Постанова

від 21.02.2022 по справі 466/8488/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8488/19 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/891/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Мікуш Ю.Р.,

секретарка: Скакун І.А.,

за участі в судовому засіданні представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Баєвої О.І. від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заборону вчиняти дії, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 21 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заборону вчиняти дії - задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибрати дерев`яний щит та будівельні матеріали з прибудинкової території на АДРЕСА_1 , які закривають вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 , в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 768,40 грн сплаченого судового збору.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 21 січня 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибрати дерев`яний щит та будівельні матеріали з прибудинкової території на АДРЕСА_1 , які закривають вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 , а в задоволенні позову в цій частині відмовити повністю, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам закону, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, Шевченківський районний суд міста Львова вийшов за межі позовних вимог, оскільки в судовому засіданні представник позивача пояснив, що він вважає ефективним способом захисту порушеного права його довірительки саме забороною відповідачам, будь-якій фізичній чи юридичній особі в майбутньому встановлювати дерев`яні, металеві, пластикові, а також виготовлені з будь-якого іншого матеріалу конструкції висотою вище 1 метра від землі та на відстані ближче 5 метрів від тильної стіни житлового будинку на АДРЕСА_1 . При цьому, представник позивача, також, пояснив, що вважає неефективним способом захисту порушеного права його довірительки шляхом зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибрати дерев`яний щит та будівельні матеріали з прибудинкової території на АДРЕСА_1 , які закривають вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 . З цього випливає, що позивач скористався конкретним способом захисту свого права, який на його думку є ефективним. При цьому, суд першої інстанції всупереч волі позивача вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов частково. До того ж, висновки у справі № 910/7164/19, на які опирався суд першої інстанції, не є подібними з тими, що склалися у даній справі, а тому не могли бути застосовані при розгляді конкретного цивільно-правового спору. Вказує, що відповідачі є співвласниками будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2019 року № 183685406, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 1627 від 31.10.1953 року за будинковолодінням на АДРЕСА_1 , в якому відповідачі зареєстровані та проживають. За ними закріплена земельна ділянка площею 338,5 кв. м, що підтверджується витягом з Державного архіву Львівської області від 30.03.2007 року № Д-509. Звертає увагу, що відповідачам не зрозуміла позиція позивача, так як в одних випадках вона не погоджується, що відповідачі є належними землекористувачами даної земельної ділянки, а в інших випадках описує їх як належних землекористувачів. Вказує, що ОСОБА_5 не надала належних доказів, які б підтверджували те, що дерев`яний щит на зовнішній стороні вікна першого поверху, власницею якого є позивач, встановлений саме відповідачами. Надані суду першої інстанції фото та лист Шевченківської районної адміністрації від 20.05.2019 року підтверджують лише факт наявності дерев`яного щита на вікні першого поверху, але не доводять те, що його встановлено відповідачами. Натомість, відповідні довідка № 313859 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією підтверджують, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи підгрупи «Б» та потребує постійного стороннього догляду, довідка № 30592 313859 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією підтверджують, що ОСОБА_1 також є інвалідом першої групи підгрупи «Б» та потребує постійного стороннього догляду. Тобто, в силу своїх фізичних вад відповідачі не могли встановити дерев`яний щит на вікно позивача. Крім того, позивач не надала суду першої інстанції докази, які б підтверджували, що в приміщення практично не попадає сонячне світло та створено незручності зокрема і фінансового характеру. До того ж, якщо позов подано до кількох відповідачів, то у позовній заяві повинен міститися зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В судове засідання сторони не з`явився, однак, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що інтереси сторін в судовому засіданні захищали представники.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів на підтримання апеляційної скарги, представника позивачки - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, відповідей на відзив, апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, а також усних пояснень представників сторін у суді апеляційної інстанції - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст.319, ч. 2 ст.386, ст. 15, п.п. 1,2 ст. 16, ст. 391 ЦК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, ч.2 ст.5 ЦПК України та та задовольняючи позов частково виходив з того, що ОСОБА_5 не навела підстав, з яких би вбачалося, що дії відповідачів в майбутньому призведуть до порушення її права власності суд дійшов до висновку, що нею обрано невірний спосіб захисту свої прав. В ході судового розгляду встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На підставі Договору дарування від 28.04.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №455, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І.А. ОСОБА_5 отримала у дар від ОСОБА_8 30/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме: 3-1/18,4 кв.м. - хол; 3-2/16,1 кв.м. - кухня; 3-3/5,8 кв.м. - санвузол; 3-4/2,9 кв.м. - пральня; І/19,2 кв.м. - гараж; ІІ/2,9 кв.м. -комірка; 3-5/22,5 кв.м. - житлова; 3-6/10,8 кв.м. - житлова; 3-7/1,3 кв.м. - вбиральня; 3-8/20,0 кв.м. - житлова; 3-9/3,6 кв.м. - коридор; 3-10/8,8 кв.м. - коридор. У спільному користуванні між співвласниками знаходяться ворота, позначені літерою №1, хвіртка, позначена №2, огорожа, позначена №3, огорожа, позначена №4, вимощення, позначене І. Житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці, площею 0,0549 га, яка відповідно до Ухвали 9-ої сесії 3-го скликання Львівської міської ради народних депутатів №621 від 27.04.2000 року передана у приватну власність ОСОБА_8 за цільовим призначенням: «для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 » про що 27.07.2000 року видано Державний акт на право приватної власності на землю Ш-0ЛВ №031061. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4610137500:03:002:0067. Позивач покликається, що вікна кухні (№3-2 на Плані Технічного паспорту) та житлової кімнати (№3-5 на Плані Технічного паспорту) це єдині зі всіх вікон належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_2 , і вони виходять на тильну сторону житлового будинку. З матеріалів справи вбачається, що вказана частина житлового будинку АДРЕСА_2 була добудована до існуючого будинку як самовільне будівництво, яке в подальшому було узаконене, що стверджується наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста від 20.06.2002 року №1610/420-07, відповідно до якого затверджено Акт державної технічної комісії від 18 червня 2002 року про готовність до експлуатації житлового будинку, після реконструкції з розширенням за рахунок добудови та надбудови на АДРЕСА_2 , здійсненої гр. ОСОБА_8 на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації №190 від 07.02.1996 року і №1073 від 07.09.1999 року та проектної документації, погодженої Головним управлінням архітектури і містобудування. Вікна кухні (№3-2 на Плані Технічного паспорту) та житлової кімнати (№3-5 на Плані Технічного паспорту) належної ОСОБА_5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 виходять на земельну ділянку вільну від забудови, до якої примикає житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на земельній ділянці, на якій розміщено житловий будинок АДРЕСА_1 відповідачі саме під вікнами належної їй частини будинку складають сміття, будівельні відходи, а також встановили дерев`яний щит, який займає 2/3 віконного пройму та перешкоджає доступу денного світла. З листа Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 20.05.2019 року №36-1968, вбачається, що представниками районної адміністрації та ЛКП «Варшавське-407» 13.05.2019 року проведено обстеження прилеглої території будинку АДРЕСА_1 , якими підтверджено факт встановлення дерев`яного щита на вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 , що понижує інсоляцію житлового приміщення. При цьому співвласники будинку АДРЕСА_1 не реагують на прохання забрати щити. Відповідачі в свою чергу не заперечують того факту, що дерев`яний щит дійсно встановлений під вікном позивача, проте заперечують покликання ОСОБА_5 , що це вони чи за їхньою вказівкою встановили щит. Зокрема, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стверджують, що вони є інвалідами першої групи підгрупи «Б» та потребують постійного стороннього догляду, що стверджується довідками до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №313859 та №309529 відповідно. Зазначають, що при наявності таких захворювань вони не могли встановити дерев`яний щит. Суд не взяв до уваги таких показів відповідачів, оскільки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до архівного витягу від 04.06.2019 року №954/01-36вих. Рішення №1627 Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 31.10.1953 року за будинковолодінням по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 338,5 кв.м. Крім того, з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що подвір`я загороджено огорожами, позначеними на Схематичному плані земельної ділянки за №3 (металева сітка в металевих стовпах, площею 40,7 кв.м.) та №4 (дерев`яний штахетник, площею 9,6 кв.м.) та встановлено дві хвіртки позначеними на Схематичному плані земельної ділянки за №1 та №5, а також воротами - №2. Крім того, факт огородження подвір`я будинку АДРЕСА_1 стверджується наявними в матеріалах справи фотографіями. З вищевказаного вбачається, що вільного доступу на подвір`я будинку АДРЕСА_1 окрім відповідачів ніхто немає. А тому суд вважав, що лише відповідачами могло бути поставлено щит та будівельне сміття біля вікон позивача. Суд прийшов до висновку, що з метою усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_5 права користування своїм майном, та дотримання відповідачами правил добросусідства слід зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибрати дерев`яний щит та будівельні матеріали з прибудинкової території на АДРЕСА_1 , які закривають вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 . А, відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

17 жовтня 2019 року ОСОБА_5 звернулася в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,в якому просила:

-Заборонити відповідачам, а також будь-якій іншій фізичній та юридичній особі в майбутньому, встановлювати дерев`яні, металеві, пластикові, а також виготовлені з будь-якого іншого матеріалу (в тому числі стаціонарні або мобільні) конструкції висотою вище 1 метра від землі та на відстані ближче 5 метрів від тильної сторони житлового будинку АДРЕСА_2 (тобто тієї стіни, що під кутом 90 градусів межує зі стіною житлового будинку відповідачів за адресою АДРЕСА_1 );

-Судові витрати покласти на відповідачів.

Стверджувала, що вікна кухні (№ 3-2 на Плані Технічного паспорту) та житлової кімнати (№ 3-5 на Плані Технічного паспорту) єдині зі всіх вікон належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_2 виходять на тильну сторону житлового будинку. Це зумовлено тим, що належна їй частина житлового будинку була добудована до існуючого будинку у 1996-1999 роках, як самовільне будівництво, яке в подальшому було узаконене. Решта належних їй приміщень її частини житлового будинку, розташованих у тильній стороні, мають спільну стіну із будинком АДРЕСА_1 , що належить відповідачам, а тому жодних вікон немає. Вказала, що земельна ділянка, на якій розташований будинок відповідачів становить загальну площу 257,1 кв.м і така земельна ділянка за ними не зареєстрована, проте вони обгородили її сіткою. До того ж, частина, на яку виходять її вікна постійно захаращена. Позивач стверджувала, що відповідачі постійно загромаджують земельну ділянку саме перед її вікнами першого поверху всякими побутовими відходами, спалюють їх на цьому ж місці, а 03.04.2019 року встановили дерев`яний щит на зовнішню сторону її вікна першого поверху, який закриває приблизно 2/3 віконного прорізу та перешкоджає доступу денного світла у житлове приміщення. На неодноразові прохання про припинення самоправства відповідачі не реагують. У зв`язку з цим змушена була звернутися до суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право

в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є не порушеним.

За ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначеними нормами закону закріплено принцип непорушності права приватної власності в тому числі спільної часткової та сумісної, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника (в тому числі частини майна) володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику майна чи його частини право вимагати усунення будь-яких порушень його права, зокрема, права користування.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити з того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорнено та не спростовано, - будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

На підставі Договору дарування від 28.04.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №455, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І.А. ОСОБА_5 отримала у дар від ОСОБА_8 30/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме: 3-1/18,4 кв.м. - хол; 3-2/16,1 кв.м. - кухня; 3-3/5,8 кв.м. - санвузол; 3-4/2,9 кв.м. - пральня; І/19,2 кв.м. - гараж; ІІ/2,9 кв.м. -комірка; 3-5/22,5 кв.м. - житлова; 3-6/10,8 кв.м. - житлова; 3-7/1,3 кв.м. - вбиральня; 3-8/20,0 кв.м. - житлова; 3-9/3,6 кв.м. - коридор; 3-10/8,8 кв.м. - коридор.

У спільному користуванні між співвласниками знаходяться ворота, позначені літерою №1, хвіртка, позначена №2, огорожа, позначена №3, огорожа, позначена №4, вимощення, позначене І.

Житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці, площею 0,0549 га, яка відповідно до Ухвали 9-ої сесії 3-го скликання Львівської міської ради народних депутатів №621 від 27.04.2000 року передана у приватну власність ОСОБА_8 за цільовим призначенням: «для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 » про що 27.07.2000 року видано Державний акт на право приватної власності на землю Ш-0ЛВ №031061.

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4610137500:03:002:0067.

Позивач покликалася на те, що вікна кухні (№3-2 на Плані Технічного паспорту) та житлової кімнати (№3-5 на Плані Технічного паспорту) це єдині зі всіх вікон належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_2 , і вони виходять на тильну сторону житлового будинку.

Вікна кухні (№3-2 на Плані Технічного паспорту) та житлової кімнати (№3-5 на Плані Технічного паспорту) належної ОСОБА_5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 виходять на земельну ділянку вільну від забудови, до якої примикає житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи, також, вбачається, що вказана частина житлового будинку АДРЕСА_2 була добудована до існуючого будинку як самовільне будівництво, однак в подальшому було узаконене, що стверджується наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста від 20.06.2002 року №1610/420-07, відповідно до якого затверджено Акт державної технічної комісії від 18 червня 2002 року про готовність до експлуатації житлового будинку, після реконструкції з розширенням за рахунок добудови та надбудови на АДРЕСА_2 , здійсненої гр. ОСОБА_8 на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації №190 від 07.02.1996 року і №1073 від 07.09.1999 року та проектної документації, погодженої Головним управлінням архітектури і містобудування.

З листа Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 20.05.2019 року №36-1968, вбачається, що представниками районної адміністрації та ЛКП «Варшавське-407» 13.05.2019 року проведено обстеження прилеглої території будинку АДРЕСА_1 , якими підтверджено факт встановлення дерев`яного щита на вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 , що понижує інсоляцію житлового приміщення. При цьому співвласники будинку АДРЕСА_1 не реагують на прохання забрати щити.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводів відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що вони є інвалідами першої групи підгрупи «Б» та потребують постійного стороннього догляду та при наявності таких захворювань вони не могли встановити дерев`яний щит, оскільки судом правильно встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до архівного витягу від 04.06.2019 року №954/01-36вих. Рішення №1627 Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 31.10.1953 року за будинковолодінням на АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 338,5 кв.м.

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що подвір`я загороджено огорожами, позначеними на Схематичному плані земельної ділянки за №3 (металева сітка в металевих стовпах, площею 40,7 кв.м.) та №4 (дерев`яний штахетник, площею 9,6 кв.м.) та встановлено дві хвіртки позначеними на Схематичному плані земельної ділянки за №1 та №5, а також воротами - №2.

Крім того, факт огородження подвір`я будинку АДРЕСА_1 стверджується наявними в матеріалах справи фотографіями.

Відтак, з вказаного вбачається, що вільного доступу на подвір`я будинку АДРЕСА_1 окрім відповідачів ніхто немає. А тому суд вірно вважав, що лише відповідачами могло бути поставлено щит та будівельне сміття біля вікон позивача і відповідно вказане могло мати місце як ними особисто, так і іншими особами за їхньою вказівкою, що не знімає відповідальності з них як осіб, у володінні та користуванні яких знаходиться ділянка, на якій розташовані спірні щит та будівельні матеріали, про порушення прав та інтересів власника якими подано даний позов.

Крім цього, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2021 року у справі №466/7722/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер витягу 90414727 від 23.06.2017 позивач на праві спільної часткової власності є співвласником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розмір 72/100. Іншим співвласником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер витягу 90414484 від 23.06.2017 є ОСОБА_2 , розмір частки 28/100.

Згідно з Архівного витягу з Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 31.10.1953р. № 1627, вказана «земельна ділянка при будинку АДРЕСА_1 залишена у користуванні за будинкоуправлінням №235 Шевченківського району ».

Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2019р. № 29-13-0.2-4203/2-19 та Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2019р. № 28-13-0.37-521/109-19 «інформація про реєстрацію земельної ділянки у АДРЕСА_1 , а також реєстрацію будь-якого речового права відсутня».

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Номер інформаційної довідки 138492582 від 20.09.2018 житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , розмір часток 31/100, 30/100 та 39/100 відповідно земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0549 га, кадастровий номер 4610137500:03:002:0067 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , розмір часток 31/100, 30/100 та 39/100 відповідно.

Проектні пропозиції прибудови двоповерхової будівлі до житлового будинку АДРЕСА_2 , якими передбачено спірне вікно, погоджені на засіданні МВК Шевченківського району м. Львова (прот. № 453 від 06.02.1996р.)

Згідно з Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.09.1999р. № 1073 було погоджено подальшу експлуатацію проведеної добудови згідно проектних пропозицій, за умови розроблення робочої документації, її погодження в установленому порядку та оформлення Акту вводу добудови в експлуатацію.

Відповідно до проектної документації (Робоча документація на стадії РП (робочий проект) та Проект на відповідність нормативним вимогам реконструкції з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_2 ), що у 1999р. була розроблена ПКО «Політехніка» ДУ «Львівська політехніка», у відповідному нежитловому приміщенні 1-го поверху добудови (приміщення кухні лівого крила добудови згідно плану 1-го поверху)) передбачено (запроектовано) спірне вікно.

Означена проектна документація реконструкції з розширенням житлового будинку на на АДРЕСА_2 15.05.2002р. погоджена Головним архітектором м. Львова, та згідно з листом Головного управління архітектури і містобудування Львівської міської ради від 15.05.2002р № 1610/1196 визнана такою, що розроблена відповідно до діючих норм та правил, в тому числі по вибухо-пожежній безпеці.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради видала ОСОБА_8 . Дозвіл на виконання будівельних робіт №228/02 від 20.05.2002р.

Згідно Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом до експлуатації від 18.06.2002 р., що був Затверджений Наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради від 20.06.2002р. № 1610/420-07 житловий будинок після реконструкції з розширенням за рахунок добудови та надбудови, на АДРЕСА_2 готовий до введення в експлуатацію.

Згідно складених Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Технічного паспорту «на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_2 » від 14.05.2002р. (Інвентарний № 426, реєстрований номер 2234) та Технічного паспорту «на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 » від 04.08.2014р. (інвентаризаційна справа № 426) він складається з Житлового будинку площею 75,3 кв.м. позначеного літерою «А-1», житлової прибудови площею 108,7 кв.м. позначеного літерою «А1-1», веранди площею 30,0 кв.м. позначеної літерою «А-1», житлової добудови площею 89,4 позначеного літерою «АІІ-2», житлової надбудови площею 132,3 кв.м. позначеного літерою «А3-1», гаражу площею 42,9 кв.м. позначеного літеро. «Б». При цьому згідно Поверхового плану першого поверху у приміщенні житлової добудови «АІІ-2» в приміщенні № 3-2 (кухня) площею 16,1 кв.м. передбачене спірне вікно.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САМ №077296 від 29.09.2014р. власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 425,2 кв.м є ОСОБА_8 форма власності приватна.

Згідно з Договором Дарування від 28.04.2015р. зареєстрованим в Реєстрі за № 455 посвідченим Гірник І.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 подарував 31/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 та 30/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 .

Згідно з фотографій, на яких відображено взаємне розташування будинків позивача та відповідачів вбачається, що частина стіни будинку відповідачів (в якій розташоване спірне вікно) межує з глухою (без віконних та будь-яких інших прорізів) стіною будинку співвласником якого є позивач під кутом 90 градусів.

Згідно з представленого позивачем Технічного паспорту на садибний (індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений Суб`єктом господарювання фізична особа підприємець ОСОБА_10 22.06.2017р. загальна протяжність (довжина) вказаної глухої стіни становить 5,85 м.

Так, судом встановлено, що відповідачами в судовому засіданні представлено всі необхідні та достатні документи, якими підтверджується, що житловий будинок був збудований у відповідності до розробленої проектної документації, в т.ч. спірне вікно передбачено Робочою документацією на стадії РП (робочий проект), введений в експлуатацію в порядку передбаченому чинним законодавством України, право власності на об`єкт нерухомості зареєстроване належним чином.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з метою усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_5 права користування своїм майном, та дотримання відповідачами правил добросусідства слід зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибрати дерев`яний щит та будівельні матеріали з прибудинкової території по АДРЕСА_1 , які закривають вікно першого поверху будинку АДРЕСА_2 . А, відтак, позовні вимоги підлягали до часткового задоволення та правильно задоволені судом першої інстанції частково..

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 січня 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2022 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

Ю.Р. Мікуш