Рішення

від 26.01.2022 по справі 460/12738/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2022 року м. Рівне№460/12738/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Гук О.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача за первісним, відповідача за зустрічним: представник Форет М.С., відповідача за первісним, позивача за зустрічним: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головне управління ДПС у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - та зустрічним про скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 20.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №460/12738/21 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 204854,56 грн. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 19.10.2021.

27.09.2021 надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2019 №135431-5013-1716; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2020 №366778-5005-1716; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13.09.2019 №335985-50.

Ухвалою суду від 28.09.2021 зустрічний позов прийнято до розгляду та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №460/12738/21.

Ухвалою від 19.10.2021 суд, відповідно до вимог частини четвертої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи №460/12738/21 за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначено на 18.11.2021.

Ухвалою від 18.11.2021 розгляд справи №460/12738/21у підготовчому засіданні відкладено на 07.12.2021 у зв`язку з тим, що суд визнав причини неприбуття представника позивача за первісним позовом поважними. Одночасно судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 07.12.2021 розгляд справи №460/12738/21 у підготовчому засіданні відкладено на 30.12.2021 у зв`язку з тим, що суд визнав причини неприбуття представника позивача за первісним позовом поважними.

Ухвалою від 30.12.2021, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 27.01.2022.

В судове засідання 27.01.2022 не прибув повідомлений належним чином представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним. Суд з урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні 27.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з первісним позовом, відзивом на зустрічний позов та поясненнями представника Головного управління ДПС у Рівненській області, вимоги податкового органу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю ґрунтуються на тому, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у платному користуванні ОСОБА_1 до 04.12.2020 перебувала земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:054:0874, площею 6114 кв.м. Таким чином, у повній відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, були винесені: податкові повідомлення-рішення №135431-5013-1716 від 04.04.2019 та №366778-5005-1716 від 14.04.2020 про нарахування ОСОБА_1 зобов`язання з орендної плати фізичних осіб за 2019 та за 2020 роки, відповідно.

Згідно з зустрічною позовною заявою, на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 04.12.2017 земельна ділянка площею 6114 кв.м., у районі АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5610100000: 01:054:0874), перебувала в оренді ОСОБА_1 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (для прокладання електромереж з улаштуванням комплексної трансформаторної підстанції). Разом з тим, рішенням Рівненської міської ради №6083 від 22.05.2019 ОСОБА_1 припинено право оренди вказаної земельної ділянки та розірвано вищевказаний договір. За наведеного та з покликанням на норму пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, відповідач з зустрічним позовом та позивач за зустрічним доводив, що у 2019 та 2020 роках він не мав обов`язку сплачувати орендну плату за вказану ділянку, позаяк вона не перебувала у його користуванні.

Дослідження письмових доказів по справі суд встановив таке.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 5610100000: 054:0874 площею 6114 кв.м. з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» є власністю Територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради (а.с.60-61).

10.09.2014 на підставі договору оренди землі від 20.08.2014 до Державного реєстру 15.09.2014 внесено запис про реєстрацію іншого речового права на вказану ділянку, а саме права оренди на 3 роки з правом пролонгації, орендар ОСОБА_1

04.12.2017 на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 04.12.2017 до Державного реєстру внесено запис про реєстрацію змін до іншого речового права (а.с.61-62).

За даними Головного управління ДПС у Рівненській області, ОСОБА_1 періодично сплачував орендну плату за землю. На кінець 2018 року за ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка по орендній платі за землю на рівні 32485,74 грн. 04.02.2019 він сплатив до бюджету 46850,00 грн. Відповідна частина вказаних коштів пішла на погашення вказаної заборгованості (46850,00-32485,74), а решта 14365,26 грн. - на погашення нарахованої в автоматичному режимі пені (384,49 грн.) та на погашення нарахованих за податковим повідомленням-рішенням №0121115013 від 04.04.2019 штрафних санкцій (6497,15 грн.). Таким чином, на червень 2019 року у ОСОБА_1 обліковувалась переплата з орендної плати за землю в розмірі 7482,62 грн.(14365,26 - 384,49 - 6497,15 = 7483,62) (а.с.4 та на звороті).

04.04.2019 ГУ ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №135431-5013-1716, яким податковий орган визначив ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за 2019 рік в сумі 110235,66 грн. Вказане рішення адресатом не було отримано і конверт з відправленням було повернуто до податкового органу (а.с.9 та на звороті).

За рахунок облікованої на початок другого півріччя 2019 року переплати, частину нарахованого вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням зобов`язання було погашено (110235,66 - 7482,62), внаслідок чого на 31.08.2019 в обліковій картці платника податків за ОСОБА_1 почала обліковуватись недоїмка на рівні 102753,04 грн. (а.с.4 на звороті).

На зазначену суму недоїмки 13.09.2019 ГУ ДПС у Рівненській області виставило податкову вимогу №335985-50. Вказана вимога адресатом не була отримана і конверт з відправленням було повернуто до податкового органу (а.с.11).

14.04.2020 ГУ ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №366778-5005-1716, яким податковий орган визначив ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за 2020 рік в сумі 102103,52 грн. Вказане рішення адресатом не було отримано і конверт з відправленням було повернуто до податкового органу (а.с.7, 10).

Таким чином на 30.09.2020 за ОСОБА_1 почала обліковуватись недоїмка на рівні 204856,56 грн. (а.с.5).

Саме зазначену суму просив стягнути позивач за первісним позовом з відповідача.

В свою чергу, ОСОБА_1 надано суду копію заяви від 07.03.2019, з якою він звертався через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному до міського голови на предмет припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди землі (а.с.25). До такої зави долучалася довідка ГУ ДФС у Рівненській області №2558/ФОП/17-00-50-07-08 від 07.03.2019, якою підтверджено що станом на 20.02.2019 у ОСОБА_1 обліковувалася переплата за платежем «орендна плата з фізичних осіб» на рівні 13979,77 грн. (а.с.28-29).

Рішенням Рівненської міської ради «Про припинення громадянинові ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки в районі АДРЕСА_1 та Дачної і розірвання додаткового договору про поновлення договору оренди землі» №6083 від 22.05.2019, вирішено «на підставі пункту «а» статті 141 Земельного кодексу України (добровільна відмова від права користування земельною ділянкою - заява від 7 березня 2019 року) припинити право оренди земельної ділянки площею 6114 м.кв. у районі АДРЕСА_1 та Дачної (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:054:0874), яка згідно з додатковим договором про поновлення договору оренди землі від 4 грудня 2017 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 4 грудня 2017 року №6998942) перебуває в оренді у громадянина ОСОБА_1 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (для прокладання електромереж з улаштуванням комплексної трансформаторної підстанції); Розірвати додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 4 грудня 2017 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 4 грудня 2017 року №6998942), укладений між Рівненською міською радою та громадянином ОСОБА_1 ». Також вирішено віднести цю земельну ділянку до земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного. Контроль за виконанням рішення доручено постійній комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, постійній комісії з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій, підтримки підприємництва та регуляторної політики і секретарю міської ради С. Паладійчуку, а організацію його виконання - начальнику Управління земельних відносин С.Таргонію. (а.с.30).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державну реєстрацію припинення речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:054:0874 площею 6114 кв.м. проведено 01.12.2020 (а.с.63).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У підпунктах 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. А відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким законом є Закон України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998.

За правилами частини другої статті 16 вказаного Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

А відповідно до статті 17 - об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За правилами статті 31 цього ж Закону, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями». Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом

В свою чергу, наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону №161-XIV і передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

При цьому, у Законі №161-XIV момент повернення орендарем орендодавцеві земельної ділянки, на відміну від моменту отримання земельної ділянки за договором оренди землі, не визначається датою державної реєстрації відповідного речового права.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічної норми щодо моменту припинення права користування землею, зокрема щодо припинення права оренди земельної ділянки, немає.

За правилами підпункту «а» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

За сукупністю наведеного, припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за заявою орендаря до орендодавця - власника земельної ділянки, який на підставі заяви орендаря приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою та про розірвання договору оренди землі, про що повідомляє відповідний орган державної реєстрації.

При цьому, дата проведення державної реєстрації припинення відповідного речового права на земельну ділянку не є датою припинення права орендаря на користування землею.

Фактично ОСОБА_1 добровільно відмовився від права користування орендованою земельною ділянкою 07.03.2019 з дати подання Рівненській міській раді відповідної заяви із усіма необхідними документами.

Рівненська міська рада ухвалила рішення про припинення права оренди ОСОБА_1 на відповідну земельну ділянку і про розірвання відповідного договору оренди 22.05.2019.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що з 22 травня 2019 року позивач перестав бути користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:054:0874 площею 6114 кв.м. та, відповідно, з цієї дати він не є платником орендної плати за вказану земельну ділянку.

Та обставина, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іншого речового права, а саме права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку, внесено лише 01.12.2020 жодним чином не впливає ні на правовідносини сторін договору оренди, ні тим більше на правовідносини ОСОБА_1 з податковим органом з питань сплати орендної плати за землю. Більше того, вся відповідальність за реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки комунальної власності лежить саме на органі місцевого самоврядування, як і відповідальність за своєчасне повідомлення податкового органу про інформування щодо розірвання існуючих договорів оренди землі.

За наведеного суд приходить до висновку, що у податкового органу не було законних підстав для нарахування ОСОБА_1 орендної плати за землю за 2019 рік на рівні 110235,66 грн. за податковим повідомленням-рішенням №135431-5013-1716 від 04.04.2019.

Наведене доводить і відсутність у позивача станом на 31.08.2019 недоїмки з даного платежу на рівні 102753,04 грн., а відтак і безпідставність формування податкової вимоги №335985-50 від 13.09.2019.

Повністю відсутні правові підстави і для нарахування ОСОБА_1 орендної плати за землю за 2020 рік за податковим повідомленням-рішенням №366778-5005-1716 від 14.04.2020.

У зв`язку з наведеним оскаржувані за зустрічним позовом рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач за зустрічним позовом як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Натомість, доводи та аргументи ОСОБА_1 , знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому його позовну заяву належить задовольнити повністю, а в позові Головному управлінню ДПС у Рівненській області відмовити за безпідставністю позовних вимог.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання зустрічного позову сплачено судовий збір в сумі 3069,04 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом квитанції від 26.09.2021 (а.с.33).

Відтак, судові витрати в зазначеній вище сумі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовільнити, а у задоволені первісного позову Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 204854,56 грн. - відмовити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №135431-5013-1716 від 04.04.2019, №366778-5005-1716 від 14.04.2020 та податкову вимогу №335985-50 від 13.09.2019.

Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3069,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складений 07 лютого 2022 року

Суддя Н.В. Друзенко