Рішення

від 29.03.2022 по справі 557/1136/21

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №557/1136/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року смт. Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання - Довгалець Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Андріюка С.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про зобов`язання виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позову, зазначає, що 09 січня 2008 року позивач успадкував земельні ділянки загальною площею 1,93 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №074510 від 03 квітня 2006 року, яка розташована на території с. Сергіївка Рівненського (колишнього Гощанського) району Рівненської області, що належала його покійній матері ОСОБА_3 .

Згідно вказаного державного акту, матері належало та позивачем успадковано дві земельних ділянки - площею 0,43 га під сінокіс, кадастровий номер 5621285900:04:001:0080, який позивач зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2020 року та отримав відповідний витяг №200468198 та земельна ділянка площею 1,50 га під ріллю, кадастровий номер 5621285900:04:003:0106, яку позивач не може зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки вказаний кадастровий номер 03.02.2016 року було помилково присвоєно іншій земельній ділянці ідентичною площею 1,50га, яка належить іншій особі ОСОБА_2 , Відповідачу по справі.

Вважає, що Державний акт Серія ЯЗ №005939 від 25 березня 2010 року, який виданий пізніше є сформованим помилково, підставою для реєстрації первинного Державного акту серія ЯГ №074510 від 03 квітня 2006 року є рішення суду про визнання Державного акту серія Серія ЯЗ №005939 від 25 березня 2010 року та його державної реєстрації недійсним.

Таким чином, посилаючись на норми права, які зазначені в ст. ст. 107, 116, 118, 120, 125, 126, 152, 155, 158 ЗК України, пп. 1, 2, 4, 8, 11, 18, 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 3,4, 5,10,15,16,373,377,378 ЦК України, просить суд, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства Серія ЯЗ №005939 від 25 березня 2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , кадастровий номер 5621285900:04:003:0106 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:04:003:0106 на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, в обґрунтування якого зазначає, що присвоєння нового кадастрового номеру сформованій земельні ділянці, що належить іншій особі відбулося не з її вини і знати цього відповідач не могла.

Оскільки Інструкцією не передбачено можливості внесення змін у Державний акт шляхом його виправлення, та виходячи із порядку видачі державних актів та їх реєстрації, для того щоб внести зміни у Державний акт слід його визнати недійсним (анулювати), а потім виготовити новий Державний акт, просить суд зобов`язати відповідача по даному зустрічному позову - Бугринську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити ОСОБА_2 із земель запасу сільськогосподарського призначення іншу рівнозначну земельну ділянку, що надавалися як земельна частка (пай) колишнього КСП «Ім. Богдана Хмельницького» з врахуванням показників якості ґрунту.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2021 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2022 року, підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2022 року, прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Представник позивача, адвокат Андріюк С.М. в судовому засіданні позовній вимоги підтримав та просив задовольнити зважаючи на обставини викладені в позові, не заперечував щодо задоволення зустрічного позову.

Позивач в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити, не заперечувала щодо задоволення зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов визнала, не заперечувала проти його задоволення та просила задовольнити вимоги по зустрічному позову.

Відповідач за зустрічним позовом Бугринська сільська рада Рівненської області в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши сторін по справі та їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 січня 2008 року, виданого державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Строкалем В.Д., ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 успадкував земельні ділянки загальною площею 1,93 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №074510 від 03 квітня 2006 року, яка розташована на території с. Сергіївка Рівненського (колишнього Гощанського) району Рівненської області.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №074510 від 03 квітня 2006 року, ОСОБА_3 належало дві земельних ділянки - площею 0,43 га під сінокіс, кадастровий номер 5621285900:04:001:0080 та земельна ділянка площею 1,50 га під ріллю, кадастровий номер 5621285900:04:003:0106.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №200468198 від 17.02.2020, за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку - площею 0,4304 га, кадастровий номер 5621285900:04:001:0080.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 1,50 га, кадастровий номер 5621285900:04:003:0106, що підтверджується даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №005939 від 25 березня 2010 року. Державну реєстрацію на вказану земельні ділянку здійснено 03.02.2016, номер запису 13120943, що підтверджується даними інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку.

Позивач, вказуючи на те, що передача у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5621285900:04:003:0106, яка належить спадкодавцю позивача з 2006 рок на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія РВ ЯГ №074510 від 03 квітня 2006 року, порушує його законні права та інтереси, як власника, у зв`язку з цим змушений звернутись до суду за захистом свого права.

В оцінці доводів позовної заяви, суд застосовує системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна право відношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 116 ЗК України Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про Державний земельний кадастр" визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом (що відбулося 01.01.2013 року), є дійсними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 911/2701/17 (провадження № 12-258гс18) вказано, що частиною п`ятою статті 116 ЗК України унормовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Земельні ділянки формуються як об`єкти цивільних прав: власності, постійного користування, оренди відповідно до закону, і припинення прав щодо цих об`єктів також має відбуватись виключно у відповідності до закону».

З досліджених доказів судом встановлено, що позивачу було передано у власність земельну ділянку в порядку, передбаченому законом. Він набув право власності на неї із законних підстав і не здійснив жодних дій щодо її відчуження, право власності на неї не втратив, ділянка у нього не вилучалася, принаймні суду не надано доказів протилежного і докази, надані позивачем на підтвердження наявності у нього права власності на вказану земельну ділянку, не спростовані, окрім того, вказана обставина не заперечувалась і відповідачем по справі.

Таким чином, при вирішенні питання про надання земельної ділянки у власність відповідачу, земельна ділянка кадастровий номер 5621285900:04:003:0106, яка була передана у власність позивачу не була вільною.

Частиною 1 статті 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

На підставі досліджених доказів в судовому засідання, судом вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку в порядку, передбаченому законом, зокрема на підставі розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації від 29 серпня 2008 року №431, однак вказаній земельній ділянці здійснено присвоєння кадастрового номеру, який був вже присвоєний іншій земельній ділянці, при цьому внесення змін чи виправлень до існуючого Державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачено.

Тобто, помилкове присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, яке відбулось не з вини відповідача ОСОБА_2 фактично позбавляє її права власності на земельну ділянку.

Судом звертається увага, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином з урахуванням викладеного, а також, те що згідно довідки Бугринської сільської ради від 24.06.2021 №02-09/556, на території Бугринської сільської ради наявні землі запасу сільськогосподарського призначення орієнтовно площею 415 га., суд вважає за необхідне зобов`язати Бугринську сільську ради виділити ОСОБА_2 земельну ділянку із земель запасу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку що сукупність зібраних по справі доказів дає підставу суду для задоволення первісного та зустрічного позову.

Керуючись статями 258-259,263-265ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства серії ЯЗ № 005939 від 25.03.2010, виданий на ім`я ОСОБА_2 , кадастровий номер 5621285900:04:003:0106 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5621285900:04:003:0106 на ім`я ОСОБА_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про зобов`язання виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Бугринську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити ОСОБА_2 земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення відповідно до розміру земельних ділянок, що надавалися як рілля із земельної частки (пай) колишнього КСП «Ім. Б. Хмельницького», з врахуванням показників якості ґрунту.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я Д.В. Пацко