Постанова

від 27.03.2022 по справі 522/18222/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3644/22

Номер справи місцевого суду: 522/18222/19

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря - Ющак А.Ю.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест», державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігоря Володимировича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень, індексний номер 41513366 від 08.06.2018 року, яке прийнято державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Івановим Ігорем Володимировичем;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 26532640 про державну реєстрацію права власності за ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест на нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 88,9 кв.м.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль» 14.01.2008 року укладено кредитний договір №014/800054/74/87649, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 79 779,00 дол. США під процентну ставку 14,25% річних. Даний кредитний договір забезпечений іпотечним договором, укладеним між сторонами, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо, що 08 червня 2018 року державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванов Ігор Володимирович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41513366, а саме було здійснено реєстрацію права власності на об`єкт іпотеки згідно вищевказаного договору на ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест».

Таким чином, на даний час власником квартири під номером АДРЕСА_1 є ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест».

З Реєстру речових прав вбачається, що підставами виникнення права власності є: договір про внесення змін до іпотечного договору №236 від 30.01.2008 року, договір про внесення змін до іпотечного договору №236 від 30.01.2008 року, договір про відступлення прав за іпотечним договором, виданий 28.03.2017 року, договір про відступлення прав вимоги з додатками, серія та номер: б/н, виданий 28.03.2018 року; Договір про відступлення прав вимоги з додатками, , серія та номер: б/н, виданий 28.03.2018 року.

Позивач вважав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41513366 від 08.06.2018 року, прийняте державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Івановим І.В., у зв`язку із чим власником квартири стало ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», є незаконним, оскільки воно суперечить нормам законодавства та положень Договору іпотеки, встановленого для даної процедури, а саме ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель не надсилав позивачу письмову вимогу про усунення порушення, а також позивача не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні згідно Договору про відступлення права вимоги, який вказаний в підставах для перереєстрації права власності.

Також позивачем зазначено, що у даній квартирі проживає четверо неповнолітніх дітей.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І.В. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про держану реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

1) судом першої інстанції здійснено розгляд справи без участі сторони позивача, хоча була надана заява про відкладення судового розгляду;

2) квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовувалась як місце постійного проживання позичальника; загальна площа не перевищує 140 кв.м.

Сповіщення сторін.

У судове засідання, призначене на 16 березня 2022 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повне судове рішення виготовлено 28 березня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 14 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір №014/80054/74/87649, відповідно до умов якого кредитор, ВАТ «Райффайзен банк Аваль», надав позичальнику, ОСОБА_1 кредит в розмірі 79 779 дол. США під процентну ставку 14,25 % річних, а позичальник зобов`язався отриманий кредит використати за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, а також виконати інші зобов`язання, передбачены цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 30.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В., за реєстровим №236.

Предметом іпотеки за вказаним договором є майнові права на квартиру, яка будується за адресою: АДРЕСА_1 , будинок під будівельним номером 18024.

02 червня 2010 року між тими самими сторонами був укладений договір про внесення змін до іпотечного договору за № 236 від 30.01.2008 року, згідно із якого, предметом іпотеки є: квартира під АДРЕСА_1 .

28 березня 2018 року укладено договір про відступлення права вимоги як за основним, так і за іпотечним договором між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ Банк», за яким останній набув права вимоги.

28 березня 2018 року укладено договір про відступлення права вимоги як за основним, так і за іпотечним договором між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

Позивач, в своєму позові звертав увагу на те, що на сьогоднішній день в суді апеляційної інстанції знаходиться справа за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, однак кредитором було звернено стягнення у позасудовому порядку, а саме застереження про задоволення вимог іпотекоде6ржателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», обравши перехід Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки згідно із застереженням про задоволення іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі є позасудовим способом врегулювання.

Так, відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекоджержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладено одночасно з іпотечним договором або в будь який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб застереження стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені дим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Таким чином, аналіз вищезазначених норм закону дозволяє зробити висновок що до моменту вирішення справи а саме прийняття рішення судом саме щодо звернення стягнення на предмет іпотеки іпотеко держатель в праві застосовувати досудове стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, позивач вважав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41513366 від 08.06.2018 року, прийняте державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Івановим І.В., у зв`язку із чим власником квартири стало ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», є незаконним, оскільки воно суперечить нормам законодавства та положень Договору іпотеки, встановленого для даної процедури, а саме ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель не надсилав позивачу письмову вимогу про усунення порушення, а також позивача не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні згідно із Договору про відступлення права вимоги, який вказаний в підставах для перереєстрації права власності.

28 березня 2018 року укладено договір про відступлення права вимоги як за основним, так і за іпотечним договором між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест», пунктом 2.5 якого передбачено, що не пізніше 5 календарних днів з дати відступлення Прав вимоги за Кредитним договором, а також відступлення прав за договором забезпечення згідно умов Договору, Первісний Кредитор повідомляє Боржника/Іпотекодавця та Поручителя про факт відступлення прав вимоги за кредитним договором та Договорами забезпечення шляхом направлення повідомлення за формою згідно додатку 2 Договору.

ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест» направляла листи-вимоги: №10/04/20І8-6 від 10.04.2018 та №10/04/2018-7 від 10.04.2018 надіслано на дві відомі адреси, а саме АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 (а.с. 140-146, т.1).

26 червня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в присутності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є. підписано Заяву за реєстраційним №936 та №937, якими підтверджено що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відомо про набуття права вимоги ТОВ «ФК «Алькор Інвест», а також підтвердження щодо знання про наміри ТОВ «ФК «Алькор Інвест» звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» ( а.с. 137, т.1).

Крім того, матеріали справи (т.1, а.с. 222) містять рекомендоване повідомлення, направлене на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 вимоги відповідно до ст.ст. 35, 37, 40 Закону України «Про іпотеки», яка була отримана 25.04.2018 року із зазначенням підпису про її одержання. Направлена ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого май на, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У силу статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) мас право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення і за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк зобовязаний письмово повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги.

Правочин прав відступлення за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню.

Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет Іпотеки здійснюються на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони Іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 Закону України Про іпотеку).

При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку».

За приписами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет Іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, с договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання.

У пункті 6.2. Договору іпотеки сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за визначеними адресами договором отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля зв`язку одержувача.

Вказаним пунктом сторони врегулювали питання щодо фактичного отримання повідомлень - це дата поштового штемпеля зв`язку одержувача.

Таким чином, сторони дійшли згоди щодо направлення всіх повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки.

10 квітня 2018 року та 30 квітня 2018 року на адресу ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» були повернуті повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від Позичальника та поручителя ОСОБА_1 з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».

Таким чином, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача щодо неотримання вимоги від ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

08 червня 2018 року державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Івановим І.В. проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41513366, а саме було здійснено реєстрацію права власності на об`єкт іпотеки згідно вищевказаного договору на ТОВ «Фінансова компанія «Алькор інвест».

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку Іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення ним своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із частиною третьою стаття 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса або з гідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач у позові стверджує, що ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», не додано до справи повідомлень та оцінки вартості майна.

Відповідно до п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , для державного реєстратора права власності на підставі договору іпотеки, та містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої Іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Таким чином, надання оцінки вартості майна до реєстратора не є необхідним та передбаченим законодавцем.

Також, в обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що в даній квартирі проживають четверо дітей та Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті, а саме те, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути приму сово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступати (продавати, передавати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 137, 138), нотаріально посвідчені, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.06.2018 року за реєстраційним №936 та №937, якими підтверджено що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відомо про набуття права вимоги ТОВ «ФК «Алькор Інвест», а також підтвердження щодо знання про наміри ТОВ «ФК «Алькор Інвест» звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають будь-яких претензій майнового та/або немайнового характеру до ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та повідомляють, що права їх чотирьох малолітніх дітей не порушені та зобов`язуються звільнити квартиру та зняти з реєстраційного обліку осіб, які в ній зареєстровані.

Враховуючи наведене вище, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, якими діями відповідача були порушені права позивача.

З наведеного вище, суд першої інстанції правильно вважав позов не обґрунтованим та таким, що не підлягав задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що дійсно на адресу Пиморського районного суду м. Одеси надійшла заява адвоката Хижняк А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що на 08.06.2021р. о 13:00 год вона буде брати участь як захисник обвинуваченого в Овідіопольському районному суді Одеської області.

Однак жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту участі у такому судовому засіданні до суду першої інстанції надано не було.

Крім того, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судове рішення виготовлено 28 березня 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк