на підставі п.1251.1 ст. 125 ПКУ норми, яка на момент формування і вручення податкового повідомлення-рішення виключена з Податкового кодексу України на підставі закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, відтак підстави для застосування штрафу в цій частині відсутні.

Крім цього, як зазначено в акті перевірки, відповідач виявив порушення сплати військового збору при виплаті заробітної плати, а саме на ст. 381 акту планової перевірки в таблиці розрахунків відповідачем зазначено виплату 03.08.2018 року суми доходу (заробітної плати) у розмірі 2 846 034,30 грн., суми військового збору за ставкою 1,5 % у розмірі 1672,49 грн. На суму недоплати військового збору у розмірі 40732,51 грн відповідачем розраховано штрафну санкцію і пеню за період до 18.12.2018 дати повного погашення заборгованості.

З долучених позивачем до матеріалів справи копій виписок з банківського рахунку АТ «Укрексімбанк» та звіту за аналізом бухгалтерських рахунків « 661 Розрахунки за заробітною платою та 311 Рахунки в банках» суд встановив, що 03.08.2018 позивачем виплачено заробітну плату (виплати за відпустками) у сумі 89756,99 грн. При виплаті цього дня заробітної плати позивачем сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок у сумі 24529,87 грн., податок на доходи фізичних осіб у сумі 20069,89 грн. та військовий збір у сумі 1672,49 грн.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПК України, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (1,5 відсотка від об`єкта оподаткування).

Положеннями ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тобто, порядок сплати військового збору є таким самим як і порядок сплати ПДФО. При цьому, потрібно звернути увагу на те, що і ПДФО і ВЗ сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що на суму виплаченого 03.08.2018 фізичній особі доходу в розмірі 79856,99 грн позивачем нараховано та своєчасно сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір.

З приводу підстав нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату позивачем військового збору при виплаті 03.08.2018 доходу фізичним особам судом допитано в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_2 . Свідок повідомила, що нарахований та виплачений 03.08.2018 позивачем дохід фізичним особам в розмірі 2 846 034,30 грн визначено на підставі первинних документів, які надавались до перевірки, зокрема за результатами аналізу бухгалтерського рахунку №661 за серпень 2018 року, однак копій документів, що підтверджують такі висновки до матеріалів перевірки не долучала. На вимогу суду представником позивача подано копію звіту по бухгалтерських проведеннях за рахунком 661 «Розрахунки по заробітній платі», в якому відсутні проведення про виплату 03.08.2018 доходу в розмірі 2 846 034,30 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про нарахування позивачем та виплату 03.08.2018 доходу фізичним особам в розмірі 2 846 034,30 грн. В той же час позивачем спростовано такі доводи долученими до матеріалів справи копіями бухгалтерських документів.

Враховуючи викладені вище обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що встановлення контролюючим органом факту недоплати позивачем військового збору 03.08.2018 є помилковим, а відтак нарахування штрафної санкції і пені за порушення, яке відсутнє, є безпідставним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 212/33-00-07-02 від 23.07.2021 в частині донарахування 22457,61 грн. за штрафними санкціями та 4503,41 грн. пені підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ «Перша приватна броварня» донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, штрафних санкцій та пені.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Перша приватна броварня» є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №206/33-00-07-01, №205/33-00-07-01 від 22.07.2021, №209/33-00-07-01, №213/33-00-07-01, №210/33-00-07-01, №212/33-00-07-02 від 23.07.2021 в частині донарахування 22457,61 грн штрафних санкцій та 4503,41 грн пені.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!»» (місцезнаходження: 79032, м. Львів, вул.Дж. Вашингтона, 10, код ЄДРПОУ 31978272) судовий збір в сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 28.03.2022.

СуддяР.І. Кузан


Дата ухвалення рішення	15.03.2022
Оприлюднено	22.06.2022
Номер документу	103829445
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Кузан Ростислав Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.03.2022 по справі 380/13505/21ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/13505/21

Рішення від 15.03.2022

Рішення
від 15.03.2022 по справі 380/13505/21
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД