Рішення

від 23.03.2022 по справі 581/34/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/34/22

Провадження № 2/581/36/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2022 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Липоводолинський заклад дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області,

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

19 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Вимоги мотивує тим, що вона працювала вихователем дошкільного навчального закладу в Липоводолинському закладі дошкільної освіти «Берізка» та 8 листопада 2021 року Липоводолинським закладом дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської видано наказ №49-К від 8 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 31 грудня 2021 року, яке 1 лютого 2022 року набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано наказ Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області №49-К від 8 листопада 2021 року. Вказаним рішенням суду відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання виплати їй невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення, оскільки нарахування та виплату заробітної плати позивачу здійснює відділ освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради, який до участі у вказаному спорі не залучався.

Уточнивши свої позовні вимоги, позивач зазначила, що наказом Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської № 1 від 31 січня 2022 року її поновлено на роботі, але до роботи вона приступила лише після ознайомлення з таким наказом - 7 лютого 2022 року.

Тому, просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний з її незаконним відстороненням від роботи за період із 8 листопада 2021 року по день поновлення її на роботі.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 7 лютого 2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести у спрощеному порядку без виклику та повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частина 5 статті 279 ЦПК України вказує, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи те, що справа не належить до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень, позивачем 17 лютого 2022 року (її представником 12 лютого 2022 року), відповідачем та третьою особою 8 лютого 2022 року отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, а двома останніми і копію позовної заяви з доданими до неї документами. У встановлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області від 8 листопада 2021 року № 49-К ОСОБА_1 , вихователя ЗДО, відсторонено від роботи з 8 листопада 2021 року на час відсутності щепленні від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 від 5 листопада 2021 року (а.с. 10).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 31 грудня 2021 року вказаний наказ визнано незаконним та скасовано. У задоволенні позову в частині позовних вимог про поновлення на роботі та зобов`язанні виплати невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення відмовлено. Відмова аргументована тим, що виплату заробітної плати здійснює відділ освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради, а тому вимога про зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи має бути пред`явлена саме до останнього. Рішення суду набрало законної сили 1 лютого 2022 року. (а.с. 14-18, 38).

Відповідно до довідки про заробітну плату та інші прибутки, виданої відділом освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради від 12 січня 2022 року, ОСОБА_1 працює вихователем Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області. Нарахована заробітна плата ОСОБА_1 складає: за вересень - 10414 грн. 83 коп.; за жовтень - 8464 грн. 68 коп.; за листопад - 2139 грн. 73 коп. (а.с 19).

Наказом Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області від 31 січня 2022 року № 1-к скасовано наказ Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» від 8 листопада 2021 року № 49-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Позивач із наказом була ознайомлена 7 лютого 2022 року (а.с. 55).

Із листа відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради від 24 березня 2022 року вбачається, що вихователь Липоводолинського закладу дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області ОСОБА_1 відновила свою роботу із 7 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Враховуючи, що вимогу позивача про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивача від посадових обов`язків, задоволено, вимога про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відсторонення за період із 8 листопада 2021 року по 6 лютого 2022 року також підлягає задоволенню.

Порядок обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу встановлений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, згідно з п. 2 якого визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Як вбачається із довідки про заробітну плату заробітна плата позивача за останні два місяці (вересень, жовтень 2021 року) складає 18879 грн. 51 коп., а середньоденний заробіток становить 449 грн. 51 коп. (18879 грн. 51 коп. : 42 робочі дні).

Кількість робочих днів за час відсторонення від роботи з 8 листопада 2021 року по 6 лютого 2022 року (включно), складає 62 робочих дні.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за зазначений період складає 27869 грн. 62 коп. (62 роб. дні х 449,51 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача в користь позивача середнього заробітку за час відсторонення від роботи в сумі 27869 грн. 62 коп. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та відрахування інших зборів є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання відповідних податків й інших обов`язкових платежів.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 992 грн. 40 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.

На підтвердження понесених витрат суду надано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Сідельник О.В. від 21 грудня 2020 року, ордера про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 5 січня 2022 року, додатку № 1 договору про надання правової допомоги № 05/01/2022, квитанції від 12 січня 2022 року про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Сідельник О.В. витрат на професійну правничу допомогу у сумі 800 грн.

Суд вважає, що розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Тому, у зв`язку із задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27869 грн. 62 коп., з якої податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.

Стягнути із відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради на користь ОСОБА_1 800 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради в дохід держави 992 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: відділ освіти, молоді та спорту Липоводолинської селищної ради; вул. Полтавська, 25, сел. Липова Долина, Роменський район, Сумська область; ЄДРПОУ: 43356036.

Третя особа: Липоводолинський заклад дошкільної освіти «Берізка» Липоводолинської селищної ради Сумської області; вул. Полтавська, 30, сел. Липова Долина, Роменський район, Сумська область; ЄДРПОУ:34932136.

Суддя Д. В. Сізов