Рішення

від 05.04.2022 по справі 340/516/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/516/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (проїзд Поліграфістів, 8-Б, м.Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28006, код ЄДРПОУ 39994438) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олександрійська машинобудівна група" (надалі позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.10.2021 року № 00046250703, №00046310703, №00046280703.

В обґрунтування позовних позивача зазначає, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2021 в розмірі 348428 грн., а також завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) , за червень 2021 в розмірі 32969 грн. та на підставі п. 200.14. ст. 200 ПКУ відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2021 в розмірі 57031 грн.

На підстави висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 24.02.2022 (т.1а.с.87).

23.02.2022 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що під час перевірки встановлено наступне - на формування рядка 10.1 та 16 (колонка Б) Декларації за червень 2021 року вплинули суми податкового кредиту від основних постачальників:

ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 41050807); ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 31907552) та ПП "Поло - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ 35066677).

Перевіркою встановлено завищення показників у рядках 10.1 та 16 Декларації (червень 2021 року) внаслідок врахування всупереч п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому -третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198, п.200.1 та п.200.4 ст. 200, п. 201.1 та п.201.10 ст.201 Кодексу при його визначенні нереальних операцій та невірно оформлених податкових накладних, в тому числі:

1) з декларування оформлення щодо придбання запасних частин для жниварок для збирання соняшнику "SUN WORKER у ПП "Поло - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ 35066677), що призвело до завищення на 198833,0 грн. показника рядка 16 Декларації та формування рядка 21 Декларації;

2) з декларування по невірно оформленим податковим накладним щодо придбання «Бугелів в асортименті» у ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 41050807) та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 31907552), що призвело до завищення на 149595,0грн. показника рядка 21 Декларації.

24.02.2022 позивачем подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні у зв`язку з чим та відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

На підставі наказу №974-п від 17.08.2021 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (т.1а.с.13).

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2021 року № 3148/11-28-07-03/39994438 (т.1а.с.14-33).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення п.44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. першого - третього п. 198.2, абз. першого - другого п. 198.3 ст. 198 і абз. третього п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2021 року в розмірі 348428,0 грн.;

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), за червень 2021 року в розмірі 32969,0 грн.;

- на підставі п.200.14, ст.200 Кодексу відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2021 року в розмірі 57031 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 р.:

- № 00046250703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 32969 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 8242 грн. (т.1а.с.36,37);

- №00046280703 за формою «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку в сумі 57031 грн. (т.1а.с.38,39);

- №00046310703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 348428 грн (т.1а.с.40,41).

Висновки подових осіб відповідача ґрунтуються на тому, що на формування рядка 20.2.1 (колонка Б) Декларації за червень 2021 року вплинули суми податкового кредиту від основних постачальників:

- ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 31907552 період формування від`ємного значення - січень 2020 року) на суму 77031,0 грн.

- ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 41050807 період формування від`ємного значення - лютий 2020 року) на суму 12969,0 грн.

При цьому відповідач зазначає, що ТОВ «Завод «Олександрійська ливарна компанія» та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" допущено помилку в визначені найменування в податкових накладних під кодом УКТЗЕД 7325: «відливка деталей під бугель» не являється готовою продукцію «Бугель», що підтверджується різними технічними умовами для подальшого використання, а тому, на переконання відповідача, вказані помилки є порушенням вимог п. 201.1 п. 201.10. ст. 201 ПК України та відповідно позивач не мав права на віднесення сум ПДВ вказаних у даних податкових накладних до податкового кредиту.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Поло-Інвестбуд».

В ході перевірки було встановлено, що згідно поданих до контролюючого органу Податкових декларації з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2020 року - листопад 2020 ПП «Поло - Інвестбуд» не декларувало придбання товарів та послуг без ПДВ (рядок 10.3 Декларацій). Отже протягом відповідного періоду ПП «Поло - Інвестбуд» не придбавало товари та послуги необхідні для ведення господарської діяльності у неплатників податку на додану вартість.

Враховуючи наведене ПП «Поло - Інвестбуд» не мало можливості поставити на адресу ТОВ «Олександрійська машинобудівна група» запасні частини для виготовлення жниварок, оскільки не придбавало вказаний товар та не мало можливості для його виготовлення.

Матеріали, що відображений ТОВ «Олександрійська машинобудівна група» в бухгалтерському обліку, як придбаний у ПП «Поло - Інвестбуд», були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

Отже, фактично мало місце використання в господарській діяльності матеріалів, джерело походження якого не встановлене. Наявність факту використання в господарській діяльності придбаних матеріалів є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Надаючи правову оцінку встановленим порушенням позивачем норм податкового законодавства суд зазначає.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

ґ) виключено;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) виключено;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

ї) виключено;

й) індивідуальний податковий номер.

При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2015р. та 31.05.2017р. між позивачем та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія", ТОВ "Завод" Олександрійська ливарна компанія" були укладені договори поставки №99-ЛК та №44-ЗОЛК відповідно (т.1а.с.47-49,61).

На виконання вищевказаних договорів позивачем придбавалась продукція, в т.ч. бугель великий та бугель малий, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (т.1а.с.62,66,70, 74, 78, 81, 86, 89, 125, 129, 134, 137, 142, 146, 150, 153, 158,162,166,169,173,177,182,186,190,194,199,206,211).

На кожну поставку продавцями складались та реєструвались в Єдиному реєстрі податкові накладні, на підставі яких позивачем формувались показники податкового кредиту, при цьому у всіх без винятку податкових накладних в реквізиті код товару згідно з УКТ ЗЕД вказано 7325, що відповідно до класифікатора є іншими виробами з чорних металів (т.1а.с.64,68,72,76,80,84,88,91,128,132,136,140,144,148,152,156,160,164,168,171175,179,184,188,192,196,201,205,208,213).

Зазначаючи про помилки при заповненні податкових накладних відповідач вказує, що по ланцюгу придбання ТОВ «Олександрійська ливарна компанія» та ТОВ «Завод «Олександрійська ливарна компанія» з кодом УКТЗЕД 7325 вироби «Бугель великий» та «Бугель малий» не придбають, проте підприємства придбають Трубу СЧ D=320 MM H20 код УКТЗЕД 7325 у постачальника ПП «Поло - Інвестбуд».

Разом з тим, вказані доводи жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операцій та можливості самостійного виготовлення ТОВ «Олександрійська ливарна компанія» та ТОВ «Завод «Олександрійська ливарна компанія» вказаних виробів і при цьому суд зазначає, що п. 201.10. ст. 201 ПК України не позбавляє права на формування податкового кредиту в разі наявності можливих помилок при складанні податкової накладної, тим більше, що вказані помилки жодним чином не впливають на цифрові показники зазначені у податковій накладній.

Щодо доводів відповідача, що ПП «Поло - Інвестбуд» не мало можливості поставити на адресу ТОВ «Олександрійська машинобудівна група» запасні частини для виготовлення жниварок, оскільки не придбавало вказаний товар та не мало можливості для його виготовлення.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Поло - Інвестбуд» 10.07.2020 та 17.08.2020 було укладено договори поставки №1007/20 та №450 відповідно (т.1а.с.50-57).

Постачання товару підтверджено видатковими накладними та платіжними дорученнями на оплату вартості товару, товарно-транспортними накладними (т.1а.с.228,230-235,241-247, т.2а.с.4-7,11-17,21-23,27-33,37-40,44-50,54-57,61-67,71,72,74,77).

На кожну поставку продавцями складались та реєструвались в Єдиному реєстрі податкові накладні, на підставі яких позивачем формувались показники податкового кредиту (т.1а.с.229,т.2а.с.1-3,18-20,34-36,51-53,68-70,75).

Відповідачем не заперечується та спростовується використання позивачем отриманого від ПП «Поло - Інвестбуд» товару у власній діяльності, але при цьому зазначається, що фактично мало місце використання в господарській діяльності матеріалів, джерело походження якого не встановлене. Наявність факту використання в господарській діяльності придбаних матеріалів є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Вказані доводи спростовуються наявним в матеріалах справи та дослідженими судом документами, які підтверджують факт придбання товару у ПП «Поло - Інвестбуд».

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд зазначає, що відносини виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 41050807); ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 31907552) та ПП "Поло - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ 35066677).

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентоми, а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено відсутність у постачальника руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 41050807); ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 31907552) та ПП "Поло - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ 35066677), останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваних рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.10.2021 року № 00046250703, №00046310703, №00046280703.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6700,06 грн. (т.1а.с.1).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.10.2021 року № 00046250703, №00046310703, №00046280703.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (код ЄДРПОУ 39994438) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6700,06 грн. за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43995486).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник