Вирок

від 02.10.2017 по справі 490/9438/13-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9438/13-к

Провадження № 1-кп/490/193/2018

У Х В А Л А

25вересня 2017 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України.

Судом у справі проведене підготовче судове засідання, за наслідками якого суд дійшов таких висновків.

І. Стосовно обставин, пов`язаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

1.В межах цього кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2. Підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України на цей час також відсутні.

3. Наданий суду обвинувальний акт в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, про його невідповідність вимогам діючого законодавства сторони не посилаються.

Отже, підстави для його повернення, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, наразі також є відсутніми.

4. Це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва, заперечень проти такого сторонами не наведено.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

ІІ. Стосовно питань, пов`язаних із підготовкою справи до судового розгляду.

1. Відповідно до частини 1 статті 384 КПК України прокурором - під час досудового розслідування, та судом - під час підготовчого судового засідання - обвинуваченому були роз`яснені можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

В зв`язку із цим обвинувачений, усвідомивши суть роз`яснень, заявив клопотання про здійснення щодо нього кримінального провадження судом присяжних.

За такого судовий розгляд цього кримінального провадження має здійснюватись судом присяжних.

2. Далі, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 315 КПК України за такого суд має визначити дату та місце проведення судового засідання.

Під час визначення такої дати суд враховує строк, що є необхідним для визначення кола присяжних, які братимуть участь у судовому засіданні, їх виклик до суду, а також - вчинення дій щодо забезпечення можливості перекладу певних документів на вірменську мову.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне призначити судове засідання на 02 листопада 2017 року на 11-30 годину та проводити його у приміщенні Центрального районного суду міста Миколаєва.

3. При цьому враховуючи, що в цьому випадку про проведення закритого судового засідання сторони не просять, та передбачені законом підстави для такого є відсутніми, розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Судове засідання у цьому кримінальному провадженні слід здійснювати за участі обвинуваченого, його захисника, потерпілих та прокурора.

ІІ. Щодо запобіжного заходу, який слід застосовувати відносно обвинуваченого.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, спираючись про те, що ризики, що зумовили його обрання та продовження строку його дії, наразі не є усунутими.

Обвинувачений та його захисник під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення цього клопотання заперечували та просили про зміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий.

При цьому вони посилались про те, що висунута обвинуваченому підозра не є обґрунтованою, він тримається під вартою протягом тривалого часу, а ризики, що зумовили застосування цього запобіжного заходу, за цей період /який становить близько 4 років/ вже як не відпали, то суттєво зменшились.

Після вислуховування потерпілої, яка підтримала клопотання прокурора та заперечувала проти задоволення клопотання захисту, суд дійшов такого.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_7 від 27 березня 2013 року відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 травня 2013 року.

В подальшому цей строк продовжувався слідчими суддями та судами неодноразово.

Під час обрання вказаного запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді та суд виходили з того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та існує ризик того, що він, перебуваючи на волі, зможе ухилитись від суду.

Наразі матеріали справи доказів на спростування вказаних міркувань не містять.

Так, згідно з визначеним Європейським судом поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованим обвинувачення слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

В цьому ж випадку зміст припущення про вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину є викладеним в обвинувальному акті, а добросовісність такого припущення є підтвердженою поза розумним сумнівом тою обставиною, що попередніми рішеннями судів першої та апеляційної інстанції припущення, викладене в обвинувальному акті, визнано доведеним.

Посилання обвинуваченого про те, що наразі докази його винуватості є відсутніми, на цей час не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Так, в цьому випадку обвинувачений посилається про те, що належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного припущення матеріали справи не містять. Але доведеність обвинувачення, про що, власно, йдеться у посиланнях обвинуваченого, що аналізуються, на цій стадії не обговорюється та поняття у вжитому обвинуваченим сенсі також не застосовується.

При цьому суд відзначає, що пред`явлене обвинувачення дійсно можна перевірити у судовому розгляді та воно спонукає неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є це обвинувачення обґрунтованим.

Вирішуючи питання про те, чи існує наразі ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, суд враховує таке.

В цьому випадку, як свідчить зміст обвинувального акту, є підстави добросовісно припускати, що обвинувачений після вчинення злочину зник з місця свого проживання та на момент вчинення злочину не мав ані міцних соціальних зв`язків, ані належного місця проживання.

До того ж, він обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого йому може бути призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В зв`язку з цим суд відзначає, що відомостей про те, що вказані ризики змінились, матеріали справи наразі не містять.

Про актуальність же таких ризиків свідчить, зокрема, наступне.

Як свідчать матеріали кримінального провадження, досудове розслідування в межах цього кримінального провадження було завершено 02 вересня 2013 року. При цьому з 02 вересня 2013 року та практично до 18 вересня 2017 року під час судового розгляду цього кримінального провадження як обвинувачений, так й суд та інші учасники кримінального провадження з метою забезпечення реалізації прав обвинуваченого за його згодою та наполяганням використовували дві мови - українську та російську.

Більше того, обвинуваченим для участі у розгляді кримінального провадження був обраний захисник - ОСОБА_8 , про незгоду з позицією якого обвинувачений жодного разу не посилався.

Цей захисник у своєму письмовому клопотанні /том 1, а.с. 63, 64/ зазначав про необхідність здійснення перекладу саме на російську мову.

Проте, під час судового засідання 18 вересня 2017 року захисник ОСОБА_8 , не зважаючи на роз`яснення суду про недоречність такого, почав, всупереч раніше заявлених ним же клопотань, діяти таким чином, щоб унеможливити сприйняття обвинуваченим ходу процесу, відмовляючись пояснити йому навіть зміст його /захисника/ клопотань у суді на доступній для обвинуваченого мові. При цьому показовим є те, що інші учасники судового провадження, зокрема - прокурор, потерпілі та суд - навпаки, вживали заходи для того, щоб обвинувачений сприймав хід судового розгляду.

Більше того, після того, як вказані дії захисника не призвели до бажаного результату, обвинувачений сам почав демонстративно звертатись до суду та інших учасників судового провадження на незрозумілій для них мові та звертатись на раніше обраній ним мові - російській - відмовився.

Таке мало наслідком очевидно невиправдані ускладнення під час розгляду справи та зволікання із проведенням підготовчого судового засідання у справі

Більше того, захисник під час проведення підготовчого судового засідання двічі заявляв відводи колегії суддів, обґрунтовуючи їх обставинами, що не відповідали дійсності, що також мало наслідком невиправдане витрачання процесуального часу замість організації дослідження доказів у справі, зокрема - доказів невинуватості обвинуваченого /у разі їх наявності/.

Наведене свідчить, що обвинувачений обрав позицію, яка передбачає застосування прийомів, що пов`язані із зволіканням у розгляді справи, зловживаючи своїми правами, замість надання доказів або міркувань чи коментарів із приводу доказів сторони обвинувачення. Таке свідчить, що обвинувачений замість того, щоб доводити свою невинуватість /за наявності до того підстав/ намагається створити організаційні умови, спрямовані на ускладнення встановлення дійсних фактичних обставин справи та створення передумов для організаційного, але не правосудного, вирішення питання про застосування до нього тих чи інших обмежувальних заходів, зокрема - у вигляді запобіжних заходів або покарання.

Між цим, відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, обвинувачений зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його /від чого він фактично ухилився 18 вересня 2017 року/, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання /див. рішення у справі від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"/.

Таке доводить, що обвинувачений, навіть перебуваючи під вартою, намагається перешкодити встановленню дійсних фактичних обставин справи.

З огляду на це суд вважає доведеним й актуальність того ризику, що, перебуваючи на волі, обвинувачений навіть на цей час може вжити заходів щодо переховування від суду.

До того ж, наведені обставини у їх сукупності доводять, що запобігти такому ризику в цьому випадку інакше, ніж застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не видається за можливе.

Враховуючи це, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, але з підстав, що викладені у цій ухвалі.

Керуючись ст. 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва.

2.Здійснювати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України судом присяжних.

3.Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2017 року на 10 годину 30 хвилин.

4.В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

5.Здійснювати розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України у відкритому судовому засіданні.

6.Клопотання прокурорапро продовженнястроку триманняобвинуваченого підвартою - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 24 листопада 2017 року включно.

Роз`яснити захисту право за наявності до того підстав надати суду клопотання про зміну запобіжного заходу до сплинення вказаного терміну.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

.

Головуючий суддя

Судді