Рішення

від 21.02.2022 по справі 910/14739/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2022Справа № 910/14739/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОНТІ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1"

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Дементьєв В. А., уповноважена особа;

Від відповідача 1: не з`явилися;

Від відповідача 2: не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" (відповідач 1) та Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (відповідач 2), в якому просить визнати недійсним свідоцтво України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що його торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно свідоцтву України № НОМЕР_2 та торговельна марка відповідача-1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно свідоцтву України № НОМЕР_1 є схожими настільки, що їх можна сплутати, і тому торговельна марка Відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (надалі «Закон»).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/14739/21, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.10.2021.

01.10.2021 до відділу діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

26.10.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/14739/21 до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

У судовому засіданні 21.12.2021 було оголошено перерву в слуханні справи по суті до 01.02.2022 р.

У судовому засіданні 01.02.2022 було оголошено перерву в слуханні справи по суті до 22.02.2022 р.

Під час розгляду спору по суті 22.02.2022 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 в судове засідання 22.02.2022 не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОНТІ" є власником свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» (заявка №m201316848 від 16.09.2013 р., дата реєстрації 27.01.2014), який зареєстровано щодо товарів «Кава, чай, какао та замінники кави; рис; тапіока і саго; борошно та зернові продукти; хліб, кондитерські вироби; морозиво; цукор, мед, сироп мелясовий; дріжджі, пекарські порошки; сіль; гірчиця; оцет, приправи; прянощі; харчовий лід; анісове (ганусове) насіння; арахісові кондитерські вироби; батончики злакові з високим вмістом білка; бікарбонат натрію для куховарення (харчова сода); паста з бобів сої (приправа); бобове борошно; бодян (насіння зірчастого анісу); борошно з тапіоки харчове; борошняні вироби; борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здобні; бутерброди (канапки, сандвічі); ванілін (замінник ванілі); ваніль (запашник); вафлі; вермішель; винний камінь на кулінарні потреби; випічка (кондитерські вироби з борошна); вівсяне борошно; вівсяні пластівці; вівсяні продукти; вода морська для куховарення; водорості (приправа); в`язівні речовини для морозива; галетне печиво; гвоздика (прянощі); гірчичне борошно; глазур для виробів із здобного тіста; глюкоза на кулінарні потреби; добавки (приправа); добавки з клейковини на кулінарні потреби; есенції до харчових продуктів, крім ефірних есенцій і ефірних олій; желе фруктові (кондитерські вироби); жуйки (жуйні гумки); заварний крем; закваска; закуски з рису; закуски зі злаків; заморожений йогурт (льодяні кондитерські вироби); заморожений кефір (льодяні кондитерські вироби); запашники до напоїв, крім ефірних олій; запашники до тортів, тістечок, крім ефірних олій; запашники харчові; запашники, крім ефірних олій; зародки пшениці харчові; речовини для усталювання збитих вершків; згусники для куховарення; імбир (прянощі); кава непряжена (нежарена); кавові запашники; кавові напої; кавові напої з молоком; кавові рослинні замінники; какао з молоком; какаові напої; какаові продукти; каперці (приправа); карамелі (цукерки); карамельки-таблетки (кондитерські вироби); карі (кері) (гостра приправа); картопляне борошно харчове; кетчуп (соус); клейковина харчова; в`язівні речовини для ковбас; кондитерські вироби з цукром; сіль для консервування харчових продуктів; коржі кукурудзяні; кориця (прянощі); крохмаль харчовий; крупа для мамалиґи; крупи харчові; кукурудза подрібнена; кукурудза пряжена (жарена); кукурудзяне борошно; кукурудзяні баранці; кукурудзяні пластівці; куркума харчова; кускус (манна крупа); ласощі для прикрашання новорічних ялинок; лід для охолоджування; лід натуральний або штучний; локричні кондитерські вироби; локшина; льодяники (смоктунці); льонове насіння харчове; майонез; макарони; макаронні вироби; мальтоза; мамалиґа; манна крупа; маринад овочевий (приправа); маринади; марципани; маткове молочко бджолине; меляса харчова; мигдальне печиво; мигдальне тісто; мигдальні кондитерські вироби; млинарські продукти; млинці; млинці фаршировані; молочні каші харчові; порошки на морозиво; муси десертні (кондитерські вироби); муси шоколадні; мускатні горіхи; муслі; м`ясна підлива; м`якшівні речовини для м`яса (побутові); пироги з м`ясом; м`ята до солодощів; м`ятні цукерки; напої на основі чаю; напої шоколадні; настоянки нелікувальні; овес очищений; овес подрібнений; очищений ячмінь; палички локричні (кондитерські вироби); пельмені; перець; перець (прянощі); перець запашний; песто (соус); печиво; пивний оцет; пироги із різною начинкою; підсолоджувані природні; піца; пластівці (зернові продукти); плачинди; помадки (кондитерські вироби); праліне; приправи до салату; присмаки; прісний хліб; прополіс (бджолиний клей); пряники; пудинги; пудра на торти, тістечка; пшеничне борошно; пюре фруктові (соуси); рисові торти, тістечка; розпушувач пекарський; розчина (запарка) на тісто; садові трави законсервовані (приправи); селерна сіль; соєве борошно; соєвий соус; солод харчовий; солодове сухе печиво; солодові екстракти харчові; соус томатний; соуси (приправи); спагеті; страви на основі локшини; суміші для глазурування шинки; сухарі; сухарі панірувальні; сухе печиво; суші; табуле; такое (перепічки кукурудзяні); тістечка; тістечка маленькі; тісто на торти, тістечка; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти, пироги з фруктами; фруктове морозиво; халва; цикорій (кавовий замінник); цукерки; чай охолоджений; чатні (приправа); чізбургери (сандвічі); шафран (присмака); шоколад; шоколадні напої з молоком; ячмінне (ячне) борошно; ячмінь подрібнений» у класі 30 МКТП.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" є власником свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (заявка №m201624779 від 09.11.2016 р., дата реєстрації 10.09.2018), який зареєстровано щодо товарів 30 класу МКТП, а саме: арахісові кондитерські вироби; борошно; борошняні кондитерські вироби; горішки, вкриті шоколадом; зернові продукти; карамелі (цукерки); кондитерські вироби; мигдальні кондитерські вироби; печиво; тістечка; торти; хліб; цукерки; шоколад; шоколадні кондитерські вироби.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОНТІ" вважає, що державна реєстрація торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства України, порушує його права та охоронювані законом інтереси на раніше зареєстровану, схожу настільки, що їх можна сплутати, торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України НОМЕР_2.

Позивач вважає, що на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за оскаржуваним свідоцтвом України № НОМЕР_1, зареєстрованим на ім`я відповідача 1, мають бути поширені підстави для відмови в наданні правової охорони, передбачені абз. 1 п. 3 ст. 6 Закону (у редакції станом на день реєстрації оскаржуваного свідоцтва), відповідно до яких не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст.155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст.157 Господарського кодексу України).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 6 Закону (у редакції станом на день реєстрації оскаржуваного знака) не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Позивачем було залучено до матеріалів справи висновок експерта № 109-09/21 від 03.09.2021 р. за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений на замовлення позивача, відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків:

- торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.09.2018 є схожою настільки, що її можна сплутати з раніше зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 27.01.2014 р.

Проаналізувавши висновок експерта № 109-09/21 від 03.09.2021 р, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та узгодженість із іншими матеріалами справи та чинним законодавством України. Отже, складений за допомогою застосування спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності висновок експерта № 109-09/21 від 03.09.2021 р є належним і допустимим доказом у справі і заслуговує на увагу господарського суду у якості важливого доказу по справі у сукупності із іншими зібраними у справі доказами.

Згідно приписів статті 73 "Докази" ГПК України: "Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: …висновками експертів".

В силу приписів статті 76 "Належність доказів" ГПК України: "Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування".

Згідно приписів статті 74 "Обов`язок доказування і подання доказів" ГПК України: "Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи".

Відповідно до ст. ст. 98, 101 ГПК України: Стаття 98. Вимоги до висновку експерта.

1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

3. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Господарським судом встановлено, що висновок експерта № 109-09/21 від 03.09.2021 р. відповідає вищенаведеним вимогам і заслуговує на увагу суду і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним даним справи, а також не були спростовані відповідачами 1 та 2 жодними іншими належними і допустимими доказами у справі.

Відповідно до положень п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. N 116 (в редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. N 72) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за N 276/812 "Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів".

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин схожості знаків позивача й відповідача 1, суд вважає заперечення Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" безпідставними і необґрунтованими.

Таким чином, висновок експерта № 109-09/21 від 03.09.2021 р. обґрунтовано підтвердив доводи позивача про невідповідність знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України НОМЕР_3 від 10.09.2018 умовам надання правової охорони, визначеним п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами визнання акта недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначений законом компетенції, органу який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

За таких обставин вимоги позивача про визнання свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.09.2018 р. недійсним повністю, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з вимогою до ДП "Український інститут інтелектуальної власності" внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно про визнання недійсним повністю свідоцтва України НОМЕР_3, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність».

13.10.2020 Кабінетом міністрів України прийняте Розпорядження № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності".

Згідно зазначеного Розпорядження, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. № 703-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначити, що державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Відповідно, органом, що уповноважений здійснювати дії із внесення відомостей до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, а також опублікування відповідної інформації в офіційному бюлетені "Промислова власність",

Враховуючи наведене, вимоги позивача про зобов`язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОНТІ" у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача 1, як власника спірного свідоцтва, у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати свідоцтво України № НОМЕР_1 від 10.09.2018 р. на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» недійсним повністю.

3. Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.09.2018 р. та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" (вул. Шкільна, 57, с. Махнівка, Козятинський р-н. Вінницька обл., 22133; ідентифікаційний код юридичної особи 39798250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОНТІ" (вул. Введенська, 4, м. Київ. 04071; ідентифікаційний код юридичної особи 39464252) 10 000 (десять тисяч) гривень. витрат пов`язаних з проведенням експертизи та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.02.2022 р.

Суддя О.В. Мандриченко