Ухвала

від 04.04.2022 по справі 380/2860/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 380/2860/21

адміністративне провадження № К/990/7451/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №380/2860/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГОРА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІГОРА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Львівській області №1954695/39401276 від 22.09.2020; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Львівській області №1954694/39401276 від 22.09.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.08.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовні вимоги задоволено.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2022, визнавши неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №380/2860/21.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 02.03.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.07.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складений 05.07.2021.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору). Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги відповідно до ухвали від 06.09.2021 без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Львівській області вдруге 07.12.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №380/2860/21.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено відсутністю належного бюджетного фінансування, ухвалою суду від 12.11.2021, вперше подану ним апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Наголосив, що ним постійно вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги, однак, у зв`язку з відсутністю належного бюджетного фінансування для сплати судового збору, відповідач був позбавлений можливості вчасно виконати вимоги процесуального закону щодо надання документа про сплату судового збору. Вважає, що повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти особу права, в межах граничного річного строку, на повторне звернення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.

Зокрема, суд зазначив, що згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тобто, як вказав суд, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з цим, як наголосив суд апеляційної інстанції, податковий орган, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Як зауважив суд апеляційної інстанції, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги, не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у справі.

Отже, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого процесуального строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Львівській області наведено не було.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 12.01.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації свого права та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Восьмий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду зазначив, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Сторона, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

У свою чергу, апелянт, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Суд повторно наголосив, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім цього, поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України. Названий Кодекс передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи вищевикладене, Восьмий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №380/2860/21.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №380/2860/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГОРА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Васильєва