Постанова

від 22.09.2022 по справі 340/516/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 340/516/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року

у справі №340/516/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група"

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.10.2021 року:

- № 00046250703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 32969 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 8242 грн.;

- №00046280703 за формою «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника податку у банку в сумі 57031 грн.;

- №00046310703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суму податку на додану вартість в сумі 348428 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу про протиправне формування податкового кредиту, та як наслідок завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, оскільки господарська діяльність підприємства здійснюється прозоро, виключно в межах правового поля, з реальним виконанням укладених угод, та правильним відображенням результатів діяльності в податковому обліку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №340/516/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного за червень 2021, а також завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2021 та на підставі п. 200.14. ст. 200 ПКУ відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2021. Наведені обставини слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами документи, встановив, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано за наслідками виконання угоди купівлі-продажу стосовно придбання виробів з чорного металу.

Судом зазначено, що надана первинна документація підтверджує належне виконання укладеної угоди щодо придбання металопродукції, та відповідно правомірне відображення результатів угоди в бухгалтерському та податковому обліках. За встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №340/516/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що позивачем допущено помилку в визначені найменування в податкових накладних під кодом УКТЗЕД 7325: «відливка деталей під бугель» не є готовою продукцією «Бугель», що підтверджується різними технологічними умовами, а тому на переконання відповідача, вказані помилки є порушенням вимог п.201.1 п.201.10 ст. 201 ПК України та відповідно позивач не мав права на віднесення сум ПДВ вказаних у даних податкових накладних до податкового кредиту. Крім того, відповідач вказує, що ПП «Поло-Інвестбуд» не мало можливості поставити позивачу запасні частини для виготовлення жниварок, оскільки не придавало вказаний товар та не мало можливості для його виготовлення. Зазначені пояснення підтверджено представником відповідачу у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу №974-п від 17.08.2021 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2021 року № 3148/11-28-07-03/39994438.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення п.44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. першого - третього п. 198.2, абз. першого - другого п. 198.3 ст. 198 і абз. третього п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2021 року в розмірі 348428,0 грн.;

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), за червень 2021 року в розмірі 32969,0 грн.;

- на підставі п.200.14, ст.200 Кодексу відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2021 року в розмірі 57031 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 р.:

- № 00046250703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 32969 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 8242 грн.;

- №00046280703 за формою «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку в сумі 57031 грн.;

- №00046310703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 348428 грн.

Не погодившись зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Також цим підпунктом встановлено вимоги до податкової накладної. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону № 996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону № 996-XIV передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу апеляційний суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В свою чергу, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податку повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Стосовно руху активів між позивачем та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія", ТОВ "Завод" Олександрійська ливарна компанія".

Зі змісту матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між та позивачем ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" 01.10.2015р. укладено договір поставки №99-ЛК.

Крім того, 31.05.2017р. між позивачем та ТОВ "Завод" Олександрійська ливарна компанія" укладено договір поставки №44-ЗОЛК.

Згідно положень договорів №99-ЛК та №44-ЗОЛК позивачем придбавалась продукція, зокрема бугель великий та бугель малий, що підтверджується поданими до матеріалів справи видатковими накладними (т.1а.с.62,66,70, 74, 78, 81, 86, 89, 125, 129, 134, 137, 142, 146, 150, 153, 158,162,166,169,173,177,182,186,190,194,199,206,211). Також, на кожну поставку, постачальники складали та реєстрували в Єдиному реєстрі податкові накладні, на підставі яких позивачем формувались показники податкового кредиту, у всіх податкових накладних в реквізиті код товару згідно з УКТ ЗЕД вказано 7325, що відповідно до класифікатора є іншими виробами з чорних металів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 201.10. ст. 201 ПК України не позбавляє права на формування податкового кредиту в разі наявності можливих помилок при складанні податкової накладної, якщо ці помилки жодним чином не впливають на цифрові показники зазначені у податковій накладній.

Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що оскільки позивачем допущено помилку в визначені найменування в податкових накладних під кодом УКТЗЕД 7325, вказана помилка є порушенням вимог п.201.1 п.201.10 ст. 201 ПК України та відповідно позивач не мав права на віднесення сум ПДВ вказаних у податкових накладних до податкового кредиту.

Стосовно відсутності у ПП «Поло - Інвестбуд» можливості поставити на адресу позивача запасні частини для виготовлення жниварок.

Так, зі змісту матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Поло - Інвестбуд» укладено договори поставки від 10.07.2020 №1007/20 та від 17.08.2020 №450.

На підтвердження постачання товару за цими договорами позивачем до матеріалів справи подано відповідні видаткові накладні, платіжні дорученнями на оплату вартості товару, товарно-транспортні накладні (т.1а.с.228,230-235,241-247, т.2а.с.4-7,11-17,21-23,27-33,37-40,44-50,54-57,61-67,71,72,74,77).

Крім того, на кожну поставку постачальниками складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні, на підставі яких позивачем формувались показники податкового кредиту (т.1а.с.229,т.2а.с.1-3,18-20,34-36,51-53,68-70,75).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують факт придбання товару у ПП «Поло - Інвестбуд».

В свою чергу, як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем не заперечується та не спростовується використання позивачем отриманого від ПП «Поло - Інвестбуд» товару у власній діяльності, але при цьому відповідачем зазначається, що фактично мало місце використання в господарській діяльності матеріалів, джерело походження яких не встановлене.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що ПП «Поло - Інвестбуд» не мало можливості постановити на адресу позивача запасні частини для виготовлення жниварок.

Підсумовуючи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ "Завод "Олександрійська ливарна компанія", ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" та ПП "Поло - Інвестбуд". Натомість, доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

Відтак, колегія суддів також відхиляє доводи відповідача, що позивачем відображено в додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2021 року до бюджетного відшкодування по контрагенту постачальнику ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" суми ПДВ, які не сплачено постачальнику до червня 2021 року в розмірі 32526,09 грн.

З цих підстав, суд першої інстанції також правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №340/516/22 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №340/516/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко