Ухвала

від 28.03.2022 по справі 914/2921/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.03.2022 Справа № 914/2921/16

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька, Львівська область, м.Львів,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Любава Шанс, Львівська область, м.Львів;

про: розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості

ціна позову: 13180,17грн.

Представники:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

17.11.2016р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 14.11.2016р. вих. №2302-вих-4866 (вх. №3034) за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості; ціна позову: 13180,17грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2016р. у цій справі позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2016р.

В судовому засіданні 29.11.2016р. судом оголошувалась перерва до 11:40год. 13.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2016р. у цій справі суд ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Любава Шанс (79066, Львівська область, м.Львів, вул.Довженка, 20, кв.26; ідентифікаційний код 39758878); зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду Львівської області у справах №914/929/16 та №914/2328/16; Учасникам судового процесу після набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду Львівської області у справах №914/929/16 та №914/2328/16 невідкладно повідомити про це суд.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2021р. у цій справі суд постановив поновити провадження у справі; продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; замінити Позивача у справі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код: 25258625) його правонаступником Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, 15; ідентифікаційний код: 25558625); підготовче засідання призначити на 07.12.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2021р. у цій справі суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 5 днів; відкласти підготовче судове засідання на 20.01.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у цій справі від 20.01.2022р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 19 днів; відкласти підготовче судове засідання на 08.02.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у цій справі від 08.02.2022р. судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 6 днів; відкласти підготовче судове засідання на 01.03.2022 р. о 11:10 год.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у цій справі від 01.03.2022р. суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 29.03.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, 23.03.2022р. за вх. №6613/22 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 22.03.2022р. б/н, у якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з підстав неможливості забезпечити явку повноважного представника в судове засідання з огляду на значну завантаженість працівників Позивача та зайнятість представника Позивача Галаджун Мар`яни в іншому судовому процесі.

До клопотання Позивачем не додано жодних доказів в підтвердження зазначених у ньому обставин.

З приводу клопотання суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Окрім того, суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що до клопотання Позивача про відкладення розгляду справи від 22.03.2022р. б/н (вх. №6613/22 від 23.03.2022р.) не додано жодних належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування неможливості забезпечити явку повноважного представника Позивача в судове засідання, а також заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника Позивача, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.183, 202 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, клопотання слід відхилити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Також Позивачем 23.03.2022р. за вх. №6614/22 подано до суду письмові пояснення від 22.03.2022р. б/н, у яких зазначає, що згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 термін його дії визначений сторонами з 31.08.2009р. до 30.08.2012р. З огляду на відсутність заперечень Позивача Договір було продовжено на строк, який був раніше встановлений Договором. Листом від 10.09.2018р. Позивач повідомив Відповідача про припинення Договору у зв`язку із закінченням терміну дії Договору та зобов`язав останнього протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу. У зв`язку з неповерненням Відповідачем орендованого майна, Позивач звернувся до суду із позовом. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19 Відповідача було зобов`язано повернути об`єкт оренди шляхом виселення. Спірне майно було повернено Відповідачем 16.07.2019р. за актом приймання-передачі. З наведеного Позивач підсумовує, що предмет спору у цій справі припинив своє існування, оскільки Договір припинено у звязку із закінченням терміну його дії. До Пояснень долучено копії клопотання Позивача від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720; Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9; Акту приймання-передачі від 16.07.2019р.; Повідомлення про припинення договірних відносин від 10.09.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19.

Вказані пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Окрім того, суд зазначає, що 11.01.2022р. за вх. №83/22 Позивачем подано до суду Клопотання від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720, у якому повідомляє про настання обставин, які мають істотне значення для справи, а саме те, що 16.07.2019р. за Актом приймання-передачі Відповідачем здано приміщення за адресою: м.Львів, вул.Старознесенська, 194 загальною площею 104,1м.кв.

Крім того Позивач повідомляє, що згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 03.12.2021р. між Позивачем та Відповідачем відсутня заборгованість.

З підстав наведеного Позивач у поданому клопотанні просить суд закрити провадження у справі та повернути Позивачу сплачену суму судового збору.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.10 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 ГПК України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності повноважних представників Учасників справи за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Позивачем доказів, наведених доводів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 31.08.2009р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого відповідно до п.1.5. Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016р. №1125 (із змінами та доповненнями) є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіронька» (надалі Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-7272-9 (надалі Договір), згідно умов якого (п.1 Договору), Орендодавець, на підставі наказів управління комунальної власності від 16.10.2007р. №804-О, від 16.07.2009р. №173-О та Договору оренди від 16.08.2006р. №л-4606-6 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (надалі Об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (далі Балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення 1 поверху загальною площею 104,1м.кв., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Старознесенська, 194.

Вартість об`єкта оренди відповідно до Звіту про вартість оренди, затвердженого наказом управління комунальної власності від 18.08.2009р. №393-е станом на 01.07.2009р. становить 288050грн. без ПДВ.

Згідно пункту 2.1. Договору об`єкт оренди буде використовуватись Орендарем для закладу громадського харчування з реалізацією підакцизних товарів (28,7м.кв.) та торгівлі продовольчими товарами (75,4м.кв.).

Відповідно до п.3.1. Договору приймання-передача об`єкта оренди здійснюють Орендар та Балансоутримувач.

Згідно пункту 3.3. Договору у зв`язку з фактичним використанням Орендарем Об`єкта оренди за попереднім договором, Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору.

Пунктом 4.1 Договору Сторонами визначено термін Договору на 2 роки та 364 дні з 31.08.2009р. до 30.08.2012р. включно.

Згідно п.5.1 Договору розмір орендної плати за Об`єкт оренди визначається відповідно до чинної станом на момент укладення Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 09.04.2009р. №2569 і складає (288050 х 0,06 / 12) х 0,999 = 1438,81грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір оренди підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Врахувати індекс інфляції за серпень 2009р.

Згідно пункту 5.2. Договору розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або рішенням суду, господарського суду.

Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку (п.5.3. Договору).

Пунктом 6.6. Договору встановлено право Орендодавця достроково розірвати Договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 7.1.2. Договору встановлено обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.7.1.3. Договору Орендар зобов`язується використовувати та зберігати об`єкт оренди відповідно до умов Договору, утримувати об`єкт оренди у повній справності та нести всі необхідні витрати на його експлуатацію.

Відповідно до п.9.1 Договору повернення Орендодавцю Об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання; сторони повинні приступити до передачі об`єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2 Договору).

Згідно з п.9.3 Договору Об`єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 Договору.

При передачі об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Сторонами (п. 9.4. Договору).

У п.9.5 Договору зазначено, що Об`єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Приписами п.10.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.

Відповідно до довідки Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 10.11.2016р. №4-2302-1519, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 09.11.2016р. складає 13180,17грн. Заборгованість виникла за період з липня 2016р. по жовтень 2016р.

З підстав наведеного Позивач просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 13180,17грн. суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 майном, а також розірвати укладений між Позивачем та Відповідачем Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 та виселити Відповідача з орендованого за Договором майно.

11.01.2022р. за вх. №83/22 Позивачем подано до суду Клопотання від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720, у якому повідомляє про настання обставин, які мають істотне значення для справи, а саме те, що 16.07.2019р. за Актом приймання-передачі Відповідачем здано приміщення за адресою: м.Львів, вул.Старознесенська, 194 загальною площею 104,1м.кв.

Крім того Позивач повідомляє, що згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 03.12.2021р. між Позивачем та Відповідачем відсутня заборгованість.

З підстав наведеного Позивач у поданому клопотанні просить суд закрити провадження у справі та повернути Позивачу сплачену суму судового збору.

Також Позивачем 23.03.2022р. за вх. №6614/22 подано до суду письмові пояснення від 22.03.2022р. б/н, у яких зазначає, що згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 термін його дії визначений сторонами з 31.08.2009р. до 30.08.2012р. З огляду на відсутність заперечень Позивача Договір було продовжено на строк, який був раніше встановлений Договором. Листом від 10.09.2018р. Позивач повідомив Відповідача про припинення Договору у зв`язку із закінченням терміну дії Договору та зобов`язав останнього протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу. У зв`язку з неповерненням Відповідачем орендованого майна, Позивач звернувся до суду із позовом. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19 Відповідача було зобов`язано повернути об`єкт оренди шляхом виселення. Спірне майно було повернено Відповідачем 16.07.2019р. за актом приймання-передачі. З наведеного Позивач підсумовує, що предмет спору у цій справі припинив своє існування, оскільки Договір припинено у звязку із закінченням терміну його дії. До Пояснень долучено копії клопотання Позивача від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720; Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9; Акту приймання-передачі від 16.07.2019р.; Повідомлення про припинення договірних відносин від 10.09.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/929/16 за позовом Львівської міської ради до Львівського міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю Любава Шанс та до Управління державної реєстрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірма Папірус-М, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: ОСОБА_1 ,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-3: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю прокуратури Львівської області, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька» про скасування свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння суд вирішив позовні вимоги Львівської міської ради задоволити частково; скасувати свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Любава шанс від 01.07.2015р. №39911316 видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській,194 у м.Львові; витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Любава шанс нежитлове приміщення загальною площею 104,6 м. кв. що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська,194 та передати його Львівській міській раді; припинити провадження в частині позовних вимог до відповідача 1 - Львівського міського управління юстиції; в задоволенні позовних вимог Третьої особи із самостійними позовними вимогами на предмет спору ТзОВ Зіронька відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2017р. у справі №914/929/16 судом ухвалено апеляційну скаргу ТзОВ Любава Шанс на 20 аркушах повернути скаржнику.

24.02.2017р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/929/16.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. у справі №914/929/16 судом постановлено рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/929/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017р. у справі №914/929/16 суд постановив рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. у справі №914/929/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБАВА ШАНС" - без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/929/16 не оскаржувалось, набрало законної сили 30.05.2017р. та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Також, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» про виселення із нежитлових приміщень суд вирішив позов задовольнити; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіронька» звільнити та повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради нежитлові приміщення загальною площею104,1 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул.Старознесенська, 194.

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19 не оскаржувалось, набрало законної сили 12.07.2019р. та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

12.07.2019р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19.

Окрім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020р. у справі №914/2328/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Шанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Папірус-М» та Львівської міської ради про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Шанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» про зобов`язання до вчинення дій за участі Прокуратури Львівської області суд вирішив у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Шанс» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Папірус-М», за участі третьої особи, яка не яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівської міської ради, за участі Прокуратури Львівської області, відмовити повністю; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Шанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» відмовити повністю.

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020р. у справі №914/2328/16 не оскаржувалось, набрало законної сили 07.08.2020р. та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справві №914/929/16 встановлено, що:

«… третя особа із самостійними вимогами ТзОВ «Зіронька» та третя особа - ППВКФ «Папірус-М», не набули спірне майно у власність, у встановленому законом порядку та не були власником цього майна, при цьому, про дані обставини було відомо ТзОВ «Любава шанс» код ЄДРПОУ 39758878, за яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 104,6 кв. м. за адресою : м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 194 на підставі оспорюваного свідоцтва про право власності, серія та номер : 39911316 виданий 01.07.15р.

Належних та допустимих доказів в підтвердження права власності на спірне майно за ТзОВ «Зіронька», суду не представлено.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 06.03.2006р. №ЛР0520 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно спірні приміщення належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

За даних обставин, вбачається, що спірне майно вибуло без волі власника, яким згідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 06.03.2006р. №ЛР0520 та витягу про реєстрацію права власності є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, які на момент розгляду даного спору є чинні та не скасовані, а право власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради не спростоване.

…

Як встановлено судом, у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. по справі № 914/4190/13, ТзОВ «Зіронька» не набуло права власності на нежитлове приміщення пл..104,6 м.кв. що знаходиться за адресою м.Львів вул..Старознесенська,194.

Враховуючі встановлені обставини та наведені докази третя особа із самостійними вимогами не довела в судовому порядку належними та допустимими доказами своїх прав на спірне майно, не спростувала вищевикладених встановлених обставин щодо суб`єкта права власності на спірне майно, не надала належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, а відтак і щодо порушення прав позивача-третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Не доведення третьою особою із самостійними вимогами наявності у неї суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, а саме права власності на предмет спору, та порушення права за захистом якого звернувся заявник, виключає можливість задоволення позовних вимог, зокрема з підстав зазначених у позові….».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/272/19 судом встановлено, що:

«… З огляду на відсутність заяв сторін про припинення дії договору оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, останній був продовжений з 31.08.2012 до 30.08.2015 та з 31.08.2015 до 30.08.2018.

Як зазначалося вище, листом від 10.09.2018 за вих. №2302-вих-5487 «Про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди» позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди Л-7272-9 від 31.08.2009 у зв`язку із закінченням терміну його дії та зобов`язав відповідача протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, об`єкт оренди знаходиться в користуванні останнього та орендодавцеві за актом приймання-передачі не повернутий.

…

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов`язання, передбаченого п. 9.3 договору оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, щодо своєчасного повернення об`єкта оренди в разі припинення договору оренди, що в свою чергу є підставою для примусового виселення відповідача із займаних приміщень, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від виконання договору не допускається.

…

Судом встановлено, що договір оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, який був укладений на строк з 31.08.2009 до 30.08.2012, продовжувався з 31.08.2012 до 30.08.2015 та з 31.08.2015 до 30.08.2018.

Уклавши 03.10.2016 додатковий договір до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 та погодивши його строк до 02.10.2019, сторони додаткового договору визначили строк його дії більше ніж на три роки. Водночас, вказаний додатковий договір не був нотаріально посвідчений.

…

Таким чином, з огляду на відсутність нотаріального посвідчення додаткового договору від 03.10.2016 до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009, він є нікчемним.

Додатковим підтвердженням того, що додатковий договір від 03.10.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 не створив жодних юридичних наслідків, є звернення 27.06.2018 ТзОВ «Зіронька» до позивача із заявою про продовження договору оренди на новий термін, а також сплата позивачу у листопаді-грудні 2016, лютому-грудні 2018 та січні-березні 2019 орендної плати.

Таким чином, зважаючи на зміст додаткового договору від 03.10.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 та вищевказані обставини, встановлені у справі №914/929/16, такий додатковий договір спрямований на використання всупереч закону комунальної власності, що вказує на його нікчемність в силу положень ст. 228 ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 є підставними та підлягають до задоволення….».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020р. у справі №914/23238/16 судом встановлено, що:

«… Львівська міська рада є єдиним законним власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі по вул. Старознесенській, 194, у м. Львові, на підставі чинного свідоцтва про право власності від 06.03.2006 № ЛР 0520. Це Свідоцтво видано на підставі чинного розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.03.2006 № 306. Процес вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради відбувався з порушенням вимог законодавства, у незаконний спосіб, що підтверджено відповідними судовими рішеннями. Суди встановили очевидну обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава шанс", м. Львів, про відсутність у Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Папірус- М", м. Львів, (у яких керівниками є одна і та сама особа) як права власності на спірне нерухоме майно, так і законного права на його відчуження (передачу до статутного капіталу ТОВ "ЛЮБАВА ШАНС"). У зв`язку з наведеним, суди встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Любава шанс", м. Львів, є недобросовісним набувачем згаданого вище спірного майна. Суди встановили відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіронька", м. Львів, права власності на спірне нерухоме майно та відсутність в останнього суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано позов у справі № 914/929/16.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/929/16, яке набрало законної сили, задоволено позов Львівської міської ради, скасовано свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава шанс", м. Львів, від 01.07.2015 № 39911316 та витребувано з чужого незаконного володіння згаданого Товариства нежитлового приміщення загальною площею 104,6 м кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194, у м. Львові, з передачею його на користь Львівської міської ради.

У згаданому рішенні суду встановлено відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіронька", м. Львів, (третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору). Судами встановлено, що об`єкт, на який видано свідоцтво про право власності від 01.07.2015 № 39911316, та об`єкт, на який видано свідоцтво про право власності від 06.03.2006 № ЛР 0520, є тотожними об`єктами. Різне позначення одного і того ж самого об`єкта не впливає на суть спору та на правильність його вирішення судом.

Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували станом на день вирішення справи судом наведені вище обставини, які встановлено судовими рішеннями у справі № 914/929/16 стосовно сторін у справі, Львівської міської ради та Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Папірус- М".

Згадані вище судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 914/929/16 набрали законної сили.

Таким чином, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені судовими рішенням у справі № 914/929/16 , не доказуються при розгляді справи № 914/2328/16, у якій беруть участь ті самі особи та особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Рішення суду у справі № 914/929/16 виконане.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано запис про державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Любава Шанс» на нежитлові приміщення на вул. Старознесенській, 194, та зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на вказаний об`єкт нерухомості; державним виконавцем вчинено дії з фактичного повернення майна, що підтверджується Актом державного виконавця від 03.05.2019 р. та відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно….».

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З врахуванням наведених судом обставин суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Актом приймання-передачі від 16.07.2019р. б/н Відповідач передав, а Балансоутримувач прийняв Об`єкт оренди за Договором. Вказаний Акт підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток Відповідача та Балансоутримувача.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 03.12.2021р. б/н заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно Договору відсутня.

У відповідності з пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приписами ч.ч.3-5 вказаної статті передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору; про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету; ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Суд в порядку ч.3 ст.192 ГПК роз`яснює Учасникам справи наслідки закриття провадження у справі, зокрема те, що, згідно ч.3. ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З врахуванням наведеного та встановлених судом обставин, в тому числі припинення укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.08.2009р. №Л-7272-9 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, відсутності заборгованості Відповідача перед Позивачем зі сплати орендної плати за користування Об`єктом оренди за Договором та передання Відповідачем Балансоутримувачу Об`єкта оренди за Договором за Актом приймання-передачі від 16.07.2019р. б/н, суд зазначає про припинення існування предмета спору у цій справі після відкриття провадження, а відтак, про наявність правових підстав до закриття провадження у справі у звязку із відсутністю предмета спору.

Нормою ч.4 ст.231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у чинній станом на час подання позову до господарського суду редакції) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Приписами статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378грн. за місяць.

Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжні доручення від 30.03.2016р. №78110 на суму 1378грн., від 30.03.2016р. №78111 на суму 1378грн. та від 11.07.2016р. №4095 на суму 1378грн. про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 4134грн. Оригінал вказаних Платіжних доручень є додатком №8 до позовної заяви.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач та Третя особа наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористались.

У поданому 11.01.2022р. за вх. №83/22 Клопотанні від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720 Позивач просить суд повернути Позивачу сплачений судовий збір на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Згідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 4134грн., недоведення Відповідачем та Третьою особою розміру понесених судових витрат у справі, наведених в мотивувальній частині даної ухвали висновків суду щодо припинення існування предмету спору після відкриття провадження у справі, наявності правових підстав до закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, викладену Позивачем в Клопотанні від 05.01.2022р. вих. №2302-вих-720 (вх. №83/11 від 11.01.2022р.) заяву про повернення сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі суд дійшов висновків про наявність правових підстав до повернення Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код: 25558625) з Державного бюджету України 4134грн. сплаченого згідно Платіжних доручень від 30.03.2016р. №78110 на суму 1378грн., від 30.03.2016р. №78111 на суму 1378грн. та від 11.07.2016р. №4095 на суму 1378грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про відкладення розгляду справи від 22.03.2022р. б/н (вх. №6613/22 від 23.03.2022р.) відхилити.

2.Закрити провадження у справі.

3.Повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код: 25558625) з Державного бюджету України 4134грн. сплаченого згідно Платіжних доручень від 30.03.2016р. №78110 на суму 1378грн., від 30.03.2016р. №78111 на суму 1378грн. та від 11.07.2016р. №4095 на суму 1378грн. судового збору.

4.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.

5.Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 04.04.2022р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.