Рішення

від 30.03.2022 по справі 140/37/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/37/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (далі ТзОВ «Фуд Спайс») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002635 (далі - картка відмови у митному оформленні товару) (а.с.60-65).

В обґрунтування позову позивач вказав, що 05 листопада 2021 року декларантом з метою митного оформлення в режимі імпорту товару «крохмаль картопляний (сухий) 22000 кг» було подано до Волинської митниці митну декларацію (МД) №UA205140/2021/085667 з визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору (контракту) на рівні 10430,00 євро (еквівалент 316294,88 грн), що відповідає вартості, зазначеній в рахунку-проформі від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 та в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP з урахуванням витрат на перевезення вантажу територією Польщі в розмірі 4000,00 грн (132,08 євро). Незважаючи на те, що до митної декларації було додано документи, які були достатніми для підтвердження митної вартості та завершення митного оформлення, а також додаткові документи, відповідач 08 листопада 2021 року прийняв рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000068/2 та визначив митну вартість оцінюваного товару за резервним методом на рівні 0,6041 євро/кг та сформував картку відмови у митному оформленні товару №UA205140/2021/002635. Їх позивач вважає протиправними.

На думку позивача, ним надано митному органу усі обов`язкові документи, які передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) та які є достатніми для розмитнення товару за обраним декларантом методом. Вимогу про надання додаткових документів позивач вважає незаконною, оскільки всупереч статтям 53 і 54 МК України відповідач не зазначив, які складові частини митної вартості необхідно підтвердити. Поряд з тим вимога з боку митниці про надання додаткових документів у зв`язку із не підписанням товариством рахунка-фактури є безпідставною, оскільки цей документ формується в односторонньому порядку продавцем на підставі підписаного двостороннього контракту; виписка з бухгалтерської документації продавця та інформація про формування вартості імпортованого товару є документами останнього, покупцю за умовами контракту такі не надавалися й у її наданні продавцем було відмовлено (надано лише калькуляцію та чинну комерційну пропозицію (прайс-лист)). Також безпідставною є вимога про надання транспортного документа від 04 листопада 2021 року №WZ 2021/11/МІ/000000429, згаданого продавцем в інвойсі, який є складським документом іноземного контрагента і який не бере участі у формуванні ціни товару. Позивач зауважив, що ним неодноразово ввозився товар, що підлягав оцінці за МД №UA205140/2021/085667 від 05 листопада 2021 року, то ж незрозуміло, з якою метою відповідач витребував висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з огляду на наявність у митного органу достовірної інформації про вартісні характеристики товару, а наявність різниці у статистичній вартості в експортній декларації та спірній митній декларації не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки це обумовлено лише застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу.

Крім того, позивач зазначив, що митним органом у рішенні не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту рішення про коригування митної вартості товару не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим. Так само доказів навмисного заниження позивачем вартості товару митним органом не надано, як і доказів неналежності поданих документів.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.96-100). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої в МД №UA205140/2021/085667 від 05 листопада 2021 року митної вартості товару. Зокрема, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: декларантом не поданий транспортний документ від 04 листопада 2021 року №WZ2021/11/МІ/000000429, зазначений в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP; всупереч пункту 4.3 контракту від 11 січня 2020 року №08/01/2020 подано копію інвойсу; ціна, вказана в митній декларації країни відправлення від 04 листопада 2021ьроку №21PL301010Е1248385 (47711,00 польських злотих) не відповідає вартості, вказаній в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP (47582,61 польських злотих/10340,00 євро).

Виявлені розбіжності у документах були підставою для сумніву митниці щодо достовірності відомостей, які підтверджують числове значення складових митної вартості. Декларант не надав запропонованих документів. Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом з урахуванням цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) на рівні 0,6041 євро/кг (МД №UA508280/2021/2923 від 09 квітня 2021 року). Картка відмови у митному оформленні товару видана у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 та картка відмови в митному оформленні товару №UA205140/2021/002635 є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив (а.с.121-123) позивач не погодився з доводами відповідача й наголосив, що товариство надало вичерпний перелік документів, передбачений статтею 53 МК України. Крім того, відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що ТзОВ «Фуд Спайс» аналогічний товар (крохмаль картопляний) за тією ж ціною ввозило неодноразово (вісім партій), а тому у митного органу бути відомості про ввезений товар та його ціну. Протиправність дій митного органу з приводу поставки товариством інших партій товару вже було встановлено у судових рішеннях (справи №140/17053/20, №140/970/21 та №140/2063/21).

На думку позивача, підставою для скасування спірного рішення є також порушення порядку застосування другорядного методу визначення митної вартості, зокрема, доказів проведення консультацій з декларантом митний орган не надав.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Також від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

11 січня 2020 року між ТзОВ «Фуд Спайс» (покупець) та компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) (постачальник) було укладено договір №08/01/20, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити крохмаль картопляний марки «Суперіор стандарт». Ціна на товар встановлюється в євро за тонну і вказується в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість мішкотари включена в ціну товару. Загальна сума договору становить 350000,00 євро. Ціна на товар встановлюється на мовах FCA-Пшевлока (Інкотермс 2010). Покупець зобов`язується здійснити повну передоплату за кожну партію товару відповідно до рахунку-фактури (інвойсу), виставленого постачальником товару, що є предметом цього договору. Оплата за товар здійснюється банківським переказом на рахунок постачальника у валюті договору згідно з виставленими рахунками-фактурами (інвойсами) на підставі письмової заяви покупця (а.с.11-16).

Додатковою угодою від 23 лютого 2021 року №2 до контракту від 11 січня 2020 року №08/01/20 внесено зміни до його пункту 1.1 в частині можливості встановлення ціни на товар в євро або в польських злотих за тонну (а.с.9).

Згідно з комерційною пропозицією від 04 жовтня 2021 року вартість товару до кінця листопада 2021 року становить 470,00 євро за тонну (а.с.20).

На виконання умов контракту на підставі рахунку-проформи від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 (а.с.23) щодо товару «Картопляний крохмаль «Суперіор стандарт» (22 палети х 40 мішків х 25 кг, кількістю 22000,00 кг, ціною 0,47 євро за кілограм) платіжним дорученням від 26 жовтня 2021 року №19 оплатив вартість товару у сумі 10340,00 євро (а.с.25).

05 листопада 2021 року для митного оформлення в режимі імпорту товару «Продукти рослинного походження: крохмаль картопляний (сухий) 22000 кг … запаковано в 880 мішків по 25 кг» декларант позивача подав МД №UA205140/2021/085667 (а.с.69). У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 10340,00 євро (еквівалентно 313144,83 грн). Митна вартість становить 317144,83 грн, яку визначено за першим методом (з урахуванням крім фактурної вартості товару транспортних витрат у сумі 4000,00 грн). Для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант до митної декларації додав такі документи: контракт від 11 січня 2020 року №08/01/2020 (а.с.11-16), додаткові угоди від 30 грудня 2020 року №1 (а.с.17-18) та від 23 лютого 2021 року №2 (а.с.19), рахунок-проформу від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 (а.с.23), платіжне доручення від 26 жовтня 2021 року №19 (а.с.25), пакувальний лист (сертифікація ваги) від 04 листопада 2021 року (а.с.21), прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 04 жовтня 2021 року (а.с.20), сертифікат якості від 04 листопада 2021 року (а.с.24), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0259389 (а.с.21 зворот), рахунок-фактуру від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР (а.с.22 зворот), договір транспортного експедирування від 20 січня 2020 року №834 із заявкою на міжнародне перевезення вантажу від 03 листопада 2021 року (а.с.26-29), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 04 листопада 2021 року (а.с.21 зворот-22), довідку про транспортні витрати від 05 листопада 2021 року №562 (а.с.30), судові рішення у справах №140/17053/20 та №140/970/21, копію митної декларації країни відправлення від 04 листопада 2021 року №21PL301010E1248385 (а.с.33).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; документи, зазначені в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР; оригінал інвойсу від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР (а.с.117).

На електронне повідомлення митниці декларант інформував відповідача про те, що ним були подані всі наявні у позивача документи (а.с.115 зворот-116). Також повідомлено, що бухгалтерські документи продавця покупцю не надавалися та у їх надані продавець відмовив; додатково продавець надав лише лист про діючу комерційну пропозицію (надано митному органу). Також інформовано, що транспортні документи (договір про надання транспортно-експедиційних послуг, заявку на міжнародне перевезення вантажу, міжнародну товарно-транспортну накладну, довідку про транспортні послуги) було надано до митної декларації. Стосовно документа, зазначеного в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР, позивач надав лист продавця.

08 листопада 2021 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000068/2 (а.с.8) та сформувала картку відмови №UA205140/2021/002635 в митному оформленні товару (а.с.9). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість митного оформлення товару після проведення декларування товару відповідно до положень статті 257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення №UA205140/2021/000068/2 від 08 листопада 2021 року, з урахуванням положень частин четвертої-сьомої статті 55 МК України.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності: 1) в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP зазначений транспортний документ від 04 листопада 2021 року №WZ2021/11/М1/000000429, однак він не поданий до митного оформлення; 2) в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP відсутній обов`язковий підпис покупця, а також зазначено «копія», хоча згідно з пунктом 4.3 контракту від 11 січня 2020 року №08/01/2020 передбачено подання оригіналу рахунка-фактури (інвойсу); 3) в митній декларації країни відправлення від 04 листопада 2021 року №21PL301010E1248385 вказана ціна товару 47711,00 польських злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP - 47582,61 польських злотих/10340,00 євро. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA508280/2021/2923 від 09 квітня 2021 року на рівні 0,6041 євро/кг. Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статті55,57 МК Україниз декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/087037 від 09 листопада 2021 року шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а.с.10).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні товару звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару крохмалю картопляного - за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 11 січня 2020 року №08/01/2020 (а.с.11-14) з додатковими угодами від 30 грудня 2020 року №1 (а.с.17) та від 23 лютого 2021 року №2 (а.с.19) (пункт 2 означеної статті); рахунок-проформу від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 (а.с.23), рахунок-фактуру від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР (а.с.22 зворот) (пункт 3 частини другої статті 53 МК України); платіжне доручення від 26 жовтня 2021 року №19 (а.с.25) (пункт 4); транспортні (перевізні) документи - договір транспортного експедирування від 20 січня 2020 року №834, заявку на міжнародне перевезення вантажу від 03 листопада 2021 року (а.с.26-29), довідку про транспортні витрати №562 від 05 листопада 2021 року (а.с.30), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 04 листопада 2021 року (а.с.22, переклад на а.с.88) (пункт 6).

Серед додаткових документів, які супроводжували товар - пакувальний лист (сертифікація ваги) від 04 листопада 2021 року (а.с.21, переклад на а.с.90), сертифікат якості від 04 листопада 2021 року (а.с.24), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0259398 (а.с.21 зворот, переклад на а.с.89), прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 04 жовтня 2021 року (а.с.20), копія митної декларації країни відправлення від 04 листопада 2021 року №21PL301010E1248385 (а.с.33, переклад на а.с.92), при цьому останні два містяться в переліку документів, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України (тобто, підлягають наданню на вимогу митниці за відповідних умов).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 11 січня 2020 року №08/01/2020 з додатковими угодами від 30 грудня 2020 року №1 та від 23 лютого 2021 року №2 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до рахунка-проформи від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 (попереднього рахунка) та рахунка-фактури (інвойса) від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР вартість товару (крохмалю картопляного «Суперіор стандарт») кількістю 22000,00 кг становить 10340,00 євро. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну, яку покупець має сплатити.

Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР (10340,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №UA205140/2021/085667 від 05 листопада 2021 року. Таку ж суму сплачено на момент митного оформлення позивачем на підставі рахунка-проформи від 26 жовтня 2021 року №26/10/2021 згідно з платіжним дорученням від 26 жовтня 2021 року №19.

При цьому на доводи відповідача про не підписання позивачем інвойсу від 04 листопада 2021 року №048/2021/EXP суд зазначає, що названий документ є супровідним документом у комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача. Суд погоджується із позивачем, що у цьому випадку не передбачено обов`язку підписання рахунка покупцем товару, оскільки такий рахунок формується в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту. Відсутність підпису покупця в рахунку-фактурі ніяким чином не впливає на формування вартості товару, яка до того ж була сплачена на підставі рахунка-проформи, так само як зазначення в інвойсі словосполучення «копія №1», що також може означати примірник №1.

За змістом пункту 1.3 контракту товар поставляється на умовах FCA. Ці умови означають, що продавець доставить вказаному покупцем перевізнику вантаж, який пройшов митне очищення, до названого місця. При цьому якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то він несе відповідальність за завантаження.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України.

Ці витрати підтверджено договором транспортного експедирування від 20 січня 2020 року №834, укладеним між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) та ТзОВ «Фуд Спайс» (клієнт), заявкою на міжнародне перевезення вантажу від 03 листопада 2021 року №ЗВ-0000562 та довідкою про транспортні витрати від 05 листопада 2021 року №562, за якою вартість транспортно-експедиційних послуг територією Польщі до митного поста Ягодин становить 4000,00 грн.

Вимога відповідача надати транспортні (перевізні) документи є безпідставною, оскільки такі (перераховані вище) надавалися декларантом разом із митною декларацією. Також не знаходить обґрунтування вимога митного органу, адресована декларанту, надати транспортний документ від 04 листопада 2021 року №WZ2021/11/М1/000000429 (згадується в рахунку-фактурі), який не є транспортним документом для міжнародного перевезення, а є внутрішнім документом на переміщення товару на заводі продавця й він не бере участі у формуванні ціни товару, про що листом від 04 листопада 2021 року було повідомлено контрагентом позивача (а.с.128).

Крім того, зі змісту зовнішньоекономічного контракту від 11 січня 2020 року №08/01/2020 та додаткових угод до нього, а також з рахунка-проформи та рахунка-фактури не вбачається, що на позивача покладалися інші зобов`язання (тобто, що він мав нести також й інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару продавцем.

Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд також наголошує, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями (пункти 4, 6, 8 частини третьої статті 53 МК України) є обґрунтованою тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (постачальником та покупцем).

Крім того, у листі від 08 листопада 2021 року №08-11 (а.с.115 зворот - 116) на повідомлення митниці стосовно надання додаткових документів позивач пояснював, що у нього відсутня виписка з бухгалтерської документації продавця; у свою чергу прейскурант виробника (продавця) надавався до митної декларації (лист від 04 жовтня 2021 року про актуальну ціну на крохмаль картопляний на умовах FCA-Пшевлока до кінця листопада).

Поряд з тим ненадання таких документів продавцем не може ставити у залежність можливість митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості.

Відповідач також не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд наголошує на тому, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура від 04 листопада 2021 року №048/2021/ЕХР підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 10340,00 євро.

Експортна декларація від 04 листопада 2021 року №21PL301010E1248385 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу (митне оформлення позивачем здійснювалось 05 листопада 2021 року, а експортна декларація країни відправлення датована 04 листопада 2021 року), а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані декларантом документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Не може залишитися поза увагою і та обставина, що митне оформлення товару за МД №UA508280/2021/002923 від 09 квітня 2021 року (а.с.118), цінову інформацію якої використав відповідач при прийнятті спірного рішення, здійснювалося із використання шостого (резервного) методу визначення митної вартості. При цьому фактурна вартість товару фактично тієї ж кількості 22000,00 кг становила 10010,00 євро, а позивач придбав аналогічний товар за ціною 10340,00 євро, тобто за вищою ціною.

Відповідач свідомо ігнорує також й ту обставину, що ТзОВ «Фуд Спайс» за контрактом від 11 січня 2020 року №08/01/20, укладеним із компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща), імпортував в Україну не одну партію крохмалю картопляного «Суперіор стандарт». Так само митний орган неодноразово приймав рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, які судовими рішеннями були скасовані як протиправні (справи №140/17053/20, №140/140/970/21). У кожному випадку суд вказував на необґрунтованість висновків митного органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару (фактично з аналогічних підстав, що й у розглядуваній справі), проте відповідач не враховує ці висновки суду, хоч такі судові рішення товариство додало до митної декларації.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому це рішення підлягає скасуванню як протиправне. З огляду на протиправність зазначеного рішення про коригування митної вартості товару безпідставно видано картку відмови в митному оформленні товару №UA205140/2021/002635, яка містить аналогічні підстави прийняття та якою визначено можливість випуску товару у вільний обіг лише у разі проведення декларування відповідно до рішення від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 про коригування митної вартості.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 9540,00 грн, з них 4540,00 грн витрати з сплати судового збору та 5000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 13 грудня 2021 року №13/12/21-1, укладеного між адвокатом Кушніруком А.В. та ТзОВ «Фуд Спайс» (а.с.45-47), додаткової угоди від 20 січня 2022 року №1 (а.с.68), акта приймання-передачі наданих послуг від 30 грудня 2021 року (а.с.48), уточнюючого акта приймання-передачі наданих послуг від 20 січня 2022 року (а.с.67).

Пунктом 4.1 договору від 13 грудня 2021 року №13/12/21-1 обумовлено, що розмір винагороди за написання, підготовку та оформлення позовної заяви до суду становить 5000,00 грн, а відповідно до пункту 4.3 договору розрахунки за надані послуги здійснюються клієнтом у готівкову або безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням у відповідній судовій справі, що стосується предмета договору, законної сили.

З акта приймання-передачі наданих послуг від 20 січня 2022 року вбачається, що адвокат на виконання договору надав, а клієнт ТзОВ «Фуд Спайс» прийняло юридичні послуги на суму 5000,00 грн зі складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару №UA205140/2021/002635.

Відповідач заперечив щодо відшкодування витрат у заявленому розмірі, покликаючись на неспівмірністю цих витрат зі складністю справи та до предмета спору (а.с.119-120).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що ця справа є незначної складності; спірні правовідносини регулюється нормами МК України й не вимагають від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову, що у свою чергу, не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, Крім того, з даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено неодноразове звернення ТзОВ «Фуд Спайс» у 2021-2022 роках з аналогічними позовами, а тому підготовка окремого позову не вимагала значних зусиль та затрат. Поряд з тим позовна заява залишалися судом без руху у зв`язку із недоліками в її оформленні; також позивач після подання позовної заяви подавав додаткові документи, які були наявні у нього на момент оформлення позову і які не були долучені до позову. Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України та принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, враховуючи заперечення відповідача, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Крім того, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00 грн, підтверджені платіжними дорученнями від 29 грудня 2021 року №617 (а.с.7) та від 20 січня 2022 року №14 (а.с.66), виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.55, 95а).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 8540,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 57А, ідентифікаційний код юридичної особи 43145130) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/000068/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 листопада 2021 року №UA205140/2021/002635.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 8540,00 грн (вісім тисяч п`ятсот сорок грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк