Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 688/3144/20
провадження № 61-14422св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Вітюк Сергій Вікторович,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Судилківська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітюк Сергій Вікторович, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року у складі судді Мазур Н. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання заповіту нікчемним.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .
В установлений законом строк, він звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті батька до Шепетівської районної державної нотаріальної контори.
На його звернення, нотаріус повідомила про те, що спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, є він та ОСОБА_2 , та спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 .
Надалі було встановлено, що заповіт на користь ОСОБА_3 був посвідчений виконуючим обов`язки старости ОСОБА_5 , який був відповідальним за вчинення нотаріальних дій, на підставі рішення Судилкільської сільської ради від 04 січня 2017 року на території сіл: Городище, Красносілка, Пашуки Шепетівського району Хмельницької області. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Городищенська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області перебуває
в стані припинення з 16 червня 2017 року.
Вважав, що у представника Судилківської сільської ради, виконуючого обов`язки старости сіл Городище, Красносілка, Пашуки ОСОБА_5 , право на посвідчення заповітів виникло саме з 16 червня 2017 року.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт, вчиненим ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 та посвідчений Судилківською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області, нікчемним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів факту складення заповіту особою, яка не мала на це права та складення заповіту
з порушеннями вимог щодо його форми та посвідчення, які свідчать про його нікчемність.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 квітня 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відсутні підстави для визнання оспорюваного заповіту нікчемним. Заповіт від 15 червня
2017 року складений з дотриманням вимог щодо його посвідчення, оскільки виконуючий обов`язки старости сіл Городище, Красносілки, Пашуки Судилківської сільської ради ОСОБА_5 був наділений повноваженнями на посвідчення цього заповіту.
При цьому апеляційний суд зазначив, що питання визнання заповіту
від 15 червня 2017 року недійсним як оспорюваного з тих мотивів, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга статті 1257 ЦК України), судом першої інстанції не могло розглядатися і вирішуватися, оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а позивач, як встановлено судом, не збільшував позовні вимоги та не змінював предмет і підстави позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітюк С. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що під час допиту в судовому засіданні 13 квітня 2021 року свідок ОСОБА_8 пояснила, що заповідач під час вчинення нотаріальної дії мав намір заповісти лише будинок.Таким чином в посвідчувальному заповіті неправильно викладене розпорядження заповідача, та викладено більший обсяг, аніж заповідав заповідач.
Також судом не було враховано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р, у якому відповідно до абзацу першого пункту 7і розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Хмельницької області згідно з додатком. Відповідно до додатку з дня прийняття розпорядження було визначено адміністративним територіальним центром Судилківську сільську раду з кодом ЄДРПУО 6825588501.
Таким чином Судилківська об`єднана територіальна громада утоврилась
з моменту прийняття розпорядження, а тому оспорюваний заповіт був посвідченний неуповноваженою особою, та затвердженний невідповідною юридичною особою.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» 28 грудня 2016 року утворено Судилківську сільську раду об`єднаної територіальної громади шляхом об`єднання Вовківецької, Городищенської, Новичівської, Середияецької, Судилківської та Хролинської сільських рад Шепетівського району Хмельницької області.
Таким чином з цього часу староста села чи особа, яка виконувала на підставі відповідного нормативно правового акта Судилківської сільської ради його обов`язки, вправі була вчиняти всі передбачені законом повноваження, в тому числі і посвідчувати заповіти.
Також у грудні 2021 року Судилківська сільська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 червня 2017 року ОСОБА_7 склав заповіт, який був посвідчений виконуючим обов`язки старости (сіл: Городище, Пашуки, Красносілка,) Судилківської сільської ради Шепетівського району ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 20/3, відповідно до якого заповів все майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, на користь ОСОБА_3 .
У зв`язку з хворобою, на прохання заповідача, та неможливістю підписати власноруч за його дорученням та у присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також виконуючого обов`язки старости сіл
ОСОБА_5 , заповіт був підписаний ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 210/2017, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до Шепетівської районної нотаріальної контори подали його син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До складу спадщини входить земельна ділянка з кадастровим номером 6825582300:04:031:0240 та житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Рішенням від 21 липня 2016 року 10-ї сесії VІІ скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися
з територіальними громадами сіл Городище, Пашуки, Красносілка Городищенської сільської ради, сіл Вовківці, Вовківчики, Вовківецької сільської ради, сіл Серединці, Березна, Серединецької сільської ради, сіл Мальованка, Поляни, Новичі, Жилудки Новичівської сільської ради, сіл Судилків, Лозичне, Білокриниччя, Рудня - Новенька, Климентовичі Судилківської сільської ради в Судилківську територіальну громаду
з центром села Судилків.
Доручено Судилківському сільському голові звернутися до Хмельницької обласної ради з клопотання про утворення Судилківської територіальної громади.
Повноваження сільської ради, сільського голови припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об`єднання (а.с. 86).
І цим же рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області схвалено проект рішення сільської ради «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (а.с. 85).
Рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 05 вересня 2016 року № 1 вирішено об`єднатися
з територіальними громадами сіл Городище, Пашуки, Красносілка Городищенської сільської ради, сіл Вовківці, Вовківчики, Вовківецької сільської ради, сіл Серединці, Березна, Серединецької сільської ради, сіл Мальованка, Поляни, Новичі, Жилудки Новичівської сільської ради, сіл Судилків, Лозичне, Білокриниччя, Рудня - Новенька, Климентовичі Судилківської сільської ради в Судилківську територіальну громаду
з центром села Судилків. Затверджено план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
Доручено Судилківському сільському голові звернутися до Хмельницької обласної ради з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської ради та відповідного сільського голови в установленому порядку (а.с. 84).
Відповідно до рішення 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 1 «Про інформацію Судилківської сільської виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області про підсумки виборів депутатів Судилківської сільської ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Судилківської сільської ради 8 скликання по 26 округах (а.с. 71).
Рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 7 на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», відповідно до Цивільного Кодексу, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань» у зв`язку із набуттям повноважень Судилківською сільською радою, обраною територіальною громадою реорганізовано Горидищенську сільську раду (ЄДРПОУ 04404319) шляхом приєднання до Судилківської сільської ради, яка
є правонаступником прав та обов`язків Городищенської сільської ради
з дня набуття повноважень Судилківською сільською радою. І Судилківська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Городищенської сільської ради з дня набуття повноважень Судилківською сільською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою (а.с. 9).
Згідно із рішенням 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 7 до проведення перших виборів старост на території Судилківської сільської ради виконання обов`язків покладено на ОСОБА_5 , який здійснював повноваження Городищенського сільського голови до об`єднання
і визначено, що виконуючий обов`язки старости ОСОБА_5 здійснює свої повноваження на території таких сіл: Городище, Красносілка, Пашуки (а.с. 87).
Рішенням 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 14 «Про утворення виконавчого комітету Судилківської сільської ради, визначення його чисельності та затвердження складу» утворено виконавчий комітет Судилківської сільської ради восьмого скликання (а.с. 72).
Відповідно до рішення 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 04 січня 2017 року № 44 відповідальним за вчинення нотаріальних дій з 04 січня 2017 року призначено виконуючого обов`язки старости сіл Городище, Красносілки, Пашуки ОСОБА_5 на території сіл Городище, Красносілка, Пашуки (а.с. 13).
24 листопада 2020 року розпорядженням голови Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області звільнено
ОСОБА_5 від виконання обов`язків старости на території сіл: Городище, Пашуки, Красносілка 24 листопада 2020 у зв`язку із закінченням строку повноважень (а.с. 88).
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань Городищенська сільська рада, як орган місцевого самоврядування перебуває в стані припинення
з 16 червня 2017 року (а.с. 6-7).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що заповіт від 15 червня 2017 року посвідчено виконуючим обов`язки старости сіл Городище, Красносілка, Пашуки Судилківської сільської ради
ОСОБА_5, є недійсним, оскільки до 16 червня 2017 року діяла Городищенська сільська рада як самостійна юридична особа.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься
у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Статтею 1247 ЦК Українивстановлено загальні вимоги до форми заповіту, за якими заповіт повинен складатися у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем (якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу). Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними
у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).
Однак у разі невизнання іншою стороною такої недійсності правочину
в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
У такому разі суд своїм рішенням лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з оспоренням та не визнанням іншими особами, шляхом вказівки в резолютивній частині судового рішення про нікчемність правочину або відмову в цьому.
Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статті 1247 ЦК України).
Згідно із статтею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат»у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів;
4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
5) засвідчують справжність підпису на документах.
При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року
№ 3306/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування), за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.
Судом встановлено, що рішенням від 21 липня 2016 року 10-ї сесії VІІ скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися з територіальними громадами сіл Городище, Пашуки, Красносілка Городищенської сільської ради, сіл Вовківці, Вовківчики, Вовківецької сільської ради, сіл Серединці, Березна, Серединецької сільської ради, сіл Мальованка, Поляни, Новичі, Жилудки Новичівської сільської ради, сіл Судилків, Лозичне, Білокриниччя, Рудня - Новенька, Климентовичі Судилківської сільської ради в Судилківську територіальну громаду з центром села Судилків.
Доручено Судилківському сільському голові звернутися до Хмельницької обласної ради з клопотання про утворення Судилківської територіальної громади.
Повноваження сільської ради, сільського голови припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об`єднання (а.с. 86).
Також цим рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області схвалено проект рішення сільської ради «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (а.с. 85).
Рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 05 вересня 2016 року № 1 вирішено об`єднатися
з територіальними громадами сіл Городище, Пашуки, Красносілка Городищенської сільської ради, сіл Вовківці, Вовківчики, Вовківецької сільської ради, сіл Серединці, Березна, Серединецької сільської ради, сіл Мальованка, Поляни, Новичі, Жилудки Новичівської сільської ради, сіл Судилків, Лозичне, Білокриниччя, Рудня - Новенька, Климентовичі Судилківської сільської ради в Судилківську територіальну громаду
з центром села Судилків. Затверджено план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
Доручено Судилківському сільському голові звернутися до Хмельницької обласної ради з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської ради та відповідного сільського голови в установленому порядку (а.с. 84).
Відповідно до рішення 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 1 «Про інформацію Судилківської сільської виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області про підсумки виборів депутатів Судилківської сільської ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Судилківської сільської ради 8 скликання по 26 округах (а.с. 71).
Рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 7 на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», відповідно до Цивільного Кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у зв`язку із набуттям повноважень Судилківською сільською радою, обраною територіальною громадою реорганізовано Горидищенську сільську раду (ЄДРПОУ 04404319) шляхом приєднання до Судилківської сільської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків Городищенської сільської ради
з дня набуття повноважень Судилківською сільською радою. Судилківська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Городищенської сільської ради з дня набуття повноважень Судилківською сільською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою (а.с. 9).
Згідно із рішенням 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 7 до проведення перших виборів старост на території Судилківської сільської ради виконання обов`язків покладено на ОСОБА_5 , який здійснював повноваження Городищенського сільського голови до об`єднання
і визначено, що виконуючий обов`язки старости ОСОБА_5 здійснює свої повноваження на території таких сіл: Городище, Красносілка, Пашуки (а.с. 87).
Рішенням 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 14 «Про утворення виконавчого комітету Судилківської сільської ради, визначення його чисельності та затвердження складу» утворено виконавчий комітет Судилківської сільської ради восьмого скликання (а.с. 72).
Відповідно до рішення 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 04 січня 2017 року № 44 відповідальним за вчинення нотаріальних дій з 04 січня 2017 року призначено виконуючого обов`язки старости сіл Городище, Красносілки, Пашуки ОСОБА_5 на території сіл Городище, Красносілка, Пашуки (а.с. 13).
Установивши, що рішенням 1 сесії VIII скликання Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 04 січня 2017 року
№ 44 виконуючий обов`язки старости сіл Городище, Красносілки, Пашуки Судилківської сільської ради ОСОБА_5 був призначений відповідальним за вчинення нотаріальних дій з 04 січня 2017 року на території сіл Городище, Красносілка, Пашуки, а отже, відповідно до
пункту 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування був наділений повноваженнями на посвідчення заповіту ОСОБА_7 від 15 червня 2017 року, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки заповіт складений з дотриманням вимог щодо його посвідчення уповноваженою на це особою.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати складений ОСОБА_7 заповіт нікчемним, оскільки обставини, на які позивач посилався у суді першої інстанції в обґрунтування нікчемності заповіту спростовані під час розгляду справи.
Визнання заповіту нікчемним без встановлених законом підстав позбавляє особу, яка набула у власність майно в порядку спадкування, права мирного володіння своїм майном (стаття 1 протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а в разі, якщо особа мала його набути, то правомірного очікування цього.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить із принципу співмірності наслідків порушення закону. Про це, зокрема, йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Сьорінг проти Сполученого Королівства» від 07 липня 1989 року, де зазначається, що в основі всієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лежить пошук справедливого балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами щодо захисту основних прав індивіда, і, зокрема, в контексті дієвості концептуальних засад мирного володіння майном. Це означає, що ті негативні наслідки, які мають слідувати в порушення закону, не повинні таким чином впливати на майновий стан особи, щоб це явно і очевидно перевищувало значущість правопорушення. Якраз саме це спостерігається при ухваленні судом рішення про нікчемність заповітуяк наслідку порушень нотаріального законодавства про посвідчення нотаріусом правочину поза межами його округу.
Слід також звернути увагу на загальнодозвільний підхід законодавця щодо можливості особи, яка опинилася в різних життєвих ситуаціях, скласти заповіт, який може посвідчуватися доволі широким колом осіб, зазначених у статті 1252 ЦК України. Призначення цього - переконатись у дійсній волі особи, яка складає заповіт, і надати їй можливість її виразити, а особам, до спадкування якими прагнув заповідач, - отримати це майно у спадщину.
Не відповідає це і засадам справедливості, адже цим нехтується остання воля заповідача. Указане і не впливає на форму правочину, волевиявлення заповідача і на ті вимоги про порядок його посвідчення, які закріплені в ЦК України.
Інакший підхід призводить до необґрунтованого покладення відповідальності за порушення уповноваженою особою органу місцевого самоврядування законодавства, яке регулює порядок його діяльності, на заповідача та спадкоємців, які не зобов`язані бути обізнаними
з процедурним законодавством, що є порушенням принципу поваги до волі заповідача та обов`язковості її виконання, а також неспівмірним втручанням держави у право спадкоємців за заповітом мирно володіти своїм майном.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17 (провадження
№ 14-173цс20), постановах Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 495/87/15-ц, від 11 серпня 2021 року у справі № 220/183/20.
Обставини та докази, на які посилається позивач на підтвердження своїх доводів про нікчемність заповіту, судами попередніх інстанцій оцінені відповідно до вимог ЦПК України про оцінку доказів (стаття 89 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржених судових рішень спростовуються змістом оспорюваного заповіту, іншими матеріалами справи, які не містять доказів відсутності вільного волевиявлення заповідача на складання заповіту і порушення визначених законом умов його складання, а також обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій, оскільки ґрунтуються на доведенні необхідності переоцінки доказів і обставин, на які посилався позивач, пред`являючи позов, і яким суди дали належу оцінку. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»,
§ 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції щодо підстав для відмови у позові ОСОБА_1 не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційного суду не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітюк Сергій Вікторович, залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 квітня 2021 року у незміненій під час апеляційного перегляду частині та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103844484 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Воробйова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні