Рішення
від 30.03.2022 по справі 903/939/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 березня 2022 року справа №903/939/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича та за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс", м. Луцьк

до відповідачів:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 8А", м. Луцьк

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Набережна-Луцьк", м. Луцьк

про стягнення 40 000 грн.

встановив: 16 листопада 2021 року Приватне підприємство "Луцькпідшипниксервіс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 8А" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Набережна-Луцьк" загальної суми 40 000 грн., в тому числі, по 10 000 грн. з кожного відповідача у відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків та по 10 000 грн. з кожного відповідача у відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.

Ухвалою від 17.11.2021р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.12.2021р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

З підстав, визначених у постановленій в судовому засіданні 13.12.2021р. за участю представників сторін ухвалі, судом було здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 17.01.2022р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали (відповіді на відзиви на позовну заяву, заперечення на відповіді позивача на відзиви).

Перерву в підготовчому судовому засіданні до 21.01.2022р. було оголошено ухвалою від 17.01.2022р. (відображена в протоколі засідання суду), постановленою за наслідками судового засідання, проведеного за участю директора підприємства-позивача, голови правління об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, адвокатів сторін.

В засіданні суду 21.01.2022р., як це відображено в протоколі судового засідання, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2022р.

В судовому засіданні 07.02.2022р., проведеному за участю представників сторін, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, заслуховування позицій представників сторін, ухвалою, котра відображена в протоколі судового засідання, на стадії судових дебатів було оголошено перерву до 21.02.2022р.

В порядку, передбаченому положеннями ГПК України, в засіданні суду 21.02.2022р. за участю представників сторін за ініціативою суду було постановлено ухвалу (відображена в протоколі судового засідання) про повернення до стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів, в засіданні суду оголошено перерву до 28.02.2022р., запропоновано при цьому представнику відповідачів надати для огляду в судовому засіданні та долучення до матеріалів справи належним чином посвідчені копії Статутів ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк".

З підстав, визначених в ухвалі від 28.02.2022р., розгляд справи по суті було відкладено на 31.03.2022р. із пропозицією сторонам подати суду письмові пояснення (заперечення) стосовно понесених останніми судових витрат.

Стосовно подання сторонами у справі визначених положеннями процесуального законодавства України заяв по суті справи судом засвідчується на наявності в матеріалах справи наступних матеріалів:

- відзив (заперечення) ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 03.12.2021р. за підписом адвоката Стецюка О.В. на позовну заяву із додатками документів;

- аналогічний попередньому за змістом та додатками матеріалів відзив (заперечення) ОСББ "Набережна 8А" від 03.12.2021р. за підписом адвоката Стецюка О.В. на позовну заяву;

- задоволене в підготовчому судовому засіданні 13.12.2021р. клопотання ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 10.12.2021р. за підписом адвоката Стецюка О.В. про приєднання до матеріалів справи доказів з додатками документів;

- аналогічне попередньому за змістом та додатками матеріалів, задоволене в підготовчому судовому засіданні 13.12.2021р. клопотання ОСББ "Набережна 8А" від 10.12.2021р. за підписом адвоката Стецюка О.В. про приєднання до матеріалів справи доказів;

- відповідь ПП "Луцькпідшипниксервіс" №845 від 30.12.2021р. за цифровим підписом адвоката Терлецького О.М. з додатками документів на відзиви ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" та ОСББ "Набережна 8А" від 03.12.2021р. на позовну заяву;

- заперечення ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 13.01.2022р. за підписом адвоката Стецюка О.В. на відповідь ПП "Луцькпідшипниксервіс" на відзив на позовну заяву з додатками документів;

- заперечення ОСББ "Набережна 8А" від 13.01.2022р. за підписом адвоката Стецюка О.В. на відповідь ПП "Луцькпідшипниксервіс" на відзив на позовну заяву з додатками документів;

- задоволене в підготовчому судовому засіданні 21.01.2022р. клопотання ПП "Луцькпідшипниксервіс" №861 від 18.01.2022р. за цифровим підписом адвоката Терлецького О.М. з додатками документів;

- аналогічні за змістом клопотання за підписами представника відповідачів від 22.02.2022р. про приєднання до матеріалів справи копій Статутів ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк".

Стосовно позиції сторін у справі щодо наданих послуг по оплаті професійної правничої допомоги та понесених у зв`язку з розглядом справи судових витрат, судом засвідчується на наявності в матеріалах справи наступних матеріалів:

Стороною позивача при зверненні до суду з відповідним позовом засвідчувалось на понесенні витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн., а також на очікуваних витратах на суму 10 000 грн. у зв`язку з оплатою наданої правової допомоги.

Матеріали справи містять укладений між ПП "Луцькпідшипниксервіс" та Адвокатським бюро "Олександра Терлецького" договір №006 від 14.05.2019р. про надання правової допомоги з додатковою угодою №2 від 31.07.2021р.

Клопотаннями від 21.02.2022р. №№882, 883 позивачем до матеріалів справи було долучено докази понесення судових витрат по оплаті вартості правової допомоги (послуг) АБ "Олександра Терлецького", засвідчено на загальному розмірі останніх в сумі 7 500 грн. та ініційовано питання стосовно відшкодування визначеної суми за результатами розгляду справи за рахунок відповідачів.

Стороною відповідачів у відзивах від 03.12.2021р. на позовну заяву засвідчено на понесенні ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" витрат по оплаті професійної правничої допомоги у справі в загальному розмірі 30 000 грн. (по 15 000 грн. кожним з відповідачів) на підставі укладених 19.11.2021р. між ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" з адвокатом Стецюком О.В. договорів про надання правової допомоги, а також, поруч із повним запереченням пред`явлених позовних вимог та існуванні правових підстав для відмови в позові, заявлено клопотання про покладення обов`язку відшкодування зазначених витрат відповідачам за рахунок позивача.

30 березня 2022 року на адресу суду за цифровим підписом адвоката Терлецького О.М. надійшли письмові заперечення ПП "Луцькпідшипниксервіс" щодо понесених відповідачами судових витрат та їх розподілу.

У визначений судом день та час в судове засідання сторони своїх уповноважених представників не направили.

З огляду на наявність в матеріалах справи достатніх матеріалів та доказів у висвітлення позиції позивача та відповідачів щодо пред`явленого позову та заперечень на останній, котра відображена як у позовній заяві, так і у відзивах відповідачів на позовну заяву, відповіді позивача на відзиви, запереченнях відповідачів на відповідь на відзиви, що свідчить про те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, може бути розглянута за наявними у ній документами, приймаючи до уваги з`ясування судом всіх обставин справи та перевірки їх доказами, заслуховування представників сторін в судовому засіданні по розгляду справи по суті, котре відбулось 07.02.2022р., враховуючи, що ухвалами суду, постановленими у справі, явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась, а неявка представників сторін, на думку суду, не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами із ухваленням у справі остаточного судового рішення.

При цьому судом також враховується, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст. 3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997р., дана Конвенція та Протоколи до неї №№ 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427, відповідно до котрого: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" №23786/02 від 30.11.2006р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відтак, розглянувши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткову підставність пред`явлених позовних вимог.

При цьому, оцінюючи позицію сторін, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред`явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 17 червня 2021 року головою правління Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Набережна 8А" та Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Житловий комплекс "Набережна-Луцьк" Мірчук Тамарою Олександрівною у письмовому вигляді сформовано звернення за №28 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, яке було зареєстроване управлінням 18.06.2021р. за вх. №14053/6.

Згідно звернення, Мірчук Т.О. ініціювала проведення контролюючим органом перевірки щодо сплати податку за оренду офісного приміщення та належного щорічного повідомлення органів ДПС та ДФС в частині оплати податку за оренду приміщення, а саме АДРЕСА_1, орендарем якого виступає ПП "Луцькпідшипниксервіс" (код ЄДРПОУ 30391862), а власником (орендодавцем) якого, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є ОСОБА_2.

Також голова правління Мірчук Т.О. у своєму зверненні ініціювала питання проведення перевірки ПП "Луцькпідшипниксервіс" (код ЄДРПОУ 30391862) в частині офіційно працевлаштованих працівників в магазині "Підшипник", який знаходиться по АДРЕСА_1.

У звернені констатовано, що станом на дату його подання існують сумніви щодо дотримання законодавства в частині офіційного працевлаштування працівників ПП "Луцькпідшипниксервіс" в магазині "Підшипник" та сплати податку за оренду офісного приміщення, що, в свою чергу, може бути ухиленням від сплати податків згідно вимог Податкового кодексу України та є наслідком недоповнення бюджетів.

До відповідного звернення було долучено копію укладеного між ПП "Луцькпідшипниксервіс" та ОСОБА_2 договору оренди приміщення від 21.11.2016р., копію (скріншот) Інтернет-сторінки інформаційного агентства "Волинські новини" за 17 червня 2021 року, а саме статті під назвою "У Луцьку підприємиця вимагає ОСББ знести паркан".

На підставі засвідченого звернення Головним управлінням ДПС у Волинській області на адресу керівника ПП "Луцькпідшипниксервіс" було направлено лист про надання інформації та її документального підтвердження за №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р.

Відповідно до визначеного листа податковим органом ініціювалось питання надання підприємством ряду документів на підтвердження вищеописаних фактів з одночасним попередженням про наслідки невиконання запиту (у випадку ненадання пояснення та документального підтвердження у п`ятнадцятиденний термін будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки).

Згідно наданих в судовому засіданні представниками позивача пояснень, відповідні витребувані документи були надані ПП "Луцькпідшипниксервіс" у встановлений строк та подальших дій щодо позапланової виїзної перевірки зі сторони ГУ ДПС у Волинській області не здійнювалось.

Поруч з цим, 06 липня 2021 року згідно акту №ВЛ 510/545 АВ, який складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, у формі інспекційного відвідування ПП "Луцькпідшипниксервіс" за адресою АДРЕСА_1, проведено позаплановий тип заходу державного нагляду під час якого здійснювалось фіксування процесу засобами відеотехніки. В ході перевірки встановлено, що на підприємстві працює 14 найманих працівників, які перебувають в трудових відносинах з підприємством, порушень при укладенні не встановлено.

Підставою проведення вищевказаних перевірок було звернення голови правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "Житловий комплекс "Набережна Луцьк" Мірчук Тамари Олександрівни, що підтверджено листами-відповідями на адвокатські запити адвоката Терлецького О.М. (лист Управління держпраці у Волинській області від 21.09.2021р., відповідь ГУ ДПС у Волинській області №12837/6/03-20-07-10-06 від 27.08.2021р.)

Судом встановлено, що з метою правового супроводу перевірки згідно направлення Управління держпраці у Волинській області від 01.07.2021р. №241 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування та правового супроводу перевірки згідно листа Державної податкової служби України Головне управління ДПС У Волинській області про надання інформації та її документального підтвердження №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р., Адвокатським бюро "Олександра Терлецького" було надано послуги згідно актів приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2021р. на загальну суму 20 000 грн.

Визначені послуги надавались на підставі укладеного між ПП "Луцькпідшипниксервіс" та АБ "Олександра Терлецького" договору №006 від 14.05.2019р. про надання правової допомоги з додатковою угодою №2 від 31.07.2021р.

Згідно п. 3 додаткової угоди №2 від 31.07.2021р. до договору №006 від 14.05.2019р. про надання правової допомоги, платежі за послуги згідно угоди не є регулярними, а є разовими по факту надання послуг.

Як встановлено судом, послуги за правовий супровід згідно актів від 31.07.2021р. оплачені на підставі платіжного доручення №3737 від 14.12.2021р. на суму 20 000 грн., що в повній мірі засвідчує факт виконання угоди, повного надання послуг з правової допомоги, отримання послуг замовником та їх оплати.

З настанням встановлених судом обставин, позивач стверджує про факт понесення збитків в сумі 20 000 грн. та просить їх стягнути з відповідачів по 10 000 грн. з кожного, при цьому засвідчує, що вказані витрати не є регулярними, є позаплановими та спричинені виключно незаконними діями відповідачів (голови правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "Житловий комплекс "Набережна Луцьк" Мірчук Т.О.)

Досліджуючи обставини справи, положення нормативно-правових актів, котрі регулюють спірні правовідносини, аналізуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, суд засвідчує наступне.

Позивачем у справі передано на розгляд суду правовідносини щодо завдання матеріальних збитків, їх відшкодування та відшкодування моральної шкоди. Збитками позивач вважає ті витрати, які він поніс у зв`язку із оплатою правової допомоги адвоката на правовий супровід процедур державного контролю у зв`язку із поширенням відповідачами недостовірної інформації.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пункт перший частини 2 статті 22 ЦК України встановлює, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 16 листопада 2021 року у справі №910/11820/20, витрати на правову допомогу адвоката, як понесені збитки, мають бути у причинному зв`язку з діями відповідача.

У п.п. 5.50, 5.51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі №904/1448/20 визначається, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Разом із тим, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 07.12.2021р. у справі №905/902/20, в правовій доктрині запроваджено презумпцію добропорядності. Згідно п. 6.11 постанови визначено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 ст. 277 ЦК України).

Згідно положень ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

В розрізі вказаного правового регулювання суд засвідчує, що в матеріалах справи, на які звертає увагу позивач, наявне звернення голови правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О., викладене письмово. Вказане звернення оцінюється судом, як матеріальний носій інформації про ПП "Луцькпідшипниксервіс". Оцінюючи та аналізуючи інформацію, яка відображена у визначеному матеріальному носії, суд засвідчує про факт наявності інформації про порушення норм чинного законодавства позивачем, що є підставою, на думку відповідачів, для здійснення державного контролю контролюючими органами.

Разом із тим, до вказаного звернення не додано будь-якого документального підтвердження фактів порушення законодавства, будь-яких інших письмових, аудіо, відео доказів тощо.

Оцінюючи поведінку відповідачів на факт протиправності їх дій суд засвідчує наступне.

Стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

В розрізі визначеної норми закону, особа яка реалізовує своє право на інформацію, зокрема, шляхом її поширення, зобов`язана проаналізувати таку інформацію на факт можливого порушення прав інших осіб яких ця інформація стосується. Безвідповідальне чи бездоказове поширення інформації є безумовно недобропорядною дією.

Також, суд засвідчує той факт, що особа яка поширює інформацію, повинна діяти відповідно до закону, якщо таке поширення інформації має законодавче врегулювання.

Як встановлено судом, відповідачами (діями голови правління ОСББ) поширено інформацію, зокрема, шляхом інформування Головного управління державної податкової служби у Волинській області про порушення законодавства в діяльності підприємства-позивача.

Діяльність державної податкової служби регулюється профільним нормативно-правовим актом - Податковим кодексом України.

Згідно листа Державної податкової служби України Головного управління ДПС У Волинській області про надання інформації та її документального підтвердження №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р., державна податкова служба діяла на підставі пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Згідно пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно пп.20.1.2. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно пп. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.

Отже, пп.73.3. ст.73 Податкового кодексу України визначає два випадки, в яких може подаватись третьою особою скарга, зокрема, це неподання податкової чи акцизної накладної.

Таким чином, з точки зору ПКУ вбачається, що голова правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О., адресуючи відповідну інформацію до Головного управління ДПС у Волинській області про порушення законодавства підприємством-позивачем, фактично адресувала скаргу, проте, дана скарга не містила опису обставин щодо не подання податкової чи акцизної накладної зі сторони ПП "Луцькпідшипниксервіс" чи ОСОБА_2 . Разом із тим, до вказаної скарги не було надано (долучено) підтверджуючих доказів.

Також, під час судового розгляду справи відповідачами доказів про порушення позивачем у своїй діяльності законодавства, надано також не було, хоча судом було створено для цього відповідні умови. Із визначеного суд засвідчує, що поширена інформація не мала доказового підтвердження.

За визначених обставин, протиправність поведінки відповідачів підтверджується невідповідністю звернення, а по суті скарги, вимогам пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи представником відповідачів було зауважено на тому, що підставою для звернення голови ОСББ до контролюючих органів виступила заява співвласника ОСОБА_3 від 10.06.2021р. та долучено копії заяви до матеріалів справи.

Дослідивши визначену заяву ОСОБА_3 , суд засвідчує той факт, що до заяви про порушення норм чинного законодавства зі сторони ПП "Луцькпідшипниксервіс" також не додано жодних доказів, і разом із тим, ОСОБА_3 повідомив про існування можливого порушення, але не факту. Отже, сам же заявник ОСОБА_3 не володів інформацією про будь-які факти порушення норм чинного законодавства.

Згідно наказу Національної служби посередництва і примирення від 09.12.2005р. №184 "Про затвердження Положення про порядок виявлення порушень сторонами соціально-трудових відносин норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти)", факт порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) це виявлене в установленому цим Положенням порядку порушення законодавчих актів у сфері вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Таким чином, суд засвідчує, що правова природа факту порушення законодавства повинна бути підтверджена у встановленому законом порядку. Відсутність законного підтвердження певних обставин зумовлює відсутність факту порушення законодавства. Даний висновок прямо кореспондується із положеннями ст. 62 Конституції України відповідно до котрого будь-яке обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Будь-які припущення, в будь-якому судочинстві не створюють правових підстав для реагування та вжиття заходів для перевірки.

Визначене , на думку суду, свідчить, що заперечення відповідачів, висловлені у відзивах на позовну заяву із посиланням на заяву ОСОБА_3 , не відповідають положенням закону, прямо їм суперечать. Разом з цим суд засвідчує про будь-яку відсутність посилань на заяву ОСОБА_3 у самому зверненні голови правління ОСББ Мірчук Т.О. вих. №28 від 17.06.2021р.

Поруч з цим, у запереченнях на відповідь на відзив відповідачі посилаються на протокол правління ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк", яким у шостому питанні вирішено, що усне звернення мешканців будинку до правління щодо проведення перевірки дотримання законодавства в частині офіційного працевлаштування працівників ПП "Луцькпідшипниксервіс", яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також щодо сплати податку за оренду вище вказаного офісного приміщення - прийняти.

Суд в даному аспекті засвідчує, що правова природа та наслідки зазначеного рішення правління ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" є чітко зрозумілими, а саме правління ОСББ прийняло до відома усне звернення співвласників без визначення порядку його реалізації та не засвідчило при цьому факту видачі будь-яких повноважень чи довіреностей на ім`я голови правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О.

Здійснюючи дослідження відповідного протоколу правління ОСББ ,суд засвідчує, що і цей документ не відповідає вимогам пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що також ставить даний протокол під сумнів в якості законної підстави для підготовки та направлення звернення вих. №28 від 17.06.2021р.

За визначених обставин, підсумовуючи питання протиправності поведінки відповідачів підтвердженим, на думку суду, є висновок про те, що звернення вих. №28 від 17.06.2021р., заява співвласника ОСОБА_3 від 10.06.2021р. та протокол №3 правління ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 10.06.2021р. не відповідають вимогам пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, є суперечливими та не містять жодних фактів які б підтверджували наявність порушень чинного законодавства у господарській діяльності зі сторони ПП "Луцькпідшипниксервіс". Вказані документи містять виключно припущення, що прямо суперечить вимогам ст. 62 Конституції України.

Здійснюючи дослідження обставин та матеріалів справи в аспекті завданої шкоди (збитків), суд засвідчує наступне.

Як вже було засвідчено, пункт перший частини 2 статті 22 ЦК України встановлює, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 16 листопада 2021 року у справі №910/11820/20, витрати на правову допомогу адвоката, як понесені збитки мають бути у причинному зв`язку з діями відповідача (п.2.6).

Позивач до позовної заяви додає копію договору про надання правової допомоги №006 від 14.05.2019р., згідно п. 1.1.1 якого Сторони врегулювали питання щодо надання Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права.

Пунктом 1.1.3. договору №006 від 14.05.2019р. засвідчено факт надання Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

Разом із тим, до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2021р. яким засвідчено факт надання послуг з правового супроводу перевірки згідно листа Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Волинській області про надання інформації та її документального підтвердження №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р. ПП "Луцькпідшипниксервіс" та суму до оплати 10 000 грн.

Також до матеріалів справи додано копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2021р. яким засвідчено факт надання послуг з правового супроводу перевірки згідно направлення Управління держпраці у Волинській області від 01.07.2021р. №241 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ПП "Луцькпідшипниксервіс" та суму до оплати - 10 000 грн.

Загальна вартість засвідчених послуг була оплачена позивачем згідно платіжного доручення №3737 від 14.12.2021р. на суму 20 000 грн.

Разом із тим, додатковими угодами №2 та №3 до договору №006 від 14.05.2019р. засвідчено, що жодними іншими умовами договору чи додатковими угодами до нього не встановлено регулярного щомісячного абонентського обслуговування клієнта за що останній мав би зобов`язання здійснювати оплати.

Згідно ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Так, в діловому обороті взаємовідносин адвокатів та клієнтів існують дві відомі усталені форми співпраці: 1) абонентське юридичне обслуговування (супровід); 2) надання послуг по факту замовлення із чітко визначеним одним чи декількома завданнями.

Під поняттям "Абонентське юридичне обслуговування (супровід)" суд розуміє регулярний (щомісячний, щоквартальний, щорічний) супровід діяльності компанії з правових питань, які можуть виникнути в процесі ведення господарської діяльності.

Актом звірки взаємних розрахунків, підписаним за наслідками останньої між Адвокатського бюро "Олександра Терлецького" та ПП "Луцькпідшипниксервіс" за період з 01.01.2021р. по 29.12.2021р., підтверджено факт відсутності регулярних щомісячних виплат за правову допомогу, що спростовує сумнів суду щодо кваліфікації виплат на послуги щодо правового супроводу перевірок як регулярних послуг які надаються у формі абонентського обслуговування клієнта.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду, що в разі відсутності протиправної поведінки відповідачів, позивач не поніс би жодних витрат на проведення позапланових перевірок.

Згідно ст. 75.1.2 ПК України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Таким чином, суд засвідчує, що в силу закону позапланові перевірки ПП "Луцькпідшипниксервіс" не передбачалися у плані роботи контролюючих органів, а були ініційовані незаконними припущеннями відповідачів, а тому всі понесені позивачем витрати є такими ж неплановими.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

В підсумку вище вказаних норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" АБ "Олександра Терлецького" діяло у спосіб та межах, визначених законом, а тому понесені витрати зі сторони ПП "Луцькпідшипниксервіс" в сумі 20 000 грн. є належним чином засвідчені та підтверджені.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно сформованої судової практики Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц постанова від 19.02.2020р., саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Досліджуючи відзиви на позовну заяву, заперечення на відповіді на відзив, судом засвідчено, що відповідачі не ставили під сумнів об`єм та вартість послуг з правової допомоги щодо супроводу позапланових перевірок позивача, що виключає ініціативу суду з приводу їх детального обґрунтування. Разом із тим, такі послуги не включені у правову допомогу під час судового провадження, а отже не можуть оцінюватись судом в розрізі статей 123-130 ГПК України.

Здійснюючи дослідження обставин та матеріалів справи в аспекті причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, суд засвідчує наступне.

Судом встановлено факт протиправності поведінки відповідачів, а також те, що звернення вих. №28 від 17.06.2021р., заява співвласника ОСОБА_3 від 10.06.2021р. та протокол №3 правління ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 10.06.2021р. не відповідають вимогам пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20, пп. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, є суперечливими та не містять жодних фактів які б підтверджували наявність порушень чинного законодавства зі сторони ПП "Луцькпідшипниксервіс". Вказані документи містять виключно припущення, що прямо суперечить положенням ст. 62 Конституції України.

Судом встановлено, що збитки позивача в якості позапланових витрат на правову допомогу документально підтверджені.

Зв`язок між протиправною поведінкою відповідачів прослідковується у відповідях на адвокатські запити представника позивача.

Згідно адвокатського запиту №153 від 17.08.2021р. у Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС У Волинській області витребувалась копія звернення голови ОСББ стосовно ПП "Луцькпідшипниксервіс" за заявою якого здійснено запит №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р. про надання інформації та її документального підтвердження.

На вказаний адвокатський запит №153 від 17.08.2021 було надано відповідь №12837/6/03-20-07-10-06 від 27.08.2021 із відповідними додатками.

Згідно адвокатського запиту №154 від 17.08.2021 року в Управлінні держпраці у Волинській області витребувалась копія звернення (скарги) особи за заявою якої проводилась позаплановий захід державного нагляду (контролю) згідно направлення №241 від 01.07.2021р.

На вказаний адвокатський запит №154 від 17.08.2021 Управлінням держпраці у Волинській області було надано відповідь від 21.09.2021р.

Судом засвідчується, що обидві відповіді на адвокатські запити містять одне і теж посилання на звернення вих. №28 від 17.06.2021р., сформоване головою правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О.

Поруч з цим, до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2021р., яким засвідчено факт надання АБ "Олександра Терлецького" послуг з правового супроводу перевірки згідно листа Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Волинській області про надання інформації та її документального підтвердження №2262/12/03-20-07-10-12 від 07.07.2021р. ПП "Луцькпідшипниксервіс" та суму до оплати - 10 000 грн.

Також до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2021р., яким засвідчено факт надання АБ "Олександра Терлецького" послуг з правового супроводу перевірки згідно направлення Управління держпраці у Волинській області від 01.07.2021р. №241 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ПП "Луцькпідшипниксервіс" та суму до оплати - 10 000 грн.

Із вказаного вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідачів (необґрунтоване звернення до контролюючих органів вих. №28 від 17.06.2021р.) та збитками, яких зазнав позивач.

Здійснюючи дослідження обставин та матеріалів справи в аспекті вини особи, яка заподіяла збитки, суд засвідчує наступне.

Поняття "Вина" особи виходить за межі цивільного та господарського законодавства, тому суд об`єктивно звертає увагу на наступні тлумачення вказаного поняття.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 Кримінального кодексу України).

Поняття "умислу" також виходить за межі цивільного та господарського законодавства, тому суд об`єктивно звертає увагу на наступні тлумачення вказаного поняття.

Умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала характер своєї дії, передбачала її наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 Кримінального кодексу України).

Застосування господарським судом вказаних норм кримінального законодавства за аналогією права можливе у відповідності до ч. 10 ст. 11 ГПК України, згідно якої якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Отже, при встановленні факту наявності вини відповідачів позивач повинен довести, а суд встановити умисел сторін, чи були здійснені будь-які дії чи намагання сторін спрямовані на досягнення бажаного результату та якого характеру такі дії бути, чим відповідачі керувались.

При цьому, суд звертає увагу на те, що умисел як психічне ставлення до діяння характерний не юридичній особі, а фізичні особі, яка представляє згідно закону інтереси юридичної особи, тому факт доведення вини та його складової умислу, на чому наполягає правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 січня 2022 року у справі №904/1448/20, зводиться до аналізу не лише правових підстав та документів, які є основою в доказовій базі господарського процесу, а й до аналізу будь-яких інших даних, доказів які б містили інформацію про думки та мислення особи, її бажання та мотиви вчиненого.

Суд засвідчує та вчергове звертає увагу на те, що 17 червня 2021 року головою правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О. письмово оформлено звернення вих. №28 від 17.06.2021р. до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, яке було зареєстроване управлінням 18 червня 2021 року за вх. №14053/6. До звернення долучено копію договору оренди приміщення між ПП "Луцькпідшипниксервіс" та ОСОБА_2 від 21.11.2016р., копію Інтернет сторінки інформаційного агентства "Волинські новини" за 17 червня 2021 року, а саме статті під назвою "У Луцьку підприємиця вимагає ОСББ знести паркан".

Разом із тим, суд звертає увагу на заяву співвласника ОСОБА_3 від 10.06.2021р. та протокол №3 правління ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 10.06.2021р.

Всі вказані документи містять посилання на конфліктну ситуацію, яка виникла між орендарем приміщення ПП "Луцькпідшипниксервіс" та відповідачами щодо демонтажу встановлених воріт та прибудинкових територіях будинків №10 та №8А по вул. Набережній у м. Луцьк. Судом засвідчується, що дана конфліктна ситуація була також обговорена в судовому засіданні за участю представників сторін, проте, вона ніяким чином не стосується правових підстав для проведення позапланової перевірки на факт дотримання законодавства щодо оподаткування та працевлаштування осіб.

Із вказаного судом засвідчується прямий умисел відповідачів, в особі складу правління ОСББ, в тому числі в особі голови правління ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" Мірчук Т.О., співвласника ОСОБА_3, на вчинення дій, пов`язаних із залученням до вирішення конфліктної ситуації контролюючих органів в частині нагляду (контролю) за дотриманням податкового та трудового законодавства.

Суд засвідчує, що згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

В аспекті визначених положень законодавчих актів, будь-яка конфліктна ситуація щодо порушення тих чи інших прав особи вирішується судами, але не за допомогою інших органів влади.

Як підсумок суд засвідчує, що вина відповідачів в даній справі у формі прямого умислу щодо залучення до вирішення конфліктної із позивачем ситуації контролюючих органів в частині нагляду (контролю) за дотриманням податкового та трудового законодавства, є доведеною.

В сукупності всього складу правопорушення у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 11 січня 2022 року у справі №904/1448/20, суд прийшов до висновку щодо позовні вимоги позивача щодо завдання та стягнення (відшкодування) збитків в сумі 20 000 грн. є доведеними належними та допустимими доказами, а отже підлягають до задоволення.

З врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 07.12.2021р. у справі №905/902/20), відповідачами не доведено факту порушення позивачем положень чинного законодавства, а отже дії відповідачів є недобропорядними.

Разом з цим суд засвідчує, що інформація про порушення законодавства в частині оплати податків та офіційного працевлаштування працівників є негативною інформацією, яка також не підтверджена Головним управлінням ДПС у Волинській області та Управлінням держпраці у Волинській області за результатами проведення заходів державного контролю.

Разом із тим, поряд із відшкодуванням відповідачами завданих збитків, позивачем ініціюється питання стягнення з відповідачів моральної шкоди (шкоди діловій репутації) в розмірі по 10 000 грн. з кожного з відповідачів.

В аспекті визначеної позовної вимоги судом засвідчується наступне.

Згідно правових висновків, викладених у п. 6.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021р. у справі №905/902/20, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, поданого на захист ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

З врахуванням вище описаних фактів та посилання на докази в дійсності відповідачами поширено інформацію, тобто доведено її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, а саме доведено інформацію (припущення) про порушення норм чинного законодавства до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області в письмовий спосіб шляхом подання 18.06.2021р. звернення №28 від 17.06.2021р.

Судом засвідчується, що поширена відповідачами інформація стосується юридичної особи, тобто позивача ПП "Луцькпідшипниксервіс", поширена відповідачами інформація є недостовірною, тобто така, яка не відповідає дійсності, що доведено результатами позапланових перевірок.

Проте, судом ставиться під сумнів факт завдання шкоди відповідачами діловій репутації позивача.

Судом критично оцінюється викладений позивачем взаємозв`язок факту припинення торгівлі в магазині "Підшипник" із фактом завдання шкоди діловій репутації підприємству.

До матеріалів справи позивачем не додано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження того, що ділова репутація ПП "Луцькпідшипниксервіс" зазнала приниження.

При цьому, тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У разі відсутності хоча б одного з елементів (в даному випадку, як встановлено судом, таким відсутнім елементом виступає наявність моральної шкоди та її доведення стороною належними і допустимими доказами) відповідальність у вигляді компенсації завданої моральної шкоди не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем у встановленому порядку доведено та підтверджено позовні вимоги, котрі стосуються стягнення з відповідачів суми у відшкодування завданих матеріальних збитків, належним чином не підтверджено та не доведено позовних вимог щодо завдання моральної шкоди та її відшкодування, відповідачами ж у справі не спростовано доводів позовної заяви стосовно матеріальних збитків, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог.

В аспекті розподілу між сторонами понесених останніми у зв`язку з розглядом судової справи судових витрат, господарський суд засвідчує наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи висновки суду про часткову підставність пред`явленого позивачем до відповідачів позову, зокрема, на суму 20 000 грн. із заявленої до стягнення 40 000 грн., судові витрати ПП "Луцькпідшипниксервіс" в частині сплаченої суми 2 270 грн. судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу у розмірі 50 відсотків від останньої (1 135 грн.) в рівних частинах (по 567,50 грн.) за рахунок кожного з відповідачів - ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк". При цьому залишок суми 1 135 грн. судом покладено на позивача у зв`язку з безпідставністю частини позовних вимог.

Відповідно, стосовно витрат позивача по оплаті наданої правової допомоги в сумі 7 500 грн., судом засвідчується наступне.

В підтвердження надання адвокатом АБ "Олександра Терлецького" Терлецьким О.М. послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду даної справи позивачем надано договір про надання правової допомоги від 14.05.2019р. №006, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 15.09.2020р. серія АС №1007466, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №1135 від 10.05.2019р., акт прийому-передачі наданих послуг від 18.08.2021р. на суму 1 500 грн., акт прийому-передачі наданих послуг від 16.11.2021р. на суму 2 000 грн., акт прийому-передачі наданих послуг від 30.12.2021р. на суму 4 000 грн., рахунок на оплату №12 від 30.12.2021р., платіжне доручення №3506 від 18.08.2021р. на суму 1 500 грн., платіжне доручення №3636 від 08.10.2021р. на суму 2 000 грн., платіжне доручення №3777 від 13.01.2022р. на суму 4 000 грн.

Дослідивши надані докази, суд приймає до уваги, що 14.05.2019р. між Адвокатським бюро "Олександра Терлецького" та ПП "Луцькпідшипниксервіс" було укладено договір №006 про надання правової допомоги, згідно умов розділу 1 "Загальні положення" (п.п. 1.1.-1.1.4) якого сторони врегулювали питання щодо надання клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організації ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надання клієнту правової допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування; представлення інтересів клієнта та здійснення його захисту в правоохоронних органах та контролюючих органах.

Згідно з п.п. 4.1.-4.3. договору про надання правової допомоги від 14.05.2019р. №006 вартість послуг (гонорар) адвокатського бюро визначається в додатках до цього договору. Оплата підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий рахунок адвокатського бюро. У разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, клієнт оплачує адвокатському бюро витрати, необхідні для виконання його обов`язків за цим договором, понесені в інтересах клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження, тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до долучених копій актів прийому-передачі наданих послуг від 18.08.2021р. на суму 1 500 грн., від 16.11.2021р. на суму 2 000 грн., від 30.12.2021р. на суму 4 000 грн. якими засвідчено факт надання послуг, загальна вартість наданих послуг становить 7 500 грн.

Визначена вартість послуг була оплачена позивачем згідно платіжних доручень №3506 від 18.08.2021р. на суму 1 500 грн., №3636 від 08.10.2021р. на суму 2 000 грн., №3777 від 13.01.2022р. на суму 4 000 грн.

Враховуючи вказане, судом констатується, що позивачем згідно ст. 74 ГПК України доведено понесення витрат в загальному розмірі 7 500 грн. по оплаті наданих послуг з професійної правничої допомоги, вартість послуг на визначену суму підтверджена належними та допустимими доказами, відповідає обсягу виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи прийняття судом рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог на суму 20 000 грн. що становить 50% від загальної суми пред`явлених вимог, суд вважає, що витрати на оплату послуг з правової допомоги, котрі понесло ПП "Луцькпідшипниксервіс", слід відшкодувати останньому за рахунок відповідачів в сумі 3 750 грн. (з розрахунку 50% від суми 7 500 грн.) в рівних частинах, а саме 1 875 грн. з ОСББ "Набережна 8А" та 1 875 грн. з ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк".

Стосовно витрат відповідачів по оплаті наданої правової допомоги на загальну заявлену до відшкодування суму 30 000 грн. (по 15 000 грн. вартості послуг, наданих кожному з відповідачів), судом зауважується, що в підтвердження надання адвокатом Стецюком О.В. ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи суду надано договори про надання правової допомоги від 19.11.2021р., ордери на дання правничої (правової) допомоги серія АС №1030659 від 19.11.2021 та серія АС №1030660 від 19.11.2021р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.11.2013р. №782.

Дослідивши надані ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" докази, суд приймає до уваги, що 19 листопада 2021 року між адвокатом Стецюком Олегом Васильовичем (адвокат) та ОСББ "Набережна 8А" (клієнт), ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк"(клієнт) були укладені договори про надання правової допомоги, згідно умов розділів 1 "Предмет договору" (п.п. 1.1.-1.3) яких сторони визначили, що клієнти в порядку та на умовах, визначених цими договорами, дають завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдань-доручень клієнтів надати їм за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнтів в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо, у справі №903/939/21, яка перебуває в провадженні Господарського суду Волинської області за позовом ПП "Луцькпідшипниксервіс" про стягнення на його користь з ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" загальної суми 40 000 грн., в тому числі, по 10 000 грн. з кожного відповідача у відшкодування завданих матеріальних збитків та по 10 000 грн. з кожного відповідача у відшкодування завданої моральної шкоди.

Клієнти делегують адвокату наступні права: представляти інтереси клієнтів та примати участь у судових засіданнях, розробити правову позицію у справі, скласти позовну заяву, підготувати позовні матеріали та подати їх в суд, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового за сідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову, визнати позов повністю або частково, пред`явити зустрічний позов, укладати мирову угоду, користуватися іншими процесуальними правами встановленими ЦПК, КПК, КАСУ тощо. Адвокат має право передавати (надавати доручення) делеговані йому права передбачені п. 1.2. Договору - помічнику адвоката.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. договорів про надання правової допомоги від 19.11.2021р. за надану правову допомогу передбачу даними договорами, клієнти сплачують адвокату гонорар в розмірі 15 000 грн. з кожного з клієнтів ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк".

Клієнти здійснюють оплату адвокату, вказану в п. 3.1 договорів, до 31.12.2022р. Оплата може здійснюватися в формі, не забороненій законодавством України.

Судом засвідчується, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорах у вигляді фіксованих сум, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Судом засвідчується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19).

Враховуючи прийняття судом рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог на суму 20 000 грн., що становить 50% від загального пред`явленого позову, суд вважає, що витрати на оплату послуг з правової допомоги, котрі понесли відповідачі - ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" та котрі підлягають відшкодуванню в рівних частинах (по 7 500 грн.) кожному з відповідачів за рахунок позивача, становлять 15 000 грн. (50% від загальної суми 30 000 грн.)

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Суд засвідчує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок ПП "Луцькпідшипниксервіс" має бути встановлено, що такі витрати ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, про що йшлося вище, проте, їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заперечення позивача від 30.03.2022р. №893 про неспівмірність розміру витрат на правовому допомогу, заявлених до стягнення відповідачами, порівняно зі складністю даної справи, мотивацію в обґрунтування цієї заяви, засвідчуючи при цьому, що, на думку позивача, орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі міг би становити 1 875 грн. для кожного з відповідачів, відповідні заперечення позивача приймаються судом.

На підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, тривалості розгляду справи, мотиви прийняття даного судового рішення, суд дійшов висновку щодо доцільності відшкодування відповідачам - ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" витрат на надання правової допомоги в суді в загальному зменшеному судом розмірі 3 750 грн. (по 1 875 грн. з ПП "Луцькпідшипниксервіс").

При цьому судом враховано також і те, що усі підготовлені та підписані адвокатом Стецюком О.В. матеріали, котрі долучались судом до матеріалів справи та висловлюють правову позицію обох відповідачів, зокрема, відзив (заперечення) ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 03.12.2021р. на позовну заяву, відзив (заперечення) ОСББ "Набережна 8А" від 03.12.2021р. на позовну заяву, клопотання ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 10.12.2021р. про приєднання до матеріалів справи доказів з додатками документів, клопотання ОСББ "Набережна 8А" від 10.12.2021р. про приєднання до матеріалів справи доказів, заперечення ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк" від 13.01.2022р. на відповідь ПП "Луцькпідшипниксервіс" на відзив на позовну заяву, заперечення ОСББ "Набережна 8А" від 13.01.2022р. на відповідь ПП "Луцькпідшипниксервіс" на відзив на позовну заяву, клопотання відповідачів від 22.02.2022р. про приєднання до матеріалів справи копій Статутів ОСББ "Набережна 8А" та ОСББ "ЖК "Набережна-Луцьк", є аналогічними за змістом, правові позиції відповідачів, висловлені адвокатом в судовому засіданні 07.02.2022р. були також однаковими.

З огляду на викладене судом враховується, що надання послуг адвокатом відповідачів у справі не потребувало здійснення останнім додаткового правового аналізу, вивчення судової практики та джерел права, а підготовка ідентичних за змістом процесуальних документів не вимагала значних витрат часу представником, що у свою чергу не призводило до збільшення обсягу юридичної роботи адвоката.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також судом встановлено, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Поруч з цим, враховуючи здійснені судом висновки в частині відшкодування сторонами одна одній витрат, пов`язаних з оплатою наданої правової допомоги, зокрема, рівних сум (по 1 875 грн. з кожного відповідача позивачу та по 1 875 грн. позивачем кожному з відповідачів), у визначеному питанні суд вважає за доцільне та об`єктивне застосування права, визначеного положеннями частини 11 статті 129 ГПК України (при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат).

Відтак, судом визначається про звільнення сторін від обов`язку сплачувати одна одній сум судових витрат по оплаті наданої правової допомоги по 1 875 грн. з кожного відповідача позивачу та по 1 875 грн. позивачем кожному з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 73-80, 123, 129, 130, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 8А" (м. Луцьк, вул. Набережна, 8А, код ЄДРПОУ 41697385) на користь Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" (м. Луцьк, вул. Набережна, 10, офіс 157, код ЄДРПОУ 30391862) 10 000 грн. у відшкодування завданих матеріальних збитків, 567,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Набережна Луцьк" (м. Луцьк, вул. Набережна, 10, код ЄДРПОУ 40901582) на користь Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" (м. Луцьк, вул. Набережна, 10, офіс 157, код ЄДРПОУ 30391862) 10 000 грн. у відшкодування завданих матеріальних збитків, 567,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення 20 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди в позові відмовити.

5. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

З врахуванням ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено

05.04.2022

Суддя В. А. Войціховський


Суд	Господарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення	30.03.2022
Оприлюднено	24.06.2022
Номер документу	103851065
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Войціховський Віталій Антонович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.03.2022 по справі 903/939/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —903/939/21

Рішення
від 30.03.2022 по справі 903/939/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ