Рішення

від 30.03.2022 по справі 544/71/22

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/71/22

№ пров. 2/544/99/2022

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31березня 2022 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні упорядку спрощеногопозовного провадженняу залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (далі СТОВ «Дружба Нова») про стягнення боргу за договором оренди,

у с т а н о в и в:

У січня2022року позивачзвернулася досуду ззазначеним позовом,посилаючись нате,що відповідно до свідоцтва про на спадщину за заповітом від 16 липня 2019 року, виданого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області (реєстр. №2-395) вона є власником земельної ділянки площею 5,2696 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5323880400:00:029:0008). 02 вересня 2015 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» було укладено договір оренди успадкованої ОСОБА_1 земельної ділянки терміном до 31.12.2025. Право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» у відповідності до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області Артюхова C.B. від 17.11.2015 року №26216799. З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 набула прав та обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 5,2696 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5323880400:00:029:0008) за договором. Проте відповідачем в цій частині умови Договору не виконувались, в результаті чого ОСОБА_3 ні у встановлений п.4.4 Договору, ні після спливу цього строку орендна плата не була виплачена. У зв`язку з викладеними обставинами рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2021 року, яке набрало законної сили 29 вересня 2021 року, розірвано договір оренди б/н від 02 вересня 2015 року земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5323880400:00:029:0008), право оренди відносно якої зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» у відповідності до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області Артюхова C.B. від 17 листопада 2015 року №26216799. Вказним судовим рішенням встановлено неотримання ні спадкодавцем ОСОБА_2 , ні її спадкоємцем ОСОБА_1 орендної плати за Договором протягом 2019-2020 років. Не було виплачено орендну плату орендодавцю ОСОБА_2 за 2018 рік та орендодавцю ОСОБА_1 за 2021 рік. Відповідно до п.4.1 Договору розмір орендної плати складає 10927,53 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою. За таких обставин відповідач заборгував позивачеві орендну плату за Договором у розмірі 40915,39 грн.: а саме за 2018 рік - 10927,53 грн., за 2019 рік - 10927,53 грн., за 2020 рік - 10927,53 грн., за 2021 рік - 8132,8 грн. (10927,53 грн :365 днів х 272 дні (до дати набрання рішенням законної сили 29 вересня 2021 року). Позивач просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 45300,35 грн., 3% річних в розмірі 1841,0 грн., пеню в розмірі 10310,93 грн., а всього 57452,28 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 19 січня 2022 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.02.2022 від представника відповідача СТОВ «Дружба-Нова» адвоката Литвиненко Д.Г. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та вважає позовні вимоги передчасними, необгрунтованими та безпідставними та недоведеними з огляду на наступне. 02 вересня 2015 року між ОСОБА_2 як орендодавцем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» як орендарем укладено договір оренди землі. Вищевказаний договір було розірвано рішенням Пирятинського районного суду, яке набрало законної сили 29 вересня 2021 року. Стосовно орендної плати за 2018 рік представник відповідачча зазначає наступне. Орендна плата за 2018 рік (з 01.01.2018 по 31.12.2018) була виплачена безпосередньо ОСОБА_2 в сумі 15 080,08 грн. (без урахування ПДФО і ВЗ) 04.04.2018 шляхом поштового переказу через Укрпошту. Сума нарахованої орендної плати з урахуванням утриманих та сплачених податків та зборів становить 18 733,02 грн. Крім того, стосовно вимоги про сплату орендної плати за 2018 рік взагалі 31.12.2021 минув строк позовної давності. Тому немає жодних підстав для задоволення даної вимоги.

Стосовно орендної плати за період 01.01.2019 29.09.2021 представник відповідач зазначає. Орендна плата за вищевказаний період дійсно була нарахована, в наступному розмірі:

01.01.2019 31.12.2019 10927,53 грн з урахуванням ПДФО і ВЗ;

01.01.2020 31.12.2020 10927,53 грн з урахуванням ПДФО і ВЗ;

01.01.2021 29.09.2021 8143,14 грн з урахуванням ПДФО і ВЗ.

Але виплатити її Відповідач не міг у зв`язку з відсутністю платіжних реквізитів нового власника (Позивача).

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Таким чином при перерахуванні стягнутої на підставі рішення суду орендної плати орендар (боржник у виконавчому провадженні) зобов`язаний утримати з неї та сплатити у передбаченому законодавством порядку ПДФО та ВЗ.

Рішення суду підлягає виконанню в повному обсязі, а у виконавчому документі зазначається сума, яка вказана в резолютивній частині рішенні.

Отже, під час примусового виконання рішень про стягнення коштів з боржника виконавець стягує суму коштів в розмірі та обсязі, необхідному для фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Водночас Законом не передбачено повноважень виконавця здійснювати утримання (відрахування) податків та зборів із сум, які підлягають стягненню з боржника.

З урахуванням вищенаведеного в резолютивній частині рішення суду повинні бути вказані сума без урахування ПДФО і ВЗ, які відповідно становлять:

1.1.2019- 31.12.2019 8796,66 грн (10 927,53 грн 18% ПДФО 1966,96 грн 1,5% ВЗ

163,91 грн);

01.01.2020 31.12.2020 8796,66 грн (10 927,53 грн 18% ПДФО 1966,96 грн 1,5% ВЗ 163,91 грн);

01.01.2021 29.09.2021 6555,22 грн (8143,14 грн 18% ПДФО 1465,77 грн 1,5% ВЗ 122,15 грн).

Стосовно стягнення інфляційних втрат та 3% річних представник відповідача зазначає наступне. Позивачем для розрахунку взято дату успадкування нею земельної ділянки, однак, враховуючи той факт, що орендна плата за 2018 рік була виплачена безпосередньо спадкодавцеві, то прострочення виплати орендної плати наступило лише з 01.01.2020. Крім того, при обрахуванні інфляційних втрат та 3% річних Позивачем безпідставно включено до суми заборгованості орендну плату за 2018 рік. Таким чином, інфляційні збитки за вказані періоди складають 2789.80 грн. Сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2020 року по 19.01.2022 року складає 1030,32 грн.

Стосовно вимоги про стягнення пені представник відповідача зазначає наступне.

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежна виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та Договору. Умовами договору не встановлений ні розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання ні взагалі можливість її стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, який регулює відносини оренди землі є Закон України «Про оренду землі», однак в даному законі теж відсутні й розмір пені, яка стягується за порушення строків виплати орендної плати. Тобто законодавством теж не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності можливості її застосування та конкретно визначеного її розміру в договорі та законі. Аналогічної думки дотримується і ВП ВС по справі № 904/4156/18 від 10.12.2019.

При цьому звертає увагу, що договір взагалі не містить такої санкції за порушення строку сплати орендної плати як пеня, тому вимоги про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ є безпідставними.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 гривень представник відповідача зазначає наступне. Відповідач категорично не погоджується з вимогами про стягнення таких витрат з огляду на те, що редставником позивачадокументально недоведено,понесені витратина правовудопомогу,а саме не надано жодних доказів, які б підтверджували дані витрати крім того не надано навіть договір про надання адвокатських послуг.

Крім того, розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною адвокатом роботою, отже їх розмір є необгрунтованими у зазначеній вище частині.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ковтун М.В. у судове засідання не з`явився, на дресу суду подав заяву про розгляд справи у його та довірителя відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у останньому.

Представник відповідача СТОВ «Дружба Нова» у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв та клопотань щодо неможливості прибути у судове засідання з поважних причин не надходило. Судом взято до уваги відзив на позовну заяву отриманий судом 17.02.2022, в якому представник просила відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 з підстав викладених в останньому.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 12, 81Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема і відзив на позов, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,2696 га за кадастровим номером 5323880400:00:029:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Білоцерківської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 липня 2019 року виданого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори (а.с. 8-9).

02 вересня 2015 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» укладено договір оренди успадкованої ОСОБА_1 земельної ділянки терміном до 31 грудня 2025 року (а.с. 10-12).

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» у відповідності до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області Артюхова C.B. від 17.11.2015 №26216799.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.12.5 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 набула прав та обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 5,2696 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5323880400:00:029:0008) за Договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.4 Договору орендна плата за користування земельної ділянкою сплачується Орендарем на користь Орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік.

Проте відповідачем в цій частині умови Договору не виконувались, в результаті чого ОСОБА_3 ні у встановлений п.4.4 Договору, ні після спливу цього строку орендна плата не була виплачена.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2021 року, яке набрало законної сили 29 вересня 2021 року, розірвано договір оренди б/н від 02 вересня 2015 року земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5323880400:00:029:0008), право оренди відносно якої зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» у відповідності до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області Артюхова C.B. від 17 листопада 2015 року №26216799. Вказним судовим рішенням встановлено неотримання ні спадкодавцем ОСОБА_2 , ні її спадкоємцем ОСОБА_1 орендної плати за Договором протягом 2019-2020 років. Не було виплачено орендну плату орендодавцю ОСОБА_2 за 2018 рік та орендодавцю ОСОБА_1 за 2021 рік (а.с. 13-17).

Згідно статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 1Закону України«Про орендуземлі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Частиною 2 ст.409ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15Закону України«Про орендуземлі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Відповідно до ст.21-23Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно дост. 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частинами 2 та 3 ст.632ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин відповідач заборгував позивачеві орендну плату за Договором у розмірі 40915,39 грн: а саме за 2018 рік 10927,53 грн., за 2019 рік 10927,53 грн., за 2020 рік 10927,53 грн., за 2021 рік 8132,8 грн. (10927,53 грн: 365 днів х 272 дні (до дати набрання рішенням законної сили 29 вересня 2021 року).

Відповідно до частини 1 статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд погоджується з зазначеним позивачем розміром орендної плати, оскільки як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем обраховування суми заборгованості здійснювалося, виходячи із визначеного договору оренди земельної ділянки орендною платою в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі складає 10927,59 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, що передбачено п. 4 договору оренди землі від 02.09.2015 (а.с. 10).

В свою чергу, вартість земельної ділянки кадастровий номер 5323880400:00:029:0008, площею 5,2696 га, яка належить ОСОБА_3 станом 2015 рік на момент укладення договору становить 156108,46 грн., що зазаначено у п. 2.5 даного договору (а.с. 10).

Сума, яка підлягає стягненню, визначена судом без сплати податків і обов`язкових платежів, оскільки вони підлягають стягненню при виплаті орендної плати у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 13.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору.

Однією зпозовних вимог було стягнення орендної плати з урахуванням інфляції.

Верховний Суд в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 525/301/16-ц дійшов висновку, що при наявності умов договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції.

За таких обставин з урахуванням зазначеної норми сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача станом на 19 січня 2022 року становить 45300,35 грн.: 12671,63 грн. за період з 17.07.2019 по 19.01.2022 року + 12546,24 грн. за період з 01.01.2020 по 19.01.2022 року +11949,68 грн. за період з 01.01.2021 по 19.01.2022 року+8132,8 грн. орендна плата за 2021 рік без нарахування інфляційних втрат.

Три відсотки річних від несплаченої суми складає 1841,0 грн.: 824,0 грн. за період з 17.07.2019 по 19.01.2022 року + 673,0 грн. за період з 01.01.2020 по 19.01.2022 року +344,00 грн. за період з 01.01.2021 по 19.01.2022 року (розрахунки додаються).

Відповідно до ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до умов пункту 13.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті ЗЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

З урахуванням вищевикладеного розмір пені, яка підлягає стягненню, становить 10310,93 грн.: 5089,90 грн. за період з 17.07.2019 по 19.01.2022 року +3477,79 грн. за період з 01.01.2020 по 19.01.2022 року +1743,24 грн. за період з 01.01.2021 по 19.01.2022 року.

Таким чином, з відповідача СТОВ «Дружба Нова» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 45300,35 грн., 3% річних в розмірі 1841,0 грн. та пеню в розмірі 10310,93 грн., а всього 57452,28 грн.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В матеріалах справи наявна квитанція, якою підтверджується сплата судового збору у розмірі 908,00 грн (а.с. 5).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, то таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908,00 грн.

Судом встановлено, що позивач у зв`язку з розглядом справи понесла витрати на правничу допомогу, які її представник просив врахувати при вирішенні спору.

Згідно із ч. 1 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, відповідно до квитанції та Розрахунку витрат на правову допомогу виконаних адвокатом М.В. Ковтуном за позовом, позивач сплатила адвокату грошові кошти у розмірі 6000 гривень, що включає попереднє опрацювання матеріалів, підготовка позовної заяви ознайомлення з відзивом, його аналіз.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на вказане, такі витрати підлягають стягненню у повному розмірі 6000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 13, 15, 21-24 Закону України «Про оренду землі», ст. 15, 409, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про стягнення боргу за договором оренди задовольнити.

Стягнути зСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Дружба-Нова»на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 45300 грн 35 коп., 3% річних в розмірі 1841 грн. 00 коп та пеню в розмірі 10310 грн. 93 коп., а всього на загальну суму 57452 (п`ятдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 28 копійок.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба - Нова» на користь ОСОБА_1 сплачений останньою при зверненні з позовом до суду судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та мешканка с. Білоцерківці Пирятинського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 28.03.1997.

Відповідач:Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю «Дружба-Нова», адреса місця знаходження: смт. Варва Чернігівської області, вул. Комарова, 59, код ЄДРПОУ 31333767.

Суддя Ю.О. Ощинська