Постанова

від 21.02.2022 по справі 910/14549/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. Справа№ 910/14549/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Ярового Я.В.

відповідача - Прохорова Ю.Г.

треті особи - не з`явились.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 (повний текст складено 16.12.2021)

у справі №910/14549/21 (суддя - Спичак О.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

3. Кабінет Міністрів України

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці"

про визнання недійсним пункту договору

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" з вимогами до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором №194/01/20 від 10.02.2020 у загальному розмірі 3034273,66 грн, з яких 2409664,42 грн основного боргу, 129923,80 грн пені, 168676,51 грн штрафу, 74199,04 грн 3% річних та 251809,89 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14549/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.10.2021 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним п. 4.6 договору від 10.02.2020 №194/01/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 у справі №910/14549/21 прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/14549/21 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом, - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа 1), Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (третя особа 2), Кабінет Міністрів України (третя особа 3).

08.12.2021 позивачем за зустрічним позовом подано заяву про залишення зустрічного позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" про визнання недійсним пункту 4.6 договору від 10.02.2020 №194/01/20 залишено без розгляду, судові витрати покладено на позивача за зустрічним позовом.

В ухвалі суд зазначив, що оскільки заява позивача за зустрічним позовом подана ним до початку розгляду справи по суті, наявні підстави для залишення позову без розгляду в силу п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відмовляючи в поверненні судового збору місцевий господарський суд відмітив, що у разі залишення зустрічної позовної заяви без розгляду за заявою позивача за зустрічним позовом, судовий збір не підлягає поверненню (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині покладення судових витрат на позивача за зустрічним позовом та ухвалити нове рішення про повернення судового збору сплаченого за подання зустрічного позову Державним підприємством "Гарантований покупець" з Державного бюджету України. Також у тексті апеляційної скарги містилось клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання до ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки за своїм змістом не відповідає вимогам ст.ст. 130, 226 ГПК України, так як в ухвалі місцевого господарського суду від 15.12.2021 не вирішено питання про повернення судового збору на користь позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу у справі №910/14549/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Куксов В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у справі №910/14549/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/14549/21, розгляд справи призначено на 22.02.2022.

В судовому засіданні 22.02.2022 представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині скасувати та повернути Державному підприємству "Гарантований покупець" судовий збір сплачений за подання зустрічного позову. Представник відповідача при вирішенні питання щодо задоволення вимог апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оскільки питання правомірності залишення без розгляду зустрічного позову Державного підприємства "Гарантований покупець" апелянтом не порушується, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справа переглядається в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Водночас ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

В такий спосіб законодавцем диференційовано як можливі варіанти процесуальної поведінки позивача (подання заяви про залишення позову без розгляду або відмова від позову), так і відповідні дії суду (залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі).

При цьому правові наслідки зазначених дій є різними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

В той же час ч. 4 ст. 226 ГПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Принцип диспозитивності належить до основних принципів господарського судочинства та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності ( ст. 14 ГПК України).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується скаржником, ним було подано саме заяву про залишення зустрічного позову без розгляду, а Господарським судом міста Києва ухвалою від 15.12.2021 було залишено без розгляду зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" про визнання недійсним пункту 4.6 договору №194/01/20 від 10.02.2020.

Таким чином, вирішивши питання щодо залишення позову без розгляду, у суду першої інстанції в силу приписів ч. 2 ст. 226 ГПК України виник обов`язок щодо вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про судовий збір".

За змістом ч. 2 ст. 123 ГПК України порядок повернення судового збору встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закон України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, наведені положення Закону України "Про судовий збір" унеможливлюють повернення судового збору в разі подання учасником справи заяви про залишення позову без розгляду та подальшого задоволення такої заяви судом.

Зважаючи на те, що зустрічна позовна заява у даній справі залишена без розгляду саме за заявою Державного підприємства "Гарантований покупець", тобто самого позивача за зустрічним позовом, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відсутність у даному випадку правових підстав для повернення судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2021 у справі №916/1022/20.

Крім того, посилання скаржника на приписи ст. 130 ГПК України є необґрунтованими, оскільки вказана норма передбачає випадки повернення 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у певних випадках, а саме у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Натомість, як вже зазначалось вище, у справі яка переглядається, зустрічну позовну заяву залишено без розгляду за заявою Державного підприємства "Гарантований покупець", що не підпадає під дію ст. 130 ГПК України.

При цьому, судова колегія враховує, що Верховний Суд в ухвалах від 11.02.2021 у справі №916/1024/20, від 25.02.2021 у справі №916/1114/20, від 12.04.2021 у справі №916/1020/20 та в постанові від 16.06.2021 у справі №916/1615/20 визначив правильним та очевидним саме таке застосування судами положень ст. 130, ч. 2 ст. 226 ГПК України.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судом першої інстанцій обставинами, та зводяться до невірного тлумачення скаржником норм чинного законодавства.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 (в оскаржуваній частині) у справі №910/14549/21 постановлена у відповідності до вимог законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство "Гарантований покупець".

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/14549/21 в частині покладення судових витрат на позивача за зустрічним позовом залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.02.2022.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В.Андрієнко

В.В. Куксов