Постанова

від 05.04.2022 по справі 908/1159/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1159/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач) судді Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватної фірми "Борис" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21 (суддя Боєва О.С.; повне рішення складено та підписано 02.07.2021)

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі", м.Запоріжжя

до відповідача: Приватної фірми "Борис", м.Запоріжжя

про: стягнення суми 29557,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21 позов задоволено. Стягнуто з Приватної фірми "Борис" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 29507 грн. 91 коп. основного боргу, 49 грн. 44 коп. - 3% річних та 2270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є споживачем теплової енергії, між відповідачем та позивачем є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних послуг з постачання теплової енергії, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані послуги. Позивачем було виконано свої зобов`язання відносно надання послуг з централізованого опалення у заявлений спірний період, а у відповідача виник обов`язок зі сплати таких послуг. Відповідач оплату за надані послуги з теплопостачання не здійснив, доказів спростування заявлених позивачем вимог до суду не надано, доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію матеріали справи не містять. Розрахунок 3% річних перевірений судом та визнаний правильним.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Приватна фірма "Борис" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 і ухвалити нове рішення, яким відмовити Концерну "Міські теплові мережі" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийнято з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи та невірним встановленням обставин, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів;

- реєстри відправленої кореспонденції хоча і знаходяться в матеріалах справи, однак доказів їх подачі до відділення поштового зв`язку для пересилання їх адресатам не містять. За таких обставин, достовірні та належні докази відправки відповідачу актів та рахунків в матеріалах справи відсутні;

- акти не підписані з боку позивача та в них не зазначено відповідальну особу за здійснення господарської операції особи споживача, не можна встановити якому об`єкту чи за якою адресою були надані послуги з теплопостачання. В актах приймання-передачі теплової енергії в графі "споживач" вказаний ПФ "Борис", однак відсутні посилання на конкретне приміщення та його місцезнаходження (адресу). Тобто зрозуміти, за якою адресою надані відповідні послуги з теплопостачання не є можливим, тим більше, що ПФ "Борис" може мати у приватній власності інші нежитлові приміщення та бути споживачем послуг з опалення в інших приміщеннях;

- акт обстеження приміщення відповідача від 23.10.2019, складений посадовими особами філії Концерну "Міські теплові мережі", відповідачем підписаний з запереченнями, в яких вказано, що система опалення відсутня, прилади теплопередачі, обліку та вимірювання температури на вході і виході приміщення, точка врізки, теплове навантаження відсутні; труби ізольовані, зашиті ламінованим картоном; температура теплоносія в трубопроводі фактично невідома, приміщення є неопалюваним;

- детальний розрахунок теплової енергії з зазначенням необхідних вихідних даних для перевірки суми нарахування не здійснено позивачем, а "Рахунок теплового навантаження для договору", виконаний інженером ВЗ В.В. Фустій та "Исходные данные для расчета" не є достатніми для перевірки розрахунку за весь спірний період. Недоведеними є також обставини щодо опалювальної площі приміщення відповідача в розмірі 89 кв.м., щодо знаходження у приміщенні загально будинкових мереж опалення, стояків, їх вихідних даних;

- в матеріалах справи знаходиться акт від 22.03.2000 року, в якому міститься інформація, що транзитні труби опалення, будинкові стояки та труби ГВС заізольовані. Така ж інформація міститься і в акті обстеження від 22.10.2019 в частині зауважень директора ПФ "Борис", який зазначив про ізольованість труб опалення. Натомість в "Исходных данных для расчета" зроблені розрахунки, в яких використані величини для неізольованих труб, що є у справі. Крім того, в цьому ж документі взяті вихідні дані трубопроводів, зокрема довжина у метрах (зазначено в пункті 1.6.), вказівка матеріал "сталь". При цьому, документ містить розділ 2 "Розрахунок постачання тепла на опаленні", в якому є посилання, що розрахунок теплоспоживання зроблений на підставі технічного огляду приміщення та акту обстеження від 16.06.2017 року. Самого акту обстеження від 16.06.2017 позивачем до позовної заяви не долучено, суд та відповідач позбавлений можливості перевірки вказаного акту, співставлення його даних з іншими доказами, що є в матеріалах справи. Тобто вихідні дані для розрахунку були зроблені на підставі інших даних, які не можна перевірити, оскільки в акті обстеження від 23.10.2019 року, як і в інших матеріалах справи, взагалі відсутні дані щодо трубопроводів, які проходять в приміщенні відповідача.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №908/1159/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2021 поновлено Приватній фірмі "Борис" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми "Борис" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 21.01.2022; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

За розпорядженням керівника апарату суду №691/22 від 14.03.2022, у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М., відповідно до ст. 123 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №908/1159/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., ПарусніковЮ.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2022 апеляційну скаргу Приватної фірми "Борис" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21 прийнято до свого провадження. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.03.2021 Приватній фірмі "Борис" (відповідач у справі) на праві приватної власності належить нерухоме майно - нежиле приміщення 33 в підвалі літ. А-4, загальною площею 89,0 кв.м., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Металургів, будинок 19; дата внесення запису про право власності - 02.03.2006.

Відповідно до Статуту Концерну "Міські теплові мережі" (позивача у справі) основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

Позивач звернувся до ПФ "Борис" з листом від 16.04.2019 за вих. №483/09-3 в якому з посиланням та те, що належне відповідачу нежитлове приміщення розташоване у житловому багатоквартирному буднику, який обладнаний системою централізованого опалення, направив два примірники договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №102647 від 01.05.2019, просив оформити його належним чином та повернути підписаний примірник договору.

Оскільки договір укладено не було, облік кількості відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

В Акті обстеження, складеному 23.10.2019 посадовими особами філії Концерну "Міські теплові мережі" на об`єкті ПФ "Борис" за адресою пр. Металургів, 19, приміщення №33, вказано, що джерелом теплопостачання є котельня по проспекту Металургів, 32, з розрахунковим температурним графіком 140-70 градусів Цельсія; Система опалення житлового будинку - двотрубна з нижнім розведенням, 4-х поверховий, на елеваторі житлового будинку встановлений прилад обліку тепла. Офіс, площею 89,0 кв.м., розташування: підвал в межах житлового будинку з окремим входом, на вході в приміщення встановлений тамбур, система опалення нежитлового приміщення загальна з житловим будинком, розрахункова температура 95-70 градусів Цельсія; ГВП відсутнє - немає підводу. В результаті обстеження встановлено: приміщення опалюється будинковими трубопроводами системи опалення; фактична площа обстежуваного приміщення відповідає площі, зазначеній у відомостях з державного реєстру на нерухоме майно; на час обстеження реконструкція системи опалення приміщення не здійснювалась.

Директор ПФ "Борис" підписав вказаний Акт із запереченнями (на звороті), зазначивши, що вважає приміщення неопалюваним: система опалення відсутня, приладів обліку не існує, точка врізки відсутня. Вказано також, що труби ізольовані, зашиті ламінованим картоном, якість ізоляції відсутня; теплове навантаження відсутнє; температура теплоносія в трубопроводі фактично не відома, прилади для вимірювання температури на вході і виході приміщення відсутні.

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з ПФ "Борис" заборгованості з оплати за теплову енергію відпущену в опалювальний сезон в період з квітня 2019 по березень 2021 на загальну суму 29507,91 грн. та суми 49,44 грн. 3 % річних. Позивач зазначив, що відсутність укладеного між сторонами договору не виключає можливості стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії, оскільки між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини. Звертаючись з даним позовом, позивачем на підтвердження обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії надано суду акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за спірний період, розрахунок заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Правові відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною або юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, регулюються, зокрема Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі за текстом - Правила надання послуг з централізованого опалення), правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі за текстом - Правила користування тепловою енергією) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

Правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Частина 4 Правил користування тепловою енергією передбачає, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що відповідач є споживачем теплової енергії, між відповідачем та позивачем є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних послуг з постачання теплової енергії, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Таким чином, відсутність договору постачання теплової енергії не звільняє відповідача від обов`язку сплатити фактично спожиту теплову енергію, споживання якої має бути підтверджено встановленими обставинами справи.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16.

Теплопостачання це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов`язаних частин, що складають систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов`язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища. Теплова енергія подається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання в конвекції, і поширюється не тільки від радіаторів, але й ввід інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо).

Внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування" опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженням, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляються по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складаються із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. При цьому, відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення.

Законодавство, яке регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, пов`язує обов`язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом її споживання. Отже, при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати, в тому числі, тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків, підводок до приладів тощо), що знаходяться у приміщенні з приладами обліку або без них. Таким чином, якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, споживач повинен сплачувати за фактичне тепло, яке виділяється від зазначених трубопроводів.

З матеріалів справи вбачається, що ПФ "Борис" є власником приміщення №33, загальною площею 89,0 кв.м., розташованого за адресою м. Запоріжжя, проспект Металургів, будинок 19. Приміщення знаходиться у підвалі чотирьохповерхового будинку, який як зазначено в Акті обстеження від 23.10.2019, обладнаний приладом обліку тепла.

Приписи ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 №315 визначено, що підвальні приміщення у будівлі, є опалювальними приміщеннями, які забезпечуються тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду 2019-2020 та 2020-2021, які розміщені на офіційному сайті Запорізької міської ради, підтверджується факт отримання теплоносія відповідачем в період опалювального сезону, внаслідок того, що об`єкт споживання теплової енергії відповідача має спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача.

На підтвердження факту постачання теплової енергії позивачем надано акти приймання-передачі теплової енергії та відповідні рахунки, які надсилались позивачем на адресу відповідача згідно реєстрів відправленої кореспонденції.

Згідно з ч.1 ст.275 та ч.6 ст.276 Господарського кодексу України споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Пункт 23 Правил користування тепловою енергією визначає, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Пунктом 14 Правил надання послуг з централізованого опалення встановлено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.

Згідно з Актом обстеження від 23.10.2019 приміщення ПФ "Борис" обладнано приладом обліку тепла.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок боргу по особовому рахунку № НОМЕР_2 здійснений на підставі актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків, що охоплюють період заборгованості за квітень 2019, листопад 2019 - квітень 2020, листопад 2020 - березень 2021 року та загалом складає 29507,91 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №591/05-юр від 09.04.2021 щодо погашення заборгованості, проте відповідач зобов`язання по сплаті заборгованості не виконав та не надав до суду доказів на спростування заявлених вимог позивача.

Доводи апелянта про відсутність належних доказів споживання ним теплової енергії ті відповідного розрахунку спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29507,91 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України виникає право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19) дійшла висновку, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Позивачем нараховано 3% річних за період з 20.05.2015 по 11.03.2020 року на загальну суму 49,44 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних, що містяться в матеріалах справи апеляційний господарський суд встановив, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вони є арифметично вірними, а нарахована сума підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, враховуючи доведеність позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 29507,91грн. та 49,44 грн. - 3% річних.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Борис" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 у справі №908/1159/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков