Ухвала

від 29.03.2022 по справі 619/3322/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2022 року

м. Київ

справа № 619/3322/20

провадження № 61-1953ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської районної ради Харківської області, Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення про розірвання контракту та наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду із позовом, у якому просила:

- визнати незаконними та скасувати рішення позачергової XXXIX сесії VII скликання Золочівської районної ради від 03 липня 2020 року № 736 про розірвання контракту від 12 лютого 2016 року № 1 з ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_2 від 03 липня 2020 року № 128-к про звільнення позивача з посади директора Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня»;

- поновити позивача на роботі;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня винесення судового рішення.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 січня 2021 року позов задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» відповідно до пункту 8 частини першої

статті 36 КЗпП України, з 03 липня 2020 року на 06 жовтня 2020 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 січня 2021 року скасовано.

Позов задоволено частково.

Визнано незаконним рішення позачергової XXXIX сесії VII скликання Золочівської районної ради від 03 липня 2020 року № 736 про розірвання контракту від 12 лютого 2016 року № 1 від 12.02.2016, укладеного з ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України та наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_2 від 03 липня 2020 року № 128-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства Золочівської Районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» за пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Зобов`язано ліквідаційну комісію Комунального некомерційне підприємство Золочівської районної ради «Золочівська центральна лікарня», голова комісії з припинення Гусаченко Олександр Віталійович, - виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 55 198, 00 грн.

Визнано ОСОБА_1 такою, що була звільнена за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

В іншій частині позову відмовлено.

ОСОБА_1 31 січня 2022 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, у якій заявник просила скасувати оскаржуване судове рішення в частині визнання ОСОБА_1 такою, що була звільнена за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, ухвалити в цій частині нове рішення, яким поновити позивача на роботі; скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 252 212, 40 грн; в іншій частин рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, з метою подання доказів на підтвердження поважності причини пропуску процесуального строку на подання касаційної скарги, а також належні докази, що підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до закону.

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено докази на підтвердження дати отримання заявником копії оскаржуваного рішення, а також долучено належну копію пенсійного посвідчення.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у справі № 760/19725/16-ц, від 10 квітня 2020 року у справі № 295/8529/17, від 26 серпня 2020 року у справі № 501/2316/15-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 688/2531/20.

Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, Верховний Суд враховує таке.

За змістом частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Усуваючи недоліки ОСОБА_1 зазначає, що постанова Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, повний текст якої складено 24 грудня 2021 року, отримана нею засобами поштового зв`язку 06 січня 2022 року.

На підтвердження зазначених обставин заявником долучено оригінал конверта Харківського апеляційного суду із трек-номером Акціонерного товариства «УКРПОШТА» 61001 48536577, за наслідками перевірки якого встановлено, що поштове відправлення отримано адресатом 06 січня 2022 року.

Ураховуючи наведені обставини, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження поновленню.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Зазначені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно з частиною сьомою статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської районної ради Харківської області, Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення про розірвання контракту та наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року.

Витребувати з Котелевського районного суду Полтавської області цивільну справу № 619/3322/20, територіальну підсудність якому змінено за розпорядженням голови Верховного Суду від 16 березня 2022 року № 10/0/9-22.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко