Рішення

від 10.04.2022 по справі 560/1322/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1322/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Розсошанської сільської ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2022 по справі №560/1322/22, адміністративний позов ОСОБА_1 від 18.01.2022 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Розсошанської сільської ради №200-14/2021 від 19.11.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність гр. ОСОБА_1 ". Зобов`язано Розсошанську сільську раду розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:03:001:0135 площею 0,0258 га, з урахуваннями встановлених обставин та висновків суду у цій адміністративній справі. В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Розсошанської сільської ради.

08.04.2022 до суду від представника ОСОБА_1 поступила заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №560/1322/22 та вирішити питання про судові витрати, а саме стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 4900,00 гривень.

На підтвердження судових витрат заявник надав суду копії: договору про надання правової допомоги з додатком, рахунку-фактури, акту приймання-передачі наданих послуг, виписки з рахунку, квитанція банку.

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Верховний суд в постанові від 10 червня 2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19) зазначив, що в силу приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець пов`язує визначення розміру витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у кожному конкретному випадку, а не з податками, зборами та обов`язковими платежами і всіма необхідними витратами для здійснення своєї професійної діяльності, як наведено позивачем у доводах касаційної скарги.

Також, потрібно враховувати, що урахуванням предмету спору, значення справи для сторін, розгляд справи та результат її вирішення не вплинув на репутацію сторони, і не викликав публічний інтерес. При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Надаючи оцінку розміру судових витрат щодо на професійної правничої допомоги, вказаному у Акті прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2022, суд вважає їх обгрунтованими, однак вважає не співмірними зі складністю справи зазначені фактичні затрати часу - 3,6 годин на складання позовної заяви з додатками до позову (п. 2 Акту).

Суд враховує, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу різноаспектних фактичних даних. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Тобто, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому, представник позивача не надав обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та додатків у цій справі вимагала значного обсягу часу.

Крім цього, суд враховує часткове задоволення позовних вимог.

Отже, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 2000,00 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, та часткове задоволення позовних вимог, тому підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 5 ст. 143 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заява адвоката Сергійчука Ю.В. від 08 квітня 2022 року про ухвалення додаткового судового рішення є частково обґрунтованою тому підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сергійчука Ю.В. від 08 квітня 2022 року, задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 2000,00 (дві тисячі) гривень судових витрат за надання професійної правничої допомоги з Розсошанської сільської ради, за рахунок її бюджетних асигнувань.

В решті вимог заяви - відмовити.

Копії рішення надати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 квітня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Розсошанська сільська рада (вул. Центральна, 4,Розсоша,Хмельницький район, Хмельницька область,31362 , код ЄДРПОУ - 04402899) Третя особа:

Головуючий суддя А.І. Петричкович