Ухвала

від 30.03.2022 по справі 552/2170/15-к

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2170/15-к Номер провадження 11-кп/814/434/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю: секретаря судового засіданняОСОБА_5 прокурораОСОБА_6 засудженого ОСОБА_7 захисника ОСОБА_8 представника ДУ «Центр пробації»ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали подання старшого інспектора Подільського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_10 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону, відносно засудженого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Перещепина, Новосанжарського району, Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вирокомКиївського районногосуду м.Полтави від22.12.2015 за ч.3ст.365-2КК України,до покаранняу видіштрафу врозмірі 471400447 грн., з позбавленням права займати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій підприємств усіх форм власності строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна,

за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 поданої в інтересах засудженого ОСОБА_7 , прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_11 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2022 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 січня 2022 року розстрочено засудженому вироком Київського районного суду м.Полтави від 22.12.2015 ОСОБА_7 , виплату штрафу в розмірі 471 400 447 грн., а саме неспраченої її частини в розмірі 471 349 447 грн. на строк 12 місяців зі сплатою щомісячно - 39 279 120, 59 грн. починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Попереджено ОСОБА_7 про наслідки несплати чергового платежу, передбачені ч.4ст.26 КВК України, а саме у разі несплати ним чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням відділу пробації замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Згідно ухвали суду, старший інспектор Подільського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_10 звернулась до суду з поданням про розстрочку ОСОБА_7 виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

Подання обґрунтовується тим, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 22.12.2015 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України і призначено покарання у виді штрафу з урахуванням ч. 2 ст. 53 КК України в розмірі майнової шкоди, що становить 471 400 447 грн., з позбавленням права займати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій підприємств усіх форм власності строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна. До Подільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, на виконання надійшов вирок Київського районного суду м. Полтави від 22.12.2015 відносно ОСОБА_7 . На момент направлення подання ОСОБА_7 штраф не сплатив ні в повному обсязі ні його частину, у зв`язку з чим орган пробації просить суд розглянути питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу місцевого суду від 17.02.2022 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання інспектора Подільського РС філії ДУ «центр пробації» в Полтавській області про заміну неспаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі відповідно до закону відносно засудженого ОСОБА_7 .

Посилається на те, що судом першої інстанції не було повно та всебічно дослідження обґрунтованість подання органу пробації з урахуванням майнового стану засудженого, його платоспроможність, та не досліджувалися умови та причини невиконання призначеного покарання.

Станом на 15.08.2021 засуджений ОСОБА_7 сплатив лише 51 тисячу гривень штрафу, а тому вказані дії останнього свідчать про ухилення від виконання вироку Київського районного суду м. Полтави від 22.12.2015.

В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвали суду та відмовити в задоволенні подання Подільського районного сектору філії. Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за вироком Київського районного суду м.Полтави від 22.12.2015 на підставі статті 80 КК України.

Сторона захисту вказує, що вирок по кримінальній справі набрав законної сили 19.09.2019 року, а на час розгляду судом подання органу пробації минуло більш як 2 роки, тобто сплив строк давності виконання обвинувального вироку.

Крім того, прокурором не надано доказів на підтвердження ухилення засудженого від відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши доводи прокурора на підтримку поданої стороною обвинувачення апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану адвокатом апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію представника ДУ «Центр пробації» ОСОБА_12 про можливість залишення оскаржуваної ухвали суду без змін, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

При цьому, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Відповідно до вимог ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 152 КВК України однією з підстав звільнення від відбування покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Як убачається з матеріалів провадженнявироком Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 365-2 КК України та призначено покарання з урахуванням ч. 2 ст. 53 КК України в розмірі майнової шкоди, що становить 471400447 грн., з позбавленням права займати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських та організаційно розпорядчих функцій підприємств усіх форм власності строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна. Цивільний позов представника потерпілого ВАТ «Букрос» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ВАТ «БК Букрос» 471400447 грн. в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди. Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь держави витрати на проведення будівельно-технічних та судово-економічної експертизи на загальну суму 31180,5 грн.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року вирок Київського районного суду м. Полтава від 22 грудня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Таким чином, згідно з положеннями ст. 532 КПК України, вирок суду щодо ОСОБА_7 набрав законної сили 19 вересня 2019 року.

З матеріалів провадження убачається, що після вступу вироку в законну силу, 22 жовтня 2019 коку до Подільського районного сектору філії ДУ «Центр пробаціїх» в Полтавській області надійшов вказаний вирок на виконання.

24 жовтня 2019 року старший інспектор Подільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_10 скерував до суду подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покарання у виді громадських, виправних робіт, або позбавлення волі відносно засудженого ОСОБА_7

17 січня 2022 року ухвалою Київського районного суду м. Полтави розстрочено засудженому вироком Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виплату штрафу в розмірі 471 400 447 грн., а саме неспраченої її частини в розмірі 471 349 447 грн. на строк 12 місяців зі сплатою щомісячно - 39 279 120, 59 грн. починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Попереджено ОСОБА_7 про наслідки несплати чергового платежу, передбачені ч.4ст.26 КВК України, а саме у разі несплати ним чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням відділу пробації замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 80 ККУкраїни особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Приймаючи до уваги викладене, вбачається, що на момент розгляду подання судом, а саме 17 січня 2022 року, дворічний строк давності виконання обвинувального вироку, передбачений ст. 80 КК України сплинув, оскільки вирок суду набрав законної сили 19 вересня 2019 року, в зв`язку з чим вважає прийняте судом рішення є необґрунтованим та винесено з істотним порушенням вимог КПК України.

Також, зазначивши в ухвалі від 17 січня 2022 року, що клопотання захисника ОСОБА_8 підтримане засудженим ОСОБА_7 щодо відмови у задоволенні подання у зв`язку із закінченням термінів виконання вироку безпідставним є помилковим, оскільки такий висновок порушує принцип юридичної визначеності ст. 80 КПК України.

Зміст положень ст. 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Однак, ні прокурорм ні уповноваженою особою ДУ «Центр пробаціії» не надавалося жодних належних підтверджень ухилення засудженого від відбування покарання.

Таким чином, строк виконання вироку - два роки закінчився 19 вересня 2019 року, а тому особа підлягає звільненню від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Статтею 152 КВК України встановлено, що особа звільняється від відбування покарання у разі закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 410 КПК України передбачено, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, оскаржена ухвала є такою, що не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, передбаченим положеннями ст. 370 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України.

Зазначені порушенняКПК України, на думку апеляційного суду, перешкодили суду першої інстанції постановити законне та обґрунтоване рішення, а тому це порушення визнається судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке передбачено ч. 1ст. 412 КПКУкраїни.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора без задоволення, ухвалу районного суду скасувати.

Керуючись ст.ст. 370, 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 поданої в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районногосуду м.Полтави від17січня 2022року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання старшого інспектора Подільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити, у зв`язку закінчення строків давності виконання обвинувального вироку відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4