Рішення

від 04.04.2022 по справі 560/1322/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1322/22

РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Розсошанської сільської ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 18.01.2022, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №200-14/2021 від 19.11.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність гр. ОСОБА_1 "; 2) зобов`язати Розсошанську сільську раду розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою і передати йому у власність земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6825886400:03:001:0135 площею 0,0258 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Розсошанської сільської ради від 19.11.2021 №200-14/2021 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:03:001:0135 площею 0,0258 га - для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Позивач вважає вказане рішення незаконним, адже відповідач в оскаржуваному рішенні не навів жодної правової підстави для відмови, визначених статтею 118 ЗК України, які є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Вказує, що у встановленому законом порядку отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, виготовлено проект землеустрою, та подав усі необхідні документи до відповідача разом із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Відтак, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до ухвали від 25.01.2022, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6ст. 162 КАС України.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до рішення Скаржинецької сільської ради №2.16 від 06.10.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею біля 0,05 га на території с. Перегінка, вул. Центральна Скаржинецької сільської ради.

ТОВ ЕКФ "Власна справа" виготовило проект землеустрою, та позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження вказаного проекту.

Рішенням Розсошанської сільської ради №200-14/2021 від 19.11.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність гр. ОСОБА_1 ", відмовлено у затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:03:001:0135 площею 0,0258 га.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин (далі - ЗК України), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 ст. 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ч. 11 ст. 118 ЗК України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, позивач замовив проект землеустрою у ТОВ ЕКФ "Власна справа", щодо якого відповідач прийняв рішення про відмову у його затвердженні. При цьому, у оскаржуваному рішенні не вказано жодної підстави щодо відмови, яка передбачена ст. 186 ЗК України, що свідчить про протиправність цього рішення.

Щодо другої позовної вимоги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, адже суд не повинен підміняти суб`єкта владних повноважень, який може відмовити у затвердженні проекту землеустрою з підстав передбачених ст. 186 ЗК України, і це є повноваженнями органу місцевого самоврядування, в даному випадку Розсошанської сільської ради.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених Законом підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача передати у власність земельну ділянку, без перевірки наявності чи відсутності усіх умов визначених ЗК України, призведе до втручання в дискреційні повноваження.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення.

Щодо заявленого позивачем клопотання про зобов`язання Розсошанської сільської ради подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Крім цього, враховуючи обставини даної справи у суду не має підстав вважати, що суб`єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, тому вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 18.01.2022 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Розсошанської сільської ради №200-14/2021 від 19.11.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Розсошанську сільську раду розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:03:001:0135 площею 0,0258 га, з урахуваннями встановлених обставин та висновків суду у цій адміністративній справі.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Розсошанської сільської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 квітня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Розсошанська сільська рада (вул. Центральна, 4, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область, 31362 , код ЄДРПОУ - 04402899)

Головуючий суддя А.І. Петричкович