Ухвала

від 27.03.2022 по справі 914/23/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВА УХВАЛА

28.03.2022 Справа № 914/23/21

м. Львів

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

про покладення на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№528/22 від 10.02.2022)

по справі за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (вх. №4/22 від 04.01.2022) на бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів)

у справі № 914/23/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ,

до відповідача: Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. Городок Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Городоцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),

про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи

Суддя Щигельська О.І.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від заявника (позивача): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від Городоцького ДВС: не з`явився

Суть спору: У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/23/21 за позовом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2021 позовні вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено повністю. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2021 задоволено заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

09.06.2021 на примусове виконання Рішення від 26.04.2021 видано наказ.

12.07.2021 на примусове виконання Додаткового рішення від 07.06.2021 видано наказ.

04.01.2022 року до Господарського суду Львівської області надійшла скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця (вх. №4/22 від 04.01.2022).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2022 скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09.06.2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12.07.2021 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09.06.2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12.07.2021 року із врахуванням статей 13, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язано державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» постанови (або іншого виконавчого процесуального документу) Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09.06.2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12.07.2021 року із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

10.02.2022 в системі документообігу суду зареєстрована за вх.№528/22 заява ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу, із долученням документів на підтвердження понесення відповідних витрат. Розгляд заяви заявник просив здійснювати за відсутності представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Ухвалою суду від 17.02.2022 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 28.02.2022.

Ухвалою суду від 28.02.2022 року судове засідання відкладено на 28.03.2022 року.

В судове засідання 28.03.2022 сторони та Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) не з`явились.

Розглянувши в судовому засіданні заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс про покладення на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№528/22 від 10.02.2022), дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд зазначає наступне.

Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме, ст. 344 ГПК України.

Згідно ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

З матеріалів справи вбачається, що у скарзі на бездіяльність державного виконавця представником ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зазначено про подання доказів понесення витрат на правову допомогу в порядку передбаченому ч.8 ГПК України.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відтак, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2022 у справі №914/23/21 судом не було здійснено розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги. Представник стягувача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після проголошення ухвали у даній справі у порядку ч. 8 ГПК України.

Зокрема ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить покласти на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7870,00 грн.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст.126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник за договором) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець за договором) укладено Договір №11-12-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2021 року, за яким виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, Городоцької районної державної адміністрації Львівської області та Городоцьким ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів), котрі виникли під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Городоцьким ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним Договором (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2. правова допомога за цим Договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Умовами пункту 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону. Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 900,00 грн. судові засідання - 1500,00 грн. за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1800,00 грн.

У пункті 3.8 договору сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1.,2.1. Договору) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Крім того матеріали справи містять копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 виданого на ім`я Грищенко О.М., копію довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на представлення інтересів Грищенком Олександром Миколайовичем, як адвокатом від 12.08.2021 року, копію Акту прийому-передачі документів від 11.12.2021 року та копію Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.02.202 року.

Згідно долученого Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.02.202 року, виконавець передав, а замовник прийняв наступні виконанні роботи та надані послуги:

-зустріч (із врахуванням транспортних витрат час на прибуття та відбуття) із замовником з метою з`ясування обставин справи №914/23/21 в призмі існування та допущення Городоцьким ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року (1 година);

-організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №26-9/12 від 26 грудня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду Львівської області скарги вих. №26-9/12 від 26 грудня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року (6 годин);

-додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8. договору №11-12-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11 грудня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №914/23/21 за скаргою вих. №26-9/12 від 26 грудня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Городоцького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 09 червня 2021 року та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/23/21 від 12 липня 2021 року-2 270,00 грн.

На підставі пункту 3.1., 3.8. договору №11-12-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11 грудня 2021 року, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 800,00 гривень, гонорар «успіху» становить - 2 270,00 грн. ( п.2.1. Акту).

Загальна вартість вказаних послуг склала 7 870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок (п.2 Акту).

Відповідно до п. 4 Акту замовник претензій згідно Договору №11-12-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11 грудня 2021 року до виконавця не має.

За змістом ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.126 ГПКУкраїни).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.і 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Разом з цим, у вже згаданому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Таким чином не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, зважаючи численну кількість поданих стягувачем скарг на дії ДВС у інших справах, суд приходить до висновку, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" в розмірі 2270,00 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Відтак, заява ТОВ "Ніко-Тайс" про покладення на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№528/22 від 10.02.2022) підлягає частковому задоволенню в розмірі 5600,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№528/22 від 10.02.2022) задовольнити частково.

2. Стягнути з Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 1А; ідентифікаційний код 34988938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

5. Ухвала набирає законної сили згідно з ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначенні статтями 256, 257 ГПК України.

6. Повний текст ухвали складено та підписано 04.04.2022.

Суддя Щигельська О.І.