Рішення

від 30.03.2022 по справі 147/1022/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1022/21

Провадження № 2/147/42/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 березня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року представник позивача - адвокат Конякін М.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,6491 га, кадастровий номер 0524180600:01:003:0166, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Договір оренди землі позивачем було підписано 03.12.2012, по закінченню строку договору в установлений законом спосіб ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з пропозицією продовжити договір оренди землі. Наказом від 17.01.2020 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було відмовлено у поновленні договору оренди від 03.12.2012. Згодом наказом від 24.04.2020 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було поновлено договір оренди землі від 03.12.2012. Також сторони підписали додаткову угоду від 12.05.2020 №232 до договору оренди землі від 03.12.2012. Детально вивчивши додаткову угоду, позивач виявив ряд порушень діючого законодавства при укладанні даної додаткової угоди, що є вкрай невигідним для позивача. Згідно з п.2 оскаржуваної додаткової угоди (далі угода) об`єктом оренди є земельна ділянка площею 31,6491 га - рілля. Згідно з п.14, п.15 угоди земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння і випасання худоби (код цільового призначення - 01.08). В даному випадку угода містить невірний об`єкт оренди, адже рілля і сінокосіння та випас худоби це зовсім різні речі, що також впливає на нормативно грошову оцінку та орендну плату, як наслідок. Згідно з витягом з ДЗК від 27.09.2021 ця земельна ділянка відносяться до сінокосіння та випасання худоби 01.08. Відповідно, якби в угоді було правильно зазначено цільове призначення та зроблена відповідна нормативно грошова оцінка, то такої орендної плати не було б. Також зазначив, що строк дії договору визначений невірно. Згідно з п.8 додаткову угоду укладено на сім років з 17.02.2020 року по 16.02.2027 року. Однак наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про поновлення договору оренди землі було видано 24.04.2020, а термін дії договору з 17.02.2020, що є недопустимим. Адже враховуючи той факт, що договір оренди землі розпочинає діяти з моменту державної реєстрації, а це після 24.04.2020, і не може бути меншим чим 7 років, але згідно з угодою закінчення договору 16.02.2027, то ця істотна умова також не відповідає вимогам діючого законодавства. Керуючись вищезазначеним, вважає, що має повне право просити суд визнати додаткову угоду №232 від 12.05.2020 до договору оренди землі від 03.12.2012 недійсною. Крім того зазначив, що у зв`язку з тим, що передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад відбувається відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та ділянки, які перебувають в оренді позивача передані ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Тростянецькій ОТГ, то відповідач вибраний правильно.

Ухвалою судді від 30.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.02.2022 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи.

Представник позивача адвокат Конякін М.С. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Зазначив, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Представник відповідача Тростянецької селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило. Відзиву на позов не подано.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, слід провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03 грудня 2012 року між орендодавцем Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області з однієї сторони, та орендарем ОСОБА_1 , з другої сторони, було укладено договір оренди землі (а.с.5,6).

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації від 09 листопада 2012 року №565 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель резервного фонду для сінокосіння та випасання худоби (код по КВЦПЗ - 01.08), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 31,6491 га в тому числі 31,6491 га ріллі із земель резервного фонду.

Пунктом 8 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду на п`ять календарних років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п.16 договору цільове призначення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

17 січня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ №2-1485/15-20-СГ про відмову у поновленні договору оренди землі. Відповідно до п.1 цього наказу відмовлено ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі укладеного від 03.12.2012 року, на земельну ділянку площею 31,6491га, із цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби (код цільового призначення - 01.08), у зв`язку з тим, що наказом Мінагрополітики від 11.10.2011 року №536 затверджено Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. (а.с.17).

24 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ №2-9366/15-20-СГ про поновлення договору оренди (а.с.18).

12 травня 2020 року між орендодавцем Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з одного боку, та ОСОБА_1 з другого боку, укладено додаткову угоду №232 до договору оренди землі від 03.12.2012 (а.с.9-11). Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 03.12.2012, укладений між Тростянецькою РДА та ОСОБА_1 , який зареєстовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2015, номер запису про інше речове право 8753245.

Відповідно до п.2 додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка площею 31,6491га, - рілля. Відомості про ідентифікацію земельної ділянки (кадастровий номер) відсутні.

Згідно з п.8 додаткову угоду укладено (поновлено) на 7 (сім) років з 17.02.2020 року. Дата закінчення терміну договору 16.02.2027 року.

Пунктом 14 цієї угоди встановлено, що земельна ділянка передається і оренду для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до п.15 додаткової угоди цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння і випасання худоби ( код цільового призначення - 01.08).

Однак відповідно до п.9 вказаної угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 73507,49 грн. за 1 рік.

Дана сума підтверджена також розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку станом на 27.11.2019 (а.с.12).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0522649602021 від 27.09.2021, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 0524180600:01:003:0166, розташована (адміністративно-територіальна одиниця) Вінницька область, Тростянецький район, Будянська сільська рада; цільове призначення: 01.08 для сінокосіння та випасання худоби; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби; форма власності: комунальна, площа 31,6491 га, нормативна грошова оцінка 47380,66, дата проведення НГО 27.09.2021 (а.с.13-15).

З розділу «Відомості про право власності/право постійного користування згідно з ДРРП» встановлено, що дана земельна ділянка належить на праві власності Тростянецькій селищній раді (код ЄДРПОУ 04326224) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.12.2020. На підтвердження вказаного позивачем надано до суду копію наказу про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність №54-ОТГ від 14.12.2020 (а.с.61), копію акту приймання - передачі земельних ділянок від 15.12.2020 (а.с.62,63).

З розділу «Відомості про оренду, суборенду згідно з ДРРП» встановлено, що орендар ОСОБА_1 , податковий номер 2265521086, площа земельної ділянки, переданої в оренду 31,6491га, дата державної реєстрації речового права 12.05.2020 (а.с.13 на звороті).

Відповідно до експлікації земельних угідь - пасовища 31,6491 га (а.с.15).

Також з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 0524180600:01:003:0166, вказано цільове призначення 01.08 для сінокосіння та випасання худоби. Дата формування витягу 27.09.2021 (а.с.16).

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції на час укладення договору оренди) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що під час укладення договору оренди землі 03.12.2012 сторонами дотримано норм діючого законодавства та зазначено істотні умови договору, зокрема в договорі від 03.12.2012 зазначено цільове призначення земельної ділянки 01.08 для сінокосіння і випасання худоби (а.с.5).

Доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, переданої в оренду відповідачем суду не надано. Отже, під час укладення додаткової угоди №232 від 12.05.2020 до договору оренди землі від 03.12.2012 земельна ділянка кадастровий номер 0524180600:01:003:0166, що є об`єктом оренди, має таке ж цільове призначення, а саме 01.08 для сінокосіння і випасання худоби, відповідно і нормативну грошову оцінку та розмір орендної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року, а саме додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

Група рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Група рослинний покрив земель і ґрунти включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження.

Судом підтверджено існування розбіжностей між договором та додатковою угодою, що відносяться до істотних умов договору. Зокрема, в договорі від 03.12.2012 цільове призначення земельної ділянки значиться 01.08 для сінокосіння та випасання худоби, а в додатковій угоді вказано - рілля, що є іншим видом відповідно до класифікатора земель.

Суд звертає увагу, що в додатковій угоді від 12.05.2020 до договору оренди землі від 03.12.2012 строк дії договору 7 років з 17.02.2020 до 16.02.2027 року, що є грубим порушенням права користування орендарем земельною ділянкою та в подальшому (за бажанням) поновлення строку дії договору.

У статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства окремо виділено свободу договору, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України у поєднанні зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що є принципом договірного права.

Відповідно до ч.1-ч.3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, що не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства або врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства свої правовідносини, які не врегульовані цими актами, або у договорі відступити від актів цивільного законодавства і врегулювати їх на власний розсуд, за виключенням, якщо у цих актах прямо зазначена заборона відходу від їх положень або якщо їх обов`язковість для сторін випливає з їх змісту або з суті правовідносин, що виникли між сторонами.

Положеннями ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актам цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Позивачем в якості доказів надано суду всі необхідні на його думку докази.

Натомість відповідачем не надано суду жодного доказу чи спростування позиції позивача щодо недійсності правочину.

У Рішенні Конституційного суду України N 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Вирішуючи питання про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, суд має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендаря та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендаря.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі N 6-94цс13, від 21 вересня 2016 року у справі N 6-1512цс16, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів.

У судовому засіданні сторонами не оспорюється та встановлено матеріалами справи, що 03 грудня 2012 року між орендодавцем Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області з однієї сторони, та орендарем ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір оренди землі, умови якого сторони дотримувались, орендарем земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням, у сторін договору був відсутній спір про орендну плату.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі N 6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі N 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі N 590/479/16-ц.

Зазначена у позовній заяві підстава позовних вимог ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною є обгрунтованою допустимим доказом, оскільки, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Доводи ОСОБА_1 про безпідставну зміну цільового призначення земельної ділянки у додатковій угоді №232 від 12.05.2020 до договору оренди землі від 03.12.2012 підтверджена в судовому засіданні.

Таким чином, доведено обставини, які б підтверджували недійсність додаткової угоди до договору оренди землі на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

На основі повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірених в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною - задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №232 від 12 травня 2020 року до договору оренди землі від 03 грудня 2012 року укладену між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до відповідного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 10 червня 1998 року; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, місце знаходження: вул.Соборна, 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326224.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2022 року.

Суддя А.М. Мудрак