ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1391/22
04 квітня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Пилипенко О.Д.
позивача: ОСОБА_1 ;
представника позивача: Нюні О.І.;
представника відповідача: Васильчук І.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) із адміністративним позовом до Тернопільської митниці (далі-відповідач) про:
визнання протиправною відмови Тернопільської митниці у митному оформленні ввезеного ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску зі звільненням від оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України.
визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є громадянином США з 31 січня 2017 року, що підтверджується паспортом громадянина США. 14 вересня 2018 року позивач отримав посвідчення водія у штаті ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія в штаті Орегон, США. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є власниками автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску з 10 серпня 2019 року, який перебував на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання, тобто в США не менше одного року. Позивач є волонтером та благодійником, що займається підтримкою українських військових, правоохоронних органів, дитячих лікарень, шкіл, церков, органів місцевого самоврядування, громадських організацій учасників АТО та ООС, тобто специфіка його діяльності полягає у частому відвідуванні України і, відповідно, він отримував, посвідки на тимчасове проживання, а з 14.12.2021 на постійне проживання в Україні, оскільки він би не зміг займатись даною діяльністю.
02 лютого 2022 року представник позивача для здійснення митного оформлення транспортного засобу Toyota Sequoia подав відповідачу електронну митну декларацію на ввезений транспортний засіб, з наданням пільг в оподаткуванні у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання до України. В митній декларації декларантом проставлено код пільги 301 «Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну». До вказаної митної декларації декларантом долучено всі необхідні документи, однак відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Із вказаною відмовою позивач не погодився, а тому звернувся до суду.
Ухвалою від 01 березня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14 березня 2022 року представник відповідача подала до суду відзив, у якому позовні вимоги заперечила та, серед іншого вказала, що позивач є засновником благодійної організації «Благодійний фонд «Фундація відкритих дверей» (код ЄДРПОУ 38534962). Із виданих Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області посвідок на тимчасове проживання слідує, що громадянин США ОСОБА_2 в період з 27.04.2018 по теперішній час проживав на території України. Окрім цього представник, звернула увагу суду на те, що факт проживання громадянина США ОСОБА_5 в цей час в Україні підтверджується і тим, що згідно із наявною в АСМО «Інспектор» інформацією транспортний засіб марки Toyota Seguoia, vin-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , також перебував в Україні, зокрема: 06.12.2019 вказаний транспортний засіб був ввезений позивачем на митну територію України та заявлений в митний режим тимчасового ввезення до 1 року; 27.10.2020 транспортний засіб був вивезений за межі митної території України; 27.10.2020 даний транспортний засіб знову був ввезений на митну територію України та заявлений в митний режим тимчасового ввезення до 1 року; 27.01.2022 транспортний засіб був вивезений за межі митної території України; 27.01.2022 вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в митному режимі Імпорт.
Таким чином, позивачем при здійсненні митного оформлення, ввезеного ним на митну територію України транспортного засобу марки Toyota Seguoia недотримано вимог пункту 3 частини 10 статті 374 та пункту 45 частини 1 статті 4 МК України, а саме: документально не підтверджено факт того, що до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років.
Ухвалою від 31 березня 2022 року розгляд справи відкладено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила суд у їх задоволенні.
Крім того, судом було допитано як свідка позивача ОСОБА_5 , який пояснив, що з 2017 року є громадянином США, де має місце роботи та постійного проживав в АДРЕСА_1 . Крім цього, позивач заснував в Україні благодійний фонд та займається благодійною діяльністю. Тому він періодично перебував в Україні на час оформлення благодійної допомоги, що ввозиться благодійним фондом з-за кордону. З цією метою він отримував посвідки тимчасового проживання. В подальшому позивач вирішив отримати посвідку постійного проживання та постійно проживати в Україні. Також вказав, що факт періодичного перетину ним кордону підтверджується відмітками у його паспорті громадянина США.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_2 є громадянином США з 31 січня 2017 року, що підтверджується паспортом громадянина США НОМЕР_3 (а.с. 9-13).
Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи відділу реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, від 10.01.2022 № 2894/28-03 зареєстроване місце проживання позивача в Україні: АДРЕСА_2 , з 01.04.2014 по теперішній час (а.с. 24).
Відповідно до довідки Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 03.02.2022 № 6101.3-609/61.3-22 позивач 28.04.2017 документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_4 строком дії до 27.04.2018, яку продовжено до 19.04.2019. Крім того, 29.03.2019 було здійснено обмін вказаної посвідки на посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_5 строком дії до 27.03.2020. Згідно заяви іноземця 16.03.2020 позивач документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_6 строком дії до 12.03.2021 взамін попередньої (а.с. 23).
Відповідно до рахунку-фактури від 24 липня 2019 року позивач придбав автомобіль Toyota Seguoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску (а.с. 17).
Набуття права власності на цей автомобіль ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтверджується Свідоцтвом про право власності на транспортний засіб штату Орегон від 10 серпня 2019 року (а.с. 19).
Вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відповідно до Реєстраційної картки транспортного засобу, виданого Департаментом транспорту, штат Орегон від 09 серпня 2019 року № L0005854248 (а.с. 20).
21 листопада 2021 року позивач отримав дозвіл на еміграцію в Україну (а.с. 13).
14 грудня 2021 року ОСОБА_1 видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 (а.с. 87).
02 лютого 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Бережанським О.М. для здійснення митного оформлення транспортного засобу Toyota Sequoia відповідачу подано в електронну митну декларацію UA403020/2022/001402 на ввезений транспортний засіб, з наданням пільг в оподаткуванні у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання до України.
В графі 36 «Преференція» вказаної МД декларантом проставлено код пільги 301 «Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну» (а.с. 51).
До даної декларації, декларантом для здійснення митного оформлення зазначеного транспортного засобу до митного оформлення було подано наступні документи:
рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 24.07.2019;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2022/003431 від 27.01.2022;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 10.08.2019;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №б/н від 02.02.2022;
висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 220201/010 від 01.02.2022;
некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) - інформація з мережі Інтернет від 02.02.2022;
договір про надання послуг митного брокера № 27/01/1 від 27.01.2022;
висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 220201/0110 від 01.02.2022;
посвідка на постійне проживання № 900068825 від 14.12.2021;
паспортний документ іноземця та особи без громадянства на право виїзду за кордон з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання в Україні № НОМЕР_3 від 31.01.2017;
інші некласифіковані документи - Довідка екологія № 2022.02.02-0 від 01.02.2022;
інші некласифіковані документи - Дозвіл на імміграцію в Україну від 24.11.2021;
інші некласифіковані документи - заява на видачу посвідчення № б/н від 02.02.2022;
інші некласифіковані документи - реєстраційна карта авто. L0005 від 09.08.2019;
інші некласифіковані документи - фото б/н від 02.02.2022.
За результатами розгляду поданої митної декларації №UA403020/2022/001402 від 02.02.2022р. та доданих до неї документів відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2022/000046 (а.с. 15).
У картці відмови зазначено, що згідно відомостей у поданих документах не забезпечуються встановлені пунктом 3) частини 10 статті 374 та пунктом 45) частини 1 статті 4 Митного кодексу України умови щодо звільнення транспортного засобу від оподаткування митними платежами, оскільки згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10.01.2022 № 2894/28-03 виданої відділом проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за громадянином США ОСОБА_2 зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.04.2014 по теперішній час, тому комісією відмовлено у митному оформленню автомобіля TOYOTA SEQUOIA, календарний рік виготовлення: 2019, ідентифікаційний номер шасі: НОМЕР_1 з наданням пільг в оподаткуванні. На підставі ст. 256 з урахуванням ч.8 статті 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.12р. та у зв`язку з недотриманням декларантом своїх обов`язків встановлених статтею 26.6 Митного кодексу України, наказу Міністерства Фінансів від 30.05.2012 № 651 декларанту відмовлено у митному оформленні цієї МД. Дана картка відмови може бути оскаржена в порядку визначеному главою 4 Митного кодексу України.
Позивач, вважаючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2022/000046 є необґрунтованою, такою, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України визначені статтею 374 Митного кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років.
Підпунктом б) пункту 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України встановлено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.
Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі №815/273/15 зробив висновок, що аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що для пільгового оподаткування при митному оформленні транспортного засобу необхідна одночасна наявність таких обставин:
- особа повинна переселятись до України на постійне місце проживання;
- особа повинна звернутися за таким оформленням протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні;
- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна проживати на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років;
- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна бути власником такого транспортного засобу не менше року;
- транспортний засіб мав перебувати за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні.
Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України затверджені наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Правил, при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:
що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби;
паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Підпунктом 4.1 пункту 4 розділу ІІІ Правил визначено, якщо власником (уповноваженою особою) подано ВМД для митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення. Для проведення цієї перевірки створюється комісія. Висновок комісії щодо можливості здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування відображається у вигляді письмової резолюції кожного з членів комісії на аркуші погодження, форма якого затверджується митним органом.
Митне оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування здійснюється за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, прийнятим на підставі позитивного висновку комісії та відображеним як резолюція на аркуші погодження.
Аркуш погодження долучається до документів, що є підставою для здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування.
У разі виявлення фактів, що підтверджують неможливість здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, вирішується питання щодо сплати належних податків і зборів (обов`язкових платежів) або зворотного вивезення ТЗ за межі митної території України. Зворотне вивезення ТЗ здійснюється за заявою власника (уповноваженої особи) з оформленням ВМД. У разі заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, складається протокол про порушення митних правил.
При необхідності вирішення питання про можливість звільнення ТЗ від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення ТЗ, перевіряє відомості та відмітки в документах на відповідність вимогам Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»:
постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);
перебування ТЗ у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на ТЗ до дати: для іноземців та осіб без громадянства - отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);
перебування ТЗ на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України).
Як встановлено судом, позивач є громадянином США з 31 січня 2017 року, згідно Реєстраційної картки транспортного засобу, виданого Департаментом транспорту, штат Орегон від 09 серпня 2019 року № L0005854248 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є власниками автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
Відповідно до дозволу на імміграцію від 24.11.2021 року, позивачу на підставі п.3 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» дозволено постійне проживання в Україні.
14 грудня 2021 року позивачу видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 , дата закінчення строку дії 12 грудня 2031 року.
Таким чином, вищевказаними документами підтверджується факт того, що позивач більше трьох років проживав у США, до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, також позивач є власником автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску більше одного року, а транспортний засіб зареєстрований позивачем у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання, тобто в США не менше одного року.
Суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що з метою здійснення благодійної діяльності заснованого ним благодійного фонду позивач періодично проживав в України, отримував посвідки на тимчасове проживання та має зареєстроване місце проживання.
Суд зазначає, що отримання позивачем посвідок на право тимчасового проживання однозначно свідчить про те, що він не міг постійно проживати саме в Україні, а не у США. Інші пояснення відповідача про те, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою підтверджує те, що іншого зареєстрованого місця проживання в Україні у позивача не може бути, а не факт постійного проживання в Україні. Доводи відповідача, що позивач також не міг постійно проживати у США, оскільки автомобіль Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску двічі 27 жовтня 2020 року та двічі 27 жовтня 2022 року перетинав державний кордон також не підтверджує тимчасове проживання позивача у США.
Вказані доводи суд відхиляє, оскільки вони не спростовують того, що до отримання посвідки на постійне проживання позивач постійно проживав у США, хоча і перебував періодично в Україні, що також підтверджується відмітками в паспорті позивача.
Отже, суд зазначає, що позивачем дотримано встановлені п.3 ч.10 ст.374 Митного кодексу України вимоги, за яких при ввезенні на митну територію України транспортного засобу особа звільняється від оподаткування митними платежами.
За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність дій та прийнятих рішень, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Визнати протиправною відмову Тернопільської митниці у митному оформленні ввезеного ОСОБА_6 на митну територію України автомобіля марки Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску зі звільненням від оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046.
Стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 квітня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 );
відповідач: - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Баранюк А.З.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2022 |
Оприлюднено | 28.06.2022 |
Номер документу | 103857325 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк Андрій Зіновійович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк Андрій Зіновійович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк Андрій Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні