Постанова

від 01.08.2022 по справі 500/1391/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/1391/22 пров. № А/857/7524/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняЮрченко М.М.,

представника позивача Нюні О.І.,

представника відповідача Васильчук І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Баранюк А.З.,

час ухвалення рішення 09:45:43,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 05 квітня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови у митному оформленні ввезеного ним на митну територію України автомобіля марки Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску зі звільненням від оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є громадянином США з 31 січня 2017 року, що підтверджується паспортом громадянина США. 14 вересня 2018 року отримав посвідчення водія у штаті Каліфорнія, США, а ІНФОРМАЦІЯ_1 водія в штаті Орегон, США. Вказує, що він та ОСОБА_3 є власниками автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску з 10 серпня 2019 року, який перебував на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання, тобто в США, не менше одного року. Звертає увагу на те, що є волонтером та благодійником, займається підтримкою українських військових, правоохоронних органів, дитячих лікарень, шкіл, церков, органів місцевого самоврядування, громадських організацій учасників АТО та ООС, тобто специфіка його діяльності полягає у частому відвідуванні України і, відповідно, він отримував посвідки на тимчасове проживання, а з 14 грудня 2021 року на постійне проживання в Україні, оскільки в іншому разі не зміг би займатись даною діяльністю. Зазначає, що 02 лютого 2022 року його представник для здійснення митного оформлення транспортного засобу Toyota Sequoia подав відповідачу електронну митну декларацію на ввезений транспортний засіб, з наданням пільг в оподаткуванні у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання до України. В митній декларації декларантом проставлено код пільги 301 «Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну». Вказує, що до митної декларації декларантом долучено всі необхідні документи, однак відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Тернопільської митниці у митному оформленні ввезеного ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску зі звільненням від оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поданими до митної декларації документами підтверджується факт того, що позивач більше трьох років проживав у США, до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, також позивач є власником автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску більше одного року, а транспортний засіб зареєстрований позивачем у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання, тобто в США не менше одного року. Суд першої інстанції зазначив, що позивачем дотримано встановлені п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України вимоги, за яких при ввезенні на митну територію України транспортного засобу особа звільняється від оподаткування митними платежами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Тернопільська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивачу відмовлено у митному оформленні автомобіля Toyota Seguoia з наданням пільг в оподаткуванні, оскільки згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10 січня 2022 року № 2894/28-03 виданої відділом проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за громадянином США ОСОБА_4 зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 квітня 2014 по теперішній час. Крім того, із виданих Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області посвідок на тимчасове проживання слідує, що громадянин США ОСОБА_4 в період з 27 квітня 2018 року по теперішній час проживав на території України. Вказує, що факт проживання позивача з 28 квітня 2017 року (з моменту отримання посвідки на на тимчасове проживання) до 14 грудня 2021 року (оформлення посвідки на постійне проживання) в Україні підтверджується і численними відмітками в паспорті громадянина США № НОМЕР_2 , з яких слідує, що громадянином США ОСОБА_5 здійснювались короткочасні виїзди автомобільним і авіаційним транспортом з України в країни Європейського Союзу (Польщу, Чехію, Угорщину, Хорватію, Словенію, Німеччину) та зворотні в`їзди із країн Європейського Союзу в Україну. Звертає увагу суду на те, що факт проживання громадянина США ОСОБА_1 в цей час в Україні підтверджується і тим, що згідно із наявною в АСМО «Інспектор» інформацією транспортний засіб марки Toyota Seguoia, vin-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , також перебував в Україні, зокрема: 06 грудня 2019 року вказаний транспортний засіб був ввезений позивачем на митну територію України та заявлений в митний режим тимчасового ввезення до 1 року; 27 жовтня 2020 року транспортний засіб був вивезений за межі митної території України; 27 жовтня 2020 року даний транспортний засіб знову був ввезений на митну територію України та заявлений в митний режим тимчасового ввезення до 1 року; 27 січня 2022 року транспортний засіб був вивезений за межі митної території України; 27 січня 2022 року вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в митному режимі Імпорт. Вказує, що позивачем не було надано ні до митного оформлення, ні до суду першої інстанції документів, які б містили інформацію про місце проживання позивача у США та підтверджували факт його проживання в країні попереднього місця проживання не менше трьох років до моменту отримання права на постійне проживання в Україні.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивачем дотримано встановлені п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України вимоги, за яких при ввезенні на митну територію України транспортного засобу особа звільняється від оподаткування митними платежами. Вказує, що зареєстроване місце проживання в Україні не є тотожним поняттям визначенню постійного місця проживання, реєстрація місяця проживання здійснена позивачем для отримання права на тимчасове проживання в Україні. Звертає увагу на те, що часте відвідування України, при цьому, щоразу з обов`язковим виїздом за її межі підтверджується численними відмітками в паспортному документі з штампами про в`їзди/виїзди та візами.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином США з 31 січня 2017 року, що підтверджується паспортом громадянина США НОМЕР_2 (а.с.9-13).

Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи відділу реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 10 січня 2022 року № 2894/28-03 зареєстроване місце проживання позивача в Україні: АДРЕСА_1 , з 01 квітня 2014 по теперішній час (а.с.24).

Відповідно до довідки Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 03 лютого 2022 року № 6101.3-609/61.3-22 позивач з 28 квітня 2017 року документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_4 строком дії до 27 квітня 2018 року, яку продовжено до 19 квітня 2019 року. Крім того, 29 березня 2019 року було здійснено обмін вказаної посвідки на посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_5 строком дії до 27 березня 2020 року. Згідно із заявою іноземця 16 березня 2020 року позивач документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_6 строком дії до 12 березня 2021 року взамін попередньої (а.с.23).

Відповідно до рахунку-фактури від 24 липня 2019 року ОСОБА_1 придбав автомобіль Toyota Seguoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску (а.с.17).

Набуття права власності на цей автомобіль ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтверджується Свідоцтвом про право власності на транспортний засіб штату Орегон від 10 серпня 2019 року (а.с.19).

Вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно до Реєстраційної картки транспортного засобу, виданого Департаментом транспорту, штат Орегон від 09 серпня 2019 року № L0005854248 (а.с.20).

21 листопада 2021 року позивач отримав дозвіл на еміграцію в Україну (а.с.13).

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 (а.с.87).

02 лютого 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_6 , для здійснення митного оформлення транспортного засобу Toyota Sequoia подано Тернопільській митниці електронну митну декларацію UA403020/2022/001402 на ввезений транспортний засіб, з наданням пільг в оподаткуванні у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання до України.

В графі 36 «Преференція» вказаної МД декларантом проставлено код пільги 301 «Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну» (а.с.51).

До даної декларації, декларантом для здійснення митного оформлення зазначеного транспортного засобу до митного оформлення було подано наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 24 липня 2019 року;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2022/003431 від 27 січня 2022 року;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 10 серпня 2019 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка № б/н від 02 лютого 2022 року;

висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 220201/010 від 01 лютого 2022 року;

некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) - інформація з мережі Інтернет від 02 лютого 2022 року;

договір про надання послуг митного брокера № 27/01/1 від 27 січня 2022 року;

висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 220201/0110 від 01 лютого 2022 року;

посвідка на постійне проживання № 900068825 від 14 грудня 2021 року;

паспортний документ іноземця та особи без громадянства на право виїзду за кордон з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 від 31 січня 2017 року;

інші некласифіковані документи Довідка екологія № 2022.02.02-0 від 01 лютого 2022 року;

інші некласифіковані документи Дозвіл на імміграцію в Україну від 24 листопада 2021 року;

інші некласифіковані документи заява на видачу посвідчення № б/н від 02 лютого 2022 року;

інші некласифіковані документи реєстраційна карта авто L0005 від 09 серпня 2019 року;

інші некласифіковані документи фото б/н від 02 лютого 2022 року.

За результатами розгляду поданої митної декларації № UA403020/2022/001402 від 02 лютого 2022 року та доданих до неї документів відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2022/000046 (а.с.15).

У картці відмови зазначено, що згідно відомостей у поданих документах не забезпечуються встановлені пунктом 3 частини 10 статті 374 та пунктом 45 частини 1 статті 4 Митного кодексу України умови щодо звільнення транспортного засобу від оподаткування митними платежами, оскільки згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10.01.2022 № 2894/28-03 виданої відділом проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за громадянином США ОСОБА_4 зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.04.2014 по теперішній час, тому комісією відмовлено у митному оформленню автомобіля TOYOTA SEQUOIA, календарний рік виготовлення: 2019, ідентифікаційний номер шасі: НОМЕР_1 з наданням пільг в оподаткуванні. На підставі ст. 256 з урахуванням ч.8 статті 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.12р. та у зв`язку з недотриманням декларантом своїх обов`язків встановлених статтею 26.6 Митного кодексу України, наказу Міністерства Фінансів від 30.05.2012 № 651 декларанту відмовлено у митному оформленні цієї МД.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України (далі МК України) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Згідно із пунктами 23-25 частини першої статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

митний режим це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відносини, пов`язані із звільненням від оподаткування митними платежами товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну, регламентується приписами пункту 3 частини 10 статті 374 МК України.

Згідно з пунктом 3 частини десятої статті 374 МК України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв`язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років.

Підпунктом «б» пункту 3 частини десятої статті 374 МК України встановлено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за № 1428/11708 (далі Правила № 1118) транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред`явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою.

Згідно із пунктом 7 Розділу 1 Правил № 1118 власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії, крім іншого, паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Правил № 1118, при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:

що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби;

паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Пунктом 4 Розділу 3 Правил № 1118 визначено особливості митного контролю та митного оформлення ТЗ, митне оформлення яких здійснюється зі звільненням від оподаткування.

Підпунктом 4.1 пункту 4 розділу ІІІ Правил № 1118 визначено, якщо власником (уповноваженою особою) подано ВМД для митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення. Для проведення цієї перевірки створюється комісія. Висновок комісії щодо можливості здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування відображається у вигляді письмової резолюції кожного з членів комісії на аркуші погодження, форма якого затверджується митним органом.

Митне оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування здійснюється за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, прийнятим на підставі позитивного висновку комісії та відображеним як резолюція на аркуші погодження.

Аркуш погодження долучається до документів, що є підставою для здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування.

У разі виявлення фактів, що підтверджують неможливість здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, вирішується питання щодо сплати належних податків і зборів (обов`язкових платежів) або зворотного вивезення ТЗ за межі митної території України. Зворотне вивезення ТЗ здійснюється за заявою власника (уповноваженої особи) з оформленням ВМД. У разі заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, складається протокол про порушення митних правил.

При необхідності вирішення питання про можливість звільнення ТЗ від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення ТЗ, перевіряє відомості та відмітки в документах на відповідність вимогам Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»:

постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);

перебування ТЗ у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на ТЗ до дати: для іноземців та осіб без громадянства отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);

перебування ТЗ на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України).

Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 розділу ІІІ Правил підтвердженням права на здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», є такі документи та відмітки в них, зокрема: для іноземців та осіб без громадянства, які переселяються на постійне місце проживання в Україну:

а) паспортний документ іноземця та особи без громадянства на право виїзду за кордон з імміграційною візою на постійне проживання в Україні, виданою закордонним дипломатичним представництвом або консульською установою України, та/або копія

дозволу на імміграцію в Україну;

б) посвідка на постійне проживання в Україні (може бути

відсутньою при перетині митного кордону України);

в) відмітка у паспортному документі іноземця та особи без громадянства на право виїзду за кордон про наявність дозволу на постійне проживання, встановлена додатком 1 до Правил в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 № 1074 (може бути відсутня при перетині митного кордону України).

Проаналізувавши вищевказані норми МК України та Правил № 1118, колегія суддів зазначає, що для пільгового оподаткування при митному оформленні транспортного засобу необхідна одночасна наявність таких обставин:

- особа повинна переселятись до України на постійне місце проживання;

- особа повинна звернутися за таким оформленням протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні;

- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна проживати на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років;

- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна бути власником такого транспортного засобу не менше року;

- транспортний засіб мав перебувати за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є громадянином США з 31 січня 2017 року, згідно Реєстраційної картки транспортного засобу, виданого Департаментом транспорту, штат Орегон від 09 серпня 2019 року № L0005854248 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками автомобіля Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску.

Відповідно до дозволу на імміграцію від 24 листопада 2021 року, позивачу на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» дозволено постійне проживання в Україні.

14 грудня 2021 року позивачу видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 , дата закінчення строку дії 12 грудня 2031 року.

Із картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046 слідує, що згідно відомостей у поданих документах не забезпечуються встановлені пунктом 3 частини 10 статті 374 та пунктом 45 частини 1 статті 4 Митного кодексу України умови щодо звільнення транспортного засобу від оподаткування митними платежами, оскільки згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10.01.2022 № 2894/28-03 виданої відділом проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за громадянином США ОСОБА_4 зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.04.2014 по теперішній час, тому комісією відмовлено у митному оформленню автомобіля TOYOTA SEQUOIA, календарний рік виготовлення: 2019, ідентифікаційний номер шасі: НОМЕР_1 з наданням пільг в оподаткуванні.

Таким чином, вказана Довідка від 10 січня 2022 року № 2894/28-03 стала підставою для відмови у митному оформленні автомобіля TOYOTA SEQUOIA з наданням пільг в оподаткуванні.

З матеріалів справи слідує, що дійсно згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи відділу реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 10 січня 2022 року № 2894/28-03 зареєстроване місце проживання позивача в Україні: АДРЕСА_1 , з 01 квітня 2014 по теперішній час (а.с.24).

Проте, колегія суддів вважає, що покликання Волинської митниці в оскаржуваній картці відмови на Довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 є необгрунтованим, оскільки така Довідка жодним чином не спростовує того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, а також не підтверджує факту постійного проживання позивача на території України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «зареєстроване місце проживання» та «постійне місце проживання» не є тотожними.

Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно із пунктом 45 частини першої статті 4 МК України постійне місце проживання місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).

Слід зазначити, що норма пункту 3 частини десятої статті 374 МК України не конкретизує поняття документальне підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положеннями підпункту 4.2 пункту 4 розділу ІІІ Правил № 1118 визначено, що підтвердженням права на здійснення митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування для іноземців та осіб без громадянства, які переселяються на постійне місце проживання в Україну є, зокрема, паспортний документ іноземця та особи без громадянства на право виїзду за кордон з імміграційною візою на постійне проживання в Україні, виданою закордонним дипломатичним представництвом або консульською установою України, та/або копія дозволу на імміграцію в Україну.

Щодо доводів скаржника на те, що отримання позивачем посвідок на тимчасове проживання в Україні підтверджує факт його постійного проживання в Україні, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримання позивачем посвідок на право тимчасового проживання в Україні підтверджує лише факт тимчасового проживання в Україні.

Доводи апелянта про те, що позивач не міг постійно проживати у США, оскільки автомобіль Toyota Sequoia, vin-код НОМЕР_1 , 2019 року випуску двічі 27 жовтня 2020 року та двічі 27 жовтня 2022 року перетинав державний кордон також не підтверджує факт постійного проживання позивача в Україні.

Таким чином, вищевказані доводи не спростовують того, що до отримання посвідки на постійне проживання в Україні позивач постійно проживав у США, хоча і перебував періодично в Україні, що також підтверджується відмітками в паспорті позивача (а.с.9-12).

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позову, оскільки підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2022/000046 стало посилання на Довідку про реєстрацію місця проживання особи від 10 січня 2022 року № 2894/28-03, що не узгоджується з вимогами підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 МК України та підпункту 4.1 пункту 4 розділу 3 Правил № 1118.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі № 500/1391/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 02 серпня 2022 року.