Рішення

від 27.03.2022 по справі 922/5108/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/5108/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, код ЄДРПОУ: 41637745) до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 44, код ЄДРПОУ: 00493741) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка про стягнення заборгованості у розмірі 27 402,00 грн., а також судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів №58 від 16.03.2021 в частині оплати за надані послуги згідно актів виконаних робіт за травень, червень, липень та серпень 2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/5108/21. Визначено, розгляд справи №922/5108/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка своїм правом, наданим відповідно до ст.251 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2021 було направлено на адресу відповідача - 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 44, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи відповідача. Зазначена адреса також вказана позивачем в позовній заяві.

Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вречення поштового відправлення, повернутого на адресу суду 04.01.2022, вищезазначену судову кореспонденцію відповідачу вручено 31.12.2021.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 28.03.2022 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

16.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" (виконавець) та Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (замовник) було укладено договір №58 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і надання послуг згідно з ДК 021:2015-50750000-7 - послуги з технічного обслуговування ліфтів (технічне обслуговування ліфтів), а замовник - прийняти і оплатити послуги за цінами, які зазначені у Договорі відповідно з Додатком №1 (відомість об`єктів) який є невід`ємною частиною цього Договору.

Технічне обслуговування ліфтів передбачає надання комплексу послуг, регламентованих Правилами планово-попереджувального характеру, націлених на утримання ліфтів в справному і робочому стані, власною робочою силою в робочі дні з 8-00 до 17-00 години. Ліфтова аварійна служба виконавця надає послуги, пов`язані з неплановими зупинками та евакуації пасажирів та вантажів із кабін зупинених ліфтів цілодобово в робочі, вихідні та святкові дні (п.1.2.Договору).

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надану виконавцем послугу (п.1.3.Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, щомісячна оплата послуг згідно з Договором визначена узгодженням сторін на день його укладання з урахуванням ПДВ і складає 9 096,00 грн.

Валютою Договору є гривня України. Сума цього Договору за рік складає 90960,00 грн.

Відомість визначеної щомісячної суми оплати послуг наведена у Додатку №1, який с невід`ємною частиною Договору. Заміна деталей і вузлів виконуються Виконавцем за окрему плату понад суми, передбаченої цим Договором, на підставі нового договору за ціною, узгодженою сторонами.

Сума оплати послуг може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках запровадження нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування ліфтів, необхідність урахування інфляційних факторів, внесення змін в обсяг і склад послуг (п.2.2.Договору).

Додаткові роботи, не передбачені даним Договором, виконуються за узгодженням сторін на підставі додаткового узгодження або за замовленням замовника (п.2.3.Договору).

Замовник бере бюджетні зобов`язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом у відповідності до норм статей 46, 49 Бюджетного кодексу України протягом 30 календарних днів (п.2.4.Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, до 25 числа поточного місяця виконавець дає замовнику акти наданих послуг із зазначенням їх вартості. Вартість визначена у Договорі.

Замовник підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає один примірник Акту виконавцю (п.5.2.Договору).

На підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує надані послуги шляхом перерахування коштів (в гривнях) на рахунок виконавця не пізніше 10-го числа наступного місяця (п.5.4.Договору).

Платіжне доручення має містити № Договору та призначення платежу (п.5.5.Договору) .

Дні простою ліфтів з вини виконавця через технічні несправності відображаються в актах наданих послуг і не оплачуються (п.5.6.Договору).

Дні тимчасового простою ліфтів з вини замовника сплачуються замовником у повному обсязі (п.5.7.Договору).

Згідно п.6.2. Договору, якщо замовник відмовляється задовольнити претензії виконавця щодо виконаних договірних зобов`язань або не відповідає по суті претензій, виконавець має право звернутися до господарського суду.

Відповідно до Відомості об`єктів щомісячних послуг по обслуговуванню ліфтів на 2021 рік (Додаток №1 до Договору), загальна вартість договору: 90960,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 15160,00 грн. Середньомісячна вартість послуг: 9096,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 1516,00 грн.

Як вбачається з Актів наданих послуг по технічному обслуговуванню ліфтів за Договором №58 від 16.03.2021 за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2021 року, позивачем за період з березня 2021 року по серпень 2021 року надані послуги з технічного обслуговування ліфтів відповідачу на загальну суму 42 078,00 грн.

20.05.2021 відповідачем було здійснено оплату в сумі 14 676,00 грн. згідно з платіжними дорученнями №840 та №841 за надані послуги за березень та квітень 2021 року.

Як стверджує позивач, станом на 31.08.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становила 27 402,00 грн. та складається з заборгованості за надані послуги згідно актів виконаних робіт за травень, червень, липень та серпень 2021 року.

26.11.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №1, в якій вимагав виконати зобов`язання по Договору №58 від 16.03.2021 та перерахувати заборгованість на поточний рахунок протягом 10 днів з дня отримання відповідної претензії.

Як свідчать матеріали справи, відповідач направлену йому позивачем претензію не отримав, у зв`язку із чим відповідну претензію було повернуто адресанту.

Як стверджує позивач, станом на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 402,00 грн.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за надані йому послуги згідно актів виконаних робіт за травень, червень, липень та серпень 2021 року у загальному розмірі 27 402,00 грн. матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір №58 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 16.03.2021 за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підтвердження наданих відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів, позивачем долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт по Договору за травень, червень, липень та серпень 2021 року.

Дослідивши зазначені Акти судом встановлено, що вказані Акти підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками сторін. Жодних зауважень чи заперечень Акти не містять.

Таким чином, факт надання послуг позивачем з технічного обслуговування ліфтів відповідачу за періоди: травень, червень, липень та серпень 2021 року, підтверджується підписаними сторонами та засвідченими їх печатками актами виконаних робіт.

Судом також встановлено, що вартість послуг зазначена в актах виконаних робіт за спірний період співвідноситься з вартістю послуг визначеною умовами Договору та Додатку №1 до нього.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено п.5.4 Договору, на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує надані послуги шляхом перерахування коштів (в гривнях) на рахунок виконавця не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем послуг наданих у спірний період.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача за надані йому послуги за травень, червень, липень та серпень 2021 року перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 27 402,00 грн., який не погашено, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 27 402,00 грн. боргу за надані послуги з технічного обслуговування ліфтів за Договором №58 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 16.03.2021 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами у зв`язку із чим підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 44, код ЄДРПОУ: 00493741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Харківліфт" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, код ЄДРПОУ: 41637745) заборгованість у розмірі 27 402 (двадцять сім тисяч чотириста дві) грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "28" березня 2022 р.

Суддя Т.О. Пономаренко